ЯК ДОПОМОГТИ СОБІ У КРИЗОВІЙ СИТУАЦІЇ?

 

ЯК ДОПОМОГТИ СОБІ У КРИЗОВІЙ СИТУАЦІЇ?

Людина має навчитися опановувати себе в стресових ситуаціях, щоб залишатися підтримкою для своїх близьких.

Ці техніки є дуже простими, але досить дієвими. Вони можуть допомогти людині, яка потрапила у кризову ситуацію, швидко повернутись до дійсності.

·            Відновіть дихання з допомогою вправи «Свічка-Квітка»: задуваєте уявну свічку (довгий видих), вдихаєте аромат уявної квітки (мінімум 8 разів).

·            Випийте склянку води маленькими ковтками, або хоча б змочіть ротову порожнину.

·            Торкніться будь-якої поверхні. Дотик до чогось реального допомагає заземлитися. Бажано не просто торкнутися, а описати подумки, якою саме є поверхня: гладка, холодна, шорстка тощо.

·            Назвіть 6 кольорів, які ви бачите прямо зараз. АБО Знайдіть 5 найменших предметів та 5 найбільших. Знайдіть очима 5 предметів різної текстури. Ця техніка допомагає подолати синдром тунельного зору, який виникає при сильному стресі.

·            Порахуйте від 20 до 0 вголос. При зворотній лічбі активізуються лобні долі мозку, але будь-яке кризове дихання починається не з вдиху, а з довгого видиху, тому перед початком лічби треба видихнути.

·            Оцініть температуру приміщення та власного тіла. Термомоніторинг допомагає повернутися в тіло. Запитайте себе, холодно вам чи жарко. В кризових ситуаціях у людини зникає чутливість тіла, тому треба свідомо повертати собі відчуття температури.

·            Притисніть руки або спину до стіни. Це допомагає заземлитися і відчути зовнішню точку опори. Можна також повідтискатися від підлоги або «позабивати цвяшки п’ятами».

·            Зробіть вправу «Метелик». Щоб повернути собі відчуття власного тіла, схрестіть руки перед собою та покладіть долоні собі на плечі й почергово постукуйте ними.

·            Також відновити спокій допомагають:

– спів або мугикання;

– масаж очних яблук подушечками долонь;

– почергове напруження і розслаблення різних частин тіла (особливо, якщо ви довго сидите в одній позі й не маєте можливості порухатися);

·            Дозволяйте собі жити звичайним життям, коли ви перебуваєте у відносній безпеці.

Для нормалізації психіки потрібне відчуття, що ви можете контролювати хоча б якусь частину свого побуту. Тому не можна відмовлятися від звичних дій та щоденних ритуалів:

– приймайте душ, як тільки випадає можливість, щоб «змити» з себе тривогу і стрес;

- спіть, коли це можливо;

– плачте, коли хочеться, це допомагає скинути напругу;

– лайтеся, якщо це допомагає вам випустити агресію і заспокоїтися (але потурбуйтесь, щоб поруч не було людей, яких це може налякати);

– виконуйте хоча б мінімальні фізичні вправи, щоб підтримувати тіло в тонусі;

– за можливості займайтеся буденними речами: готуйте їжу, дивіться фільми, грайте з дітьми в ігри (чи навіть з дорослими, наприклад, у монополію) тощо;

– дотримуйтеся інформаційної гігієни, читайте новини декілька разів на день, а не кожні 5 хвилин;

– жартуйте, переглядайте гумористичні дописи та меми на злобу дня.

Гумор — прекрасний захисний механізм психіки.

Найважливіше зараз — робити свій стрес експертним. Стрес стає експертним, коли ви розумієте, як можна з ним боротися і функціонувати далі.

Джерело: https://knowledge.org.ua/jak-dopomogti-sobi-u-krizovij-situacii/

ДРУЖБА БУВАЄ РІЗНА

 ДРУЖБА БУВАЄ РІЗНА

Діти ростуть і знаходять собі друзів в різні вікові періоди. Але навіть у дружбі є кризи, які тісно сплітаються із віковими кризами. Водночас, діти завжди нервують, коли батьки втручаються в їхні дружні стосунки. Тому дорослим якщо втручатися в дружні стосунки дітей, то лише обережно.

Яка ж дружба на кожному віковому етапі?

У 2-3 роки починають зароджуватися стосунки, зв’язки з іншими дітьми. Дружба для дитини ще мінімальна, оскільки ще досить сильний зв’язок із мамою. В інших дітях дитина може бачити конкурента. Якщо інша дитина візьме її іграшку, то вона почне вередувати і захищати своє. Якщо увагу його мами привертає якась інша дитина, дитина може гостро реагувати й ображатися.

