Соціальному педагогу

 


*******************************************************



План роботи школи професійної майстерності  для соціальних педагогів закладів освіти


«Профілактика та управління психосоціальними реакціями на травматичний досвід»

2 заняття (14. 06. 2023 р.)

Мета: проаналізувати стратегії реагування дітей та дорослих на травму; ознайомити учасників з особливостями організації та надання фахівцем допомоги  постраждалим дітям; удосконалити в учасників навички управління реакціями на травматичну ситуацію.

План роботи
1. Травма як причина кризових ситуацій. Профілактика вторинної травматизації дітей та дорослих.
2. Стратегії реагування особистості на травматичну подію. Правила комунікації з постраждалим в гострий період. 
3. Травмопрофілактика та надання психологічної допомоги учасникам освітнього процесу в кризових і надзвичайних ситуаціях. 
4. Техніки розпізнавання та управління реакціями на травматичний досвід. 
5. Професійна валіза «Техніки збереження ресурсних станів: відновлення соціального педагога після роботи з учасниками, що зазнали травми». 
6. Використання інформаційних джерел у роботі соціального педагога.

Виступаючі:

Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО

Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, кандидат психологічних наук

Світлана Демидась, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО.

Оксана Хрупало, соціальний педагог, практичний психолог ЗОШ І-ІІІ ст. ім.І.Пулюя смт. Гримайлів.

Дарія Москаль, соціальний педагог Настасівського ліцею Великоберезовицької ТГ

Інна Сіньковська, завідувач науково-педагогічної бібліотеки ТОКІППО.




*******************************************************


План роботи школи професійної майстерності  для соціальних педагогів закладів освіти


«Ефективні технології соціально-педагогічного супроводу учасників освітнього процесу: конструктивна поведінка в кризових ситуаціях»

1 заняття (29. 03. 2023 р.)

 Мета: проаналізувати типи поведінки учня в кризовій ситуації; проінформувати учасників про особливості діяльності фахівця з учасниками освітнього процесу в період кризи; підвищити професійну компетентність соціального педагога щодо методів та прийомів налагодження конструктивної взаємодії між учасниками освітнього процесу під час надзвичайної ситуації.

 План роботи

1.     Психолого-педагогічні засади роботи соціального педагога в кризових умовах: організація соціально-педагогічної підтримки учасникам освітнього процесу.

2.   Особливості поведінки учнів в кризових ситуаціях. Деструктивна поведінка виходу із кризи. 

3. Шляхи вирішення та попередження дитячих конфліктів в освітньому закладі: ефективні методи та прийоми врегулювання. Ненасильницьке спілкування та резонансна підтримка дітей в кризових умовах.

4. Психологічна готовність педагогів та батьків щодо налагодження конструктивної взаємодії учнів в умовах надзвичайних ситуацій. Створення карти сімейних традицій для попередження конфліктів та деструктивної поведінки.

5. Практичні кейси «Як зберегти емоційну стійкість та ментальне здоров’я особистості у кризових ситуаціях. Ресурсноорієнтована модель поведінки «BАSIC Ph».

Виступаючі:

Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО

Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, кандидат психологічних наук

Ірина Дерень, соціальний педагог, практичний психолог ЗОШ І-ІІІ ст. с.Коцюбинці Васильковецької ТГ

Зіновія Софіянчук, соціальний педагог Кременецького академічного ліцею ім. У. Самчука

Світлана Скидан, соціальний педагог Лановецького ЗЗСО І-ІІІ ст. № 2

Надія Мерена, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО

Матеріали заходу за покликанням тут




*******************************************************



План роботи соціально-психологічного клубу  для соціальних педагогів закладів освіти

«Безпечне освітнє середовище в закладі освіти – простір розвитку та комфортної міжособистісної взаємодії учасників освітнього процесу»

3 заняття (29. 11. 2022 р.)

Мета: розкрити та проаналізувати соціально-психологічні умови створення сприятливого безпечного середовища для учасників освітнього процесу; ознайомити учасників з методом ННС М. Розенберга; надати соціальному педагогу практичний інструментарій та прийоми роботи з формування соціально прийнятних форм поведінки та спілкування в умовах партнерства.

 План роботи

 1.     Створення сприятливого соціально-психологічного клімату в школі – умова внутрішньої безпеки та безпеки референтного довкілля для налагодження позитивних взаємовідносин учасників шкільної спільноти.

2.   Ненасильницьке спілкування як спосіб гармонізації стосунків в освітньому процесі. Система ННС (спілкування співпраці) Маршала Розенберга

3. Злагоджена командна робота педагогів, фахівців психологічної служби та батьків дитини з особливими освітніми потребами: основні засади ефективної роботи.

4. Професійна валіза «Ігрові практики та механізми в роботі соціального педагога для формування навичок соціально прийнятних форм поведінки та спілкування в умовах партнерства».

5.  Використання інформаційних джерел у роботі соціального педагога.

Виступаючі:

Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, кандидат психологічних наук

Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО

Неля Чуба, соціальний педагог Нижчелуб’янківського ліцею Збаразької міської ради

Наталя Волинець, соціальний педагог опорного закладу Почаївської ЗОШ І-ІІІ ст., Почаївська ТГ

Інна Сіньковська, завідувач науково-педагогічної бібліотеки ТОКІППО

Матеріалзаходу (3 заняття) тут




*******************************************************


План практикуму для соціальних педагогів закладів освіти

 

«Механізми використання відновлювальних практик в роботі соціального педагога»

(27.09.2022р.)

Мета: ознайомити учасників з принципами та техніками відновлювальної практики; удосконалити професійні навички соціального педагога щодо використання методів відновлення та підтримки адаптивної поведінки учасників освітнього процесу після кризових подій. 

План роботи

1. «Навички соціально-психологічного відновлення» як модель вторинної профілактики у роботі соціального педагога

2. Визначення пріоритетності допомоги: збір інформації та вибір стратегії навички відновлення. Прийоми та техніки: «Скринінг», «Підкорювач проблем», «Мій вибір».

3. Множинні зустрічі. Застосування «Навички соціально-психологічного відновлення» для посилення мотивації відновлення та профілактики дезадаптивної поведінки. Прийоми та техніки: «Розумне керування», «Конструктивне мислення», «Карта соціальних зв’язків».

Виступаючі:

Зоряна Коротюк, методист, в.о. завідувача навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО

Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО

Надія Мерена, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО.




*******************************************************


План роботи соціально-психологічного клубу  для соціальних педагогів закладів освіти

«Ефективна комунікація учасників освітнього процесу в системі педагогіки партнерства»

2 заняття (8.06.2022р.)

Мета: ознайомити учасників з традиційними та нетрадиційними формами взаємодії та комунікації з батьками і педагогами; проаналізувати систему налагодження ефективної співпраці та спілкування з батьками і педагогами; вдосконалити в учасників навички використання методів та прийомів інтерактивної взаємодії.

 План роботи

  1.   Соціально-психологічні аспекти продуктивної взаємодії в освітньому процесі.
  2.    Новітні підходи в діяльності соціального педагога щодо налагодження системи активної взаємодії та співпраці з батьками і педагогами. Практика введення альтернативних і додаткових комунікацій в закладі освіти.
  3.   Алгоритм організації спілкування з батьками у процесі вирішення проблемних питань, які виникають в педагогічній практиці. Основні стратегії збору інформації. 
  4.     Інструменти для фідбеку: методи та прийоми інтерактивної взаємодії.

Виступаючі:

Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, кандидат психологічних наук.

Зоряна Коротюк, методист, в.о. завідувача навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО

Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО.

Марія Голуб, методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти

Іванна Шевчук, соціальний педагог ЗОШ І-ІІІ ст. с. Постолівка, Гусятинська ТГ.

Олена Вавринюк, соціальний педагог Борщівської ЗОШ І-ІІІ ст., Борсуківська ТГ.

 Матеріал заходу (2 заняття) тут



*******************************************************

План роботи соціально-психологічного клубу  для соціальних педагогів закладів освіти

«Соціальне партнерство закладу освіти та сім’ї як передумова розвитку успішної особистості»  

1 заняття (25.02.2022)


Мета: проаналізувати соціально-педагогічну модель супроводу батьківської громади в закладі освіти; проінформувати учасників про принципи соціального партнерства та шляхи інтеграції батьків до шкільної спільноти в умовах НУШ; підвищити професійну компетентність соціального педагога щодо прийомів та технік резилієнтності та самодопомоги для налагодження конструктивної взаємодії.

 План роботи

 1.     Шляхи залучення батьків до освітнього процесу: нова система співпраці.

2.   Модель соціально-педагогічного супроводу батьківської громади в закладі освіти.

3.     Механізми та критерії соціально-психологічної готовності педагогів та батьків до партнерської взаємодії.

4.     Ефективні стратегії резилієнтності. Техніки відновлення особистісних ресурсів педагогів та батьків для налагодження конструктивної взаємодії.

5. 5. Практичні кейси «Як залучити батьків учнів до партнерства та ефективної співпраці зі школою».


Виступаючі:
Віктор Кавецький, в.о. завідувача, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти, кандидат педагогічних наук.
Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи.
Зоряна Коротюк, в. о. завідувача навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи.
Ольга Теслюк, соціальний педагог Теребовлянського профільного ліцею.




*******************************************************


План роботи шерінг-клубу  для соціальних педагогів закладів освіти 
„Конфлікти в освітньому закладі: причини та механізми вирішення”

3 заняття (26.10.2021р.) 

Мета: ознайомити учасників з методами та шляхами врегулювання конфліктів, вдосконалити навички та вміння конструктивного розв’язання конфліктних ситуацій в освітньому закладі.

 План роботи

1.     Основні аспекти конфлікту як соціально-психологічного явища.

2.   Конфлікти в освітньому закладі: причини та умови виникнення.

3.    Конструктивні методи та технології вирішення конфліктів в учнівському середовищі (метод інтроспекції, метод емпатії, метод логічного аналізу, методика посередництва, „сходинкова” методика, „5 стратегій поведінки” К.Томаса та Р.Кілмена).

Виступаючі:

Ярмолицька С.О., методист НМЦПССР.

