фокус-група для практичних психологів ЗДО

«КОРЕКЦІЯ ДИТЯЧОЇ ТРИВОЖНОСТІ: ПСИХОЕДУКАЦІЯ І ПСИХОПРОФІЛАКТИКА»

           Сьогодні, через сучасний темп життя, вплив медіа та інтернету, соціальні та природні катаклізми, перенесені травми, війну тощо, тема дитячої тривожності стає все більш актуальною. У віці 4-5 років поява страхів є майже нормою. В більшості випадків, з часом, ці страхи безслідно зникають, не завдаючи дитині особливої психологічної травми. Але іноді страхи зберігаються та стають основою для формування загальної особистісної тривожності, що у шкільному віці позбавляє впевненості у собі, заважає відповідати на уроках, не дозволяє насолоджуватись спілкуванням із друзями та загалом знижує якість життя. Тому так важливо надавати дітям інструменти для ефективного управління тривогою та розвивати навички, які сприяють їх психічному благополуччю.

          25 березня 2026р. в ТОКІППО в онлайн-форматі проведена фокус-група для практичних психологів ЗДО «Корекція дитячої тривожності: психоедукація і психопрофілактика». Мета заходу: активізувати знання учасників про психологічні ознаки тривожності у дошкільників; ознайомити з основними напрямками допомоги дітям із проявами тривожності та алгоритмом реагування на них; проаналізувати технологію практичної роботи зі страхами і тривогами; розширити практичний інструментарій для допомоги вихованцям, які проявляють ознаки тривоги; підвищити професійну компетентність фахівців щодо застосування технік та прийомів для профілактики тривожності у дітей.

Практикум для соціальних педагогів

      

«ФОРМУВАННЯ ДИНАМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»

Мати відповіді на всі питання завчасно неможливо, але добре знати, де ці відповіді можна знайти, і мати навички дій та реагування у надзвичайній ситуації, щоб створити безпечне підтримуюче середовище для себе та своїх дітей, - це є пріоритетним завданням працівників освітнього закладу. Завчасна підготовка, активна гнучка позиція закладу освіти з питань захисту життя і здоров’я дорослих і дітей, постійне зміцнення професійних та особистісних навичок учасників освітнього процесу дозволяє їм ефективно реагувати та підтримувати один одного в умовах кризи.

24 лютого 2026 року в ТОКІППО в онлайн-форматі був проведений практикум для соціальних педагогів «Формування динамічної безпеки в сучасних умовах». Мета заходу: ознайомити учасників з психологічними підходами до створення безпечного середовища; активізувати знання про роль безпеки в розвитку дітей та ефективності навчання; сприяти формуванню готовності соціальних педагогів до впровадження психосоціальних методів для формування динамічної безпеки в учасників освітнього процесу; підвищити професійну компетентність фахівців щодо застосування в роботі практичного інструментарію для створення динамічної безпеки в закладі освіти.

Віктор Євгенович, в.о. завідувача кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти, кандидат педагогічних наук, доцент ТОКІППО, розкрив питання «Безпечний освітній простір в умовах воєнного стану», де акцентував увагу на основних компонентах та ознаках безпечного середовища.

3 грудня - Міжнародний день людей з інвалідністю

    Третього грудня світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю — нагадування про те, що рівність, повага та доступність мають бути щоденною нормою.  

       Адже коли суспільство бачить потреби кожного і створює умови, у яких усі можуть жити, навчатися й розвиватися без бар'єрів. - воно стає сильнішим.  Підвищуючи видимість людей з інвалідністю, ми ламаємо упередження й даємо простір для реалізації їхніх талантів. 

   До Міжнародного дня людей з інвалідністю гурток «Акторська майстерність» і «Студія дублювання українською» ліцею «ШГП» Херсонської обласної ради озвучили короткометражний мультфільм «Мотузка».  «Мотузка» — це зворушлива стрічка іспанського режисера Педро Соліса Гарсії. У її центрі — історія двох дітей із дитячого будинку: дівчинки Марії та хлопчика Ніко, який живе з ДЦП і не може ходити та говорити. Попри це, між дітьми з'являється справжня дружба.  Нехай ця робота нагадає нам: кожен із нас може зробити світ трохи добрішим — достатньо лише простягнути свою «мотузку» підтримки тим, хто поруч.

