Пріоритетні напрями роботи соціального педагога на 2019/2020 н.р.

     В останні десятиріччя українське суспільство зазнало ряд економічних, політичних і соціокультурних змін, що призвели до погіршення соціально-економічного стану сімей, поширення безробіття, соціального сирітства, деформації суспільних цінностей, зниження рівня соціальної безпеки, поширення негативних явищ у середовищі неповнолітніх (домінування культу сили, кримінальної субкультури, шкідливих звичок) тощо. Під цей вплив підпадає як сам освітній заклад, так і всі здобувачі освітнього процесу.

Саме тому заклад сьгодні має виконувати нові соціально-педагогічні функції, що зумовлені суспільними змінами та проблемами, необхідністю мінімізації негативних впливів оточуючого середовища на дітей та учнівську молодь. Вирішення цих завдань, покладається, насамперед, на соціального педагога як організатора соціально-педагогічної діяльності в освітньому закладі.

Реформування системи освіти Україн, зміни в Законі України «Про освіту», нове Положення про психологічну службу у системі освіти України, нова документація вимагають змін не лише в самому змісті і завданнях соціального педагога, його професійних знаннях і навичках, але й передбачають розвиток власних особистих якостей, соціальних компетентностей як передумови ефективної соціалізації молоді.

Соціальний педагог повинен усвідомити свою роль у становленні та впровадженні нововведень у системі освіти і організувати відповідний соціально-психологічний супровід освітньогго процесу так, щоб всі його учасники змогли якісно й по новому розкрити свій освітній та професійний потенціал, попередити виникнення дестабілізаційних чинників у дітей, забезпечити оптимальний розвиток та здобуття освіти в умовах закладу, формувати психологічно здорову та соціально адаптовану особистість. Тобто в пріоритеті повинен бути результат, а не сам процес роботи.

Відповідно до лиса МОН України № 21/9-462 від 18.07.2019 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2019/2020 н.р.», листа МОН України №1/9-477 від 24.07.2019р. основними напрямками роботи соціального педагога є діагностика, корекція (корекційно-розвиткова функція), профілактика, просвіта, консультування, навчальна діяльність, зв’язки з громадськістю, соціально-захисна та організаційно-методична.

Діагностична робота соціального педагога виконує функцію інформаційного супроводу. Результати діагностики використовуються спеціалістом для виявлення причин труднощів у навчанні, поведінці, спілкуванні, взаємостосунків між дітьми, дітьми та дорослими, а також для попередження можливих труднощів в процесі соціалізації.

Профілактична робота спрямована на своєчасне попередження виникнення конфліктів та проблем у міжособистісних та міжгрупових стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям в освітньому процесі.

Важливе місце займає профілактика девіантної поведінки молоді (правопорушення, пияцтво, наркоманія, токсикоманія тощо), протидія мобінгу, булінгу, насильства, домашнього насильства.

Профілактика насильства повинна проводитися з усіма учасниками освітнього процесу і бути спрямована на формування у дітей та молоді нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини.

Одним із найбільш ефективним методів роботи з протидії насильства може бути медіація, яка дозволяє працювати із самим конфліктом ізабезпечує більш тривалі результати, ніж індивідуальна консультація чи інші методи розв’язання конфліктів.

Корекційна робота соціального педагога спрямовна на подолання виявлених труднощів соціально-психічного розвитку здобувачів освіти, зниження рівня дезадаптації до освітнього середовища та супутніх ризиків, які виникають в процесі адаптації, подолання схильності до залежностей та правопорушень, різних форм девіантної поведінки. Під час здійснення корекційної роботи потрібно враховувати вік дитини, її рівень розвитку, знати причини проблемної ситуації, здійснювати корекцію систематично та дієво.

Соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами та інших учасників освітнього процесу, які працюють в умовах різних спеціальних та інклюзивних закладів спрямований на попередження та усунення у дітей з ООП дестабілізаційних чинників, формування адаптативних функцій, забезпечення оптимального розвитку з метою соціалізації таких дітей до життя в колективі, в закладі та суспільстві в цілому.

Основні функції соціального педагога:

- соціально-педагогічний патронаж здобувачів освіти і їх батьків (опікунів);

- виявлення соціальних питань, які потребують негайного вирішення, за потреби направлення до відповідних фахівців з метою надання допомоги,

- вивчення соціальних умов розвитку дітей з ООП;

- планування і реалізація завдань соціалізації здобувачів освіти, адаптації їх у новому колективі і соціальному середовищі, надання допомоги дітям і сім’ям, що знаходяться у складних життєвих обставинах або потребують посиленої педагогічної уваги, участь у команді супроводу,

- проведення індивідуальної роботи з дітьми з ООП, залучення їх до роботи в гуртках, секціях та інших об'єднаннях;

- надання рекомендацій учасникам освітнього процесу шодо шляхів ефективної інтеграції дитини з ООП в колектив однолітків, формування позитивного мікроклімату в Дитячому колективі;

- захист прав дітей з ООП, за відповідним дорученням представлення їхніх інтересів у правоохоронних і судових органах та інших організаціях.

