*******************************************************
*******************************************************
*******************************************************
ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВА,
ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА
До правових документів, які спрямовані на подолання насильства над людьми відносяться:
· Загальна декларація прав людини (10.12.1948);
· Декларація прав дитини (20.11.1959);
· Конвенція про права дитини (20.11.1989) (ратифікована Україною в 1991 р.);
· Закон України «Про охорону дитинства» (26.04.2001);
· Закон України «Про освіту» (05.09.2017);
· Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» (26.06.2001);
· Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (20.10.2014);
· Кримінальний кодекс України (1.04.2001);
· Сімейний кодекс України (10.01.2002);
· Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»(07.12.2017 №2229-VIII);
· Закон України (із змінами) «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (04.01.2018);
· Закон України № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (06.12.2017);
· Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису» (15.05.2003);
· Закон України від 20.06.2022 року «Про ратифікацію Конвенції Ради Європипро запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбуіз цими явищами»;
· Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім’ї» (25.09.2008).
* Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) (16.11.2022)
Пропонуємо перелік документів, з якими повинен ознайомитись працівник психологічної служби для роботи і для загальної обізнаності з питань насильства, домашнього насильства:
Ø Указ ПрезидентаУкраїни №195/2020 «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здоровогоосвітнього середовища у новій українській школі»;
Ø Розпорядження КМУкраїни від 10.10.2018 № 728-р (із змінами) «Про схвалення Концепції Державноїсоціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та насильствуза ознакою статі на період до 2025 року»;
Ø Постанова КМУкраїни від 24.02.2021 № 145 «Питання Державної соціальної програми запобіганнята протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до2025 року»;
Ø Наказ МОЗ України від 23.01.2004 №38 «Про затвердження заходів щодо виконання Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» та Примірного положення про центр медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї»;
Ø Постанова КМ України «Про виконання на території України Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей» від 10.07.2006 № 952;
Ø Наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та МВС України від 07.09.2009 № 3131/386 «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї»;
Ø Указ ПрезидентаУкраїни від 5.05.2008 р. №411/2008 «Про заходи щодо забезпечення захисту прав ізаконних інтересів дітей»;
Ø Наказ МСП України та МВС України від 13.03.2011 № 369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства»;
Ø Лист МОН від 28.10.2014 № 1/9-557 «Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей»;
Ø Наказ МОН від22.05.2018 № 509 «Про затвердження Положення про психологічну службу у системіосвіти України»;
Ø Лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480 «Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству»;
Ø Наказ МВСУкраїни від 01.08.2018 № 654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженимипідрозділами органів Національної поліції України термінового заборонногоприпису стосовно кривдника»;
Ø Постанова КМ України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»;
Ø Постанова КМУкраїни від 22.08.2018 № 654 «Про затвердження Типового положення про мобільнубригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашньогонасильства та/або насильства за ознакою статі»;
Ø Постанова КМУкраїни від 22.08.2018 № 655 «Про затвердження Типового положення про притулокдля осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства заознакою статі»;
Ø Наказ Міністерства соціальної політики від 01.10.2018 № 1434 «Про затвердження Типової програми для кривдників»;
Ø Лист МОН від 02.10.2018 №1047 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами»;
Ø Наказ МОН України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органамита службами»;
Ø Постанова КМУ від 03.10.2018 № 800 «Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування,закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, якіперебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можутьзагрожувати їх життю та здоров’ю»;
* Постанова КМ Українивід 03.10.2018 №800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають ускладних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їхжиттю та здоров’ю»;
Ø Наказ МСП від11.12.2018 № 1852 «Про утворення Державної установи «Кол-центр Міністерствасоціальної політики України з питань протидії торгівлі людьми, запобігання тапротидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильствустосовно дітей»;
Ø Наказ МОЗ від01.02.2019 № 278 «Про затвердження Порядку проведення та документуваннярезультатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильстваабо осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їммедичної допомоги»;
Ø Постанова КабінетуМіністрів України від 23.01.2019 № 43 «Про внесення змін до деяких постановКабінету Міністрів України»;
Ø Лист МОН від 29.01.2019 № 1/11-881 «Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18 грудня 2018 р. № 2657-VIII»;
Ø Наказ МСП, МВС від13.03.2019 № 369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиківвчинення домашнього насильства»;
Ø Постанова КМ України від 20.03.2019 № 234 «Про затвердження Порядку формування, ведення та доступу до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі»;
Ø Наказ МОН від 28.12.2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти»;
Ø Наказ МОН від 26.02.2020 № 293 «Про затвердження планузаходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладахосвіти»;
Ø Наказ МОН від 20.03.2020 №420 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.02.2020 № 293»;
Ø Постанова КМ від 01.06.2020 № 587 «Про організацію надання соціальних послуг»;
Ø Лист МОН України від 14.08.2020 №1/9-436 «Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження протидії булінгу (цькуванню)»;
Ø Указ Президента України від 21.09.2020 №398/2020 «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства»;
Ø Розпорядження КМ України від 21.04.2021 № 361-р «Про затвердження плану невідкладних заходів із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства»;
Ø Лист МОНУ від 29.03.2022 №1/3737-22 «Прозабезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовахвоєнного стану в Україні»;
Ø Лист МОН від 04.04.2022 № 1/3872-22 «Про методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій»;
Ø Лист ІМЗО від 08.08.2024 №21/08-1233 «Про методичні рекомендації «Пріоритетні напрями роботи психологічної служби в системі освіти України у 2024/2025 навчальному році».
