27 червня 2022 р.

Сексуальне насильство в період війни: попередити і захиститись

 


СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО В ПЕРІОД ВІЙНИ: ПОПЕРЕДИТИ І ЗАХИСТИТИСЬ


Сьогодні страх власної смерті та загибелі близьких, побоювання стати жертвою агресії з боку ворога, знущання, фізичного і сексуального насилля є абсолютно нормальною емоційною реакцією. Боятися цього природньо. Адже сексуальне насилля є дуже важким злочином, метою якого є змусити жертву не просто страждати, а й відчувати сором, провину, власне безсилля й безпорадність. Крім фізичного знущання, це ще й спроба принизити людську гідність.

Травматична реакція може виникнути навіть після перегляду новин про зґвалтування, коли уява малює жахливі картинки, що це може статися з вами чи вашими рідними. Це може викликати високий рівень тривоги, страху, які варто опанувати, щоб не допустити паніки.

Люди, які зазнали реального сексуального насильства, не завжди одразу звертаються за допомогою через почуття сорому та провини. Але травматичні спогади зберігаються у свідомості і можуть провокувати почуття тривоги та депресивні стани навіть через багато років.

Відсутність можливості поділитися своїми переживаннями та відреагувати травму може викликати симптоми ПТСР: нічні жахіття, флешбеки, безсоння, проблеми з концентрацією, паніку.

Крім того існують й інші, більш глибші психологічні наслідки зґвалтування для постраждалих:

1. Вони не можуть швидко знову почати довіряти комусь. Тому не поспішають ділитися своєю історією зі спеціалістами або близькими.

2. Існує острах, що кохана людина розчарується і ніколи більше не буде ставитися так, як раніше, якщо дізнається про зґвалтування. Але досвід сексуальної травми впливає на всі сфери життя, у тому числі й на інтимні стосунки.

3. Втрата відчуття зв’язку з тілом, звичка «заморожувати» свої почуття, неможливість відчути біль або задоволення – захисні реакції, які допомагали вижити під час зґвалтування. Але надалі вони можуть викликати складнощі в інтимному житті через відсутність задоволення під час близькості з партнером.

Надання психологічної допомоги постраждалим від військової агресії

 

 


ДЕ ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ В УКРАЇНІ

https://ukraine.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/de_otrymaty_dopomogu_v_ukrayini.pdf

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА: КУДИ ЗВЕРТАТИСЬ?

https://drive.google.com/file/d/1JgV_AKlk4SHGxULmjCBVmFg7iUKOZJNC/view

ГАРЯЧІ ЛІНІЇ

https://docs.google.com/document/d/1bHVRopWYkSGDVu5m9zFIs5ZjisQ3L831/edit

ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНА ПІДТРИМКА ДЛЯ ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД НАСИЛЬСТВА, В ТОМУ ЧИСЛІ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА, ПОВ’ЯЗАНОГО З ВІЙНОЮ НА ОНЛАЙН-ПЛАТФОРМІ «АВРОРА». На платформі постраждалі можуть отримати комплексну підтримку психотерапевтів для подолання травматичного досвіду, відновлення емоційної рівноваги і внутрішнього ресурсу для відбудови життя. Вони можуть звернутись за консультацією до медичних фахівців для вирішення нагальних питань збереження здоров’я, отримати професійну допомогу юристів.

Звернутися за безкоштовною підтримкою можуть усі, незалежно від статі та віку, які можуть обрати фахівця(чиню), який(яка) забезпечуватиме тривалий супровід і керування випадком для уникнення повторної травматизації постраждалих і посилення ефективності наданої допомоги.

Для отримання індивідуальної спеціалізованої допомоги достатньо лише заповнити анонімну форму на сайті «Розірви коло» у розділі Психотерапевтична допомога: https://rozirvykolo.org/mental-support/

Наразі платформа працює у бета-версії, поки триває розробка повного технічного функціоналу. Послуги надаються безкоштовно, конфіденційно та анонімно.

СЕРВІСИ ТА СЛУЖБИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

Служба турботи про психічне здоров’я БФ «Право на захист» допомагає проживати війну, працює над подоланням психологічних наслідків війни та для підвищення обізнаності про стрес для цивільних.

24 червня 2022 р.

Онлайн-групи підтримки для підлітків


 
ПОРУЧ — спільний проект МОН України, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ «Волонтер» запускає групи підтримки для підлітків.

