Організація
та планування соціально-педагогічного
супроводу
в освітньому закладі на 2021/2022 н.р.
(Розроблені відповідно до: листа МОН України від 16.07.2021 № 1/9-363 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2021/2022 н. р.»; листа МОН від 16.07.20 року № 1/9-362 «Деякі питання організації виховного процесу у 2021/2022 н. р. щодо формування в дітей та учнівської молоді ціннісних життєвих навичок»).
Сьогоднішній
епідеміологічний стан в суспільстві вніс зміни в усталений ритм життя
учасників освітнього процесу. Зокрема, запровадження дистанційного або
змішаного навчання в освітньому
закладі, соціальне дистанціювання, обмежене спілкування, особливості перебування учнів i вчителів
у закладі освіти, послаблений зовнішній контроль за
виконанням навчальних завдань,
складнощі в організації та самоорганізації режиму навчання та відпочинку, значне
застосування телекомунікаційних технологій в навчанні тощо – все це
відбилось на зниження якості навчання учнів, негативно вплинуло на стан та
поведінку дітей, вчителів, батьків
За таких умов істотно зростає роль
психологічної служби в освітньому закладі і водночас ускладнюється здійснення
фахівцями соціально-психологічного супроводу учасників освітнього процесу, надання своєчасної психологічної та соціально-педагогічної
підтримки дітям, батькам, вчителям.
Мета соціально-педагогічного супроводу – допомогти здобувачам освіти зрозуміти життєву ситуацію, сформувати у підростаючого покоління навички і вміння, які допоможуть налагодити позитивну взаємодію із соціальним середовищем, сприятимуть саморозвитку на основі рефлексії того, що відбувається. Саме тому соціальний педагог повинен так організувати соціально-педагогічний супровід, щоб мінімізувати негативні впливи оточуючого середовища на дітей та учнівську молодь, створити безпечне освітнє середовище для формування і удосконалення життєвих навичок, надати підтримку та правовий захист. Відповідно основним завданням є запобігання соціальним негативним ризикам серед дітей та підлітків, захист прав та інтересів здобувачів освіти від негативного впливу оточуючих.
Організація супроводу
здійснюється соціальним педагогом відповідно до основних напрямів його діяльності
(профілактика, просвіта, консультування, діагностика, навчальна
діяльність, зв’язки з громадськістю, соціально-захисна та
організаційно-методична), завдань, які ставить перед собою
освітній заклад
і реалізовується відповідно
до нормативно-розпорядчих
документів МОН, Кабінету міністрів, ДНУ «ІМЗО».
Для соціального педагога важливим є
вміння правильно спланувати та організувати свою діяльність. Організація
передбачає переглянути зміст, форми напрями своєї роботи з
соціально-педагогічного супроводу всіх учасників освітнього процесу. Це
дозволить найбільш ефективно працювати з дітьми та дорослими, отримати
позитивний результат, підвищити свій професійний рівень шляхом самоосвіти.
Планування роботи повинно враховувати
потреби закладу освіти, орієнтуватись на нормативно-розпорядчі документи. Цей
вид роботи охоплює складання планів роботи, звіту про виконану роботу, оформлення
професійної документації, підготовку до проведення різноманітних заходів з
дітьми, батьками, педагогами, самопідготовку, консультації в навчально-методичних
та наукових центрах (закладах), участь в навчально-методичних заходах соціальних
педагогів.
Тому соціальному педагогу варто дотримуватись
звичного алгоритму організації робочого часу, за необхідності модифікувати та
визначати актуальні напрямки роботи на час карантину, здійснювати
щоденний облік виконаної роботи, належним чином вести професійну документацію
по факту виконаної роботи, складати індивідуальний план самоосвіти.
Актуальним напрямом в роботі соціального
педагога залишається налагодження тісної співпраці та взаємодії освітнього
закладу, батьків з представниками державних, громадських та міжнародних
організацій і установ для вирішення питань захисту прав та інтересів дітей,
формування правової культури.
Основною метою профілактичної роботи соціального
педагога є своєчасне попередження негативних явищ у поведінці дитини, групи; попередження
виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних стосунках, запобігання
створення конфліктних ситуацій в освітньому процесі; подолання негативних
соціальних наслідків в умовах карантину тощо.
