ЯК НАВЧАТИ ДІТЕЙ В УМОВАХ ВІЙНИ (поради педагогам та батькам)

 

ЯК НАВЧАТИ ДІТЕЙ В УМОВАХ ВІЙНИ  

(поради педагогам та батькам)

Перебування дитини у тривалому стресі призводить до значної кількості змін у її поведінці, емоційній та когнітивній сферах, що впливає на засвоєння шкільного матеріалу та вцілому на навчання в умовах війни.

МОЖЛИВІ ЗМІНИ, ЯКІ ВАРТО ВРАХОВУВАТИ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВІЙНИ:

Ø  Через легалізовану ненормативну лексику потрібно одразу вводити правила прийнятної поведінки у вашій спільноті.

Ø  Через тривалий стрес дитина/людина перестає відчувати свої потреби, тому прийдеться нагадувати пити, їсти, йти до туалету, рухатись.

Ø  Стрес та травматизація змінює та фрагментує сприйняття часу і реальності, тотму обов’язково потрібно наголошувати на поточній даті.

Ø  Тривога спричиняє велику кількість інформації. Чіткі правила, інструкції, крокове пояснення, рутини, обов’язки допоможе відновити внутрішню рівновагу.

Ø  Лімбічна система важче витримує напругу – не перенавантажуйте інформацією організм.

Ø  Під час стресу діти уважніші до сенсорних та невербальних сигналів, ніж до слів. Тому можуть перевтомлюватись від навантаження контактами. Потрібно робити паузи, пити воду, коли відчуваємо напругу – робити руханки.

Ø  Діти часто забувають нові імена і не можуть пригадати імена тих, кого вже давно знають. Тому варто повторювати своє ім’я та тих, хто є в оточенні дитини.

Ø  Через травматизацію, досвід дитини стає фрагментованим: дитина може не пам’ятати того, що нам здається, повинна пам’ятати. Потрібно налагодити зв’язок – минуле/теперішнє/майбутнє. Для цього, наприклад, пройдіться разом по знайомих місцях, пригадайте щось, що їх з ними пов’язує, доторкніться до речей, що нагадують минуле.

Ø  В цей час змінюється самооцінка, діти живуть в режимі очікування невдачі. Їм потрібен досвід перемог і підтримка: маленькі знайомі завдання, в яких був би швидкий результат. Святкуйте перемоги дня.

Ø   Під час травми діти втрачають контроль. Тому не потрібно давати завдань, які вимагають заплющити очі.

Ø  Для заспокоєння використовуйте дихання, акцентуючи увагу на довгому видиху.

Травматичні події впливають на виникнення певних емоцій, відносин та емоційні реакції. І часто не можливо передбачити, що може стати тригером для їх проявів. Тому під час підготовки уроків потрібно бути дуже обережними із підбором відео, фото та музики. Важливо знати, через який досвід пройшла родина, щоб надати підтримку, якщо вона потрібна.

Все це впливає на ЗМІНИ В НАВЧАЛЬНИХ НАВИЧКАХ. І це потрібно розуміти, знати і пояснити дітям, що це нормально, ніхто не тупий, не невдаха, і що це тимчасово.

1.                Тимчасова втрата знань – Стрес та канікули «відкинули» отримані знання назад, тобто вплинули на роботу довгострокової пам’яті. Тому варто приділяти час на повторення матеріалу і обовязково пояснити дітям, щоб зняти їх тривогу – все поступово пригадаємо.

2.                Багато дітей відвикли писати ручкою на папері. У багатьох може змінитися почерк. Спостерігається деякий регрес в письмових навичках. Темп навчання і темп письма буде уповільнюватися. Але якщо дітям давати частіше вправи на розслаблення м’язів - все згодом повернеться.

3. Діти «забувають» правила орфографії. Можливо, ігри зі словами, кросворди, картки стануть в пригоді.