Джерело: Телеграм-канал "Екосистема психологічної допомоги в системі освіти"

Майстер-клас для соціальних педагогів

   

«ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ: БЕЗПЕЧНИЙ ПРОСТІР ДИТИНИ В УМОВАХ ВІЙНИ»

  В умовах воєнного стану заклад освіти є осередком, який дає змогу дітям отримувати не лише знання, але й психолого-педагогічну підтримку та захист. Освітнє середовище має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними й у безпеці, що сприятиме розвитку та збереженню психічному здоров’ю особистості і комфортної міжособистісної взаємодії учасників освітнього процесу.

Враховуючи реалії сьогодення, кожен має володіти інформацією щодо захисту життя і здоров’я,  сформувати певні навички поведінки та докладати максимум зусиль, щоб створити безпечне середовище: правила поведінки під час повітряної тривоги, артобстрілів у громадському місці, на вулиці, у приміщенні, під час евакуації, у разі виявлення вибухового пристрою, при загрозі терористичного акту, під час терористичного захоплення, стихійних лих, пожежі тощо. Крім того, діти повинні володіти навичками надання ППД, вмінням керувати своїми реакціями та емоціями в небезпечних ситуаціях.

           14 листопада 2025 року на базі Тернопільського ОКІППО  проведено майстер-клас для соціальних педагогів закладів освіти  «Формування навичок безпечної поведінки: безпечний простір дитини в умовах війни». Мета заходу: ознайомити учасників із специфікою впровадження методів формування навичок безпечної поведінки у школярів; опрацювати нові методи роботи соціального педагога з учнями із захисту їх власної цілісності та безпеки в умовах війни; сформувати вміння застосовувати інтерактивні техніки для збереження соціального благополуччя дітей; вдосконалити навички ефективного застосування інтерактивних вправ для формування соціально-прийнятної поведінки в складній життєвій ситуації.

Під час заходу особлива увага приділялась висвітленню таких питань:

·    «Безпечний простір – середовище турботи та розвитку дитини» (Тетяна Магера, в. о. заступника директора з науково-педагогічної та виховної роботи);

·     «Організація безпечного освітнього середовища в умовах війни» (Зоряна Коротюк, в.о. завідувач навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО);

·  «Психосоціальна підтримка здобувачів освіти як умова створення внутрішньої безпеки та попередження руйнації їх звичного способу життя» (Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, кандидат психологічних наук).

Практичну частину майстер-класу представила організатор заходу Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи, практичною валізою  «Ефективні інтерактивні прийоми та техніки в роботі соціального педагога для формування навичок безпечної поведінки у школярів в умовах війни», під час якої соціальні педагоги мали можливість пропрацювати інтреактивні прийоми і техніки формування навичок безпечної, соціально-прийнятної поведінки для забезпечення соціального благополуччя в учнів 1-4 класів: «Я» вивчає себе», «ТАК чи НІ?», «Мій простір», «Твоє-моє», «Один у дома», «Надай допомогу», «Секретик», «В одному човні», «Світлофор», «Моя віза» та ін.

Щиро дякую доповідачам та учасникам заходу за продуктивну роботу, ефективну рефлексію, активну комунікацію та позитивну атмосферу.