Таким чином, завдання соціального
педагога: формування конструктивних способів вирішення складних життєвих
ситуацій та адаптивних копінг-стратегій у всіх учасників освітнього процесу; формування
позитивної життєвої перспективи; активізація процесів самопізнання, саморегуляції
i самоконтролю; формування психосоціальної стійкості до стресу; формування
навичок ненасильницької поведінки; профілактика дискримінації i стигматизації;
протидія торгівлі людьми; підвищення адаптаційних можливостей учителя до нових
умов організації освітнього процесу; профілактика суїцидальної поведінки,
вживання психоактивних речовин та алкоголю, девіантної поведінки
(правопорушення, пияцтво, наркоманія, токсикоманія) тощо.
Важливим напрямом роботи соціального
педагога залишається створення у закладі
освіти безпечного освітнього середовища, що передбачає профілактику булінгу
(цькування), домашнього насильства, захист прав та інтересів дитини: формування
моделі поведінки, заснованої на взаємній повазі та запобігання насильству в мiжособистісних
стосунках, спільній діяльності. Законом України «Пpo внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18. 12. 2018
р. № 2657-VIII (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19#Text),
наказом МОН України від 28.12.2019 № 1646 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-20#Text ) визначено Порядок
реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів
виховного впливу. Міжвідомча координація дій між суб’єктами реагування
на випадки булінгу здійснюється згідно з Планом заходів, спрямованих на запобігання
та протидію булінгу (цькування) в закладах освіти, затвердженим наказом МОН
України від 26.02.2020 № 293 (зі змінами) (https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-planu-zahodiv-spryamovanih-na-zapobigannya-ta-protidiyu-bulingu-ckuvannyu-v-zakladah-osviti ).
Корисні посилання щодо теми антибулінгу
розміщені за покликанням: https://imzo.gov.ua/osvita/pozashkilna-osvita-ta-vihovna-robota/korysni-posylannya/
Профілактика насильства повинна проводитися з усіма
учасниками освітнього процесу і бути спрямована на формування у дітей та молоді
нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення
до постраждалих осіб, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав
людини. Для цього потрібно впроваджувати і розвивати в закладі освіти медіацію
однолітків, створювати службу порозуміння, проводити інформаційно-просвітницькі
заходи, спрямовані на формування в учасників освітнього процесу культури
недискримінаційної, ненасильницької, безконфліктної комунікації, здорового та
безпечного способу життя, навичок збереження власного життя та здоров’я, а
також запобігання небезпечній поведінці; формування навичок безпечної поведінки
в Інтернеті.
У листі від 14.08.2020 р.
№1/9-430 МОН України рекомендує керівникам закладів освіти сприяти практичному
впровадженню концепції «Безпечна і дружня до дитини школа». Також триває
всеукраїнський експеримент упровадження моделі «Мирна школа» на 2019-2022 р. (наказ
МОН України від 01.11.2019 р. №1368), спрямованої на розбудову системи
конструктивної комунікації та взаємодії, системи ефективного вирішення конфліктів,
попередження проявів булінгу, aгpeciï та насильницької поведінки в освітньому
закладі.
З метою забезпечення
комплексного інтегрованого підходу до протидії
домашньому насильству, виконання законодавчих вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»
від 7 грудня 2017 року № 2229 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text) та сприяння
реалізації прав осіб, постраждалих від домашнього насильства, шляхом проведення
превентивних заходів, ефективного реагування на факти домашнього насильства наказом МОН від 02.10.2018 № 1047 затверджено
Методичні рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього
насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та
службами, Методичні
рекомендації щодо формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до
насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб,
усвідомлення насильства як порушення прав людини, адресовані усім фахівцям, які
працюють з дітьми та молоддю (лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480), Методичні
рекомендації щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і
взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами освітні
програми щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і
взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службам «Перелік
навчальних і виховних програм з питань запобігання та протидії домашньому насильству».https://drive.google.com/file/d/1hnQ3giKp7pUHM0PmCPzMrox7gTl9UGE5/view
Принагідно інформуємо, що Міністерство внутрішніх
справ України запустило у Теlegram чат-бот «ДійПротиНасильства» щодо
протидії домашньому насильству, який надасть максимально вичерпну інформацію
про домашнє насильство, підтримку та допомогу в цьому питанні.
