ДРУЖБА БУВАЄ РІЗНА
Діти ростуть і знаходять собі
друзів в різні вікові періоди. Але навіть у дружбі є кризи, які тісно
сплітаються із віковими кризами. Водночас, діти завжди нервують, коли батьки
втручаються в їхні дружні стосунки. Тому дорослим якщо втручатися в дружні
стосунки дітей, то лише обережно.
Яка ж дружба на кожному віковому етапі?
У 2-3 роки починають зароджуватися
стосунки, зв’язки з іншими дітьми. Дружба для дитини ще мінімальна, оскільки ще
досить сильний зв’язок із мамою. В інших дітях дитина може бачити конкурента.
Якщо інша дитина візьме її іграшку, то вона почне вередувати і захищати своє.
Якщо увагу його мами привертає якась інша дитина, дитина може гостро реагувати
й ображатися.
Але контакт з іншими дітьми важливий: дитина
спостерігає за тим, як поводяться інші діти, які у них характери, як вони себе
проявляють в різних ситуаціях. Таким чином, вони можуть і самі якось себе
проявляти. У цьому віці можна вчити основам дружби: як підійти й сказати:
«Привіт, мене звати ____», як поділитися іграшкою і як подякувати, якщо хтось з
нею поділився, спокійно сприйняти, якщо хтось не хоче ділитися іграшкою;
пояснювати дитині, що таке дружба, а що таке недружба. І коли дитина не хоче
ділитися іграшкою, це є норма, тому що в цьому віці діти досить егоцентричні,
сконцентровані на собі – це цілком нормально. Але вчити того, що можна ділитися
іграшкою, що можна помінятися іграшкою – вже можна. Основна роль батьків –
направляти дитину і показувати їй, як можна в тій чи іншій ситуації діяти.
У 4-7 років починають з’являтися справжні
дружні стосунки. Але вони будуються на тому, що якщо сьогодні мені хтось зробив
щось приємне: поділився смачним, дав іграшку, значить це мій друг, а якщо
завтра він мені щось не дав, то вже не друг. У молодшому шкільному віці дружба
може швидко розпочатися і швидко закінчитися.
У цьому віці, як правило, діти здружуються в спільній
грі. Якщо діти раз погралися і довгий час не бачаться, то потім просто
забувають про цього друга. Але якщо вони граються досить часто, то зв’язки
стають міцні. Саме в цьому віці утворюється дружба, яка може проіснувати все
життя, якщо все складеться сприятливо.
Подекуди друзями стають діти,
батьки яких дружать. Оскільки дорослі регулярно проводять час разом, діти також
бачаться регулярно і починають дружити.
У цьому віці дітям необхідне самоствердження коштом інших
дітей. Може виникати вихваляння – дитина приходить і починає хвалитися
іграшкою, одягом, розвагами. Це нормальний процес, у ньому немає нічого
поганого.
Бувають винятки, коли в цьому віці дитина починає
спілкуватися з дітьми, які, навпаки, її ображають. Можливо, дитину теж
пригнічують, і вона в однолітках несвідомо знайшла таких самих людей, як і в
сім’ї. Якщо таке спостерігаєте – варто звернутись до фахівця.
Конфлікти в цьому віці виникають досить часто. Це
нормально. Роль батьків – пояснити, що таке справжня дружба, як відрізнити
справжню дружбу від несправжньої. У цьому віці важливо говорити з дитиною, що
таке корислива дружба, хто такий справжній чи несправжній друг.
Якщо дитина у вас бере на себе активну лідерську роль,
поводиться жорстко й агресивно, треба пояснювати, як почуваються при цьому інші
діти, чому така поведінка «друзів» неприємна. Якщо дитина сором’язлива, то
просто вчіть дитину контакту: як правильно знайомитися, як зробити перший крок,
як проявити ініціативу в дружбі.
Як допомогти вашій дитині знайти друзів?