Матеріали заходу будуть розміщені на блозі Світлани Ярмолицької у рубриці «Соціальний педагог» https://yarmolytska.blogspot.com/p/blog-page_43.html

Гарячі лінії

Практикум для практичних психологів ЗДО

 

«ФОРМУВАННЯ СТІЙКОСТІ ДО СТРЕСУ У ДОШКІЛЬНЯТ»

У житті дошкільника постійно відбуваються різні тривожні та стресові події, кризові ситуації: мама вийшла на роботу, сім'я переїхала на інше місце, народжується молодший брат або сестра, тяжко захворіла бабуся, отримала травму, потрапила під обстріл тощо. Діти в цьому віці дуже вразливі, оскільки ще не здатні оцінити та проаналізувати ситуацію через недостатній життєвий досвід, їм не вистачає психологічної та соціальної зрілості. Тим більше, дошкільний вік – базовий період для пізнавального, інтелектуального та особистісного розвитку дитини. Діти накопичують в собі занепокоєння та напругу, оскільки їх потреби в емоційному та фізичному розвантаженні, не задовольняються одразу або не задовольняються взагалі, що в подальшому має фізіологічні, емоційні, когнітивні та поведінкові наслідки. Ми не в змозі захистити дітей від всього, що може викликати у них тривогу і стрес, але ми можемо допомогти їм пережити стресові події і стати психологічно більш стійкими. 

23 вересня 2025 року в ТОКІППО в онлайн-форматі був проведений практикум для практичних психологів ЗДО «Формування стійкості до стресу у дошкільнят». Мета заходу: ознайомити учасників з віковими ознаками протікання стресу у дошкільників; проаналізувати основні стратегії реагування дітей на стресову ситуацію; розкрити особливості формування стресостійкості у малюків; підвищити професійну компетентність фахівців щодо застосування в роботі прийомів та технік для підвищення стресостійкості у дошкільнят.

Телефони гарячих ліній

 

ЗМІНИ ДО ЗАКОНІВ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАСИЛЬСТВА

 ЗМІНИ ДО ЗАКОНІВ УКРАЇНИ

З ПИТАНЬ НАСИЛЬСТВА, БУЛІНГУ, ЖОРСТОКОГО

ПОВОДЖЕННЯ З ДИТИНОЮ

 ЗаконУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобіганнянасильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми» (6.10.2024р.)

Зміни, внесені до ряду Законів України:

Ø Зміни у Законі України «Про охорону дитинства» (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 30, ст. 142 із наступними змінами)

Ø У Законі України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 45, ст. 313 із наступними змінами)

Ø У Законі України «Про фізичну культуру і спорт» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 7, ст. 50 із наступними змінами)

Ø У Законі України «Про культуру» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 24, ст. 168 із наступними змінами)

Ø У Законі України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 38-39, ст. 380 із наступними змінами)

 покликані комплексно врегулювати питання запобігання та протидії булінгу (цькуванню) в усіх основних сферах суспільного життя, в яких діти перебувають в організованих колективах,  а також встановити чіткі обов’язки керівників і працівників різних закладів, зокрема освітніх, та алгоритм їх дій у випадку виявлення ознак будь-якого насильства над дитиною.

 ·          Законом, зокрема, визначено, що булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов'язків.

·          Булінг (цькування) відтепер відноситься до більш широкої категорії - «жорстоке поводження з дитиною», до якої також відносяться домашнє насильство і насильство за ознакою статі.

 

Жінка в умова окупації

 

Конфлікт на фоні стресу

 

Допомога тому, хто пережив полон

 

Нетворкінг для практичних психологів ЗДО

                      

                             «КАЗКОТЕРАПІЯ ЯК ІНТЕГРОВАНИЙ НАПРЯМ ПРОФІЛАКТИКИ СТРАХІВ І ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ»

За даними досліджень, кожна друга дитина у будь якому віці відчуває страхи. Найбільш часто до цього схильні діти від двох до дев'яти років. У цьому віці дитина вже багато що бачить і знає, але ще не все розуміє, тому дитяча фантазія часто викликає тривогу. Для дошкільника притаманні страхи: нічні страхи, страх висоти, темряви, різких звуків, страх тварин, казкових персонажів, рухомих об’єктів, стихійних явищ, страх самотності, болю, страх замкнутого простору, страх покарання, смерті, страх «бути не тим». Сьогоднішні реалії спричинили виникнення нових страхів – страх сирени, обстрілів, бомбосховищ, втрати батьків, рідних, страх невідомості і т.д.