За допомогою чат-боту можна:
·
викликати служби допомоги (поліцію і швидку);
·
переадресувати на спеціалістів безоплатної правової
допомоги, які своєю чергою нададуть юридичну консультацію в онлайн-режимі;
·
надати контакти інших служб допомоги;
·
роз’яснити, що таке домашнє насильство та як
протидіяти цьому явищу, повноваження органів і установ, які здійснюють заходи з
попередження домашнього насильства.
Актуальною у 2021/2022 н. р. залишається робота щодо протидії торгівлі людьми. Рекомендується впроваджувати практичні
заняття, гуртки та факультативи з питань протидії торгівлі людьми, зокрема,
програму «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція»,
використовувати електронний курс «Основи протидії торгівлі людьми; проводити інформаційні
кампанії до 30 липня - Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми; 18 жовтня -
Європейського дня боротьби з торгівлею людьми; 2 грудня - Міжнародного дня за
відміну рабства; 10 грудня - Міжнародного дня захисту прав людини; розвивати
співробітництво із організаціями і фондами, що займаються цим питанням; налагодити
освітню роботу із батьками, опікунами з питань профілактики торгівлі людьми;
поширювати серед учасників освітнього процесу інформацію про діяльність
Кол-центру МСП України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та
протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству
стосовно дітей за телефонними номерами: 1578 з питань протидії торгівлі
людьми; 1588 з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству
за ознакою статі та насильству стосовно дітей; Національної
безкоштовної «гарячої лінії» з протидії торгівлі людьми та консультування
мігрантів Представництва Міжнародної організації з міграцій (МОМ) в Україні 0
800 505 501 (безкоштовно зі стаціонарних) 527 (безкоштовно з мобільних)
Нагадуємо, що держава гарантує кожному
громадянину право на отримання
безоплатної правової допомоги за номером Єдиного контакт—центру: 0 800 213
103 ; номер телефону Урядової гарячої лінії з попередження домашнього
насильства: 1547; телефонні номери Національної «гарячої» лінії: 0 800 500 225
a6o 116 111 (для дзвінків з мобільного). Важливо знати, що діти мають право
безоплатно отримати послуги адвоката (складання заяв, представництво в суді).
Дана контактна інформація
повинна бути розміщена на доступному місці в закладі
освіти (на сайті закладу).
3 квітня 2020 року безоплатна правова
допомога (БПД) створила в месенджері Telegram чат «Правова допомога протидії
насильству», де постраждалі від домашнього насильства та свідки можуть отримати
консультацію юристів щодо захисту своїх прав. Правову консультацію можна також отримати
через меседжер Facebook-сторінки системи БПД, публічний чат Telegram-кaнaлy
«Безоплатна правова допомога», приватний чат системи БПД у Telegram a6o Viber,
мобільний застосунок «Безоплатна правова допомога».
Ситуація щодо
кримінальних правопорушень у дитячому середовищі
спонукає до проведення чіткої взаємодії всіх зацікавлених органів та служб на
місцевому рівні. Тому профілактика девіантної поведінки, кримінальних
правопорушень повинна бути спрямована на формування правової культури учнів,
виявлення та усунення причин і умов, що сприяють учиненню дітьми злочинів,
подолання девіантної поведінки.
На
вебсайті ДНУ «ІМЗО» розміщено «Банк програм для неповнолітніх у конфлікті з
законом» за покликанням: https://www.msp.gov.ua/content/bank-program-dlya-profilaktiki-socialnogo-siritstva.html?PrintVersion
Звертаємо увагу на виконання Плану заходів з
реалізації Національної стратегії реформування системи юстиції щодо дітей на
період до 2023 р. (розпорядження КМУ від 27.11.2019 р. № 1335-р.), що спрямоване на підвищення рівня соціального та правового
захисту дітей, які перебувають у конфлікті із законом, зниження рівня
злочинності, а також виправлення та соціальну реабілітацію неповнолітніх, які
перебувають у конфлікті із законом.
