Телефони гарячих ліній

 

ЗМІНИ ДО ЗАКОНІВ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАСИЛЬСТВА

 ЗМІНИ ДО ЗАКОНІВ УКРАЇНИ

З ПИТАНЬ НАСИЛЬСТВА, БУЛІНГУ, ЖОРСТОКОГО

ПОВОДЖЕННЯ З ДИТИНОЮ

 ЗаконУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобіганнянасильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми» (6.10.2024р.)

Зміни, внесені до ряду Законів України:

Ø Зміни у Законі України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами)

Ø У Законі України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 45, ст. 313 із наступними змінами)

Ø У Законі України «Про фізичну культуру і спорт» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 7, ст. 50 із наступними змінами)

Ø У Законі України «Про культуру» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 24, ст. 168 із наступними змінами)

Ø У Законі України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380 із наступними змінами)

 покликані комплексно врегулювати питання запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в усіх основних сферах суспільного життя, в яких діти перебувають в організованих колективах,  а також встановити чіткі обов’язки керівників і працівників різних закладів, зокрема освітніх, та алгоритм їх дій у випадку виявлення ознак будь-якого насильства над дитиною.

 ·          Законом, зокрема, визначено, що булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов'язків.

·          Булінг (цькування) відтепер відноситься до більш широкої категорії - «жорстоке поводження з дитиною», до якої також відносяться домашнє насильство і насильство за ознакою статі.

 

Жінка в умова окупації

 

Конфлікт на фоні стресу

 

Допомога тому, хто пережив полон

 

Нетворкінг для практичних психологів ЗДО

                      

                             «КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК ІНТЕГРОВАНИЙ НАПРЯМ ПРОФІЛАКТИКИ СТРАХІВ І ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

За даними досліджень, кожна друга дитина у будь якому віці відчуває страхи. Найбільш часто до цього схильні діти від двох до дев'яти років. У цьому віці дитина вже багато що бачить і знає, але ще не все розуміє, тому дитяча фантазія часто викликає тривогу. Для дошкільника притаманні страхи: нічні страхи, страх висоти, темряви, різких звуків, страх тварин, казкових персонажів, рухомих об’єктів, стихійних явищ, страх самотності, болю, страх замкнутого простору, страх покарання, смерті, страх «бути не тим». Сьогоднішні реалії спричинили виникнення нових страхів – страх сирени, обстрілів, бомбосховищ, втрати батьків, рідних, страх невідомості і т.д.

Існування страхів у дитини є нормою, носить віковий, тимчасовий характер, але водночас сигналізує про певне неблагополуччя в емоційно-особистісній сфері дитини. Страхи, стримуючи пізнавальні потреби дитини, можуть серйозно перешкоджати гармонійному розвитку, заважати повноцінній соціалізації і виступати передумовою невротизації дитини.

Якщо страх є безпідставним, спричиняє незручності, негативно впливає на емоційну і поведінкову сферу, тоді дитина неодмінно потребує допомоги практичного психолога. Одним із ефективних методів профілактики страхів та тривожності у дошкільнят є казкотерапія. Адже казка, за допомогою яскравих образів і сюжетів, ненав'язливо допомагає позбутися страху невідомого і незрозумілого.

28 березня 2025 року в ТОКІППО в онлайн-форматі був проведений нетворкінг для практичних психологів ЗДО «Казкотерапія як інтегрований напрям профілактики страхів і тривожності у дітей дошкільного віку». Мета заходу: ознайомити учасників з казкотерапією; проаналізувати принципи створення психокорекційної казки та основні прийоми казкотерапії в роботі практичного психолога з дошкільнятами; розкрити особливості використання методу казкотерапії для корекції та профілактики дитячих страхів і тривожності; підвищити професійну компетентність фахівця щодо технік застосування казкотерапії в роботі з дітьми дошкільного віку.

Віктор Кавецький, кандидат педагогічних наук, доцент, в.о.завідувача кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, у виступі «Казкотерапія – ефективний метод трансформації емоційних криз та станів дошкільників», акцентував увагу на історичних коренях виникнення казкотерапії як методу психологічної корекції особистості дитини за допомогою читання чи прослуховування спеціально підібраних текстів, розкрив принципи та особливості використання казкотерапії у роботі з дітьми.

Практичний психолог Тернопільського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» № 34, Лариса Свіргун, проаналізувала прийоми та форми казкотерапії, звернула увагу на особливостях створення психокорекційних казок для профілактики страхів та тривожності у дітей дошкільного віку. Також поділилась досвідом створення терапевтичної казки про сьогоднішні реалії в Україні, щоб діти не боялись війни і могли зрозуміти і пояснити цю подію.

Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи та організатор зустрічі, висвітлила питання «Казка як психокорекційний інструмент практичного психолога з підтримки дітей в умовах війни. Створення власної життєвої історії. Методика В.Назаревич «Страхокульки та магічний ліс»». Звернула увагу на використання творчих методів роботи з текстами казок, зокрема ознайомила практичних психологів з арттерапевтичним альбомом В.Назаревич, і розповіла, як можна трансформувати  власну життєву історію.

Особистим досвідом із колегами поділились: Ірина Палій, практичний психолог ЗДО №3 «Світ гармонії» м.Кременець, яка презентувала свою програму «Дерево сили» де казка використовується як засіб формування емоційної стійкості та подолання страхів у малюків; Наталія Решетуха, практичний психолог КДНЗ «Ясла-садок» «Країна дитинства» с.Великі Гаї Великогаївської сільської ради, яка зосередила увагу колег на експресивних методах мистецтва казкотерапії для профілактики тривожності та страху за програмою ГО «Благополуччя дітей» «Цілющий ліс: зрощуємо життєстійкість та базове почуття безпеки дітей», тренером якої вона є. 

Під час заходу практичні психологи пропрацювали запропоновані завдання та вправи, спрямовані на складання і використання психотерапевтичних казок для подолання і попередження виникнення страху та тривожності у дошкільнят.

Щиро дякую доповідачам та усім учасникам заходу за теплу невимушену атмосферу, продуктивну роботу, активний обмін думками та враженнями від запропонованих прийомів і технік казкотерапії.

Більш детально з матеріалами заходу можна буде ознайомитись на блозі  у рубриці «ЗДО»   https://yarmolytska.blogspot.com/2025/04/blog-post.html

   .

 

4 ЕФЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ У НОВОМУ РОЦІ

 

4 ЕФЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ

ЦІЛЕЙ У НОВОМУ РОЦІ

Новий рік – час нових планів. Але потрібно вміти правильно структурувати мрії та бажання, щоб список «досягнень» не перетворився на «нереалізоване».

Пропонуємо 4 техніки, які допоможуть вам впевнено йти до результату.

1. Матриця Ейзенхауера.

Ця техніка дозволяє розставляти пріоритети, допомагає уникати метушні та фокусуватися на головному. Всі мрії можна поділити на 4 кварати:

·         Термінові та важливі завдання – виконати одразу.

·         Не термінові, але важливі – запланувати.

·         Термінові, але не важливі – делегувати.

·         Не термінові та не важливі – викреслити.

2. Метод WOOP

Цей метод допомагає не лише мріяти, але й продумувати практичні кроки:

·         Wish (бажання) – що ви хочете досягти?

·         Outcome (результат) – який бажаний результат?

·         Obstacle (перешкоди) – які можуть бути труднощі?

·         Plan (план) – як ви подолаєте ці перешкоди?

3. Smart-цілі

Ця методика допомагає зробити ціль чіткою та досяжною. Ціль має бути:

1.      Specific (конкретною)

2.      Measurable (вимірюваною)

3.      Achievable (реальною для виконання)

4.      Relevant (відповідною вашим цінностям)

5.      Time-bound (з терміном виконання)

Наприклад, замість «Я хочу схуднути» запишіть «Я скину 5 кг до червня, займаючись спортом 3 рази на тиждень».

4. Техніка зворотного планування

Цей метод дає чітку структуру, зменшує стрес і мотивує на шляху до цілі.

·         Сформулюйте кінцеву мету й чітко визначте результат.

·         Розбийте мету на етапи. Визначте основні кроки, які ведуть до цілі.

·         Дробіть завдання. Розпишіть ваші дії для кожного етапу.

·         Прив’яжіть до термінів. Розподіліть завдання по днях, тижнях.

·         Оцінюйте та коригуйте. Щотижня перевіряйте прогрес і за потреби оновлюйте план.

А ще можна використати «Силу новорічного листа до себе» - практику, яка допоможе заглибитися у свої думки та почуття

Чому варто писати листи самому собі?

·         Зафіксувати мрії та цілі. Перечитуючи лист через рік, ви побачите, як далеко ви просунулися.

·         Зрозуміти себе краще. Писання листів допомагає осмислити свої почуття, думки та прагнення.

·         Отримати мотивацію. Позитивні афірмації та нагадування про свої досягнення додадуть вам сил і впевненості.

·         Створити особливу традицію. Започаткувавши таку традицію, ви побачите переваги, які дійсно можуть позитивно вплинути на ваше життя.

Як написати лист собі?

1. Виберіть зручний час і місце. Знайдіть спокійне місце, де вас ніхто не буде відволікати.

2. Не знаєте з чого почати? Почніть з простого привітання. 

3. Опишіть свої досягнення. Що вам вдалося зробити цього року? Якими ви гордитесь?

