СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО В ПЕРІОД ВІЙНИ: ПОПЕРЕДИТИ І ЗАХИСТИТИСЬ
Сьогодні страх
власної смерті та загибелі близьких, побоювання стати жертвою агресії з боку
ворога, знущання, фізичного і сексуального насилля є абсолютно нормальною
емоційною реакцією. Боятися цього природньо. Адже сексуальне насилля є дуже важким злочином, метою якого є змусити жертву не
просто страждати, а й відчувати сором, провину, власне безсилля й
безпорадність. Крім фізичного знущання, це ще й спроба принизити людську гідність.
Травматична реакція може виникнути
навіть після перегляду новин про зґвалтування, коли уява малює
жахливі картинки, що це може статися з вами чи вашими рідними. Це може
викликати високий рівень тривоги, страху, які варто опанувати, щоб не допустити
паніки.
Люди, які зазнали реального
сексуального насильства, не завжди одразу звертаються за допомогою через
почуття сорому та провини. Але травматичні спогади зберігаються у свідомості і
можуть провокувати почуття тривоги та депресивні стани навіть через багато
років.
Відсутність
можливості поділитися своїми переживаннями та відреагувати травму може
викликати симптоми ПТСР: нічні жахіття, флешбеки, безсоння, проблеми з
концентрацією, паніку.
Крім того існують й
інші, більш глибші психологічні наслідки зґвалтування для постраждалих:
1. Вони не можуть
швидко знову почати довіряти комусь. Тому не поспішають ділитися своєю історією
зі спеціалістами або близькими.
2. Існує острах, що
кохана людина розчарується і ніколи більше не буде ставитися так, як раніше,
якщо дізнається про зґвалтування. Але досвід сексуальної травми впливає на всі
сфери життя, у тому числі й на інтимні стосунки.
3. Втрата відчуття зв’язку з тілом, звичка «заморожувати» свої почуття, неможливість відчути біль або задоволення – захисні реакції, які допомагали вижити під час зґвалтування. Але надалі вони можуть викликати складнощі в інтимному житті через відсутність задоволення під час близькості з партнером.