*******************************************************
Основні нормативно правові документи, що регулюють роботу практичного психолога і соціального педагога:
5. Наказ МОН України від 08.06.2018 року № 609 "Пpo затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами закладі загальної середньої та дошкільної освіти"
6.
Наказ МОН України від 20. 04. 2001 р. № 330 «Про затвердження Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України» https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0330290-01#Text
*****************************************************************************
*****************************************************************************
Пріоритетні напрями роботи соціального педагога на 2022-2023 н.р.
***********************************************************************************
**********************************************************************************
Нормативне забезпечення соціально-правового захисту дітей
*******************************************************
*******************************************************
Лист МОН від 10.03.2021р. № 1/9 - 128
"Щодо необхідності проведення додаткових
профілактичних заходів в середовищі дітей та підвищення обізнаності батьків"
( про компетентність безпечної поведінки в цифровому середовищі)
*******************************************************
**********************************************************************************
***********************************************************************************
ПОКАРАННЯ, ЯКЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОМ ЗА БУЛІНГ
Законом України від 18.12.2018 № 2657-VII «Про внесення змін
до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)»
(набув чинності 19.01.2019) запроваджено адміністративну
відповідальність за булінг
Кодекс
України про адміністративні правопорушення (КУпАП)
Ст.
173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу
Булінг (цькування), тобто діяння
учасників освітнього процесу, які полягають у
психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі
із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються
стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або
такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або
фізичному здоров’ю потерпілого, - тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Діяння, передбачене Ч.1 цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після
накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу
від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі 1700-3400 грн.) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Діяння, передбачене Ч.1 цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком
від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу
на батьків або осіб, які їх замінюють, від 50 до 100 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин.
Діяння, передбачене Ч.2 цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком
від чотирнадцяти до шістнадцяти років, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які
їх замінюють, від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної
поліції України про
випадки булінгу (цькування)
учасника освітнього процесу - тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі 850-1700 грн.)або виправні роботи на строк до 1 місяця з
відрахуванням до 20% заробітку.
***************************************************************
ПОСТАНОВА КМУ № 800 від 03.01.2018 р.
ПОРЯДОК
взаємодії органів державної
влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час
забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих
обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю
****************************************************
ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ ПО ЗАПОБІГАННЮ ТА
ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
ПРИЙНЯТІ ЗАКОНИ УКРАЇНИ:
• 06 грудня 2017 р. – Закон України № 2227-VIII «Про
внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України
з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству
стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (Набув чинності 11
січня 2019 р.)
• 07 грудня 2017 – Закон України № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (Набув чинності 08
січня 2018 р.)
ПІДЗАКОННІ АКТИ
Постанови Кабінету Міністрів України від
22.08.2018:
№655 «Про затвердження Типового положення про
притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства
за ознакою статі»;
№656 «Про
затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної
допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за
ознакою статі».
Розпорядження Кабінету Міністрів України від
10.10.2018 № 728-р «Про схвалення Концепції
Державної соціальної програми запобігання та протидії домашньому насильству та
насильству за ознакою статі на період до 2023 р.».
Наказ МСПУ від 01.10.2018 р. № 1434 «Про затвердження Типової програми для
кривдників» (зареєстрований у МЮУ
29.10.2018 р. № 1222/32674).
Спільний наказ Мінсоцполітики та МВС від
13.03.2019 р. № 369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки
ризиків вчинення домашнього насильства» (зареєстрований у МЮУ 02.04.2019 р. № 333/33304).
Накази МВС України:
від 01.08.2018 № 654 «Про затвердження Порядку
внесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України
термінового заборонного припису стосовно кривдника»;
від 04.05.2018 р. № 372 «Про внесення зміни до
наказу Міністерства внутрішніх справ від 21 серпня 1998 року № 622» (зареєстрований у МЮУ 10.05.2018 р. за №
576/32028).
Накази МОН України:
від 22.05.2018 р. № 509 «Положення про психологічну службу» (зареєстрований у МЮУ 31.07.2018 за № 885/32337);
Посилання: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0885-18
від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження
Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього
насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами».