Групи будуть працювати щоб ти зміг:

·            Поділитися переживаннями про подіями навколо тебе та у твоїй країні

·            Відчути підтримку інших учасників групи та фахівців

·            Знайти способи, як підтримувати себе і близьких у складні часи

·            Просто спілкуватися з однолітками та бути у спільноті людей, які розуміють і підтримують одне одного

Онлайн-зустрічі проходитимуть у ZOOM двічі на тиждень впродовж червня. Кожна зустріч — 60 хвилин.

Час зустрічей буде узгоджуватись.

Участь у групах — безкоштовна. В кожній буде до десяти учасників та ведучий-психолог.

Щоб долучитися, будь ласка, заповніть форму

Джерело: https://knowledge.org.ua/onlajn-grupi-pidtrimki-dlja-pidlitkiv/

22 червня 2022 р.

Якщо дитина сама (поради батькам, волонтерам)





 

Як убезпечити себе від домашнього насильства в період війни



 

ЯК УБЕЗПЕЧИТИ СЕБЕ ВІД ДОМАШНЬОГО

НАСИЛЬСТВА В ПЕРІОД ВІЙНИ

В період воєнного стану існують ризики посилення конфліктів у сім’ях, значно зростає загроза життю та здоров’ю дітей, а також ризик вчинення різних форм жорстокого поводження з ними, адміністративних чи кримінальних правопорушень по відношенню до дітей, зокрема через емоційне напруження, економічні негаразди, що може спричинити залишення дітьми домівок та дитячу бездоглядність.

В умовах воєнного стану вкрай важливим є налагодження оперативної взаємодії між суб’єктами, уповноваженими виявляти дітей, життю чи здоров’ю яких загрожує небезпека, зокрема це:

• органи Національної поліції;

• територіальні органи ДСНС та підпорядковані їм підрозділи;

• фахівці із соціальної роботи / надавачі соціальних послуг;

• заклади охорони здоров’я;

• заклади соціального захисту населення;

• спеціалізовані служби підтримки осіб, постраждалих від домашнього насильства (передусім мобільні бригади соціальнопсихологічної допомоги, спеціальні гарячі лінії та телефони довіри);

• неурядові та благодійні організації тощо.

Тому є доцільним створити та забезпечити функціонування координаціних центрів / штабів із забезпечення соціального захисту дітей, на різних рівнях військових адміністрацій та за участі представників зазначених вище суб’єктів.

Координацію діяльності щодо виявлення та захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі внаслідок загрози їхньому життю чи здоров’ю, жорстокого поводження здійснюють служби у справах дітей.

Особливо важливими складовими взаємодії цих суб’єктів є:

• невідкладне інформування протягом доби про випадки жорстокого поводження з дітьми, виявлення дітей, які залишилися без батьківського піклування;

• спільні невідкладні виїзди з метою перевірки звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми, перебування дітей у ситуації небезпеки, загрози життю та здоров’ю;

• проведення оцінки рівня безпеки дитини з метою екстреного реагування у разі загрози життю та здоров’ю дитини.

В умовах воєнного стану оцінка рівня безпеки дитини проводиться обов’язково у разі надходження повідомлення про дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах внаслідок жорстокого поводження з нею або наявності загрози її життю чи здоров’ю, службою у справах дітей разом з підрозділом органу Національної поліції, фахівцем із соціальної роботи або іншим надавачем соціальних послуг (у разі можливості їх залучення) протягом однієї доби.

Важливим питанням під час воєнного стану є фіксація, збір,

17 червня 2022 р.

ДІТЯМ ПРО ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ


ДІТЯМ ПРО ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ

Виберіть час, коли дитина не зайнята грою чи мультфільмом.

Скажіть, що зараз ви вивчаєте щось абсолютно нове і дуже важливе, і попросіть дитину допомогти вам запам’ятати цю інформацію.




На картинці ви бачите протипіхотну осколкову міну направленої дії.

Покажіть це зображення дитині й запитайте, чи знає дитина, що це.

Скажіть, що це міна.

Спочатку краще показати ілюстрацію, а наступного разу можна показати реальне фото.

Запитайте дитину, на що їй схожий цей предмет.

Послухайте варіанти дитини. Далі — поясніть, що цей предмет називається «міна», вона дуже небезпечна. Хоча схожа на безпечні предмети — музичну колонку, старий телевізор на ніжках, радіоприймач, маленьку сумочку, гаманець. Варіантів для порівнянь може бути багато.

Розкажіть, що ця міна розміром з книжку, зеленого кольору. Вона може бути на землі чи деревах, чи навіть парканах.

Наголосіть — підходити до такої міни й тим паче чіпати не можна в жодному разі.