4. Можуть бути складнощі із предметами та знаннями, що пов’язані з просторовою орієнтацією (це одночасно і геометрія, тригонометрія і те, що пов’язане з прийменниками «над», «за», «під», «через» та ін.). Потрібні вводити будь-які активності, де б дитина могла створювати 3D-моделі – Лего, пластилін, оригамі, ліпка, спорт, гра на музичних інструментах тощо.

5. Травматичний досвід ускладнює сприйняття абстрактних понять: потрібна наочність, прикладні, практичні, конкретні, зрозумілі знання та дії.

ЯК ДОПОМОГТИ НАВЧАТИСЬ ДИТИНІ В НИНІШНІХ УМОВАХ (поради дорослим)

 

ЯК ДОПОМОГТИ НАВЧАТИСЬ ДИТИНІ В НИНІШНІХ УМОВАХ

(поради дорослим)

 Життя в умовах хронічного стресу є особливо згубним для дітей.

В умовах тривалого стресу рівень дофаміну, який викликає відчуття задоволення і підтримує організм у бадьорому й активному стані, знижується і призводить до втрати сил. Дитина весь час відчуває занепокоєння і тривогу, навіть у відносно спокійний день. Чим більше дитина перебуває у тривалому стресі, тим більше у неї шансів мати порушення пам'яті, хронічну втому, проблеми зі щитоподібною залозою, підвищення артеріального тиску та зниження імунітету.

Якщо процеси уваги й концентрації порушено, утримувати й запам'ятовувати інформацію буде складно. Коли діти надміру стурбовані чи відчувають страх, у них можуть бути порушені процеси збирання, зберігання та відновлення інформації, навіть якщо вони чимось щиро захоплені.

Але, попри такі порушення, існують поради та рекомендації, які допоможуть  покращити когнітивні здібності дітей під час навчання, подолати негативні наслідки стресу.  

1.       Памятайте, що мета навчання під час війни – це, в першу чергу, психологічна підтримка, спілкування, перемикання уваги дітей, а не лише засвоєння нових знань.

2.                Заняття мають бути орієнтованими на повторювання – це буде ефективно. Використовуйте методи мнемоніки. Запам’ятовувати легше асоціативно, тому краще шукати нестандартні зв’язки між предметами та явищами. 

3.                Ставтеся з розумінням до дитячої розсіяності, неуважності, інертності під час уроків.

4.       Уникайте негативних оцінок, зауважень. Створюйте ситуації успіху, позитивну мотивацію, хваліть дітей.

5.       Знайдіть додаткову дієву мотивацію. Дайте дитині завдання: з’ясувати, для чого нові знання, яка від них користь і де їх можна застосувати. Мета завжди змінює фокус сприйняття будь-якої інформації

6.       Допоможіть дітям дотримуватись інформаційної гігієни, розвивати  критичне мислення, перевіряти інформацію, розпізнавати фейки, маніпуляції, аналізувати різні точки зору. 

7.       Станьте для дитини психологічною підтримкою, збільшіть свою турботу та любов до дитини - це допоможе стабілізувати психологічний стан дитини.

8.       Тренуйте увагу дітей.  Пам'ять покращується тоді, коли у дитини все добре з увагою. Наприклад, можна запропонувати дитині описати певний предмет, людину, що мають відношення до дитини: якого кольору…, що вона тримала в руках, чи які останні слова сказала. 

9.       Допомагайте дітям усвідомлено контролювати процес запам'ятовування, тоді їм стане легше це робити. Наприклад, школярі часто забувають імена вчителів, але якщо вчитель протягом певного часу регулярно нагадує своє ім’я і щоразу просить повторити, учні запам’ятають його швидше. 

10.  Використовуйте асоціативний метод. Асоціації допомагають згадувати «забуту» мозком інформацію. Наприклад, оглянувши свою кімнату, запропонуйте пригадати, що дитина хотіла взяти чи зробити в ній певний час тому. Тобто обставини чи предмети дають натяк на те, що ми забули, адже асоціації допомагають нам згадати свої дії у зворотному порядку. 