Наказ МОЗ від 01.02.2019 р. № 278 «Про затвердження Порядку
проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб
від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього
насильства, та надання їм медичної допомоги» (зареєстрований в МЮУ 14.03.2019 р. за № 262/33233).
ОКРЕМІ НОВАЦІЇ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ
ЗМІН ДО КРИМІНАЛЬНОГО ТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСІВ УКРАЇНИ»
домашнє насильство:
окремий злочин (ст. 126-1 КК)
обтяжуюча обставина
(ст. ст. 67, 152, 153 КК)
визнано злочинами:
примушування до
шлюбу (ст. 151-2 КК)
оновлене визначення
зґвалтування (ст. 152 КК)
сексуальне
насильство (ст. 153 КК)
каліцтво статевих
органів (ст. 121 КК)
примушування до
стерилізації (ст. 134 КК)
примушування до аборту (ст. 134 КК)
невиконання обмежувальних заходів,
обмежувальних приписів або не проходження програми для кривдників (ст. 390-1
КК)
жорстоке поводження
та приниження, що мають системний характер, як пом'якшуюча обставина для
постраждалих, які вчинили насильницький злочин проти кривдника (ст. 66, 116,
123 КК)
введено судову
процедуру щодо застосування обмежувальних заходів (ст. 79, 91-1 КК) тощо
*********************************************************************************
НАКАЗ МОН УКРАЇНИ
від 28.12.2019 №1646
(Зареєстровано в
МЮУ 3.02.2020 р. за N 111/34394)
*********************************************************************************
Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)" від 18 грудня 2018 р. №2657-VIII
**************************************************************************
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)
від 18 грудня 2018 р. №2657-VIII
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 5, ст.33)
Стаття 173-4. Булінг (цькування) учасника освітнього процесу
(Кодекс України про адміністративні правопорушення)
**************************************************************************
Наказ МОН від 02.10.2018 № 1047
“Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами”
Посилання:
*****************************************************************************
ЗАКОНИ та ЗМІНИ В ЗАКОНАХ УКРАЇНИ ЩОДО СІМЕЙ, ЯКІ
ПОТРАПИЛИ В СЖО
Ст. 76. Психологічна
служба та соціально-педагогічний патронаж у системі освіти
• 2.
Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів
освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов
соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу
(цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу
здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками
або вчинили булінг (цькування).
• Соціально-педагогічний
патронаж здійснюється соціальними педагогами.
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ
ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ СІМЕЙ (ОСІБ), ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У
СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ
(Наказ МСПУ 31.03.2016
№ 318)
І. Загальні положення
П.3.
Складні життєві обставини (далі - СЖО)
- обставини, виявлені за результатами оцінки потреб, внаслідок яких сім’ї
(особи) не можуть самостійно піклуватися про особисте/сімейне життя та брати
участь у суспільному житті;
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО
СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ» (НА 2019 ІЗ ЗМІНАМИ)
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення
основних термінів
15) складні
життєві обставини - обставини, що негативно впливають на життя, стан
здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може
подолати самостійно.
Чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини:
б) часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті;
в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування;
г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання
психоактивних речовин;
є) малозабезпеченість особи;
ж) поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків;
з) ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх
обов’язків із виховання дитини;
и) втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях
позбавлення волі;
і) жорстоке поводження з дитиною;
ї) насильство за ознакою статі;
к) потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;
л) шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями,
терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією;
ПОРЯДОК ВИЯВЛЕННЯ СІМЕЙ
(ОСІБ), ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СЖО, НАДАННЯ ЇМ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТА ЗДІЙСНЕННЯ
СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ТАКИХ СІМЕЙ (ОСІБ)
(постанова КМУ від 21.11.2013
р. № 896)
До сімей (осіб), які
перебувають у складних життєвих обставинах, належать сім’ї (особи), які не
можуть самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив, зокрема, таких
обставин:
1)
жорстоке поводження з дитиною в сім’ї;
2)
відсутність постійного місця роботи у працездатних членів сім’ї (особи);
3)
відсутність житла, призначеного та придатного для проживання;
4)
відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний
строк, взяття під варту одного з членів сім’ї (особи), насильство в сім’ї (у
тому числі щодо дитини);
5)
тривала хвороба, встановлена інвалідність (у тому числі дітей), вроджені вади
фізичного та психічного розвитку, малозабезпеченість, безробіття одного з
членів сім’ї (особи), що негативно впливає на виконання батьківських обов’язків,
призводить до неналежного утримання дитини та догляду за нею;
6)
спосіб життя, внаслідок якого один із членів сім’ї (особа) частково або
повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте
життя та брати участь у суспільному житті;
7)
ухиляння батьків від виконання обов’язків з виховання дитини;
8)
відібрання у батьків дитини без позбавлення батьківських прав;
10)
дискримінація осіб та/або груп осіб.