4. Поставте цілі на наступний рік. Яких вершин ви хочете досягти? Які навички хочете розвинути?

5. Напишіть позитивні афірмації. Наприклад: "Я вірю в себе", "Я зможу все", "Я заслуговую на щастя".

6. Сховайте листа. Покладіть лист подалі від очей і відкрийте його через рік.

Можливо, ви захочете включити до листа такі питання:

-        Які емоції я відчуваю зараз?

-        Що мене надихає?

-        Які в мене є мрії?

-        Що я хочу змінити у своєму житті?

-        Які зміни в мені відбудуться через рік?

Порада. Щоб зробити лист ще більш особливим, додайте до нього фотографії, малюнки або якийсь подаруночок. Залиште цей лист у надійному місці і поставте собі нагадування відкрити його через рік. На вас чекатиме справжній сюрприз!

Сміливо будуйте амбітні плани – з чітким підходом і підтримкою вони стають досяжними

Джерела: viber-група «Психологічна підтримка», Mentoly

ДОСЛІДЖЕННЯ ПИТАННЯ БУЛІНГУ

 

ДОСЛІДЖЕННЯ ПИТАННЯ БУЛІНГУ

За даними масштабного дослідження, проведеного Міністерством освіти і науки України, 51,3% учнів зазначили, що стикалися з булінгом, а 24,7% стали його мішенями після початку повномасштабного вторгнення. Найпоширеніші причини цькування – зовнішність (28,7%), особливості поведінки (22,6%) та світогляд (21,5%).

Дівчата частіше, ніж хлопці, заявляли про булінг на підставі зовнішності. Також 22,6% учнів зазначили, що приводом для булінгу є особливості поведінки (надто активна, сором’язлива чи нерішуча, не схожа на інших). 

Для 21,5% опитаних це світогляд, відмінний від думки інших, для 18,7% дітей – уподобання чи хобі. Згадували також про мовну ознаку: 8,3% для російської мови та 6,9% для української мови.

Загалом у дослідженні вивчали, наскільки поширеним є булінг серед учнів, його види й причини та як це змінилося після початку повномасштабного вторгнення. Дослідження проводили у листопаді 2023 – січні 2024 року й охопили 5576 учнів 5–9 класів (віком 10–14 років) з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій.

Згідно з результатами, 51,3% опитаних учнів зазначили, що коли-небудь стикалися з булінгом: 55,9%, дівчат і 46,2% хлопців. При цьому 24,7% учнів стали «мішенями булінгу» з початку повномасштабного вторгнення.

Найчастіше такі випадки трапляються в Києві (33,7% учнів) й загалом булінг – більш поширене явище для міст, зокрема обласних центрів (34,4%). У сільській місцевості 25,3% учнів заявили про булінг, а у містах районного значення та інших містах – 25,8% і 24,1% відповідно.

Різновиди булінгу, які назвали школярі

·            Заклики товаришувати з певними друзями (25,9%);

·            Поширення неправдивих чуток (24%);

·            Образливі онлайн-повідомлення (21,4%);

·            Зверхні та принизливі відгуки про зовнішність (21,8%);

·            Жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це ніби про конкретну людину (18,3%).

Звернення по допомогу

·            59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу. Найчастіше – до батьків і вчителів;

·            Дівчата частіше зверталися по допомогу, ніж хлопці: 62,4% проти 55,8%;

·            Що старшими стають школярі, то рідше звертаються по допомогу. Серед учнів п’ятих класів по допомогу зверталися 68,1% учнів, а серед дев’ятих класів цей показник скоротився до 47,9%.

Реакція школи на булінг

·            12,4% випадків – до школи викликали батьків і кривдника, і постраждалого;

·            14,7% випадків – викликали або батьків кривдника, або батьків постраждалого;

·            Найефективнішим методом виявилося залучення психолога (68,4% випадків припинення або послаблення булінгу), а поєднання різних методів одночасно дало найліпші результати, коментують у МОН.

Залученість дорослих до булінгу

·            19,6% опитаних зазначили, що вчителі або інші дорослі зі школи, які були свідками цькування, не зробили нічого;

·            14,7% школярів стикалися з ситуаціями, коли до булінгу були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось з батьків публічно висловлювався образливо про дитину або закликав її бойкотувати).

За межами школи (серед друзів та вдома) менш як 40% школярів спілкуються лише українською мовою, ідеться у дослідженні Державної служби якості освіти України. При цьому п’ята частина дітей спілкується як українською, так і російською мовами однаково. Серед причин, які назвали учні – звичка спілкуватися російською мовою (33%) та мова спілкування у сім’ї (20%).

Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/6683-doslidzhennia-polovyna-shkoliariv-stykalysia-z-bulinhom-iak-tse-zminyty