Але контакт з іншими дітьми важливий: дитина спостерігає за тим, як поводяться інші діти, які у них характери, як вони себе проявляють в різних ситуаціях. Таким чином, вони можуть і самі якось себе проявляти. У цьому віці можна вчити основам дружби: як підійти й сказати: «Привіт, мене звати ____», як поділитися іграшкою і як подякувати, якщо хтось з нею поділився, спокійно сприйняти, якщо хтось не хоче ділитися іграшкою; пояснювати дитині, що таке дружба, а що таке недружба. І коли дитина не хоче ділитися іграшкою, це є норма, тому що в цьому віці діти досить егоцентричні, сконцентровані на собі – це цілком нормально. Але вчити того, що можна ділитися іграшкою, що можна помінятися іграшкою – вже можна. Основна роль батьків – направляти дитину і показувати їй, як можна в тій чи іншій ситуації діяти.

У 4-7 років починають з’являтися справжні дружні стосунки. Але вони будуються на тому, що якщо сьогодні мені хтось зробив щось приємне: поділився смачним, дав іграшку, значить це мій друг, а якщо завтра він мені щось не дав, то вже не друг. У молодшому шкільному віці дружба може швидко розпочатися і швидко закінчитися. 

У цьому віці, як правило, діти здружуються в спільній грі. Якщо діти раз погралися і довгий час не бачаться, то потім просто забувають про цього друга. Але якщо вони граються досить часто, то зв’язки стають міцні. Саме в цьому віці утворюється дружба, яка може проіснувати все життя, якщо все складеться сприятливо.

Подекуди друзями стають діти, батьки яких дружать. Оскільки дорослі регулярно проводять час разом, діти також бачаться регулярно і починають дружити.

У цьому віці дітям необхідне самоствердження коштом інших дітей. Може виникати вихваляння – дитина приходить і починає хвалитися іграшкою, одягом, розвагами. Це нормальний процес, у ньому немає нічого поганого.

Бувають винятки, коли в цьому віці дитина починає спілкуватися з дітьми, які, навпаки, її ображають. Можливо, дитину теж пригнічують, і вона в однолітках несвідомо знайшла таких самих людей, як і в сім’ї. Якщо таке спостерігаєте – варто звернутись до фахівця.

Конфлікти в цьому віці виникають досить часто. Це нормально. Роль батьків – пояснити, що таке справжня дружба, як відрізнити справжню дружбу від несправжньої. У цьому віці важливо говорити з дитиною, що таке корислива дружба, хто такий справжній чи несправжній друг.

Якщо дитина у вас бере на себе активну лідерську роль, поводиться жорстко й агресивно, треба пояснювати, як почуваються при цьому інші діти, чому така поведінка «друзів» неприємна. Якщо дитина сором’язлива, то просто вчіть дитину контакту: як правильно знайомитися, як зробити перший крок, як проявити ініціативу в дружбі.

Як допомогти вашій дитині знайти друзів?

ЯК ОТРИМАТИ ДІТЯМ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ

ЯК ОТРИМАТИ ДІТЯМ БЕЗОПЛАТНУ ПРАВОВУ ДОПОМОГУ 

Діти, які потребують юридичної допомоги, можуть отримати її безоплатно.

В Україні діє державна система безоплатної правничої допомоги (БПД) — це, насамперед, розгалужена мережа офісів — бюро правничої допомоги, куди кожна людина, в тому числі й дитина, може звернутися, щоб отримати безплатну консультацію юриста. 

Порадитися з юристом можна також дистанційно, наприклад, зателефонувати за номером 0 800 213 103 (у будні з 8 до 18 год.).

Поставити запитання та отримати відповідь юриста письмово — це можна зробити через телеграм-бо https://t.me/LegalAidUkraineBot 

Якщо у ході консультування виявиться, що розв’язання проблеми потребує звернення до суду, дитина в такому випадку має право на безоплатні послуги юриста чи адвоката, який представлятиме її інтереси у відповідних інституціях. Такі послуги називають безоплатною вторинною правовою допомогою (БВПД). 

Від початку цього року правову допомогу від юристів системи БПД отримали понад 3,8 тисячі дітей. Юристи, що працюють у контактному центрі, зазначають, що запитання дітей стосувались: припинення цькування з боку однокласників, порядок влаштування на роботу з 14 років, оренда житла неповнолітніми, дії у випадку домашнього насильства, самостійний виїзд неповнолітніх за кордон, позбавлення батьківських прав тощо.

Питання від законних представників дітей часто стосуються сімейних справ — стягнення аліментів з одного з батьків, визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав. З-поміж інших питань: оформлення документів; перетин кордону; залучення дитині захисника / представника у кримінальній справі; усиновлення тощо. 