Жизномірська О.Я., доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти, кандидат психологічних наук.

Коротюк З. М., в. о. завідувачка навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи,

Мерена Н.М., практичний психолог навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи.

Матеріали заходу (3 заняття) тут




*******************************************************



План роботи шерінг-клубу  для соціальних педагогів закладів освіти на тему

2 заняття (14.04.2021р.) 

„Соціально-педагогічна діяльність та соціально-правовий захист дітей, які потрапили у складні життєві обставини”

Мета: ознайомити учасників з класифікацією типів вразливих сімей, визначити основні принципи та етапи планування роботи з сім’єю, сформувати в учасників навички організації соціального супроводу сімей, що знаходяться в кризовій ситуації.

 План роботи

 1.    Нормативне забезпечення соціально-правового захисту дітей.

2. Ознаки та фактори, що вказують на складні життєві обставини чи ризики щодо їх виникнення стосовно дитини.

3. Алгоритм дій педагогічних працівників у разі виявлення дитини, що потрапила у складні життєві обставини.

4.  Організація та особливості здійснення соціально-педагогічного супроводу вразливої сім’ї та дитини.

5. Технології соціально-педагогічної роботи з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Виступаючі:

Ярмолицька С.О., методист НМЦПССР.

Яковишин Р.Я., доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти, кандидат педагогічних наук.

Мерена Н.М., практичний психолог навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи,

Сесик О.О., методист центру виховної роботи, захисту прав дитини та громадянської освіти.

Шимчук С.М., начальник відділу Тернопільського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді,

Нагірна О.М., директор Тернопільського обласного центру соціально-психологічної допомоги «Родина»,

Похила Л.С., соціальний педагог Волинського ліцею ім. Нестора Літописця Кременецької міської ради,

Гарасимів Г.С., соціальний педагог Бережанської ЗОШ І-ІІІ ст. № 1 Бережанської міської ради.

Піговська С.А., соціальний педагог КЗ «Почапинський ЗЗСО» Підгородянської сільської ради Тернопільського р-ну.



*******************************************************


              План роботи шерінг-клубу

 для соціальних педагогів закладів освіти на тему

1 заняття (26.02.2021р.) 

„Насилля в сім’ї: профілактична робота, протидія та реагування на випадки домашнього та гендерно обумовленого насильства”

 Мета: ознайомити учасників з новим законодавством України, що стосується домашнього насильства, розкрити специфіку роботи соціального педагога у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, сформувати навички та вміння щодо порядку надання допомоги та захисту постраждалим від домашнього насильства.

 План роботи

 1.     Законодавство України з питань запобігання та протидії домашньому насиллю та насиллю за ознакою статі.

2.     Фактори та ризики домашнього насильства. 

3. Основні аспекти соціально-профілактичної роботи з питань домашнього насилля та насилля за ознакою статі.

4.     Методи та прийоми налагодження позитивних взаємовідносин між батьками та дитиною, що зазнала насильства.

5.   Професійна валіза «Надання правової допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства».

Виступаючі: 

Ярмолицька С.О., методист НМЦПССР.

Кавецький В.Є., в. о. завідувача, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти, кандидат педагогічних наук.

Шпирук М.П., соціальний педагог Бережанської гімназії ім.Б.Лепкого.

Грицишин Т.М., практичний психолог і соціальний педагог Збаразького ліцею.

Йосифів О.П., соціальний педагог НВК „Мишковицька ЗОШ І-ІІІ ст. - ДНЗ” Великоберезовицької селищної ради.

Теслюк О.В., соціальний педагог Теребовлянського профільного ліцею.

Ваврик Н.Б., соціальний педагог НВК „Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназія ім. С.Белея”.

Матеріали заходу (1-го заняття) 



*******************************************************


Школа професійного зростання соціальних педагогів 
закладів освіти на тему

4 заняття (22.12.2020р.)

„Організація профілактичної роботи щодо запобігання правопорушенням та злочинності  серед учнів у закладі освіти”

Мета: поглибити знання та вміння  щодо способів реагування на прояви девіантної поведінки серед учнів; вдосконалити навички ефективного спілкування та вирішення конфліктних ситуацій соціальними  педагогами; визначити пріоритетні методи профілактичної роботи щодо запобігання правопорушенням.

Організатори: Ярмолицька С.О., методист НМЦПССР,
       Яковишин Р.Я., доцент кафедри педагогіки і психології та                                          інклюзивної освіти, кандидат педагогічних наук.

  План роботи

  1. Важковиховуваність - передумова соціальних відхилень у поведінці дітей та підлітків.
  2.  Форми та види превентивної профілактики правопорушень серед підлітків. 
  3. Просвітницько-профілактична діяльність соціального педагога з дітьми, схильними до правопорушень.
  4. Соціально-педагогічні корегувальні техніки як засіб формування адекватного образу-Я і саморегуляції учнів з потенційними поведінковими девіаціями.

У підлітків завжди виникає бажання стати незалежними, спробувати щось нове - це природно, це частина дорослішання. Але коли вони опиняються поза увагою дорослих, можуть ризикувати і здійснити більш серйозний проступок, і часто це протиправна дія. Якщо в учня низька соціальна активність і несприятливий стан у колективі школи - він може спробувати через правопорушення самоствердитись, зайняти значущу позицію серед однолітків.

Знання неповнолітніми певних законів, норм поведінки, усвідомлення ними шкоди, відповідальності й вироблення у них правової свідомості, зобов'язує добре поводитись, утримує від порушень правил поведінки, запобігає здійсненню кримінальних злочинів.

Матеріали заняття 4:

  • 1. Деліквентна поведінка.
  • 2. Презентація «Загальні основи профілактики девіантної поведінки. Особливості педагогічної профілактики попередження злочинів».
  • 3. Презентація «Просвітницько-профілактична діяльність соціального педагога з дітьми, схильними до правопорушень».
  • 4. Вправи до заняття.
  • 5. Рекомендації щодо організації і здійснення просвітницько-профілактичної діяльності соціального педагога з питань профілактики злочинності та запобігання правопорушенням серед дітей та учнівської молоді в освітньому закладі.

 

*******************************************************



Школа професійного зростання соціальних педагогів 
закладів освіти на тему
«Соціально-педагогічний супровід освітнього процесу в період трансформації»

3 заняття (25.09.2020р.)

„Безпечне освітнє середовище як простір для формування ціннісних життєвих навичок особистості”

Мета: активізувати роль соціального педагога у створенні моделі безпечного освітнього простору; сприяти вдосконаленню соціальним педагогом власних когнітивних, емоційних та комунікативних навичок; впровадження в освітній процес психолого-педагогічних технік та прийомів створення комфортного освітнього середовища, успішної соціалізації та самореалізації особистості.

Організатори: Ярмолицька С.О., методист НМЦПССР,
       Яковишин Р.Я., доцент кафедри педагогіки і психології та                                          інклюзивної освіти, кандидат педагогічних наук.

План роботи

1.    Безпечне освітнє середовище – умова сучасної освіти (презентація).

         2. Ключові компоненти у формуванні моделі безпечного освітнього середовища.

3.    Роль соціального педагога у створенні та підтримці безпечного комфортного середовища для формування ціннісних життєвих навичок у здобувачів освіти.

4.    Психолого-педагогічні техніки і прийоми формування навичок позитивної комунікації, критичного мислення, навичок самоконтролю, що сприяють формуванню соціально-психологічного безпечного освітнього середовища, успішній соціалізації та самореалізації особистості.

Сьогодні школа є не тільки місцем, де дітей навчають, а, насамперед, простором для їхнього повноцінного розвитку, осередком успішних, креативних і щасливих людей. Такий заклад можливий лише в атмосфері фізичного комфорту, сприятливого соціального та психологічного клімату, що підтримує особистість, яка розвивається, вчасно реагує на її потреби та з повагою ставиться до її особливостей.

Тому цілком логічно, що виникає необхідність у створенні безпечного простору у закладі освіти, щоб захистити, убезпечити, попередити негативний вплив на особистість дитини несприятливих чинників. 

Презентації:
1. Безпечне освітнє середовище - умова сучасної освіти.
2. Роль соціального педагога у створенні та підтримці безпечного комфортного середовища для формування ціннісних життєвих навичок у здобувачів освіти.
3. Нормативно-правовий аспект безпечного освітнього середовища.
4. Вправи до заняття.
5. Використані джерела.


***********************************************************************************



                         Школа професійного                             зростання  соціальних педагогів 
                    закладів освіти на тему
«Соціально-педагогічний супровід освітнього процесу в період трансформації»
2 заняття (19.06.2020р.)
„Пропаганда здорового способу життя та профілактика ризикованої поведінки серед учнів в освітньому закладі”

Мета: актуалізувати знання учасників ШПЗ про здоровий спосіб життя, його складові; ознайомити соціальних педагогів з інноваційними підходами до профілактики шкідливих звичок; розробити алгоритм дій з формування в учнів навичок здорового способу життя, відповідального ставлення до збереження власного здоров’я.
 Організатори: Ярмолицька С.О., методист НМЦПССР,
       Яковишин Р.Я., доцент кафедри педагогіки і психології та                                          інклюзивної освіти, кандидат педагогічних наук.

План роботи
    1.     Психолого-педагогічні аспекти збереження і забезпечення психосоціального здоров’я у здобувачів освіти.
2.     Профілактика ризикованої поведінки учнів.
3.     Пропаганда здорового способу життя та профілактика шкідливих звичок.
4.     Формування правової культури у здобувачів освіти.

Людське здоров’я та життя – найбільші життєві цінності, даровані природою, а головний чинник здоров’я, що впливає на його складові, є здоровий спосіб життя. Відповідальне ставлення до їх збереження та покращення – найбільше, що людина може зробити для себе та оточуючих.
 Хвороби сучасної людини зумовлені перш за все її способом життя і щоденною поведінкою. А як допомогти учням зберегти своє здоровя і не зашкодити йому? 