Соціально-педагогічний супровід дітей, які постраждали внаслідок військових дій та збройних конфліктів, внутрішньо переміщених та дітей учасників АТО та соціально-педагогічний патронаж цих сімей. Основна мета - виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості в зв’язку із зміною культурного оточення.

Унаслідок травми порушуються нормальні дитячо-батьківські зв’язки, виникають вимушені дистантні відносини між дитиною і батьками, через появу порушень в поведінці, які можуть перейти в стійкі негативні поведінкові стереотипи без кваліфікованої допомоги. Для подолання такого явища проводиться психолого-педагогічний консиліум.

Консиліум дозволяє об’єднати зусилля учасників освітнього процесу та фахівців, які зацікавлені в успішному навчанні і повноцінному розвитку дітей і підлітків, намітити цілісну програму індивідуального супроводу та адекватно розподілити обов’язки і відповідальність за її реалізацію. Рішенням консиліуму є рекомендації з розробки комплексної програми супроводу

Для навчання учнів новим формам поведінки, виховання стресостійкості особистості, можна використовувати групові заняття з розвитку комунікативних навичок як в учнів, так і в батьків, з профілактики асоціальної поведінки з основами правових знань, групові заняття, спрямовані на допомогу в досягненні позитивних життєвих цілей тощо.

Соціальний педагог реалізує освітню діяльність через викладання психологічного та соціально-педагогічного освітнього матеріалу за програмами курсів за вибором, факультативів, гуртків і спрямована на підвищення психологічної культури всіх учасників освітнього процесу.

Консультування всіх здобувачів освіти здійснюється за запитом учнів, батьків, педагогів, які несуть особисту відповідальність за своє звернення.

Мета консультації дорослих - допомогти їм краще зрозуміти причини особливостей поведінки дитини, налагодити взаємодію, зрозуміти її потреби, вирішити конфліктні ситуації, навчитися підтримувати дитину. Висновок консультування щодо стану дитини необхідно офіційно оформити, вказуючи предмет обстеження, діагностичні методики, які було використано під час обстеження, стан дитини та рекомендації батькам (опікунам) щодо умов для успішного розвитку та комфортного емоційного стану дитини.

Зв’язки з громадськістю зорієнтовані на розвиток, розширення та зміцнення зв’язків з представниками державних, громадських, міжнародних організацій та установ, спрямовані на досягнення взаєморозуміння і співпрацю у вирішенні питань захисту прав та інтересів дітей.

Соціально-педагогічна робота з питань протидії торгівлі дітьми та експлуатації дитячої праці. Діяльність соціального педагога на 2019-2020 н.р. спрямована на :

- підвищення рівня обізнаності батьків, інших законних представників, та осіб, які постійно контактують із дітьми щодо питань протидії торгівлі дітьми, експлуатації дитячої праці;

- участь у заходах із попередження торгівлі людьми, експлуатації, зокрема дітьми;

- виявлення постраждалих осіб та надання комплексної допомоги;

- підвищення рівня інформованості здобувачів освіти щодо засобів і методів, які використовуються торговцями людьми;

- підвищення рівня інформованості здобувачів освіти щодо чинного законодавства, міжнародних актів;

- видання інформаційно-освітніх матеріалів з питань профілактики торгівлі людьми та проблем соціального захисту дітей і молоді;

- проведення досліджень щодо виявлення груп ризику;

- співпраця з громадськими та міжнародними організаціями, які займаються даним питанням, здійснюють захист прав осіб, що постраждали від торгівлі та експлуатації.

Таким чином, просвітницька робота повинна забезпечувати доступність інформації та матеріалів державного і міжнародного законодавства щодо проблем дискримінації жінок, торгівлі людьми, сприяти ефективному використанню правової системи для захисту прав.

Формування правової культури в закладах освіти:

- здійснення інформаційно-просвітницької та профілактичної планомірної та систематичної роботи щодо ознайомлення здобувачів освіти зі своїми правами, шляхами вирішення та уникнення ситуацій їх порушення.

Організаційно-методична робота.

Планування соціального педагога закладу освіти здійснюється відповідно до нормативно-правових документів, які видані МОН, ІМЗО, ОКІППО. Річне планування діяльності соціальний педагог здійснює відповідно до перспективного та річного плану закладу в якому він працює.

Документація соціального педагога:

·        річний план роботи,

·        журнал соціального педаголга,

·        протокол індивідуального соціально-педагогічного вивчення,

·        протокол групового соціально-педагогічного вивчення,

·        протокол індивідуальної соціально-педагогічної консультації,

·         облік проведення занять,

·         соціальний паспорт,

·        графік роботи.

Таким чином, освітнє середовище повинно бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці. Бо саме таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових і удосконалення наявних життєвих навичок, отримання нових знань, розвитку позитивного ставлення до інших.