НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ: ГОВОРИ – І ТЕБЕ ПОЧУЮТЬ (МЕТОД ННС)

 

НЕНАСИЛЬНИЦЬКЕ СПІЛКУВАННЯ: ГОВОРИ – І ТЕБЕ ПОЧУЮТЬ (МЕТОД ННС)

Підхід ненасильницького спілкування сформулював американський психолог Маршалл Розенберг у 1960-х роках і описав у книзі «Мова життя».

Наші потреби безпосередньо пов'язані з почуттями. Якщо потреби задоволені, ми раді, якщо ні — злимося. Розенберг пропонує зосередитися на розумінні потреб та почуттів інших людей. Вміння з емпатією та співчуттям ставитися до себе та оточення — фундамент для побудови ненасильницького спілкування. 

Ненасильницьке спілкування складається з чотирьох компонентів, кожен з яких потрібно формулювати без оцінок, перекладання відповідальності та засудження.

1. Спостереження - перший крок ННС. Поясніть співрозмовнику, що сталося, і як ви це бачите. Назвіть конкретні факти без оцінки, ярликів, засудження. Якщо не відділити факти від своїх суб’єктивних оцінок, людина почує критику та сприймати інформацію далі не стане. У спілкуванні з'явиться стіна нерозуміння. 

Важливо не додумувати за іншу людину і не узагальнювати. 

Щоб навчитися робити спостереження, уявіть ситуацію «зверху», начебто ви в ній не берете участі. Зауважте об'єктивні деталі та факти без своєї думки.

Приклади:

З оцінкою: «Іванов — поганий футболіст».

Без оцінки: «Іванов не забив жодного м'яча за останні 15 ігор».

2. Почуття. Зрозумійте, яку емоцію ви відчуваєте, та назвати її. У спілкуванні люди передають емоції щоразу, але найчастіше роблять це невербально, без використання слів (мімікою, жестами, інтонацією). Якщо перевести невербальну форму спілкування на вербальну, комунікація стане точнішою. 

Наприклад, коли ви показуєте страх мімікою, людина може не зрозуміти вас чи недооцінити серйозність ситуації. Якщо проговорити «я боюся» вголос, співрозмовник вас точно зрозуміє, йому доведеться щось зробити.

Щоб висловити почуття, потрібно назвати одну позитивну чи негативну емоцію.

Не почуття: «Я відчуваю, що мене не люблять».

Почуття: «Я відчуваю байдужість».

3. Потреба - третій компонент ННС — формулювання потреб без оцінки, суджень і думок. Потреба пояснює, на чому ґрунтуються почуття і чому подальше прохання для вас важливе. Якщо цього не зробити, людина може сприйняти потребу як причіпку чи критику. У відповідь на критику люди обороняються і відповідають тим самим. 

Наприклад, коли дружина каже: «Ти щовечора затримуєшся допізна. Любиш свою роботу більше за мене!», вона каже, що її потреба у близькості не задоволена, але чоловік почує критику. 

Неусвідомлено почне захищатися та відповість пасивною агресією: «Я працюю по 12 годин, щоб заробити на нашу наступну відпустку. Ти не цінуєш мою працю!». Всередині агресії ховається потреба у визнанні.

Важливо відділяти потреби від суджень. 

Наприклад:

Судження: «Ти обіцяєш третій день».

Потреба — Чесність.

Судження: «Досить заглядати в мій телефон».

Потреба — Довіра.

4. Прохання - четвертий компонент - що ви хочете отримати від інших людей, щоб поліпшити своє життя. Потрібно конкретно і чітко попросити людину задовольнити вашу потребу. 

Наприклад, замість «Давай побачимося днями» призначити чітку дату зустрічі: «Давай побачимося у вівторок о 20:00».

У більшості випадків людина робить те, що вам не подобається, не через агресію та ненависть, а тому що інакше не вміє, або думає, що все робить правильно. Зрозуміле прохання дає співрозмовнику чіткий план дій, який може покращити ваші стосунки та життя. 

Щоб сформулювати зрозуміле прохання найкраще використовувати позитивні формулювання без «не» та з уникненням абстрактних описів. 

Критика: «Не роби так більше!».

Прохання: «Приходь на зустрічі за 10 хвилин до початку».

Мета ННС не в досягненні своїх цілей будь-яким шляхом, а встановлення відносин, заснованих на чесності та емпатії. Тільки такі стосунки задовольнять потреби усіх сторін. 

Джерело: viber група «Психологічна підтримка» (Юлія Ворман, практичний психолог)