11.  Тренуйте пам’ять спеціальними іграми. Наприклад, гра «Ідіть за ланцюжком». Людина утримує увагу на об'єкті, поки той їй цікавий і поки вона знаходить у ньому щось нове. Потім увага слабшає і перемикається. Запропонуйте дитині вивчити властивості предмета чи явища, послідовно дізнаючись про його різні якості й фіксуючи їх у пам’яті, потім попросіть у зворотному порядку переповісти все, що спало на думку про цей предмет.

Так само можна просити дитину переповідати події вчорашнього дня в прямому послідовному та у зворотному порядку. Відтворюючи в пам'яті минуле, важливо згадувати подробиці та нюанси. Таким чином, ви тренуєте можливість утримувати увагу сконцентрованою.

12.   Обов’язково проробляйте з дітьми вправи зі стабілізації емоційного стану. Спочатку правильно ідентифікуйте емоції. Говоріть із дітьми про емоції та почуття. Приділяйте час розвитку емоційного інтелекту. У цьому допоможуть поради від експертів з ментального здоров'я та психологів на загальнонаціональній платформі ГС Освіторії «OsvitaNow» у межах ініціативи «Спільно до навчання», а також курс Долаємо стреси разом та проєкт Поруч від UNICEF.

Пам’ятайте, якщо ви зауважили, що ваша дитина надто тривожна, плаксива або агресивна, одразу зверніться до психолога для подальшої психологічної підтримки дитини.

Джерела:

https://osvitanova.com.ua/posts/5814-yak-dopomohty-dytyni-rozvyvaty-uvahu-ta-pamiat-pid-chas-khronichnoho-stresu

viber група «Психологічна підтримка»

https://osvitanova.com.ua/posts/5651-svitlana-roiz-dala-porady-batkam-i-vchyteliam-iak-dopomohty-ditiam-prodovzhyty-navchannia-v-umovakh-viiny

НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ: ГОВОРИ – І ТЕБЕ ПОЧУЮТЬ (МЕТОД ННС)

 

НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ: ГОВОРИ – І ТЕБЕ ПОЧУЮТЬ (МЕТОД ННС)

Підхід ненасильницького спілкування сформулював американський психолог Маршалл Розенберг у 1960-х роках і описав у книзі «Мова життя».

Наші потреби безпосередньо пов'язані з почуттями. Якщо потреби задоволені, ми раді, якщо ні — злимося. Розенберг пропонує зосередитися на розумінні потреб та почуттів інших людей. Вміння з емпатією та співчуттям ставитися до себе та оточення — фундамент для побудови ненасильницького спілкування. 

Ненасильницьке спілкування складається з чотирьох компонентів, кожен з яких потрібно формулювати без оцінок, перекладання відповідальності та засудження.

1. Спостереження - перший крок ННС. Поясніть співрозмовнику, що сталося, і як ви це бачите. Назвіть конкретні факти без оцінки, ярликів, засудження. Якщо не відділити факти від своїх суб’єктивних оцінок, людина почує критику та сприймати інформацію далі не стане. У спілкуванні з'явиться стіна нерозуміння. 

Важливо не додумувати за іншу людину і не узагальнювати. 

Щоб навчитися робити спостереження, уявіть ситуацію «зверху», начебто ви в ній не берете участі. Зауважте об'єктивні деталі та факти без своєї думки.

Приклади:

З оцінкою: «Іванов — поганий футболіст».

Без оцінки: «Іванов не забив жодного м'яча за останні 15 ігор».

2. Почуття. Зрозумійте, яку емоцію ви відчуваєте, та назвати її. У спілкуванні люди передають емоції щоразу, але найчастіше роблять це невербально, без використання слів (мімікою, жестами, інтонацією). Якщо перевести невербальну форму спілкування на вербальну, комунікація стане точнішою. 

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ВПОРАТИСЯ ЗІ СТРАХАМИ?

 ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ВПОРАТИСЯ ЗІ СТРАХАМИ?

Найпоширеніша реакція дітей на нові умови – Страх. І це – абсолютно нормальна реакція на сьогоднішні події. 