Залишається в пріоритеті просвітницько-профілактична
діяльність щодо зниження рівня вживання алкоголю, наркотични,х психоактивних речовин та їх
похідних підлітками. Нагадуємо,
щорічно на виконання Постанови КМУ від 10. 07. 2019 р. № 689 «Питання
проведення моніторингу наркотичної та алкогольної ситуації в Україні» проводиться
Всеукраїнський моніторинг наркотичної та алкогольної ситуації для виявлення
негативних тенденцій розвитку ситуації у сфері обігу наркотичних засобів, психоактивних
речовин та підготовки пропозицій щодо запобігання поширенню їх незаконного
обігу.
Профілактичні програми розміщені за
покликанням: https://docs.google.com/document/d/1zi31pjwMLqRSjoXpe5vFCkPdl8Sqsf2JbSYeO ITyfgk/edit
Просвітницька робота
Просвітницька робота соціального
педагога залежить від потреб конкретного закладу освіти і пов’язана з наданням
та поширенням знань серед усіх учасників освітнього процесу з питань, які знаходяться
в компетенції фахівця, спрямовані на збереження їхнього соціального благополуччя
i психічного здоров’я.
Варіанти просвіти можуть бути активними,
коли активним суб’єктом освіти виступає сам фахівець або формальними, що
передбачає лише інформування за запитом учасника освітнього процесу. Останній
варіант може одночасно розглядатися і як консультативна робота.
Просвітницька діяльність соціального
педагога може стосуватись ряду питань, серед яких: популяризація здорового способу життя, ненасильницької
моделі поведінки; інформування про причини, вплив та наслідки вживання
наркотичних і психотропних речовин, алкоголю та тютюнопаління; інформування з
проблем торгівлі людьми, ризикованої та девіантної поведінки дітей та учнів;
формування правової культури; ознайомлення учасників освітнього процесу із інтернет-загрозами;
інформуванні пpo соціально-небезпечні хвороби тощо
Більш дієвими формами просвіти є
безпосереднє спілкування та переважно усні вербальні форми інформування:
бесіда, лекція, виступ.
Рекомендовані онлайн-форми організації
просвітницької роботи (за наявності технічних можливостей та доступних онлайнресурсів):
а) відеовключення у прямому ефірі на
платформі онлайнспільнот закладу освіти або особистих/професійних сторінок
фахівців у facebook, аналогічних групових чатів у Viber (так звані «5-хвилинки
корисної інформації») не менше одного разу на тиждень або у конкретний день і
час для окремих цільових груп (здобувачі освіти, батьки, педагогічні
працівники);
б) розміщення відеоматеріалів
просвітницького та профілактичного спрямування на сайті закладу освіти, на
платформі онлайн-спільнот закладу освіти у facebook, поширення їх у відповідних
групових чатах у Viber з пропозицією питань для обговорення;
в) розміщення текстового формату
матеріалів просвітницького спрямування на доступних ресурсах, поширення їх у
відповідних групових чатах у Viber з пропозицією питань для обговорення тощо.
Сьогодні, в умовах дистанційного
навчання, варто зосередити увагу на здійсненні
просвітницько-профілактичної роботи серед учасників освітнього процесу з питань
медіа- та цифрової грамотності, інформаційної гігієни, формування навичок
критичного мислення, підвищення якості формування медіа-інформаційної культури
особистості, що передбачає зміни в системі особистого захисту та протидії інформаційним
негативним впливам в умовах інформаційного перевантаження та інформаційних
ризиків.
Також не менш важливим є питання: формування
навичок сексуальної культури та поведінки, пропаганда ЗСЖ, формування культури
академічної доброчесності, яка безпосередньо пов’язана з цінностями, що
впливають на поведінку окремої особистості i її взаємодію у суспільстві.
Діагностична робота
Діагностична робота соціального педагога
виконує функцію інформаційного супроводу і використовується для: виявлення
причин труднощів у навчанні, поведінці, спілкуванні; для попередження дезадаптації
в процесі соціалізації; вивчення та визначення потенційних можливостей в
освітньому процесі, професійному самовизначенні; визначення соціального статусу
в закладі, в сім’ї; вивчення впливу різних факторів та ризикованої поведінки на
здоров’я тощо. Діагностика має займати не багато часу, бути простою і доступною
в обробці та аналізі.