ЗАКОН
УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ ДИТИНСТВА»
(2001Р.
ІЗ ЗМІНАМИ ТА ДОПОВНЕННЯМИ (НОВИЙ)
Розділ І.
ЗАГАЛЬНІ
ПОЛОЖЕННЯ.
Стаття 1. Визначення термінів
Дитина, яка перебуває у складних
життєвих обставинах, — дитина, яка потрапила в умови, що
негативно впливають на її життя, стан здоров’я та розвиток у зв’язку з інвалідністю,
тяжкою хворобою, безпритульністю, перебуванням у конфлікті з законом,
залученням до найважчих форм дитячої праці, залежністю від психотропних речовин
та інших видів залежності, жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством,
ухилянням батьків, або осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків,
обставинами стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи
збройних конфліктів тощо, що встановлено за результатами оцінки потреб дитини.
Розділ III.
ДИТИНА І СІМ’Я.
Стаття 12. Права, обов’язки та
відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини
Виховання в
сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків
покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток
дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані
виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний
розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних
здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та
праці.
Розділ V. Діти, які
потребують особливого захисту держави
(ред. Закону України від 26.01.2016 р. N 936-VIII)
Стаття 231. Захист
прав та інтересів дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах
Усі дії щодо дитини, яка перебуває
у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів
дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її
утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та
соціальної допомоги.
Суб'єкти соціальної роботи з
сім'ями, дітьми та молоддю в процесі своєї професійної діяльності здійснюють
заходи з виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах,
надають їм комплекс послуг у межах повноважень, визначених законодавством, інформують
інших суб'єктів, органи опіки та піклування в разі необхідності здійснення
комплексних заходів щодо захисту прав та інтересів дитини та надання підтримки
батькам чи притягнення їх до відповідальності. Суб'єкти соціальної роботи
з сім'ями, дітьми та молоддю забезпечують ведення обліку дітей, які перебувають
у складних життєвих обставинах.
(частина друга статті 231 із
змінами, внесеними згідно із Законом України від 07.12.2017 р. N
2229-VIII)
У разі якщо у зв'язку із
складними життєвими обставинами дитина тимчасово не проживає чи не може
проживати із своїми батьками, іншими законними представниками, її утримання та
виховання можуть здійснювати родичі, сім'я патронатного вихователя, центри
соціально-психологічної реабілітації дітей, притулки для дітей служб у справах
дітей, інші установи для дітей (незалежно від форми власності та
підпорядкування), в яких створені належні умови для проживання, виховання,
навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
Уповноважені органи, що
здійснюють соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю, зобов'язані в
максимально короткий термін запропонувати сім'ї дитини комплекс послуг,
спрямованих на мінімізацію чи повне подолання складних життєвих обставин, та
сприяти поверненню дитини до батьків, інших законних представників.
У разі якщо повернення дитини до
батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам,
органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу
дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її
житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше
відповідає найкращим інтересам дитини.
Порядок діяльності органів опіки
та піклування з питань захисту прав дітей, які перебувають у складних життєвих
обставинах, визначається Кабінетом Міністрів України.
КОДЕКС
УКРАЇНИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Ст.184
Про невиконання батьками або особами, які їх заміняють, обов’язків щодо дітей
Ч.1. Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від
виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних
умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - попередження або
накладення штрафу від 50-100 нмдг.
Ч.2. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після
накладення адміністративного стягнення, - накладення штрафу від 100 – 300 нмдг.
Ч.3. Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до
шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим
Кодексом, - накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від 50-100
нмдг.
Ч.4. Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки
злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли
віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - накладення штрафу на
батьків або осіб, що їх замінюють, від 100-300 нмдг
.Ч.5. Невиконання рішення органу опіки та
піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкування з
нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, - накладення штрафу від
100—150 нмдг
Ч.6. Діяння, зазначені в ч.5. цієї статті,
вчинені повторно впродовж року після накладення адміністративного стягнення –
накладення штрафу від 150—300 нмдг та тимчасове обмеження того з батьків, з
яким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві
керування транспортним засобом до виконання рішення у повному обсязі
Ч.7. Умисне порушення встановленого законом
обмеження щодо строку перебування дитини за межами України в разі самостійного
вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим з батьків, з
яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування
підтверджено місце проживання цієї дитини - накладення штрафу від 100 – 200
нмдг.
*******************************************************
Соціально-педагогічна робота та
соціально-правовий захист дітей, які потрапили в СЖО, здійснюється у закладах
освіти відповідно:
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.