Матеріали заняття 2


****************************************

                             Школа професійного зростання
 соціальних педагогів закладів освіти на тему
«Соціально-педагогічний супровід освітнього процесу в період трансформації»
1 заняття (19.03.2020р. - офлайн)
«Формування комунікативних навичок соціальних педагогів шляхом командної взаємодії в освітньому процесі»

Мета: розкрити поняття «партнерство», «командна взаємодія»; поглибити знання учасників про проблеми комунікації у дитячому середовищі, у системі «діти - батьки», «діти - педагоги», «батьки - педагоги»; сприяти формуванню мотивації в учасників освітнього процесу до співпраці та взаємодії; сформувати у педагогів вміння правильно ідентифікувати проблеми комунікації між дітьми та дорослими і дітьми; виробити навички  опосередкованого спілкування педагогів з батьками
Організатори: Ярмолицька С.О., методист НМЦПССР,
Яковишин Р.Я., доцент кафедри педагогіки і психології та  інклюзивної освіти, кандидат педагогічних наук.

План роботи
1.    Формування атмосфери партнерства в освітньому закладі.
Вправи: „Притча про старого майстра”, „Реклама”.
2.    Командна взаємодія учасників групи супроводу.
Вправи: „Сформуй команду”, „Павутина”, „Дзеркало”.
3.    Формування комунікативних навичок в освітньому середовищі.
4.    Особливості спілкування в контексті взаємовідносин „діти - батьки”, „діти - педагоги”, „батьки - педагоги”.
Вправи: „Модальність”, „Конверт проблем”; методика „Прес”. 

Матеріал заняття 1  

 ******************************************************
 Інформаційно-методичні матеріали засідання дискусійного клубу 
для соціальних педагогів (3 заняття)

«Соціально-педагогічний супровід сімей, що опинились в складних життєвих обставинах: роль соціального педагога» (17.12.2019)
-------
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА НАПРЯМИ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ІЗ СІМ’ЯМИ, ЯКІ ПОТРАПИЛИ В СЖО
Соціально-педагогічна робота та соціально-правовий захист дітей, які потрапили в СЖО, здійснюється у закладах освіти відповідно:

•      Конвенції ООН про права дитини,
•      Сімейного кодексу України,
•      Законів України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту»,
•      Законів «Про попередження насильства в сім’ї», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги»,
•      Закон «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про органи і служби для дітей та спеціальні установи для дітей»,
•      Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року;
•      Наказу МСПУ, МВСУ, МОНУ, МОЗУ від 19.08.2014 № 564/836/945/577 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення» (14.06.2019 – втратив чинність)
•      Наказ «Про затвердження  взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися в складних життєвих обставинах (від 14. 06. 2006 р. №1983/388/452/221/556/596/106) (втратив чинність – 19.12.2014)
-       Постанови КМУ від 21.11.2013 р. № 895 «Порядок виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб);
•      «Положення про психологічну службу в системі освіти України» (від 22.05. 2018 №509);
•      Етичного кодексу практичного психолога;
•      та ряду ін. нормативно-правових актів.


Важливу роль у соціалізації дитини, її гармонійному розвитку відіграє родина. Проте в Україні збільшується кількість сімей, які потрапили у складні життєві обставини. За визначенням, сім'я, що перебуває у складних життєвих обставинах, – це сім'я, яка втратила свої виховні можливості через виникнення таких умов, що порушують нормальну життєдіяльність одного або кількох членів сім'ї, наслідки яких вони не можуть подолати самостійно.

Детальніше: https://drive.google.com/drive/folders/1LQ07f8O_Mi3EKlSpEh7vrhcHftCK9vX4?usp=sharing

 Робота з дітьми та сім’ями, які опинились у СЖО
 У разі отримання інформації про дитину, яка має ознаки складних життєвих обставин, здійснюють такі заходи (залежно від ситуації):
• оцінюють ситуацію, потреби дитини на підставі проведення бесіди з дитиною, її батьками, іншими особами, працівниками закладу, від яких надійшла інформація;
• аналізують отриману інформацію щодо дитини та визначають імовірні ризики відповідно до переліку ознак та чинників;
• координують діяльність тимчасової команди індивідуальної підтримки дитини, яку формує керівник закладу;
• ведуть журнал обліку сімей, що мають ознаки складних життєвих обставин;
• готують та направляють повідомлення про дитину з сімї, яка опинилася в складних життєвих обставинах, до виконкому районної ради.

Детальніше: https://drive.google.com/drive/folders/1LQ07f8O_Mi3EKlSpEh7vrhcHftCK9vX4?usp=sharing

 ЗАКОНИ та ЗМІНИ В ЗАКОНАХ УКРАЇНИ ЩОДО СІМЕЙ, ЯКІ ПОТРАПИЛИ В СЖО

ЗАКОНУ «ПРО ОСВІТУ»
Ст. 76. Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж у системі освіти
•      2. Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).
•      Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами.


ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ СІМЕЙ (ОСІБ), ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ
(Наказ МСПУ 31.03.2016  № 318)
І. Загальні положення
П.3. Складні життєві обставини (далі - СЖО) - обставини, виявлені за результатами оцінки потреб, внаслідок яких сім’ї (особи) не можуть самостійно піклуватися про особисте/сімейне життя та брати участь у суспільному житті;


ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ» (НА 2019 ІЗ ЗМІНАМИ)
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення основних термінів
15) складні життєві обставини - обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно.
Детальніше: https://drive.google.com/drive/folders/1LQ07f8O_Mi3EKlSpEh7vrhcHftCK9vX4?usp=sharing


Презентації: 
1. Здійснення соціально – педагогічного супроводу дітей, які потрапили в складні життєві обставини. З досвіду роботи.
2. Соціально-педагогічний супровід сімей, що опинились в складних життєвих обставинах роль соціального педагога.
Буклет: сімя в СЖО


Рекомендації учасників засідання ДК:
1.     Щороку формувати (оновлювати) банк даних сімей, що перебувають в СЖО та вести відповідну документацію, здійснювати паспортизацію освітнього закладу.
2.     Вести внутрішній облік дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника, соціального  педагога,  та інформувати  про  це  ЦСССДМ, ССД.
3.     На основі об'єктивної інформації про сім’ю та дитину, яка в ній проживає, соціальний педагог визначає напрям супровідної роботи.
4.     Під час роботи з дітьми та їх сім’єю, що опинилась в СЖО, дотримуватись алгоритму дій та впливу.
5.  В роботі з сім’ями, які опинились
Детальніше: https://drive.google.com/drive/folders/1LQ07f8O_Mi3EKlSpEh7vrhcHftCK9vX4?usp=sharing

 Використані джерела до ДК:
  1.    Бондарчук О.І. Психологія девіантної поведінки : курс лекцій. – К. : МАУП, 2006. – 88 с.

 Детальніше: https://drive.google.com/drive/folders/1LQ07f8O_Mi3EKlSpEh7vrhcHftCK9vX4?usp=sharing


************************************************************************

       Інформаційно-методичні матеріали 
обласного семінару для практичних психологів
                             і соціальних педагогів 29.11.2019р.

 «Соціальна профілактика негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі»
Статистика
Результати дослідження Українського iнституту соцiальних дослiджень ім. О. Яременка, що проводилося у 2015 році за пiдтримки Представництва ЮНІСЕФ в Українi та Європейського монiторингового центру з наркотикiв та наркоманiї в рамках мiжнародного проекту „Європейське опитування учнiвської молодi щодо вживання алкоголю та наркотиків” (ESPAD).  ESPAD аналiзує динамiку вживання рiзних психоактивних речовин, поширення залежностi вiд Інтернет-мережi, комп’ютерних та азартних iгор серед учнiв школи і вплив соцiального оточення на моделi поведiнки молодих людей.
Курiння серед пiдлiткiв.

В Україні 52,3% діти вiком 15—17 рокiв мали досвід куріння. Кожен 12-ий пiдлiток вперше спробував викурити сигарету у вiцi 9 рокiв або ранiше.
Щодня курять 12,2% учнiвської молодi (18,2% серед хлопiцiв та 6,7% серед дiвчат). Найчастiше кожного дня ....

 ДЕТАЛЬНІШЕ: https://drive.google.com/drive/folders/12JcTCLR_sbs4nIOaC0V-Sm8Dq-ooh30z?usp=sharing

Джерела: https://www.msp.gov.ua/news/10515.html?PrintVersion
 https://www.unian.ua/health/country/1530761-v-ukrajini-834-pidlitkiv-mayut-dosvid-vjivannya-alkogolyu-sotsopituvannya.html
Повний текст звіту „Куріння, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед підлітків, які навчаються: поширення й тенденції в Україні”:http://www.unicef.org/ukraine/ukr/media 10621.html

Досвід профілактики негативних явищ серед учнів освітніх закладів за кордоном
За повідомленням Управління ООН у світі від вживання наркотичних речовин щорічно помирає 200 тисяч осіб. Це лише сота частина всіх показників, які наявні в усьому світі. Тому, всі країни спрямовують свою соціальну політику на подолання негативних явищ, і одним із напрямків цієї політики є профілактика.

Кожна країна має свій особливий підхід у боротьбі з негативними явищами, особливо в молодіжному середовищі.
Здебільшого всі заходи з профілактики представлені проектами, ось деякі з них:

Проект «Космонавт» (Німеччина), за сприяння «Саксонського земельного союзу заохочення здорового способу життя»...

 ДЕТАЛЬНІШЕ: https://drive.google.com/drive/folders/12JcTCLR_sbs4nIOaC0V-Sm8Dq-ooh30z?usp=sharing

 Джерело: Банацька В. Зарубіжний досвід профілактики негативних явищ в молодіжному середовищі. – Електронне джерело: https://mzz.com.ua/zarubizhnijj-dosvid-profilaktiki-negativnikh-yavishh-v-molodizhnomu-seredovishhi.html

Соціально-психологічні характеристики підліткового віку, що впливають на виникнення залежності від психоактивних речовин
 Вікові фактори ризику розвитку залежності
 Фактори ризику - умови, що призводять до формування залежної поведінки (до вживання підлітками ПАР).

Біологічні фактори ризику:
• спадкова схильність ( обтяженість психічними та наркологічними захворюваннями батьків і найближчого оточення дитини;
• органічні ушкодження головного мозку;
• інтелектуальна недостатність;
• низька ступінь стресостійкості.