Існування страхів у дитини є нормою, носить віковий, тимчасовий характер, але водночас сигналізує про певне неблагополуччя в емоційно-особистісній сфері дитини. Страхи, стримуючи пізнавальні потреби дитини, можуть серйозно перешкоджати гармонійному розвитку, заважати повноцінній соціалізації і виступати передумовою невротизації дитини.

Якщо страх є безпідставним, спричиняє незручності, негативно впливає на емоційну і поведінкову сферу, тоді дитина неодмінно потребує допомоги практичного психолога. Одним із ефективних методів профілактики страхів та тривожності у дошкільнят є казкотерапія. Адже казка, за допомогою яскравих образів і сюжетів, ненав'язливо допомагає позбутися страху невідомого і незрозумілого.

28 березня 2025 року в ТОКІППО в онлайн-форматі був проведений нетворкінг для практичних психологів ЗДО «Казкотерапія як інтегрований напрям профілактики страхів і тривожності у дітей дошкільного віку». Мета заходу: ознайомити учасників з казкотерапією; проаналізувати принципи створення психокорекційної казки та основні прийоми казкотерапії в роботі практичного психолога з дошкільнятами; розкрити особливості використання методу казкотерапії для корекції та профілактики дитячих страхів і тривожності; підвищити професійну компетентність фахівця щодо технік застосування казкотерапії в роботі з дітьми дошкільного віку.

Віктор Кавецький, кандидат педагогічних наук, доцент, в.о.завідувача кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, у виступі «Казкотерапія – ефективний метод трансформації емоційних криз та станів дошкільників», акцентував увагу на історичних коренях виникнення казкотерапії як методу психологічної корекції особистості дитини за допомогою читання чи прослуховування спеціально підібраних текстів, розкрив принципи та особливості використання казкотерапії у роботі з дітьми.

Практичний психолог Тернопільського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» № 34, Лариса Свіргун, проаналізувала прийоми та форми казкотерапії, звернула увагу на особливостях створення психокорекційних казок для профілактики страхів та тривожності у дітей дошкільного віку. Також поділилась досвідом створення терапевтичної казки про сьогоднішні реалії в Україні, щоб діти не боялись війни і могли зрозуміти і пояснити цю подію.

Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи та організатор зустрічі, висвітлила питання «Казка як психокорекційний інструмент практичного психолога з підтримки дітей в умовах війни. Створення власної життєвої історії. Методика В.Назаревич «Страхокульки та магічний ліс»». Звернула увагу на використання творчих методів роботи з текстами казок, зокрема ознайомила практичних психологів з арттерапевтичним альбомом В.Назаревич, і розповіла, як можна трансформувати  власну життєву історію.

Особистим досвідом із колегами поділились: Ірина Палій, практичний психолог ЗДО №3 «Світ гармонії» м.Кременець, яка презентувала свою програму «Дерево сили» де казка використовується як засіб формування емоційної стійкості та подолання страхів у малюків; Наталія Решетуха, практичний психолог КДНЗ «Ясла-садок» «Країна дитинства» с.Великі Гаї Великогаївської сільської ради, яка зосередила увагу колег на експресивних методах мистецтва казкотерапії для профілактики тривожності та страху за програмою ГО «Благополуччя дітей» «Цілющий ліс: зрощуємо життєстійкість та базове почуття безпеки дітей», тренером якої вона є. 

Під час заходу практичні психологи пропрацювали запропоновані завдання та вправи, спрямовані на складання і використання психотерапевтичних казок для подолання і попередження виникнення страху та тривожності у дошкільнят.

Щиро дякую доповідачам та усім учасникам заходу за теплу невимушену атмосферу, продуктивну роботу, активний обмін думками та враженнями від запропонованих прийомів і технік казкотерапії.

Більш детально з матеріалами заходу можна буде ознайомитись на блозі  у рубриці «ЗДО»   https://yarmolytska.blogspot.com/2025/04/blog-post.html

4 ЕФЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ У НОВОМУ РОЦІ

 

4 ЕФЕКТИВНІ СТРАТЕГІЇ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ

ЦІЛЕЙ У НОВОМУ РОЦІ

Новий рік – час нових планів. Але потрібно вміти правильно структурувати мрії та бажання, щоб список «досягнень» не перетворився на «нереалізоване».