Рекомендовано
користуватись методичними рекомендаціями Українського науково-методичного ЦППСР
«Застосування діагностичних мінімумів у діяльності працівників психологічної
служби» (https://mon.gov.ua/storage/app/media/minimumi.pdf), що допоможе у
доборі необхідних методик залежно від предмету дослідження. Також можна
скористатись у своїй роботі типовими циклограмами (https://lib.iitta.gov.ua/709623/1/%D1%86%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B3.pdf), що дозволяє
усвідомити обсяг річної роботи та проаналізувати наявні ресурси. Матеріали
розміщені на вебсайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/informatsijna-baza-psyholohiv-ta-sotsialnyh-pedahohi/navchalno-metodychni-materialy-dlya-psyholohiv/psyhodiahnostychna-robota/
Важливу увагу потрібно приділяти
вивченню впливу різних факторів на здоров’я дітей з акцентом на ризикованій
поведінці щодо власного здоров’я (проводиться Всеукраїнський моніторинг
«Українське лонгітюдне дослідження»).
Корекційна (формування соціальних навичок)
Продовженням діагностичної роботи
соціального педагога є розвиток
соціальних навичок, які сприятимуть успішній адаптації до соціуму, зниженню
рівня дезадаптації до освітнього середовища, подоланню супутніх ризиків, які
виникають в процесі адаптації, навчання та виховання, подолання
схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки. Під час здійснення корекційної роботи
потрібно враховувати вік дитини, її рівень розвитку, знати причини проблемної
ситуації, здійснювати корекцію систематично та дієво.
Рекомендується використовувати корекційні
програми та програми переможців III етапу Всеукраїнського конкурсу авторських
програм практичних психологів i соціальних педагогів «Нові технології у новій
школі» у номінації «Корекційно-розвиткові програми» https://imzo.gov.ua/vseukrains-kyy-konkurs-avtors-kykh-prohram-praktychnykh-psykholohiv-i-sotsial-nykh-pedahohiv-novi-tekhnolohii-u-noviy-shkoli/avtors-ki-prohramy/avtors-ki-prohramy-2020/
Особливої
уваги заслуговує робота з дітьми з особливими освітніми потребами. У цьому випадку
корекційна робота визначається тією особливістю дитини, тією навичкою, які необхідно
корегувати та розвивати в дитині. Діяльність соціального педагога повинна бути
спрямована на формування навичок і вмінь, які допоможуть дитині з ООП жити та
реалізуватись в соціумі, адаптуватись до зовнішніх умов.
Зазначимо, соціальний педагог не повинен
виконувати обов’язки дефектолога, логопеда, корекційного педагога, заняття та
допомога в навчанні — не його сфера діяльності, але вiн може звернутися до
фахівців IPЦ за консультацією.
Перелік корекційно-розвиткових програм,
типових освітніх програм, методичних рекомендацій, навчально-методичних
посібників для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами розміщено на
вебсайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням: https://imzo.gov.ua/osvita/zagalno-serednya-osvita/korektsiyni-programi/ . Корисну
інформацію з даного напряму роботи можна знайти на сайті Інституту спеціальної
педагогіки i психології ім. Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних
наук України за покликанням: http://ispukr.org.ua/
Консультування
Консультування здійснюється за запитом
учасників освітнього процесу. Особливістю консультування як форми взаємодії між
учасниками освітнього процесу є акцент на власну відповідальність того, хто
просив про допомогу
Одночасно із традиційним консультуванням
«тет-а-тет», соціальний педагог може впроваджувати онлайн-консультування через
різні альтернативні комунікативні канали, як додатковий засіб, підключений до
процесу консультування «тет-а-тет» або незалежний процес. Таке консультування
може базуватися на текстовій комунікації між соціальним педагогом та учасником
освітнього процесу.
Рекомендовані форми організації
консультування:
а) індивідуальне та групове
онлайн-консультування з використанням доступних платформ з можливостями
відеозв’язку (Viber, Skype, Zoom, Jitsi Meet, інші);
б) групові консультації у текстовому
форматі для окремих цільових груп з розміщенням на сайті закладу освіти, у
онлайн-групах (Viber, закриті facebook-групи) учнів, батьків, педагогічних працівників,
працівників психологічної служби;
в) індивідуальне онлайн-консультування з
використанням вище згаданих доступних платформ з можливостями відеозв’язку або
у форматі телефонного спілкування та листування (електронна пошта, Messenger,
Viber, Skype, інші)
Електронна пошта – доволі простий спосіб
взаємодії і підходить людям, яким подобається писати, батькам, які мають дуже
щільний графік роботи, або хто сором’язливий.