Психологічні чинники ризику (цінні для первинної профілактики):
Підлітковий вік при кризовому розвитку може характеризуватися низкою специфічних особливостей, які можуть стати факторами ризику формування адиктивної поведінки:
• підвищений егоцентризм;
• тяга до опору, упертості, протесту, боротьби проти виховних авторитетів;
• амбівалентність характеру, тобто одночасно наявність двох і більше протилежних рис характеру (н-д, прагнення бути схожим на дорослого і неприйняття думки дорослого);
• прагнення до невідомого, ризикованого;...

 ДЕТАЛЬНІШЕ: https://drive.google.com/drive/folders/12JcTCLR_sbs4nIOaC0V-Sm8Dq-ooh30z?usp=sharing


Негативні явища – це розповсюджені в суспільстві соціальні та особистісні проблеми, особливості поведінки, способу життя, які з одного боку є загрозою для фізичного і психічного здоров’я молодої людини, заважають її розвитку та соціалізації, з іншого – є небезпечним для повноцінної життєдіяльності інших осіб, для нормального функціонування суспільства.
До негативних явищ у молодіжному середовищі відносять:
-         дитячу і підліткову бездоглядність і безпритульність;
-         молодіжне безробіття;
-         високий рівень захворюваності, зокрема, хворобами, що передаються СШ;
-         зловживання психоактивними речовинами, тютюнопаління;
-         агресивна поведінка, насильство;
-         залежність від азартних, комп’ютерних ігор;
-         правопорушення і злочинність;
-         суїцидальна поведінка;
-         участь в сектах, організаціях антисоціальної спрямованості.

Негативні явища та проблеми дітей і молоді взаємозв’язані, часто випливають один з одного. Невирішені соціальні проблеми  породжують та поглиблюють негативні явища в молодіжному середовищі. В більшості випадків негативні явища породжуються самою поведінкою молодих людей і не всіма усвідомлюється як негативні. Незважаючи на шкідливі наслідки, така поведінка дозволяє дітям та молоді задовільняти свої потреби в ситуації, коли вони не здатні чи не вважають за потрібне поступати інакше.

Причини, які сприяють появі та поглибленню негативних явищ:

ДЕТАЛЬНІШЕ: https://drive.google.com/drive/folders/12JcTCLR_sbs4nIOaC0V-Sm8Dq-ooh30z?usp=sharing

Нормативно-правова база держави в напрямку профілактики негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі

У своїй діяльності система профілактичної роботи здійснюється згідно Конституції, законів України, постанов та інших актів Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України, декретів, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, зокрема:
- Закону України від 05.02.93 №2998-ХІІ «Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді в Україні» (внесення змін від 23.03.2000 № 1613-III)

Можна виділити такий алгоритм дій, що має бути дотриманий під час реалізації соціальної профілактики незалежно від її виду:
1. дослідження причин та факторів проблеми;
2. організація взаємодії суб’єктів профілактики у подоланні проблеми;
3. планування діяльності, організаційна та методична підготовка;
4. вплив на особистість:
– встановлення або ж виявлення існуючих ресурсів, необхідних для     подолання проблеми;
– підвищення особистісних ресурсів, здібностей особистості адекватно реагувати на проблеми, долати їх та задовольнити потреби;
5. вплив на проблемне середовище:
– запобігання негативному впливу середовища;
– розширення можливостей для задоволення потреб, подолання проблеми, повноцінної життєдіяльності (підвищення соціальних ресурсів);
6. моніторинг проблеми, аналіз ефективності профілактичних заходів.

У разі, якщо оцінка ефективності профілактичного впливу показує незадовільний результат, необхідно повертатися на етап планування профілактичного впливу. 

Основними формами організації профілактичної діяльності є профілактичні програми та профілактичні заходи.
Профілактичний захід - спеціально організована взаємодія виконавців профілактичної роботи і представників цільової групи, спрямована на попередження соціальної проблеми чи подолання окремих її чинників. Окремі профілактичні заходи дозволяють вплинути на обмежену кількість чинників проблеми. Здебільшого вони будуть ефективні лише у комплексі з іншими заходами у процесі реалізації профілактичної програми.

Профілактична програма - спеціально розроблений комплекс (система) заходів, спрямованих на попередження конкретної соціальної проблеми (або декількох пов'язаних між собою проблем).
Як правило, програмою передбачаються дії у різних напрямах профілактики та залучення до її реалізації фахівців різних спеціальностей, співпрацю установ та організацій, що зацікавлені у попередженні проблеми.

Складові профілактичної програми:

Детальніше: https://drive.google.com/drive/folders/12JcTCLR_sbs4nIOaC0V-Sm8Dq-ooh30z?usp=sharing

 Рекомендовані заходи щодо профілактики негативних явищ
в освітньому закладі

З метою пропаганди серед учнів здорового способу життя, профілактики тютюнопаління, вживання психоативних речовин, профілактики ВІЛ/СНІДу:
 Фестивалі, конкурси, конференції «Молодь обирає здоров’я», «Разом за життя», «Здоровими – в доросле життя»
Дні, тижні (декади) здорового способу життя: «Ми за здоровий спосіб життя», «Молодь проти СНІДу»...

 ДЕТАЛЬНІШЕ: https://drive.google.com/drive/folders/12JcTCLR_sbs4nIOaC0V-Sm8Dq-ooh30z?usp=sharing

Американський вчений Дуглас Кербі здійснив аналіз ефективних програм з профілактики ризикованої поведінки серед підлітків і молоді та визначив їх особливості:
1. у межах програми сформовані не лише знання, а й мотивація до відповідальної, безпечної поведінки та відповідні поведінкові навички, окрім того, у особистості сформована впевненість у тому, що він або вона здатні успішно застосовувати отриманні знання та навички у реальному житті;
2. ефективні програми включають як мінімум 14 занять та реалізуються у малих групах;
3. ефективні програми базуються на конкретних принципах та нормах, що включені у вигляді “меседжів” (базових повідомлень) у кожне заняття;
4. ефективні програми дають можливість цільовій групі відпрацювати навички моделювання життєвої перспективи;
5. ефективні програми включають у себе роботу за методикою «рівний – рівному», тобто навчання однолітків – однолітками.

Окрім того, ефективна профілактична програма має включати 

 ДЕТАЛЬНІШЕ: https://drive.google.com/drive/folders/12JcTCLR_sbs4nIOaC0V-Sm8Dq-ooh30z?usp=sharing

 Презентації
 "Профілактика негативних явищ як напрям діяльності практичного психолога " 
 "Профілактика негативних явищ як напрям діяльності практичного психолога і соціального педагога" 

 "Система роботи практичного психолога та соціального педагогага з профілактики тютюнопаління та вживання психоактивних речовин учнівською молоддю"
Буклет "Профілактика негативних явищ"
Тест "Пошук фактів" 

 ДЕТАЛЬНІШЕ: https://drive.google.com/drive/folders/12JcTCLR_sbs4nIOaC0V-Sm8Dq-ooh30z?usp=sharing


Використані джерела до семінару:
 https://drive.google.com/drive/folders/12JcTCLR_sbs4nIOaC0V-Sm8Dq-ooh30z?usp=sharing




Рекомендації учасників обласного семінару для практичних спихологів і соціальних педагогів 29.11.2019р.

 «Соціальна профілактика негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі»
- розробити систему профілактичних заходів або профілактичну програму в освітньому закладі щодо попередження негативних явищ серед дітей та підлітків;
- систематично розповсюджувати та надавати інформаційно-методичні матеріали для педагогів, батьків, учнів про наркологічні захворювання, фізичні, психічні, поведінкові ознаки прояву вживання психоактивних речовин, про особливості профілактики негативних явищ та ін.;
- формувати правову обізнаність щодо норм соціально значущої діяльності та поведінки, відповідальності за можливі наслідки вживання психоактивних речовин;
- надання дітям та дорослим інформації про можливі наслідки асоціальних дій, нехтування ЗСЖ, відмови від культурного проведення дозвілля;
- навчання конкретним психолого-педагогічним прийомам, способам формування системи альтернативних шкідливим звичкам захоплень;
- організація корисного дозвілля: залучення до конкурсів, свят, змагань тощо; залучення до гуртків, секцій, клубів та ін.;
- своєчасне виявлення та усунення факторів, що зумовлюють відхилення в психо-соціальному розвитку, поведінці, стані здоров‘я дітей та підлітків, в організації життєдіяльності та дозвілля;
- навчання ЗСЖ:  формування вмінь і навичок справлятися з вимогами соціального середовища, керувати своєю поведінкою, настроєм, емоціями, формування критичного мислення, навичок спілкування;
- проводити профілактичні тренінги: для учнів - з формування життєвих навичок (уміння опиратися пропозиціям вживати ПАР, уміння організовувати своє життя, загально-соціальні навички); для батьків – тренінги на вдосконалення комунікативних вмінь, організації спільного корисного дозвілля,  зміцнення зв’язків зі школою й родиною); спільні для батьків і дітей –тренінг  сімейних вмінь (взаємодія, спілкування, спільне дозвілля);
- здійснювати профілактику невпевненості, тривожності, замкнутості, імпульсивності, агресивності як причин виникнення негативних явищ;
- розробити шляхи співпраці фахівців психологічної служби з спеціалістами установ та організацій (мед заклад, поліція, ССН, ЦССДСМ та ін.) щодо спільного проведення заходів профілактики негативних явищ.