Потрібно обережно відійти назад та повідомити дорослих.

Вони зателефонують рятувальникам — 101.

А рятувальники знешкодять предмет і знову зроблять це місце безпечним для людей.

 Рекомендації для використання працівниками психологічної служби перегляду мультфільмів, фотофайлів і відеороликів з наступним їх обговоренням, посібники, памятки за покликанням:

Джерело: https://knowledge.org.ua/ditjam-pro-vibuhonebezpechni-predmeti/



 

ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИНІ ЗАРАЗ ЛАЙКА?


 

ДЛЯ ЧОГО ЛЮДИНІ ЗАРАЗ ЛАЙКА?


Лайка на адресу Росії та її війська заполонили теле- та радіоефіри, їх можна читати на державних сайтах, бачити на білбордах та парканах, чути від політиків і посадових осіб, звичайних людей.

Злість, агресія, ненависть, гнів, бажання покарати, смуток – це нормальні почуття сьогодні. Кожна із цих емоцій – це енергія, яка потрібна людні для того, щоб щось робити, щоб забезпечити себе та свою сім'ю безпекою. Такі емоції можуть руйнувати людину, якщо вона не виражатиме їх: якщо у тілі зібралася енергія, то без її реалізації тіло може захворіти. Саме використання лайки, матюків – це один із способів вивільнити свої негативні емоції, щоб підтримати своє ментальне здоровя.

Зовнішнє і внутрішнє спостереження показує: наше ставлення до матюків зараз інакше, ніж було в мирний час.

Матюки (обсценна лексика, нецензурні вислови) — це особливий винахід суспільства, який виконує важливу психологічну функцію. Це не слова-паразити. Це саме емоційне використання матюччя для лайки. 

Сьогодні людині важко дібрати слово зі звичайного лексикону, щоб позначити і повідомити іншим про свій надзвичайний стан, позначати емоційний стан, який виходить за межі нормального. Для цього користуємся лайкою. Зараз ми відкидаємо цензурні вирази-лайки, бо не хочемо ображати порівнянням із терористами змій (гади), або тварин (скоти), або навіть мертвих тваринок (падли).

Матюки — це вираз надзвичайно сильних емоцій: коли ми позначаємо їх забороненими словами, то вже починаємо опановувати їх цим називанням. Назвати стан — це вже почати його контролювати. 

Іншими словами, завдяки матюкам психіка захищає себе від зриву в зовсім неконтрольовані емоції, оберігає межу інтегрованості. Це культурна функція матюків — позначати лінію норми, тому вони і є забороненою лексикою (нецензурною).

Нині матюки є надзвичайно поширеними, адже психіка мільйонів людей перебуває в надсильному напруженні. Тож коли ми чуємо/читаємо ці матюччя, використані іншими, ми і свій стан впізнаємо і приєднуємося. 

Чи залишимося ми такими матюкливими після перемоги?

Це залежить від нас. У матюччя є своя функція, і від надмірного використання не за призначенням ця функція втрачатиметься, послаблюватиметься. Якщо матюки нормалізувати в повсякденні, вони вже не виконуватимуть роль позначення надзвичайного емоційного стану. Тому вони залишаться в минулому, як дискурс війни, і потребуватимуть культурного опрацювання. Краще залишити матюки війні, а в мирний час повернутися до того, що сороміцькі слова є сороміцькими. Вони припустимі в окремих приватних ситуаціях, але абсолютно неприйнятні в публічних. 

На майбутнє, після перемоги, — будемо відбудовувати не лише міста, а й власну культуру мовлення.

Як себе стримувати від матюків?

·       Мати кілька приказок, заготовок, прислів’їв чи смішний куплет, слово-замінник, яке можна використати. Це може бути твоє авторське, унікальне, з якого інші будуть брати приклад.

ЯК ЖИТИ У ФАЗІ АДАПТАЦІЇ?


 

ЯК ЖИТИ У ФАЗІ АДАПТАЦІЇ?


Перепади емоційних станів під час війни – це типово. Питання в тому, як ми діємо та повертаємо себе до раціонального стану.

В емоційних хвиль є певна послідовність. Протягом дня можуть бути персональні зміни настрою: спочатку людині сумно, потім тривожно, потім вона відчуває злість. Але, якщо розглядати середній стан суспільства, емоції чергуються так:

·            розгубленість 

·            тривога, страх, паніка

·            злість, роздратування

·            ейфорія 

·            апатія, депресивні симптоми

Апатія, втома та депресивні симптоми зазвичай припадають приблизно на 10-й день тривалого сильного стресу.