В більшості випадків, якщо дитині потрібна допомога зі зверненням до суду, то в її інтересах мають звернутися її законні представники — батьки, усиновлювачі, опікуни. За їхнім зверненням дитині призначають юриста або адвоката, який допомагатиме розвʼязати проблему.

В окремих випадках підлітки можуть самостійно звернутися по допомогу.

Наприклад, з 14 років дозволено самостійно звернутися з питань:

·            захисту своїх прав та інтересів у зв'язку з неналежним виконанням батьківських обов’язків; 

·            позбавлення батьківських прав; 

·            визнання батьківства; 

·            скасування усиновлення чи визнання усиновлення недійсним; 

·            неповнолітнім батькам — щодо захисту прав та інтересів своєї дитини.

З 16 років до цього переліку додаються ще й питання про:

·            надання права на шлюб; 

·            розірвання шлюбу;

·            визнання шлюбу недійсним;

·            надання повної цивільної дієздатності.

Щоб отримати безоплатно послуги адвоката для дитини, яка є потерпілою або свідком у кримінальному провадженні, до найближчого бюро правової допомоги має звернутися її законний представник.

Для залучення адвоката дитині, яка є підозрюваною у кримінальному правопорушенні, до системи БПД має надійти постанова чи ухвала від слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду.

Система БПД не має штатних адвокатів. Адвокати, які бажають співпрацювати з системою БПД, проходять конкурсний відбір, укладають договір та їх вносять до спеціального реєстру. Лише адвокати з цього реєстру можуть залучатися до надання послуг клієнтам системи БПД. 

Для клієнта, тобто дитини, їхні послуги є безоплатними, бо це державна гарантія — на державному рівні вирішено надавати окремим категоріям осіб, зокрема дітям, професійну правничу допомогу за кошти з Державного бюджету України. 

Адресу найближчого бюро правової допомоги можна дізнатися за покликанням:  https://bit.ly/bpd_burо

Контакти для дистанційного звернення:

·            контактний центр системи БПД: 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні)

·            зателефонувати з Telegram: https://t.me/+380677213103

·            написати юристу в Telegram: https://t.me/LegalAidUkraineBot

Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/6183-yak-ditiam-otrymaty-dopomohu-iurysta-abo-advokata-bezoplatno

ЯК СПРАВИТИСЬ ІЗ СИНДРОМОМ БІЖЕНЦЯ ТА НОСТАЛЬГІЄЮ ЗА ДОМОМ

  

ЯК СПРАВИТИСЬ ІЗ СИНДРОМОМ 

БІЖЕНЦЯ ТА

 НОСТАЛЬГІЄЮ ЗА ДОМОМ

Здатність адаптуватися до змін і позитивне ставлення до нових обставин є важливими для нашого життя. Травматичні досвіди можуть сприяти особистісному росту і виявленню сильних сторін, яких ми раніше не помічали. Навіть у дуже складних обставинах і в нових умовах проживання.

Синдром біженця — це складна психологічна реакція в людей, які вимушено покинули свій дім. 

Цей синдром не є хворобою, але має низку неприємних симптомів: постійна тривога, дратівливість, порушення сну, втрата інтересу до розваг, небажання адаптації, депресивні стани.

Справитися із травмою біженця та ностальгією за домом можна за допомогою різних стратегій та підходів.

1. Психологічна підтримка. Зверніться до психолога або психотерапевта, який спеціалізується на роботі з біженцями: допоможуть прожити травматичний досвід та розв’язати емоційні проблеми.

2. Спілкування із близькими. Зберігайте зв’язок зі своєю родиною та друзями, навіть якщо вони далеко. Розмови із близькими людьми можуть бути дуже корисними для вивільнення емоцій.

3. Самодопомога. Навчіться прийомам релаксації, медитації та ін. методам зняття стресу та підвищення психологічного благополуччя.

4. Адаптація до нового середовища. Спробуйте, насамперед, вивчити мову, ознайомитись із місцевою культурою та традиціями нової країни, спілкуйтеся з місцевими жителями, розширюйте свої соціальні контакти, беріть активну громадську участь в житті на новоиу місці проживання

5. Культурне середовище. Спробуйте підтримувати та зберігати зв’язок зі своєю країною через зустрічі з родичами, земляками, беріть участь у діяльності громадських організацій тощо.

6. «Створіть затишок у новому домі», знаходьте нові місця та діяльність, яка вам до душі: наприклад,  участь у групах інтересів, волонтерство або хобі.

7. «Коло допомоги». Зверніться до спеціалістів із міграційних питань- можуть надати вам корисні поради та інформацію про доступні ресурси та програми для біженців. Знайдіть у месенджерах групи українців, котрі знаходяться поруч із вами - можуть поділитися своїм досвідом, дати цінну пораду.