***************************************************** Інформаційно-методичні матеріали засідання дискусійного клубу 
для соціальних педагогів (2 заняття)
«Соціально-педагогічний супровід дітей в освітніх закладах»
ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА ПРАВА ДИТИНИ
В ОСВІТНЬОМУ АСПЕКТІ
Проблема забезпечення прав дитини, розуміння дитини як окремої повноцінної людини має своє історичне коріння.
Байдужість до дітей панувала аж до кінця середньовіччя. Стародавні часи характеризуються масовими вбивствами дітей та насиллям над ними: новонароджених топили, залишали в ущелинах, спалювали на угоду божествам; дітей з вадами розвитку або тих, хто багато плакав, часто вбивали. Таким чином, дитина не була включена в офіційну систему суспільства і не була суб’єктом права в повному розумінні цього слова.
Князівська доба та литовсько-польський період (ІХ–XVII ст.) пов’язані із визнанням права дитини на життя, встановленням нерівності дітей залежно від походження. В цей період суспільство мало опікувалось формуванням, вихованням дитини. Залежно від соціального статусу вона отримувала початкову освіту, що була відповідна ідеології дорослих (у вищих верствах суспільства), або ж з раннього дитинства вступала у дорослі рольові і функціональні стосунки (у нижчих верствах). Освіта, освіченість були прерогативою класів-володарів, людей забезпечених. Авторитарний підхід до дитини був єдиним в організації шкільного життя, що проявлявся через систему покарань за порушення у навчанні, а страх був основою життєдіяльності дитини.
Детальніше: https://drive.google.com/drive/folders/1awkypFpdKG6_BZGrp89Xg1M5NnFF_S8k?usp=sharing 


Зміст і завдання діяльності соціального педагога щодо організації захисту прав і соціального супроводу учнів у закладах освіти 

 https://drive.google.com/drive/folders/1awkypFpdKG6_BZGrp89Xg1M5NnFF_S8k?usp=sharing


Документи, якими керується СП у своїй діяльності з питань захисту прав і інтересів дитини
В своїй діяльності соціальний педагог керується цілим пакетом нормативних документів щодо соціального захисту дитини та охорони
•      Закон  України «Про освіту», 
•      Закон  України «Про охорону дитинства»,
•      Закон  України «Про Загальнодержавну соціальну програму «Національний план дій  щодо реалізації  Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року»,
•      Конвенція ООН про права дитини,
•      «Положення про психологічну службу в системі освіти України»
•      Національна стратегія профілактики соціального сирітства на період до 2020 року,
•      Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»,
•      Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
•      Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»,
•      Закон України «Про попередження насильства в сім'ї»,
•      Постанова КМУ від 21.11.2013 р. № 896 «Порядок виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)»,
•      Постанова  КМУ від  05.04.1994 року № 226 (зі змінами) «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей–сиріт  і дітей позбавлених батьківського піклування»,
•        Наказ МСПУ, МВСУ, МОНУ, МОЗУ від 19.08.2014 № 564/836/945/577 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення»,
•        Лист МОН  України від 28.10.2014  № 1/9 «Методичні  рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей»,
•        Лист МОН, Іституту модернізації змісту освіти від 08.08.2016 № 2.1/10-1891 «Методичні рекомендації з організації захисту прав і соціального супроводу учнів (студентів) у закладах освіти»,
та ряду ін. нормативно-правових актів

Детальніше:https://drive.google.com/drive/folders/1awkypFpdKG6_BZGrp89Xg1M5NnFF_S8k?usp=sharing

Повноваження суб'єктів міжвідомча взаємодії з питань захисту прав та інтересів дитини
( відповідно до Листа МОН  України від 28.10.2014  № 1/9 «Методичні  рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей»)

Відповідальність за організацію заходів щодо охорони дитинства в школі та соціального патронажу сім 'ї покладається на керівника навчального закладу. Для забезпечення ефективної роботи у цьому напрямі керівникові необхідно визначити відповідальних осіб, забезпечити чіткий розподіл посадових обов'язків та взаємодію всіх суб'єктів з питань соціального захисту дитини, а також здійснювати постійний контроль за роботою шкільних служб.
На різних етапах і через свої функціональні повноваження до соціального патронажу сім 'ї залучають педагогічну раду, психолого-педагогічний консиліум, шкільні психолого-медико-педагогічні комісії, шкільну раду з профілактики правопорушень, батьківський комітет.
 Заходи щодо забезпечення схорони дитинства на своєму рівні здійснюють і класний керівник, і практичний психолог, але соціальний педагог є тим компетентним фахівцем, який перебуває у первинному постійному контакті з сім'єю, організовує систему супровідної роботи, залучає інших фахівців, служби, установи та орієнтований на кінцевий результат — захист інтересів і прав дитини. Взаємодія суб'єктів соціального патронажу є вирішальною у забезпеченні реальної допомоги сім'ї.

 Детальніше: https://drive.google.com/drive/folders/1awkypFpdKG6_BZGrp89Xg1M5NnFF_S8k?usp=sharing

Організація захисту прав і соціального супроводу учнів (студентів) соціально незахищених категорій у закладах освіти»
  
Немає, на жаль, закладів освіти, де не навчалися б діти з незахищених категорій. Держава надає родинам, де виховують таких дітей, грошову та іншу допомогу. Проте їм та родинам, які їх виховують, потрібна ще й педагогічна та соціально-психологічна допомога. Діяльність психологічної служби закладу освіти спрямована насамперед на організацію життя, збереження та зміцнення психологічного й психічного здоров'я таких учнів засобами пізнавальної, організаційно-пропагандистської та творчої діяльності.
Успішне виявлення запитів, потреб дітей і розробка заходів допомоги конкретним учням із залученням фахівців відповідних установ та організацій ставить перед соціальним педагогом вимогу бути справжнім спеціалістом в роботі з даною категорією дітей, розвивати свої професійні здібності та формувати навички, бути обізнаним в цілому ряді документів, які пов’язані із захистом прав та інтересів дітей.

Щороку СП складає списки і формує банк дітей «соціально незахищених категорій». Списки складають згідно документів, що підтверджують висновок комісії під час обстежень (за необхідності).
Складається соціальний паспорт закладу. Соціальний паспорт містить інформацію, що дає підстави для аналізу й оцінки соціальної ситуації в школі. Допомагає вибудувати цілеспрямовану й ефективну роботу з учнями та сім'єю.

Діти «соціально незахищених категорій»:
•    здобувачі освіти, які перебувають в складних життєвих обставинах;
•    діти з інвалідністю;
•    діти, які позбавлені батьківського піклування та діти-сироти;
•    здобувачі освіти з багатодітних сімей
•        здобувачі освіти з малозабезпечених сімей;
•    здобувачі освіти батьків-одинаків;
•    здобувачі освіти , батьки яких загинули під час виконання службових обов’язків;
•    здобувачі освіти, батьки яких були або є учасниками АТО (ООС);
•    здобувачі освіти з особливими освітніми потребами;
•    здобувачі освіти, батьки яких загинули під час проведення АТО (ООС);
•    здобувачі освіти з інвалідністю;
•    здобувачі освіти з сімей внутрішньопереміщених осіб (ВПО);
•    здобувачі освіти, які перебувають на обліку ЮП;
•    здобувачі освіти , які постраждали від стихійного (технологічного) лиха;
•    діти, батьки яких загинули під час виконання службових обов’язків.

 Зміст діяльності
щодо захисту прав та соціальному супроводу дітей «соціально незахищених категорій» в освітніх закладах
(відповідно до Листа МОН, Іституту модернізації змісту освіти від 08.08.2016 № 2.1/10-1891 «Методичні рекомендації з організації захисту прав і соціального супроводу учнів (студентів) у закладах освіти»)

Соціальні послуги відповідно до Закону про соціальні послуги надаються: (№ 4523-VI (4523-17) від 15.03.2012) дітям та молоді, які знаходяться у складній життєвій ситуації у зв'язку з інвалідністю, хворобою, сирітством, безпритульністю, малозабезпеченістю, конфліктами і жорстоким ставленням у сім'ї.
 Відповідно до ст.8 статті Закону України про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю від 21.06.2001 № 2558-III  соціальне обслуговування сімей, дітей та молоді здійснюється в порядку, визначеному законодавством, шляхом надання комплексу соціальних послуг сім'ям, дітям та молоді, що передбачає:
·                надання психологічних послуг з проведення психодіагностики, психологічної корекції, психологічної реабілітації, надання методичних порад;
·                формування ЗСЖ, збереження здоров'я сімей, дітей та молоді;
·                 інформування з питань працевлаштування та сприяння в цьому;
·                соціальну адаптацію, соціальний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
·                задоволення матеріальних потреб сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, згідно із законодавством;
·                захист прав та інтересів осіб, посередництво у представництві інтересів сімей, дітей та молоді;
·                 виявлення, підтримка талановитих дітей та молоді;
·                 поширення просвітницьких та культурно-освітніх знань, об'єктивної інформації про види соціальних послуг, формування відповідального ставлення суспільства до соціальних проблем.

Робота з «соціально незахищеними» категоріями дітей
1. Захист прав та соціальні послуги дітям з інвалідністю та дітей з ООП у навчальних закладах
Дитина з інвалідністю - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Детальніше: https://drive.google.com/drive/folders/1awkypFpdKG6_BZGrp89Xg1M5NnFF_S8k?usp=sharing

 Презентація: Зміст і завдання соціального педагога щодо захисту прав дітей в освітньому закладі
Мультфільм "Дві дівчинки" і реклама щодо торгівлі людьми (за участі Джамали)
https://drive.google.com/drive/folders/1awkypFpdKG6_BZGrp89Xg1M5NnFF_S8k?usp=sharing

Доступ: https://drive.google.com/drive/folders/1awkypFpdKG6_BZGrp89Xg1M5NnFF_S8k?usp=sharing







Список використаної літератури:
1.      Бессонова Т.П. особенности развития ребенка в неблагополучной семне//Практична психологія та соціальна робота.-2002.-№1.-С.39-42.
2.      Бєлаш С. Органи державної влади і захист дітей соціально незахищених категорій// Соцальний педагог.- 2009.-№7.-С.52-59.
3

***************************************************************************

 Сім’я як підсистема у взаємодії різних суб’єктів інформаційного та освітнього просторів

Сім’я є найбільш значущою частиною світу дитини, основою первинної соціалізації. Саме в сім'ї діти вчаться сприймати і використовувати медіаінформацію. Тому батьки першими повинні навчити своїх дітей основ інформаційної поведінки і безпеки, призвичаїти до культури сприймати, оцінювати й розуміти медіапродукцію.
Негативним моментом є той факт, що дорослим важко стає контролювати споживання медіа дітьми. Дитина дивиться телевізор тим більше, чим менше уваги їй приділяє мати, чим рідше батьки залучають дитину до бесіди. Від батьків залежить вплив ЗМК на дитину – позитивний чи негативний, пасивний чи активний /розвивальний. Якщо батьки спонукатимуть дітей коментувати те, що відбувається на екрані, телебачення стимулюватиме розвиток мовлення і мови, діти вчитимуться запитувати і пояснювати, відповідно розвивати мислення, пам'ять, увагу.
Батьки недостатньо обізнані щодо інтернет-контенту (не мають власного досвіду), який споживає їхня дитина, і щодо комп’ютерних ігор, через що не здатні оцінити ані негативний, ані позитивний вплив гри, ризик формування залежності.
Медіаконтент часто є темою комунікації між членами сім'ї; він дає змогу обмінюватися інформацією, враженнями, може бути спільною подію для багатьох сімей і джерелом різних моделей поведінки, у тому числі в родині.
Тривожить той факт, що діти забагато уваги приділяють серіалам, новинам та суспільнополітичним передачам, які так чи інакше формують ціннісно-смислову сферу, образ сім’ї, моделі поведінки дитини.