Після етапу апатії ми виходимо на фазу стабілізації. Емоційні хвилі будуть повторюватись, але вони проходитимуть більш м’яко, оскільки людина вже з ними знайома.

Під час періоду адаптації ми повинні думати про те, що буде далі, як діяти в новій реальності, звикнути до невизначеності та побудувати плани на майбутнє. Усвідомити, що все змінилось і треба жити відповідно до нових умов на невизначений термін. Треба вчитися в них функціонувати. Адже після війни буде багато роботи – відновлювати все те, що було зруйноване. Тому важливо вийти на фазу адаптації, у якій людина діятиме раціонально, усвідомлено та більш стійко.

Як же керування емоціями в цей період?

1. Ваші емоції нормальні. Аналізуйте, що саме з вами відбувається, яку емоцію ви відчуваєте, і допомагайте один одному.

10 червня 2022 р.

 

 

 

НЕРВОВІ ТИКИ У ДІТЕЙ ЯК НАСЛІДОК ТРАВМАТИЧНОЇ ПОДІЇ

(рекомендації моз)

Складний період відбивається на житті кожного, особливо на дітях, адже їхня нервова система ще не сформована остаточно.

Наслідками можуть бути прояви нервових тиків, заїкання, депресії та різні тривожні стани. Тому батьки та близькі мають докласти всіх зусиль, щоб мінімізувати негативний вплив психотравматичних факторів війни.

Одне з найчастіших проявів неврологічних порушень, яке проявляється у дітей у вигляді різких, неконтрольованих рухів або звуків — це тики. Дитина, що страждає від тиків, може швидко й багаторазово кліпати, навіть якщо її очі нічого не дратує.

Виділяють минущі та хронічні тики, а також найбільш серйозний тиковий розлад – синдром Туретта, при якому фізичні й звукові тики виникають одночасно. Найчастіше тики з’являються у дітей у віці від 2 до 17 років, середній вік — 6-7 років.

·            Транзиторний, або минущий, тиковий розлад також містить в собі обидва типи тиків, проте вони досить часто зустрічаються окремо один від одного. Може проявлятися моторними або голосовими тиками з повним зникненням симптомів захворювання протягом року.

·            Хронічний моторний тиковий розлад без вокального компонента зазвичай триває понад рік. Хронічні вокальні тики в ізольованому вигляді зустрічаються рідко.

Серед можливих причин тикових розладів виділяють:

·            Психоемоційне збудження. Виникнення тику (найчастіше) може спровокувати як гостра психоемоційна травма (переляк, сварка з батьками), так і тривалий несприятливий психологічний клімат сім’ї (брак уваги до дитини, надмірна вимогливість та суворість у вихованні).

·            «Тик першого вересня». Приблизно у 10 % дітей нервовий тик дебютує у перші дні відвідування школи. Це пов’язано з новими умовами, новими знайомствами, визначеними правилами та обмеженнями, що є сильним емоційним потрясінням для дитини.

·            Порушення харчування. Недостатність кальцію та магнію в організмі може викликати судомну активність м’язів, зокрема тики. Перевтома. Хронічне недосипання, тривалий перегляд відеоконтенту, читання книг за поганого освітлення можуть призводити до підвищення активності різних зон головного мозку із залученням екстрапірамідних систем та до розвитку нервових тиків.

·            Спадкова схильність. Останні дослідження вказують на те, що нервовий тик передається за аутосомно-домінантним типом успадкування (якщо в одного з батьків є дефектний ген, то ймовірність успадкування дитиною становить 50 %). Наявність генетичної схильності не обов’язково призводить до розвитку захворювання, хоча шанс виникнення нервового тику у таких дітей більший, ніж у дітей без генетичної схильності.

Для діагностики транзиторного тикового розладу у дитини мають бути наявні такі симптоми:

·            один або кілька моторних тиків (кліпання або знизування плечима) чи вокальні тики (гудіння, прочищення горла, вигукування слів чи фраз);

·            тики мають повторюватися часто, майже кожен день протягом принаймні чотирьох тижнів, але не більше двох місяців поспіль;

·            прояви, що не спричинені вживанням ліків або певним медичним станом (хвороба Гантінгтона, вірусний енцефаліт).

Транзиторний тиковий розлад у дітей досить часто зникає без лікування.

Серед дієвих способів надання допомоги під час нервових тиків можна виділити наступні:

                                                                                           ПОСІБНИК «ЯК ТИ? УРОКИ З ПСИХОЛОГІЇ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ»...