 Однак, дорослі здатні усвідомити свій страх і зрозуміти його причини, а для дітей це надскладне завдання. Тут може допомогти арттерапія. 

1.      Насамперед, поясніть дитині, що боятися це нормально і не соромно. Всі бояться. Часто саме страх здатен врятувати життя.

2.         Потім запропонуйте намалювати страх – зробити його предметним та зрозумілим дитині. Якщо це образ, дайте йому ім’я. Так дитина ніби сама знайомиться з власним страхом.

3.    Після - висміяти страх, зробити його «безпечним» в очах дитини. Наприклад, розфарбуйте акулу рожевим або як страшний ворожий літак збивають українські бойові гуси. Разом з дитиною ви також можете намалювати зброю проти страху чи відважного супергероя (пес Патрон,  або сміливий Трактор, що краде ворожу техніку). 

 А як бути зі страхом ТЕМРЯВИ?

Зараз українці живуть в умовах відключень електроенергії. Тривале перебування без світла також може впливати на психоемоційний стан людини. Тож, якщо ви побачили дивні зміни у настрої, поведінці та появу безпідставних фобій – це  можливо стане джерелом Страху

 Перебування у темряві підвищує рівень стресу.

Освітлення сигналізує мозку про помірну безпеку. В безпеці активність мигдалеподібного тіла знижується. Коли світла немає, мигдалеподібне тіло активується, сигналізуючи мозку про небезпеку. Так ми починаємо відчувати страх і тривогу.  Крім того відключення електроенергії здатні суттєво впливати на режим дня та якість сну відповідно. Наприклад, ви можете страждати від безсоння або частіше бачити нічні жахи.

Чим можна допомогти у цьому випадку?

1.      Використовуйте штучні джерела світла. Якщо спати ще не час – спробуйте зайняти себе чимось, продовжуйте активність.

2.      Якщо світло з'явилося пізно ввечері, не варто вмикати освітлення на всю потужність. Використовуйте приглушене світло, щоб підготувати свій організм до сну.

3.      Практикуйте дихальні вправи – вони допоможуть впоратися зі стресом. 

4.      Намагайтеся не залишатися впродовж тривалого часу без освітлення наодинці. 

5.      Спробуйте розробити новий режим дня, зважаючи на відключення електроенергії. Розуміння розпорядку та послідовності своїх дій в разі тривалої відсутності світла здатне зменшити рівень тривоги.

Також можна порекомендувати одну з небагатьох ТЕХНІК «РОБОТА ЗІ СТРАХОМ»

Ця техніка досить проста, але дуже ефективна, що дає змогу прибрати або мінімізувати прояви страху. За її допомогою люди позбавляються панічних атак, гіпергідрозу та тремору в кінцівках та інших симптомів страху.

Ø  Згадуєте свій симптом (панічна атака, нестача повітря, трясучка тощо).

Ø  Доводьте в уяві ситуацію виникнення симптому до абсурду.

Наприклад, вам потрібно виступити на публіці, а ви боїтеся, що серце почне сильно калатати, ви онімієте і не зможете вимовити не слова. Тому перед виступом не бійтеся наступу паніки, а навпаки намагайтеся викликати напад (це може здатися абсурдним, але в тому й суть  )

Прямо скажіть собі: «Таня, ти так боїшся - ось молодець! Давай, покажи їм як треба боятися по-справжньому! Нехай серце вистрибує з грудей! Так, ти завалиш виступ, але який фурор вчиниш, якщо звалишся з панічною атакою! Просто браво! Якщо ти справді це перевіриш, можеш купити собі на решту зарплати все, що захочеш!»

Зазвичай тут людина починає сміятися  і вся тривога миттю відступає. Особливо ефективно пообіцяти собі нагороду за викликані симптоми страху.

Джерела:

viber група «Психологічна підтримка» (Вікторія Назаревич)

https://www.sablinatz.com/post/%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0-%D0%B7%D1%96-%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%BC