Пріоритетні напрями розвитку медіаосвіти: організація за участю громадських об’єднань і медіавиробників різних форм позашкільної освіти, батьківської педагогіки, творчих студій для дітей та молоді,дитячих і молодіжних фестивалів, конкурсів, проектів місцевого і всеукраїнського рівня для сприяння розвитку медіакультури і підтримки системи медіаосвіти.
Медіаосвіта дітей, повинна починатись з медіаосвіти батьків як провідного чинника і соціального середовища ранньої соціалізації дитини.. Батькам слід пізнавати “ази” медіаграмотності, намагатися самостійно “читати” і критично осмислювати медіаконтент, використовувати медіатворчість і, таким чином, вчитися самим та вчити дитину.
Спільна творча діяльність сім’ї з приводу медіа може бути як формою занять у клубі, так і формою сімейних домашніх завдань.
Форми творчості можуть бути різні:
- створення з пластичних матеріалів улюблених героїв (кожен член сім’ї створює власного героя) та складання казки із цими героями;
 - малювання почуттів, викликаних тим чи тим медіапродуктом;
- складання сімейного збірника цитат, важливих (дотепних, філософських) висловів з відомих фільмів;
 – створення топ-десятки улюблених медіатворів;
 - програвання історії про нові пригоди героя мультфільму тощо.

Така діяльність учасників має на меті самовираження, вивільнення витіснених емоцій, усвідомлення та оцінювання своїх почуттів, спогадів, переживань, що досягається використанням масмедійної тематики (кіно часто стає сурогатом почуттів глядача).
Спільне обговорення - обов’язковий елемент такого творчого процесу; полягає у виявленні емоційного тону, наданні відповідей на запитання дітей з приводу медіа.

Практичні заняття медіакультури: кіноклуб.
У випадку використання кінофільму на заняттях із сімейної медіаосвіти доцільно застосувати емоційний відгук глядача на аудіовізуальну медіапродукцію.
Заняття передбачає такі етапи:
 - колективний перегляд аудіовізуального медіатекст групою сімей, що мають дітей однакового віку;
 - зворотний емоційний зв’язок щодо медіапродукту з метою навчання батьків на власному досвіді обговорення медіапродукції з дітьми;
– ігрове або творче заняття (наприклад “розповідь від імені героя”, “продовження історії”), що має на меті розвиток здатності розуміти та відтворювати психологію і лексику персонажа, обґрунтовувати мотиви його дій і вчинків.
Ігрова діяльність сприяє розвитку уваги, пам’яті, мислення, має потенціал самозцілювального впливу на дитину, розвиває її самостійність, уміння долати труднощі. Ігрова діяльність, пов’язана з медіа, поєднує реальність та уяву дитини. Можна використовувати і спільну образотворчу діяльність - зображувати будь-яким способом свої почуття, що виникли під час перегляду.

Отже, медіаосвіта дітей молодшого шкільного та дошкільного віку має базуватися на іграх та творчості, які  мають створювати відповідні умови для активної взаємодії учасників, їхнього діалогу, співтворчості та створення медійного контенту.
Стадії процесу медіатворчості:
- планування творчого процесу,
- створення медіапродукту,
- презентація аудиторії, що передбачає участь у конкурсах, фестивалях аматорської анімації.
Довгостроковим результатом сімейної медіатворчості є високий рівень медіакультури, висока критичність і творчий потенціал, підвищують компетентність спільноти  до якої відноситься родина, та спонукають її до подальшого розвитку.


*********************************************************************************



ЧИННЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО РЕГУЛЮЄ ЗАХИСТ ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ДИТИНИ

МІЖНАРОДНЕ ЗАКОНДАВСТВО

Конвенція про права дітей 20.11.1989р. (ратифіковано Постановою ВР від 27.02.91№ 789-XII ).
Конвенція про права осіб з інвалідністю (ратифіковано Законом України від 16.12.2009 р. № 1767-VI).
Конвенція Міжнародної організації праці "Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці"№182 (ратиф. № 2022-III від 05.10.2000 ).
Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.
Конвенція про кіберзлочинність.
Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
Європейська конвенція про здійснення прав дітей.
Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей.
Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов'язань про утримання.
Конвенція про контакт з дітьми.
Європейська конвенція про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми.
Європейська конвенція про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом.
Європейська конвенція про усиновлення дітей (переглянута).
Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії (ратифіковано Законом N 716-IV від 03.04.2003)
Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах.


НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
Конституція України
Закон "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 № 2402-III (оновлено 7.01.2018)
Закон "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю"  (від 21.06.2001 N 2558-III)
Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству"  (7.12.2017р. 2229- VIII)
Закон України "Про попередження насильства в сім'ї" від 15.11.2001р.  № 2789-III;
Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII
Закон України від 22.12.2011 р. № 4213-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів»
Закон України від 5 червня 2014 р. № 1324-VІІ «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання»
Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (зі змінами та доповненнями) від 13.01.2005 N 2342-IV.
Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»

Закон України Про Загальнодержавну програму "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2009, N 29, ст.395
Загальнодержавна программа "Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини" на період до 2016 року,(5.03. 2009 року № 1065-VI)
Державна соціальна програма “Національний  план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини”  на період до 2021 року (постановою КМУ від 30.05. 2018 р. № 453)
Постанова КМУ «Про затвердження Державної цільової програми “Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів” на період до 2020 року» від 01.08.2012 року № 706.

Сімейний кодекс;
Кримінальний кодекс;
Кримінально процесуальний  кодек;
Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 31.12.2015 р. № 1436 «Про затвердження Плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі»
Наказ Міністерства освіти і науки України від 8.06.2018р. №609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти»
Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 19.08.2014 року № 564/836/945/577 "Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення);

Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.08.2017р. №1127 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки України щодо розвитку психологічної служби системи освіти України на період до 2020року».
Наказ Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018р. №509 «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України».

Постанова Кабінету Міністрів України (21.11.2013 р.  № 895) "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах".
Постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» (від 24.09.2008 р. № 866) .
Лист Міністерства освіти і науки України від 26.07.2012 р. № 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання» .
Лист Міністерства освіти і науки України від 02.01.2013 р. № 1/9-1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання» .
Лист Міністерства освіти і науки України від 07.08.2018 р. № 1/9-487 «Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти на 2018-2019 н.р.».

Лист Міністерства освіти і науки України від 08.08.2013 р. № 1/9-539 «Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами».

Лист Міністерства освіти і науки України від 08.08.2016 р. № 2.1/10-1891 «Про методичні рекомендації щодо захисту прав та соціального супроводу учнів (студентів) у закладах освіти».

Етичний кодекс соціального педагога

Додаткові закони
«Про державну допомогу сім'ям з дітьми»;
     «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх»;
  «Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»;
 «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»;
«Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;
«'Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування»;
  «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» та ін.


*******************************************************************

Рекомендації засідання дискусійного клубу 
для соціальних педагогів
«Захист прав дитини в діяльності соціального педагога в закладах освіти» (1 заняття)

          Права дитини – це права людини. Але діти починають користуватися ними поступово – коли зростають та усвідомлюють свій стан. Діти не мають можливості цілком здійснювати правові дії. Тому не можуть самостійно домагатися реалізації своїх прав. Конвенція гарантує, що за будь-яких обставин права дитини будуть забезпечені батьками, уповноваженими особами чи представниками держави.
Права дитини юридично закріплюють як окрему особливу категорію прав людини. Це роблять з огляду на фізіологічні і психологічні особливості та потреби дитини.
У контексті освітнього простору йдеться про повагу до прав людини – здобувачів освіти, тобто дітей; педагогічних працівників та батьків здобувачів освіти.

Соціально-правовий захист сім’ї і дитинства здійснюється на трьох рівнях: державному, самоврядному та громадському.
На державному рівні захист забезпечується законодавством та відповідними державними інституціями. Наприклад, в державних адміністраціях діють управління у справах сім’ї, молоді та спорту.
На рівні самоврядування захистом займаються конкретні служби соціально-правової підтримки: відділи у справах сім’ї, молоді та спорту діють у виконавчих структурах органів місцевого самоврядування. Вони здійснюють соціальний та правовий захист неповнолітніх, які його потребують, розробляють та реалізовують відповідні програми.
На громадському рівні діють громадські організації, благодійні фонди, інформаційні служби. Вони надають різну допомогу: благодійну, консультативну та неформально-освітню з прав людини для дітей та дорослих. Також вони – партнери органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації законодавства.

Права людини та дитини проголошуються у міжнародних та регіональних документах. А вже згодом держава втілює їх у конкретних діях, гарантує законами чи іншими актами.

Чинне законодавство, що регулює захист прав та інтересів дитини:
 Міжнародне законодавство:
· Конвенція про права дітей;
· Конвенція про права осіб з інвалідністю;
· Конвенція Міжнародної організації праці "Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці"№182;
· Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства та ін.
Національне законодавство:
· Конституція України;
· Закон "“Про охорону дитинства";
· Закон "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю";
· Закон "Про запобігання та протидію домашньому насильству";
· Закон України "Про попередження насильства в сім'ї";
· Закон України «Про освіту»;
· Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо прав інвалідів»;
· Наказ МСПУ, МВСУ, МОНУ, МОЗУ «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення);
· Наказ МОНУ «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України»;
· Постанова КМУ "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у  СЖО" та ін.