Пропонуємо 4 техніки, які допоможуть вам впевнено йти до результату.

1. Матриця Ейзенхауера.

Ця техніка дозволяє розставляти пріоритети, допомагає уникати метушні та фокусуватися на головному. Всі мрії можна поділити на 4 кварати:

·         Термінові та важливі завдання – виконати одразу.

·         Не термінові, але важливі – запланувати.

·         Термінові, але не важливі – делегувати.

·         Не термінові та не важливі – викреслити.

2. Метод WOOP

Цей метод допомагає не лише мріяти, але й продумувати практичні кроки:

·         Wish (бажання) – що ви хочете досягти?

·         Outcome (результат) – який бажаний результат?

·         Obstacle (перешкоди) – які можуть бути труднощі?

·         Plan (план) – як ви подолаєте ці перешкоди?

3. Smart-цілі

Ця методика допомагає зробити ціль чіткою та досяжною. Ціль має бути:

1.      Specific (конкретною)

2.      Measurable (вимірюваною)

3.      Achievable (реальною для виконання)

4.      Relevant (відповідною вашим цінностям)

5.      Time-bound (з терміном виконання)

Наприклад, замість «Я хочу схуднути» запишіть «Я скину 5 кг до червня, займаючись спортом 3 рази на тиждень».

4. Техніка зворотного планування

Цей метод дає чітку структуру, зменшує стрес і мотивує на шляху до цілі.

·         Сформулюйте кінцеву мету й чітко визначте результат.

·         Розбийте мету на етапи. Визначте основні кроки, які ведуть до цілі.

·         Дробіть завдання. Розпишіть ваші дії для кожного етапу.

·         Прив’яжіть до термінів. Розподіліть завдання по днях, тижнях.

·         Оцінюйте та коригуйте. Щотижня перевіряйте прогрес і за потреби оновлюйте план.

А ще можна використати «Силу новорічного листа до себе» - практику, яка допоможе заглибитися у свої думки та почуття

Чому варто писати листи самому собі?

·         Зафіксувати мрії та цілі. Перечитуючи лист через рік, ви побачите, як далеко ви просунулися.

·         Зрозуміти себе краще. Писання листів допомагає осмислити свої почуття, думки та прагнення.

·         Отримати мотивацію. Позитивні афірмації та нагадування про свої досягнення додадуть вам сил і впевненості.

·         Створити особливу традицію. Започаткувавши таку традицію, ви побачите переваги, які дійсно можуть позитивно вплинути на ваше життя.

Як написати лист собі?

1. Виберіть зручний час і місце. Знайдіть спокійне місце, де вас ніхто не буде відволікати.

2. Не знаєте з чого почати? Почніть з простого привітання. 

3. Опишіть свої досягнення. Що вам вдалося зробити цього року? Якими ви гордитесь?

4. Поставте цілі на наступний рік. Яких вершин ви хочете досягти? Які навички хочете розвинути?

5. Напишіть позитивні афірмації. Наприклад: "Я вірю в себе", "Я зможу все", "Я заслуговую на щастя".

6. Сховайте листа. Покладіть лист подалі від очей і відкрийте його через рік.

Можливо, ви захочете включити до листа такі питання:

-        Які емоції я відчуваю зараз?

-        Що мене надихає?

-        Які в мене є мрії?

-        Що я хочу змінити у своєму житті?

-        Які зміни в мені відбудуться через рік?

Порада. Щоб зробити лист ще більш особливим, додайте до нього фотографії, малюнки або якийсь подаруночок. Залиште цей лист у надійному місці і поставте собі нагадування відкрити його через рік. На вас чекатиме справжній сюрприз!

Сміливо будуйте амбітні плани – з чітким підходом і підтримкою вони стають досяжними

Джерела: viber-група «Психологічна підтримка», Mentoly