Створення віртуального «Кабінету
соціального педагога» на сайті закладу, що допоможе покращити комунікацію з учасниками
освітнього процесу, підвищити ефективність процесу навчання, вдосконалити професійну
майстерність педагогів і свою власну, створити активну систему підтримки
сімейного виховання через використання інформаційно-комунікативних технологій, підвищити
соціально-педагогічну культуру учасників освітнього процесу тощо.
Профорієнтаційна робота
Важливе місце в діяльності фахівця
психологічної служби займає психолого-педагогічний
супровід професійного самовизначення здобувачів освіти — формування у них
базових навичок та характеристик потрібних для вибору професії, успішного
планування, коригування i реалізації перспектив власного професійного розвитку.
Профоріентаційна робота має відбуватися
поетапно, систематично, комплексно, командно (вчителі, батьки, починаючи медичний
працівник, практичний психолог, соціальний педагог тощо) з 1 кл. Даний вид
роботи передбачає профорієнтаційне онлайн тестування; профорієнтаційне
консультування з урахуванням результатів тестування; онлайн навчання для
учасників освітнього процесу. Як результат – учні отримають інформацію про
професійно
важливі якості, які достатні й необхідні для оволодіння професійними знаннями,
уміннями та навичками, що обумовлюють успішність та ефективність у професійній
діяльності.
Матеріали щодо профоріснтаційної роботи
для працівників психологічної служби розміщено на вебсайті ДНУ «ІМЗО» за
покликанням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/proforiientatsiyna-robota/
Навчальна діяльність
Соціальний педагог реалізує цей напрям
роботи у закладі освіти шляхом викладання навчального матеріалу за програмами
курсів за вибором, факультативів, гуртків соціально-педагогічного спрямування
для підвищення соціально-психологічної культури ycix учасників освітнього
процесу, формування у них навичок ЗСЖ, конструктивної соціальної взаємодії, ненасильницького
спілкування, уміння налагоджувати, розв’язувати конфліктні ситуації, долати
шкідливі звички, протидіяти насильству, сформувати усвідомлене ставлення до вибору майбутньої професїі, тощо.
Програми факультативів,
спецкурсів i курсів за вибором розміщено на вебсайті ДНУ «ІМЗО» за покликанням: https://imzo.gov.ua/psyholohichnyj-suprovid-ta-sotsialno-pedahohichna-robota/fakul-tatyvy/
·
створення безпечного комфортного освітнього середовища у
закладі освіти та вдома;
·
налагодження партнерської взаємодії з
сім’ями, представниками
державних, громадських та міжнародних організацій і установ для
вирішення питань захисту прав та інтересів дітей;
·
підвищення психолого-педагогічної
компетентності педагогів, батьків з питань порушення прав та інтересів
дітей, формування в батьків свідомого
відповідального ставлення до виконання обов’язків, пов’язаних з утриманням,
вихованням та освітою дітей;
·
формування в усіх учасників освітнього
процесу культури недискримінаційної, ненасильницької, безконфліктної
комунікації та поведінки, вирішення конфліктів мирним шляхом;
·
здійснення просвітницько-профілактичних заходів у закладах
освіти щодо зниження рівня вживання алкоголю, наркотичних, психоактивних речовин та їх
похідних підлітками, популяризації здорового способу життя;
·
посилення профілактичної роботи з подолання правопорушень,
злочинності серед неповнолітніх;
·
посилення профілактичної роботи із протидії торгівлі людьми;
·
проведення
просвітницько-профілактичних заходів щодо підвищення рівня знань учасників
освітнього процесу з питань статевої поведінки, попередження ризикованої
поведінки;
·
психолого-педагогічний
супровід професійного самовизначення здобувачів освіти;
·
соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми
потребами під час навчання, надання консультативної i просвітницької допомоги їх батькам;
·
соціально-педагогічний супровід дітей із соціально вразливих
сімей та патронаж сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах,
·
проведення
просвітницько-профілактичних заходів з учасниками освітнього процесу щодо медіаграмотності,
медіазахисту та цифрової гігієни.
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.