На сьогодні більшість фахівців залишаються необізнаними у сфері застосування норм міжнародного і національного законодавства у питаннях захисту прав дитини. Військові дії на сході України та велика кількість внутрішньо переміщених дітей поставили нові завдання перед соціальними педагогами. Ситуація ускладнюється і тим, що окремі питання захисту прав ВПО не врегульовані на рівні держави, а тому на місцях їх вирішення більше залежить від індивідуального фактору.
Питання захисту прав дітей ускладнюється ще й постійними реформами, частими змінами законодавства, реструктуризацією органів і служб, змінами функцій і пріоритетів.

Захист прав дитини це питання, яке перебуває у постійному фокусі діяльності працівників психологічної служби – практичного психолога і соціального педагога.
Соціальний педагог– це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів  та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини. У навчальному закладі він є громадським інспектором з охорони дитинства.

Наказ МОНУ «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України» (№ 509 від 22.05.2018р.) – визначено основні завдання і напрями роботи практичного психолога і соціального педагога.
Соціальний педагог закладу та/або установи освіти здійснює:
-                   соціально-педагогічний супровід здобувачів освіти, колективу та мікрогруп, осіб, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;
-                   просвітницьку та профілактичну роботу серед учасників освітнього процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, злочинності, алкоголізму, наркоманії тощо.

Соціальний педагог закладу освіти бере участь у наданні допомоги дітям і сім’ям, що перебувають у СЖО або потребують посиленої педагогічної уваги чи мають особливі освітні потреби, в тому числі постраждалим від насильства та військових конфліктів.

Соціальний педагог закладу освіти, сприяє:
-         захисту прав здобувачів освіти від будь-яких видів і форм насильства, представляє їхні інтереси у правоохоронних і судових органах тощо;
-         формуванню у здобувачів освіти відповідальної поведінки, культури здорового способу життя, збереження репродуктивного здоров’я;
-         попередженню конфліктних ситуацій, що виникають під час освітнього процесу, запобіганню та протидії домашньому насильству.


Спеціалісти, залучені до здійснення соціального супроводу, повинні мати відповідну фахову підготовку/спеціалізацію, знання та навички, необхідні для роботи з сім’ями чи особами, які опинилися у СЖО, регулярно вдосконалювати свою компетенцію.

Згідно зі ст. 76 Закону «Про освіту» Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи, діяльність яких регламентується «Положення про психологічну службу у системі освіти України».
 Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам. Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами.
Адже саме через соціально-педагогічний патронаж реалізуються права дитини:
-         почуватися потрібною;
-         жити у безпечному фізичному і психологічному середовищі;
-         бути вислуханим і почутим;
-         на шанобливе ставлення до її особистості й почуттів;
-         на серйозне та уважне ставлення до її проблем;
-         на допомогу;
-         на самореалізацію.
Можливість використання дитиною зазначених прав можна розглядати як критерії або показники успішно проведеної соціально-психологічної роботи з сім'єю.

Діяльність школи з проблеми охорони дитинства насамперед має бути спрямована на збір попередньої інформації про соціальне неблагополуччя дитини, створення банку даних на дітей та їх сімей, що потребують соцільної допомоги, та вироблення плану дій щодо захисту прав неповнолітніх.
Основні напрями та види роботи соціального педагога з питань захисту прав та інтересів дітей:
·     збір інформації про дитину (спостереження, анкетування, відвідування);
·     складання банку даних на дітей із проблемних сімей (складання соціальних паспортів класів, школи; виділення проблемних категорій сімей та потреб дитини, яка перебуває у такій сім'ї);
·     відповідне реагування на порушення прав дитини (відстеження динаміки внутрішньосімейних взаємин, пересування членів родини, дотримання прав дитини; збір необхідних документів для подання до відповідних установ, шкільних рад щодо захисту прав дитини);
·     робота з сім'єю (сімейне, правове консультування; посередництво у врегулюванні сімейних конфліктів/ медіаторство; налагодження дитячо-батьківських взаємин; контрольні відвідування тощо);
·     профілактична робота з усіма учасниками освітнього процесу (запобігання правопорушенням, насиллю серед неповнолітніх; навчання конструктивного розв'язання конфліктів; орієнтація на здоровий спосіб життя; педагогічна просвіта батьків, педагогів);
·     в разі необхідності – переадресація дитини, її сім'ї до інших служб, які займаються соціальним захистом населення.

Додаткові види роботи соціального педагога з соціального захисту і підтримки дітей та їхніх родин у межах шкільного закладу й поза ним:
·          педагогічна просвіта батьків, класних керівників, консультування дітей, їхніх батьків або осіб, які їх замінюють, з правових питань;
·          здійснення систематичного контролю за учнями, які перебувають під опікою, їх вихованням, навчанням, станом здоров'я, матеріально-побутовими умовами утримання, збереженням майна, яке їм належить, виконанням опі­кунами своїх обов'язків. Вживання необхідних заходів щодо захисту прав та інтересів підопічних;
·          виступи в суді (за довіреністю міського відділу освіти) підчас розгляду справ, пов'язаних з вихованням дітей, охороною їх прав та інтересів; підготовка відповідних документів в міжвідомчі установи згідно закону і посадових зобов’язань;
·          оформлення пільг в освітньому закладі для дітей пільгових категорій;
·          участь в організації випуску дітей, які перебувають під опікою, консультування з питань працевлаштування та надання правової допомоги у їх подальшому влаштуванні;
·          участь у засіданнях шкільної ради з профілактики правопорушень та ін.

Оперуючи об'єктивною інформацією, соціальний педагог визначає напрями супровідної роботи, яка передбачає дослідження умов життя сім’ї рівня родинного виховання, виду необхідної допомоги. Зміст супровідної роботи соціального педагога за основними напрямами залежатиме від характеру соціально-психологічних проблем, які у певний момент переживає дитина та її сім’я.

Дотримання прав дітей з інвалідністю, дітей жертв насильства, дітей, котрі втягнуті у військові дії, дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах – ось неповний список категорій учнів, котрі потребують особливого правового захисту на сьогодні.
В цьому випадку Діяльність соціального педагога не можлива без налагодженої міжвідомчої і міжсекторальної взаємодії.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)» від 21.11.2013р. №896. Для соціальних педагогів важливим є зміст статті 4 вказаної постанови, у змісті якої визначаються категорії сімей, осіб, котрі перебувають в СЖО.
У випадках вилучення дитини з сім’ї через прояв всіх форм насильства - діяльність регулюється положеннями Закону України «Про попередження насильства в сім’ї».
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» (05.06.14р.) – регулює питання прав дитини зінвалідністю, зокрема, конкретно визначено  способи  включення  дитини  з  ООП  в  умови  навчального закладу.

З метою підвищення ефективності міжвідомчої і міжсекторальної взаємодії соціальних педагогів зі спеціалістами органів і служб у справах дітей було розроблено «Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей» (лист Міністерства від 28.10.14 №1/9-557).
Одним з останніх важливих документів є спільний наказ МСПУ, МВСУ, МОНУ, МОЗУ «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення» від 19.08.2014 № 564/836/945/577.
Зокрема у його змісті розкриваються повноваження кожного органу у випадку виявлення фактів насильства. Повноваження закладів освіти визначені у п.4 ІІІ-го розділу вказаного наказу.
З практики роботи психологів відомі факти, коли керівники навчальних закладів примовчують факти насильства, оскільки це впливає на показник рейтингу навчального закладу. Така позиція йде всупереч ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, яка проголошує дії у кращих інтересах дитини, а тому практичний психолог, соціальний педагог мають чітко відстоювати професійну позицію щодо роботи з фактами насильства.

Субєкти  міжвідомчої взаємодії щодо захисту прав дітей:
·        органи опіки  і піклування;
·        служби у справах дітей;
·        органи внутрішніх справ;
·        заклади охорони здоров’я;
·        заклади освіти;
·        Центри соціальних служб для сімї, дітей та молоді.

Шляхи захисту прав дитини
Ø самозахист дитини;
  Ø захист з боку батьків;
  Ø звернення до органів опіки  і піклування;
  Ø звернення до суду;
  Ø звернення до органів державної влади або місцевого самоврядування;
  Ø звернення до громадських організацій.

Основні питання, які потребують міжвідомчої взаємодії:
-           робота у випадках виявлення факту та розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення;
-           робота з дітьми, які мають проблеми у поведінці (деліквентна, девіантна поведінка);
-           робота з дітьми, схильними до проявів суїцидальної поведінки;
-           робота з дітьми, які опинилися у СЖО;
-           робота з дітьми з особливими освітніми потребами;
-           робота з батьками, які ухиляються від належного виконання своїх батьківських обов’язків;
-           робота з сім’ями, які перебувають у СЖО.

Від того, наскільки ефективно соціальний педагог зуміє залучити до своєї роботи представників органів виконавчої влади та громадських організацій, залежить вирішення питань благополуччя кожної конкретної сім'ї, з якою він працює.
Тому соціальний педагог має чітко знати повноваження відповідних служб, їх місцезнаходження, контактні телефони, здійснювати постійний зв'язок з відповідальними особами з охорони дитинства різних відомств. Крім того, регулярно ознайомлюватися з останніми нормативними актами, законодавчими документами, наказами, розпорядженнями, які стосуються соціального захисту дітей; відвідувати міжвідомчі наради, семінари, круглі столи; підвищувати свою кваліфікацію.



ПРО НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ЩОДО ЗАХИСТУ
ПРАВ ТА ІНТЕРЕСІВ ДІТЕЙ

Україна як член міжнародного товаритсва бере участь у діяльності зі створення сприятливого для дітей середовища. Гідний розвиток і захист їхніх прав забезпечується дотриманням принципів демократії, рівності, миру, соціальної справедливості, ураховуються моральні засади і традиційні цінності українського суспільства, спрямовані на зміцнення сім’ї та морального здоро’я дітей.

8 В нашій країні не існує спеціального законодавства для неповнолітніх і їх права виділені окремими статтями Сімейного, Цивільного, Кримінального та Кримінально-Процесуального кодексів України, а також регулюються окремими законами, такими як закони "Про охорону дитинства",  "Про попередження насильства в сім'ї".

Конвенція про права дітей 20.11.1989р. (ратифіковано Постановою ВР від 27.02.91№ 789-XII ). У Конвенції про права дитини, зазначено, що діти повинні бути захищені від насильства, відсутності піклування, брутального поводження та експлуатації. Ці терміни розуміють як такі, що охоплюють захист від багатьох конкретних загроз, як-от дитяча праця, торгівля дітьми, катування, тілесні покарання, цькування, сексуальні домагання, сексуальні наруги та сексуальна експлуатація, вербування до збройних сил, збройні напади і стихійні лиха.   http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021

10 грудня 2004 року Генеральна Асамблея ООН проголосила Всесвітню програму з освіти у сфері прав людини.
Всебічна освіта у галузі прав людини забезпечує знання про права людини та способи їхнього захисту, а також формує навички, необхідні для сприяння, захисту та реалізації прав людини у повсякденному житті. Тих самих громадянських компетентностей прагне й сучасна українська школа.
Одне з завдань, які ставить Програма – створення шкільної атмосфери, що формує повагу і одночасно навчає правам людини:
«Атмосфера, що базується на правах людини передбачає повагу і підтримку прав людини щодо всього складу школи та характеризується взаєморозумінням, взаємоповагою і відповідальністю. Наявність такої атмосфери дозволяє дітям вільно виражати власні погляди і брати участь у житті школи, а також створює для них належні можливості для взаємодії із зовнішнім світом».

КМУ постановою № 453 від 30.05.2018р. затвердив Державну соціальну програму “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року. Метою Програми є забезпечення послідовної імплементації положень Конвенції ООН про права дитини, розбудови ефективної системи захисту прав та інтересів дитини на рівні територіальної громади в умовах децентралізації, створення дружнього до дітей середовища відповідно до міжнародних стандартів та пріоритетів Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021 роки). Дана прогарам спрямована на виконання пріоритеттів:
-           створення сприятливих умов для  життя і розвитку дитини;
-           забезпечення рівних можливостей для всіх дітей;
-           зміцнення інституту сім’ї та формування відповідального батьківства;
-           забезпечення захисту від насильства;
-           створення сиситеми правосуддя, дружнього до дитини;
-           врахування найкращих інтересів та думки дитини під час прийняття рішень;
-           забезпечення захисту прав та інтересів дитини у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів;
-           створення безпечного інформаційного простору для дітей;
-           активізація ролі територіальної громади у вирішенні  питань забезпечення прав дітей в умовах інтеграції.

Указ президент про «Національні стратегії у сфері прав людини»
(25.08.2016р.) в п. про забезпечення прав дитини йдеться, що актуальною є проблема відсутності єдиної системи реалізації та захисту прав дітей в Україні, неналежне врахування кращих інтересів і думки дитини під час прийняття рішень, які її стосуються.

Питання запобігання та виявлення випадків жорстокого поводження з дітьми регулюється Законом України «Про охорону дитинства», де визначено, що кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості та виключають приниження честі і гідності дитини.   http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14/ed20120601
Цей закон доповнили визначенням «забезпечення найкращих інтересів дитини», під якими розуміють дії та рішення, спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності і враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку й рівня розвитку, що може її висловити.

Закон України «Про освіту» (5.09.2017р. №2145- VIII) регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обовязків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Визначає право кожного на якісну та доступну освіту і підкреслює, що ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.
Також  визначає право здобувачів освіти на захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти.   http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-

Концепція Нової Української школи та новий Закон «Про освіту» надають можливість докорінно змінити шкільну атмосферу й освітній процес із урахуванням вимог Всесвітньої програми освіти з прав людини.
Загальні риси школи, де «все гаразд з правами людини»:
1) наявність і відповідність принципам прав людини шкільних регламентів (Статут, інші внутрішні правила), демократичні процедури їх формування;
2) наявність недискримінаційної політики, що виражається у шкільних регламентах та поведінці учасників освітнього процесу;
3) визнання і заохочення досягнень у сфері прав людини серед учасників освітнього процесу;
4) широкі можливості педагогів для освіти у сфері прав людини, професійного розвитку, застосування нових прогресивних методів, участі в обміні найкращим досвідом на національному і міжнародному рівнях, побудова трудових відносин на принципах прав людини;
5) широкі можливості для самовираження учнів та учениць, виконання відповідальних завдань, участі у процесі рішень. А також – доступ до зрозумілих і дієвих механізмів захисту своїх інтересів;
6) побудова взаємодії між школою, місцевим самоврядуванням і громадою на принципах взаємопідтримки і співпраці, участів процесі прийняття рішень, обміну найкращими практиками і послугами.


В законах України «Про охорону дитинства», Закон «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з наставництва над дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування» в Кримінальному кодексі, Сімейному кодексі України внесені доповнення  щодо питань опіки та усиновлення дітей.

Важливо пам’ятати: в грудні 2015 року Україна ратифікувала статтю Конвенції ООН про права людей з інвалідністю. Фактично – взяла на себе обов’язок реалізовувати інклюзивну модель освіти, тобто створювати таке середовище освітнього простору, в якому б усі діти були однаково рівними учасниками навчального процесу.
Адже згідно з українським законодавством особи з особливими освітніми потребами мають повне право здобувати освіту в усіх навчальних закладах.

Внесені суттєві зміни до Сімейного кодексу України щодо патронажу: законодавчо визначено понять «патронат», термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя, права дитини в патронажній сім’ї, обов’язки патронатного вихователя.

У ст. 1167 Цивільного кодексу України зазначено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її зробила.

Законом України "Про захист суспільної моралі" передбачено захист неповнолітніх від негативного впливу продукції сексуального чи еротичного характеру. З цією метою забороняється:
- втягнення неповнолітніх, у діяльність з виробництва й обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, порнографічних матеріалів (надання послуг, а також організації й проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру серед неповнолітніх);
- використання образів неповнолітніх у будь-якій формі в продукції і проведення видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.

Великий вплив на формування суспільної моралі, а відтак і правових відносин відіграє телебачення і радіомовлення. Законом України "Про телебачення і радіомовлення" передбачено: "Передачі (фільми), що можуть завдати шкоди фізичному, психічному, моральному розвиткові неповнолітніх, забороняються. Не допускається демонстрування на каналах мовлення фільмів, що мають обмеження глядацької аудиторії, без обов’язкового попередження про ці обмеження у програмах телепередач та перед їх демонструванням. Ефірний час демонстрування фільмів, що мають обмеження глядацької аудиторії, визначається умовами їх показу відповідно до державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів"  (ст.41)

У ст.19 Закону України "Про рекламу" визначено обмеження щодо реклами, розрахованої на неповнолітніх:
- забороняється реклама з використанням зображень неповнолітніх, які споживають або використовують продукцію, призначену безпосередньо для дорослих чи заборонену для придбання або споживання особами віком до 18 років;
- з інформацією, яка може підірвати авторитет дорослих або дискредитувати довіру неповнолітніх до них;
- з вміщенням закликів до дітей придбати продукцію або звернутись до третіх осіб з проханням зробити покупку;
- яка використовує легковірність чи брак досвіду в неповнолітніх;
- з використанням справжньої або іграшнової зброї.
Цим законом обумовлено, що реклама не повинна містити тверджень або зображень неповнолітніх у небезпечних ситуаціях чи за обставин, що у разі їх імітації можуть завдати їм шкоди, а також інформації, здатної викликати зневажливе ставлення до небезпечних для здоров'я і життя ситуацій.

На формування моральної гідності людини беззаперечний вплив має релігія. В Україні взаємовідносини держави і церкви регламентуються Конституцією України. Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" наступним чином.
■                    Кожному громадянинові гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відпривляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Ніхто не може встановлювати обов'язкових переконань і світогляду (ст.2).
■                    Батьки або особи, які їх замінюють, за взаємною згодою мають право виховувати своїх дітей відповідно до своїх власних переконань та ставлення до релігії (ст.З).
■                    Державна система освіти в Україні відокремлена від церкви (релігійних організацій), має світський характер. Релігійні організації мають право відповідно до своїх внутрішніх настанов створювати для релігійної освіти дітей і дорослих навчальні заклади і групи, а також проводити навчання в інших формах (ст.6).


Закон України  «Про осціальні послуги» (№4523-VІ  від 15.03.2012) визначає життєві обставини, що обєктивно порушують нормальну життєдіяльність особи, категорій дітей, які опинились у СЖО.

Наказ МСПУ від 31.03.2016р. №318 «Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах»  - визначається суть поняття складні життєві обставини», зміст соціального супроводу, його принципи та заходи  соціального супроводу сімей, що перебувають у СЖО.


Постанова КМУ №*(: від 21.11.2013р.) про «Порядок виявлення сімей (осіб), які перебувають у СЖО, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)» – визначає категорії сімей , які перебувають у СЖО.

Наказ МСПУ, МВСУ, МОНУ, МОЗУ №564/836/945/577 від 19.08.20 14р. «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення» - визначають завдання і порядок дій державних служб та органів щодо захисту прав дітей.

Згідно зі ст. 76 Закону «Про освіту» Психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи, діяльність яких регламентується «Положення про психологічну службу у системі освіти України».
 Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам. Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами.
 За своїм статусом практичні психологи та соціальні педагоги закладів освіти належать до педагогічних працівників.

Наказ МОНУ «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України» (№ 509 від 22.05.2018р.) – визначено основні завдання і напрями роботи практичного психолога і соціального педагога. Зокрема, соціальний педагог закладу та/або установи освіти здійснює:
соціально-педагогічний супровід здобувачів освіти, колективу та мікрогруп, осіб, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;
просвітницьку та профілактичну роботу серед учасників освітнього процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, злочинності, алкоголізму, наркоманії тощо.










Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.

Підписатися на: Дописи (Atom)

  В Україні запрацював сервіс «Take It Down», який допомагає зупинити поширення в інтернеті оголених і напівоголених фотографій та відео ос...