Важливо пам’ятати - кожна людина унікальна, і процес відновлення може займати певний час. Не соромтеся шукати допомогу й підтримку, коли це потрібно, і намагайтеся діяти активно задля свого фізичного та психологічного благополуччя.

Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров’я

МАЙНДФУЛНЕС ДЛЯ ДІТЕЙ

 МАЙНДФУЛНЕС ДЛЯ ДІТЕЙ

Майндфулнес – це стан усвідомленості людиною теперішнього моменту, здатність помічати та розпізнавати сенсорну інформацію, яку сприймають наші органи чуття: зосередження уваги на тому, що ми бачимо, чуємо, чого торкаємось, відчуваємо на смак. Майндфулнес – це стан фокусування уваги на власних внутрішніх процесах – думках, емоціях, відчуттях в тілі.

Майндфулнес:

·            Сприяє врівноваженню емоційного стану та знижує нервову напругу, налагоджує роботу психічних процесів – робить нас більш уважними й зосередженими. 

·            Розвиває здатність перервати внутрішній діалог та звернутися до глибинних процесів, сприяє укріпленню самоконтролю та саморегуляції власної поведінки. 

·            Вчить безумовного прийняття, розсудливості, неупередженості в діях. 

·            Позитивно впливає на самопочуття людини, укріплює вміння справлятися зі стресом, розвантажуватись, розуміти власні реакції та поведінку.

Стан майндфулнес можна розвивати через різноманітні техніки та вправи. Залучати дітей до практик майндфулнес потрібно поступово, лагідно та непримушено, і не засмучуйтесь, якщо дитині важко зосередитись. Починайте з декількох хвилин, надалі збільшуйте час.

Майндфулнес можна практикувати під час будь-якої буденної справи, будь-коли. Варто зосереджувати увагу дитини на відчуттях, які вона отримує органами чуття та обговорювати їх. Наприклад,

ВНУТРІШНІЙ РЕСУРС: ЯК ЙОГО ВТРИМАТИ ТА НАПОВНИТИ?

 

ВНУТРІШНІЙ РЕСУРС: ЯК ЙОГО ВТРИМАТИ ТА НАПОВНИТИ?

Внутрішній ресурс – це фізичні й моральні сили, які потрібні для повсякденного життя і досягнення поставлених цілей. Навіть у найскладніші часи важливо знаходити джерела, які поповнюватимуть вас внутрішній ресурс.

Є два способи, як поводитися із цим ресурсом собі на користь:

1. Навчитися не витрачати наявний ресурс

v  Тимчасово не включайтеся в ситуації, які вас безпосередньо не стосуються.

v  Не виконуйте роботу, якої від вас не вимагають. 

v  Не витрачайте внутрішній ресурс на відстоювання не принципової для вас думки.

v  Не ігноруйте фізичних потреб. Якщо вам хочеться пити – пийте, відчуваєте, що голодні – поїжте, якщо вам необхідно прогулятися чи полежати – зробіть це.

v  Відпочивайте. Наше тіло здебільшого відпочиває під час сну, а от мозок відпочиває в інформаційній тиші. Варто зменшити кількість спожитої інформації: прямої, спрямованої в очі, вуха інформації (новин, фільмів, книжок), краще уникати. 

v  Відмовляйтеся від дозвілля, яке втомлює (від зустрічей, якщо ви перенасичені контактами за день; від поїздок, якщо є можливість пройтися тощо). 

2. Зберегти і накопичити ресурс

Коли вдається зберігати ресурс на стабільному рівні тривалий час, ви можете поступово його нарощувати:

v  Структуруйте свій час так, щоб спочатку враховувалися ваші повсякденні потреби, а потім справи. 

v  Отримуйте регулярно нові позитивні враження: відстежуйте речі, явища й події, які наповнюють вас і при цьому не стомлюють.

v  Знаходьте приємні для вас події, образи, запахи в навколишньому світі. 

v  Ретельно підходьте до вибору кола свого спілкування, оточуйте себе людьми, з якими вам цікаво і легко спілкуватися. Уникайте токсичних людей. Не лінуйтеся шукати навколо людей за інтересами. 

v  Піклуйтеся про себе фізично, вчасно звертайте увагу на біль, втому, порушення в роботі організму, звертайтеся по допомогу. Регулярні симптоми, які тривають понад тиждень, – привід пройти клінічну діагностику. Не ігноруйте своїх захворювань. 

Якщо у вас виникає відчуття, що ваш ресурс на нулі, це організм сигналізує про необхідність зробити перерву та перемкнути увагу.

Щоб вийти із «нульового стану», потрібно: