**********************************************************************
ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ГРАТИСЯ САМОСТІЙНО?
Часто батькам доводиться доглядати за дитиною і водночас робити з нею ще
безліч невідкладних справ одночасно. А ще важливо не забувати один про одного. Тому
легше встигати все, коли дитина не тільки вміє, а любить гратися самостійно.
Чому
діти не граються самостійно?
Усі діти різні.
Одні можуть захопитися іграшками і тихенько бавитися ними, інші ходять за мамою
«хвостиком». Якщо батьки нервуються або сваряться, то і дитина буде почувати
себе неспокійно, потребуватиме контакту з матусею чи татком. Так само реагують
і малюки, яких постійно відганяють від себе, особливо якщо це діти до 2 років.
У період кризи першого року малюки дуже бояться залишатися наодинці і дуже потребують
батьківської підтримки.
Кроки до
самостійних ігор – поради батькам
Розслабтеся. Якщо ви
будете дратуватися, малюк відчує це і теж буде неспокійним. Якщо дитині потрібна
ваша увага, то приділіть її, проведіть свій вільний час з дитиною. Тоді малюк насититься батьківською увагою і схоче
спробувати щось інше, наприклад, побути наодинці.
Дитина має вас
бачити.
Якщо ви, наприклад, готуєте їжу, облаштуйте у кухні куточок для маляти, звідки
вона могла б вас бачити. Так дитина ніби і сама, а ніби і поруч з вами. Можете
коментувати свої дії, співати, розважати дитину розмовами, попросити щось
принести.
Разом із мамою. Малюк буде менше тягнути на себе увагу
батьків, якщо робитиме теж саме, що і ви. Наприклад, коли готуєте борщ, нехай і
дитина щось «готує» у своєму іграшковому посуді. Так само за допомогою іграшок
можна прати, прибирати, працювати у садочку тощо.
«Мені потрібно
це зробити».
Часто на плечах батьків лежить дуже багато справ, дитина може це не прийняти.
Але якщо ви твердо залишатиметесь на своїй позиції та поясните, чому ви
вчиняєте саме так, – згодом дитина навчиться сама себе чимось розважати, поки
батьки не можуть приділити їй увагу.
Цікаве і
заборонене. Будь-яка заборона для дітей лише
підштовхує їх здійснити задумане. Підіграйте. Удайте, ніби забули закрити комод
з якимись речами (попередньо заберіть звідти усі небезпечні предмети). Нехай
ваш маленький дослідник пограється. І у вас звільниться трохи часу.
Поступово. Не
розраховуйте, що дитина відразу кинеться гратися самостійно. Поступово,
маленькими кроками збільшуйте період цієї самотності. Наприклад, скажіть, що
збігаєте на кухню, щоб помішати суп. А маля хай у той час, приміром, малює.
Новеньке. Нові іграшки завжди привертають увагу
дитини. Навіть якщо це давно забуті старі іграшки, якими дитина давно не
гралася. Давайте маляті час від часу щось нове, це відволіче її.
Джерело: https://starylev.com.ua/club/article/yak-navchyty-dytynu-gratysya-samostiyno
******************************************************************
17 СПРАВ, ЯКІ ПОТРІБНО РОБИТИ, ПОКИ ДИТИНІ НЕ ВИПОВНИЛОСЯ 5 РОКІВ
Маленькі діти потребують уваги батьків.
Треба встигнути навчити їх головним правилам життя, привчити до етикету, подарувати
їм стільки свят, скільки тільки можливо. А ще з ними треба встигнути зробити 17
і навіть більше справ.
1. Навчіть дитину ввічливо говорити «ні».
2. Влаштовуйте сімейні вечори, поки соціальні мережі і комп’ютерні ігри не
стали займати в її житті занадто багато місця.
3. Прищепіть дитині впевненість у собі.
4. Цілуйте її стільки, скільки вистачить сил.
5. Читайте їй казки, дивіться разом мультики, грайте і ліпіть фігурки з
пластиліну.
6. Дозволяйте їй бігати без страху впасти і поранитися.
7. Проведіть з дитиною цілий день в зоопарку.
8. Досліджуйте всі атракціони, які можна тільки знайти у вашому місті.
9. Повісьте в рамку малюнок, який намалювала ваша дитина.
10. Запишіть миле відео зі своєю дитиною.
11. Перестаньте думати про малюка 24 години на добу і витрачайте час на себе.
12. Сплануйте вікенд з друзями і не говоріть на «дитячі» теми.
13. Навчіть малюка кататися на велосипеді / роликах / самокаті.
14. Розкресліть графік росту на рамі дверей.
15. Вивчайте літературу, присвячену розвитку дітей.
16. Любіть примхи своєї дитини, допомагайте їй вчитися на своїх помилках.
17. Обіймайте дитину і говоріть: «Я люблю тебе» при кожному зручному випадку.
Джерело:
https://vsviti.com.ua/society/80942
**********************************************************************
БЕЗПЕКА ДИТИНИ: ВУЛИЦЯ І НЕЗНАЙОМЦІ
Батьки часто переживають, як їхні діти будуть спілкуватися з незнайомими. Але ми самі закладаємо основи дитячого поведінки. Тому ми самі можемо вплинути на ситуацію.
Батьки повинні навчити дітей правилам поведінки дитини з незнайомою людиною. Дитина бачить, як мама привітно розмовляє з сторонніми. Коли стає старшою - буде відноситься до незнайомих дорослих без побоювання. У сучасному світі — це загроза безпеці дитини.
Розглянемо 4 ситуації, в які часто потрапляють батьки з дітьми і які загрожують безпеці дитини.
СИТУАЦІЯ 1: ПЕРЕХОЖІ НА ВУЛИЦІ «ПРИВІТ! ЯК ТЕБЕ ЗВУТЬ?»
Коли у нас запитують дорогу, ми з ввічливості або бажання допомогти зупиняємося і починаємо докладно пояснювати. Якщо в автобусі хтось уточнює, де знаходиться зупинка, ми, звичайно, відповідаємо. Але при цьому ми не розповідаємо, де живемо, скільки заробляємо та інше.
У дітей такого бар'єру поки немає. Дитина бачить, що батьки спокійно розмовляють з незнайомими людьми, і може вважати, що це цілком нормально. Тому, коли у них починають питати: «Як тебе звуть?», «Скільки тобі років?», «А ти ходиш в садок?», «У тебе там є друзі?», охоче відповідають.
Потенційна небезпека. Дитина буде впевнена, що будь-якому сторонньому, який до неї підходить, можна довіряти: можна розповісти про себе будь-які подробиці і відповісти на всі його запитання.
Тактика для батьків: беріть участь в процесі знайомства. Прокоментуйте: «Давай разом познайомимося з цією тіткою/бабусею/людиною». Якщо ви проти розмови, мовчати теж не треба. Зупиніть ситуацію, ввічливо скажіть: «Вибачте, ми зараз не можемо з вами спілкуватися». До трьох років поясніть дитині, що вона сміливо може знайомитися і розмовляти з тими, з ким їй заманеться, але перш за все треба запитати у вас дозволу. Обговоріть, що можна про себе розповідати, а що ні. Підкажіть фрази на такі випадки: «Не можу сказати», «Це секрет», «Назвіть пароль!». — Як тебе звуть? — Таня. — Скільки тобі років? — П'ять. — А куди ти їдеш? — Це секрет.
СИТУАЦІЯ 2: ЧАСТУВАННЯ ТА ПОДАРУНКИ «ВІЗЬМИ ЦУКЕРКУ»
Батьки зайшли з дитиною в магазин біля дому, і продавець, зважуючи банани, заодно вручає дитині льодяник: «Тримай, це тобі!» У тролейбусі добра бабуся, кажучи, що треба слухатися маму, дістає цукерку і пригощає дитину. Такі подарунки проходять безпосередньо від дарувальника до дитини, думка батьків не питається.
Потенційна небезпека: Малюк буде вважати, що від чужих людей можна сміливо приймати будь-який подарунок.
Тактика для батьків: Дитині протягнули частування? Прийміть його самі. Якщо малюк його вже взяв, прокоментуйте, що ви дозволяєте. Як тільки залишитеся удвох, промовите правило: «Завжди питай у мене дозволу, перш ніж приймати частування і подарунки». Повторюйте це правило перед виходом з будинку, поки дитина не запам'ятає. Обговоріть коло близьких людей, від яких малюк може приймати подарунки завжди. Зовсім інша ситуація, якщо подарунок дарують незнайомі дитині люди, які прийшли до вас. Розкажіть про них заздалегідь і коментуйте вручення подарунка: «Тьотя Аня з моєї роботи дарує тобі ляльку. А дядько Сергій привіз тобі ведмедика».
СИТУАЦІЯ 3: ТАКТИЛЬНИЙ КОНТАКТ «ІДИ НА РУЧКИ»
На прогулянці мама зустріла колегу і з радістю почала розпитувати про новини — хто пішов на підвищення, хто звільнився. Розповідь колеги переривається фразами: «Ах, яка дівчинка... Ах, які оченята... Йди на ручки...» Мамо горда і задоволена своїм чадом. Трапляється, що й зовсім незнайомі люди в транспорті, в черзі, в парку на лавочці гладять, тискают, беруть за руку, поправляють платтячко на дитині.
Потенційна небезпека Для дитини і знайомі батьків, і сторонні — однаково чужі. Вона бачить, як тато плескає по плечу невідомого чоловіка, мама обіймається з незнайомою тіткою, вони посміхаються, сміються. І малюк робить логічний для себе висновок: «Навіть той, кого я не знаю, може торкатися до мене, брати на руки».
Тактика для батьків: Тягнуться руки м'яко відведіть убік, можна трохи відступити зі словами: «Не чіпайте, будь ласка, дитини», «будь ласка, не треба цього робити». Ви можете відчувати незручність від того, як це буде виглядати в очах оточуючих, але важливіше навчити дитину безпеки, ніж дбати про те, що про вас подумають. Якщо дитину хоче взяти на руки хтось з ваших знайомих, спочатку уявіть його. Нехай малюк чує і розуміє, що це дія відбувається з вашого дозволу. Так він буде знати, що ви контролюєте процес: «Маша, це тітка Оля, моя подруга, підеш до неї на ручки?»
СИТУАЦІЯ 4: АНИМАТОР «ПІДЕМО ГРАТИ»
У розважальному центрі - Аніматор вітається, посміхається, бере дитину за руку, запрошує пограти і веде. У матусі з'являється якийсь час на особисті справи. Усі щасливі!
Потенційна небезпека: У дитини з'являється установка: «Чужі можуть брати мене за руку і вести». Та й природна цікавість дітей зазвичай бере верх над обережністю.
Тактика для батьків: Зустрітися разом з дитиною з аніматором. Нехай малюк кілька разів повторить ім'я того, хто буде за ним доглядати. Скажіть, через який час ви за ним повернетеся. Покажіть, куди він може підійти за допомогою, якщо вона знадобиться. Якщо ви плануєте бути поблизу, поясніть, що йому досить вас голосно покликати. Малюк обов'язково повинен бачити, що він йде з вашого дозволу, і знати, як вас знайти.
Головне: Навчіть малюка вибудовувати кордони. Поясніть, що доторкатися до нього можуть тільки найближчі: мама, тато, бабуся, дідусь. Іншим можна спокійно сказати: «Перестаньте. Не чіпайте мене».
Джерело: https://www.moirebenok.ua/psihologiya/vospitanie/4-situatsii-ugrozhayushhie-bezopasnosti-rebenka
******************************************************************
СТРАТЕГІЇ ВИХОВАННЯ ДИСЦИПЛІНИ
Для багатьох матерів привчання дитини до дисципліни стає одним із найскладніших завдань. Для них це процес нескінченного випробуванням їхнього терпіння: як тільки дитину привчають до дисципліни з певного питання – вона одразу знаходить варіант, щоб порушити поведінку. Виховний процес починається по-новому.
Що ж робити батькам, щоб привчити малюка до дисципліни?
Експерти вважають, що батькам необхідно встановити правила, що запобігають агресивній, небезпечній і поганій поведінці дитини. Також встановити покарання у випадку порушення цих правил.
Пропонуємо сім стратегій виховання, які допоможуть установити правила й зупинити погану поведінку малюка.
Стратегія № 1. Розставляйте пріоритети.
Якщо ви постійно говорите дитині «ні», вона припиняє звертати увагу на заборони й не розуміє, чого ви від неї хочете. Встановлюйте заборони розумно, тільки там, де це дійсно важливо. Покарання за їх порушення також має бути розумним. Не звертайте уваги на дратівливі дрібниці, які не несуть ніякої шкоди (наприклад, звичку дитини носити одяг певного кольору). У більшості випадків діти переростають подібні звички.
Стратегія № 2. Дізнайтеся причини поганої поведінки дитини
Іноді погану поведінку дитини можна попередити, знаючи, що її викликає, й усуваючи ці причини. Наприклад, якщо подразником є якийсь предмет, потрібно прибрати його з поля зору дитини.
Якщо ваша півторарічна дитина скидає консервні банки з полиць, коли ви берете її з собою в магазин, візьміть з собою іграшку, щоб її відволікти. Якщо дворічний малюк не хоче ділитися іграшками з іншими дітьми, коли до вас приходять гості, - просто сховайте іграшки, поки гості не прийшли. Коли трирічна дитина малює на стінах - сховайте від неї олівці й дозволяйте малювати тільки в присутності когось із батьків. Іноді діти погано поводяться, коли вони голодні, засмучені або втомилися.
Стратегія № 3. Будьте послідовні
У віці від двох до трьох років діти намагаються зрозуміти, як їхня поведінка впливає на тих, хто їх оточує. Якщо ви реагуєте на одні й ті ж вчинки дитини по-різному, ви збиваєте її з пантелику. Немає певної кількості зауважень і покарань, після яких дитина змінить свою поведінку. Коли ви послідовні у своїй реакції на її непослух, після 4-5 випадків вона засвоїть урок.
У дворічному віці діти вчаться уникати покарання, уявляючи свою погану поведінку як милі пустощі. Не піддавайтеся на подібні маніпуляції.
Стратегія № 4. Не піддавайтеся емоціям
Звичайно, важко зберігати спокій, коли ваша півторарічна дитина постійно смикає за хвіст собаку або трирічний малюк відмовляється чистити зуби перед сном. Але якщо ви підвищите голос, то навряд чи зможете донести до дитини своє прохання. Коли ви проявляєте свій поганий настрій, дитина бачить ваші емоції, але не чує, що ви їй говорите. Крім того, ваша агресивна реакція може викликати опір, тому постарайтеся не підвищувати голос. Зробіть глибокий вдих, порахуйте до трьох, перебувайте на рівні очей дитини. Робіть їй зауваження серйозним, але спокійним тоном.
Стратегія № 5. Говоріть просто й лаконічно
Молоді мами часто сперечаються з дитиною, коли вона порушує правила, докладно пояснюють, що вона зробила неправильно, яке покарання її чекає за це. З точки зору виховання, докладне пояснення неефективне, оскільки воно перенасичене емоціями.
Півторарічна дитина ще не може зрозуміти складні речення, а трирічній дитині не вистачає концентрації уваги, щоб збагнути все, що ви їй говорите. Замість цього говоріть простими фразами, повторюйте важливу інформацію кілька разів і підкріплюйте її голосом та виразом обличчя. Наприклад, якщо півторарічна дитина б'є вас по руці, скажіть їй: «Не можна! Не бий маму!». Дворічному малюкові можна сказати: «Не стрибай на дивані! Це небезпечно!». Трирічний малюк здатний розуміти причини й наслідки, тому йому можна пояснити, що ви від нього хочете: «Потрібно почистити зуби. Ти можеш зробити це самостійно або я їх сама тобі почищу. Вибирай. Чим швидше ми це зробимо, тим довше я зможу читати тобі книгу».
Стратегія № 6. Установіть покарання
Якщо зауваження або заборони не допомагають упоратися з поганою поведінкою дитини, можна поставити її в куток на кілька хвилин (кількість хвилин повинна відповідати віку дитини). Цей спосіб ефективний для дітей, які відповідають «ні» на всі вмовляння батьків. Перш ніж поставити дитину в куток, серйозним тоном зробіть їй попередження: «Я рахую до трьох, і якщо ти не припиниш, то станеш у куток. Один. Два. Три». Якщо дитина не реагує на попередження, відведіть її в спокійне місце й поставте в куток. Коли відведений час вийде, запропонуйте їй попросити вибачення. Після цього обніміть дитину, щоб показати, що ви не гніваєтеся на неї. Маленькі діти не люблять, коли їх відривають від батьків та іграшок, тому іноді досить просто попередити дитину таким покаранням, щоб вона почала поводитися добре.
Стратегія № 7. Будьте позитивними
Як би ви не засмучувалися з приводу поганої поведінки малюка, не подавайте вигляду. Уявіть: якби ваш керівник на роботі сказав, що не знає, як керувати своїми підлеглими, ймовірно, він би втратив свій авторитет у ваших очах. Те ж саме відчувають і діти, коли бачать своїх батьків розгубленими або песимістично налаштованими. Абсолютно нормально, якщо час від часу ви почуваєтеся кепсько. У такому випадку зверніться по підтримку до чоловіка або близьких друзів.
Поведінка дитини на різних етапах розвитку
Привчання дитини до дисципліни починається з розуміння особливостей поведінки в її віці:
· У 1,5 року дитина допитлива, безстрашна, імпульсивна, не переймається наслідками своїх дій. Хоча в цьому віці у неї вже формується словниковий запас і вона дотримується простих інструкцій, вона поки що не розуміє довгих зауважень і не може висловити свої потреби. Дитина може кусатися або штовхатися просто для того, щоб звернути на себе увагу. Для таких випадків необхідно встановити негайне покарання. Якщо відреагувати на погану поведінку дитини за 10 хвилин, вона не зрозуміє, за що її карають.
· У 2 роки в дитини розвиваються навички моторики, за їх допомогою вона відчуває межі дозволеного - бігає, стрибає, розкидає речі тощо. Дитина каже суперечливі речі, засмучується, коли не може висловити свої думки, і часто впадає в істерику. Вона дуже егоцентрична й не любить ділитися з іншими. Батьки називають цей період «жахливий дворічний вік», хоча правильніше було б назвати його «незалежним». При поганій поведінці дитини її потрібно негайно карати, але, оскільки їй важко справлятися з імпульсами, варто дати їй шанс виправитися.
· У 3 роки дитина базікає безугаву. Оскільки вона любить грати з однолітками, їй складно всидіти на місці. Щоб направити в правильне русло невгамовну енергію дитини, батьки можуть записати її в спортивну секцію, де вона буде перебувати в товаристві однолітків. У цьому віці соціальні зв'язки потрібні дитині так само, як їжа або любов батьків. Діти в цьому віці можуть відрізняти хороше від поганого й утримувати інформацію в пам'яті протягом кількох годин. Покарання за погану поведінку можна відкласти, щоб воно набуло максимального ефекту. Дитині потрібно все детально пояснювати. Наприклад, якщо за столом дитина кидається їжею, скажіть їй, що так поводитися не можна, і якщо вона не заспокоїться, то не буде дивитися мультфільми. Якщо після цього дитина продовжує кидатися їжею, то коли ввечері вона попросить увімкнути їй мультфільм, нагадайте, що вона покарана за погану поведінку за вечерею.
Усі наведені вище рекомендації носять загальний характер. Для професійної допомоги необхідно звернутися до психолога, щоб знайти рішення, оптимальне для вас і вашого малюка.
Якщо дитина не підкоряється правилам?
Якщо батьки перепробували всі можливі способи, щоб дисциплінувати дитину, а дитина досі не реагує ні на які способи привчити її до дисципліни, то вам слід поставити собі кілька запитань.
1. Чи послідовна (-ий) я в своїх правилах чи застосовую їх час від часу?
Послідовність у правилах дисципліни необхідна для того, щоб виховувати дитину ефективно. Якщо батьки застосовують наслідки у вихованні дитини тільки від випадку до випадку, вона може швидко зрозуміти, що батьки непослідовні і можуть передумати. Дитина може спробувати використовувати це у своїх інтересах. Наприклад, вона може подумати: «Я спробую порушити правила. Можливо, мене не покарають».
Для батьків може бути корисно спробувати бути більш послідовними у своїх правилах, перш ніж думати, що наслідки для дитини не працюють.
2. Чи всі заодно в даній ситуації?
Іноді буває так, що інші родичі (бабусі, дідусі тощо) не знають про правила і наслідки, які ви встановлюєте для дитини. Іноді вони свідомо порушують правила, коли вас немає поруч. Це може стати проблемою.
Діти завжди беруть приклад зі своїх батьків, але й інші близькі родичі теж можуть мати вплив на них. У таких ситуаціях варто взяти ініціативу у свої руки й переконатися, що у вихованні дитини всі заодно. Це буде тільки на благо дитині.
3. Чи відстежую я поведінку своєї дитини?
Для цього ви можете використовувати «таблицю відповідальності». Це хороший спосіб пояснити дитині правила, обов'язки по дому або бажану поведінку, а також повідомити, які наслідки її чекають у випадку, якщо вона не буде дотримуватися правил.
Перевага такого способу в тому, що він може швидко покласти край суперечкам з дитиною з приводу того, чи справедливо ви чините стосовно неї. Ви завжди можете аргументувати свої дії тим, що «так написано в таблиці».
Якщо дитина виконує домашні обов'язки або дотримується правил, вона отримує галочку або зірочку. Якщо ж ні, ви можете запитати дитину: «Які наслідки передбачені за те, що ти зробив (або, навпаки, не зробив)?».
«Таблиці відповідальності» можуть допомогти дитині стати більш самостійною. Також вони допомагають їй зміцнити впевненість у собі, тому що дитина починає думати: «Я можу бути організованою. Я можу доводити справу до кінця. Я молодець. Я здатна на багато що».
4. Які наслідки я застосовую? Чи достатньо вони суворі?
Наслідки найбільш ефективні тоді, коли дитина тимчасово позбавляється привілеїв – не може дивитися телевізор, грати в комп'ютерні ігри, гуляти з друзями тощо.
Якщо наслідки будуть дуже м'якими, дитина навряд чи захоче підкорятися. Коли батьки встановлюють правило і вимагають його дотримання, залишаючись при цьому непохитними, але люблячими, коли вони застосовують наслідки за недотримання цих правил, вони роблять дитині величезну послугу. Вони не злі – вони просто ефективно виховують дитину.
Зрештою, якщо не батьки навчать дитину тому, що за кожним неправильним вибором чекають погані наслідки, то хто ж?
Тому перш ніж думати, що дитина некерована і не підкоряється ніяким правилам, батьки повинні відповісти на чотири запитання, описаних вище, і скорегувати свій підхід, вибрати стратегію. І дитина, котра раніше здавалась неслухняною, зміниться.
Джерела:
https://osvitanova.com.ua/posts/674-uchymo-dystsypliny-7-efektyvnykh-stratehii
https://osvitanova.com.ua/posts/3089-yakshcho-dytyna-ne-pidkoriaietsia-pravylam
**********************************************************************
НЕБЕЗПЕЧНІ ПРЕДМЕТИ ДЛЯ МАЛЮКА ВДОМА
Діти дуже цікаві і непередбачувані! І не дивно, що вдома з ними можуть траплятись пригоди, які нерідко пов’язані із небезпекою, з небезпечними предметами, які є у вашому домі.
Як зробити приміщення безпечним для дитини? Ось кілька предметів, які є небезпечними і якими дитина може зацікавитись.
Електричні розетки. Дітям завжди цікаво помацати дивні білі предмети, особливо цікаво засовувати туди пальці! На щастя, на сьогоднішній день є маса розеток зі спеціальними заглушками і клапанами, якими можна прикрити небезпеку. Також можна використовувати спеціальні заглушки для розеток, щоб убезпечити малюка.
Ліки. Ліки та вітаміни повинні зберігатися в закритій аптечці, яка буде стояти в місці, недоступному для дитини. Адже деякі таблетки так схожі на цукерки! Діти можуть помітити, як ви п'єте ліки і захотіти брати з вас приклад.
Побутова хімія. Всі засоби для миття підлоги, кухні та сантехніки часто зберігаються у великій тумбі під раковиною і виглядають дуже яскраво, заманливо! Дитина завжди може відкрити двері шафки і почати грати з невідомими, але такими цікавими предметами. Особливу небезпеку представляють таблетки для пральної і посудомийної машини – вони невеликі і барвисті. Дитина може взяти їх в рот! Краще зберігайте такі речі в недоступному місці для малюка, або закривайте шафу на засувку. А щоб дитина точно не змогла відкрити шафку і витягнути заборонені речі, використовуйте спеціальні фіксатори для дверей.
Кухонне начиння. Небезпека ножів для дитини загальновідома, але часто ми забуваємо про тертці, блендері, соковитискач, куди дитина може засунути ручки. Намагайтеся тримати ці речі у верхніх ящиках.
Палички. Всі предмети такої форми: олівці, шпажки для шашлику, зубочистки, сірники, соломинки. Якщо дитина взяти такий предмет в руку і почав з ним бігати, велика ймовірність небезпеки. Також діти дуже люблять жувати соломинки і олівці, в результаті їдять грифель і пластмасу, яка зовсім не корисна для їх організму.
Ремені, шарфи, краватки. Старайтеся складати всі дрібні аксесуари в окрему коробку і ховати в шафу. Якщо дитина почне грати з ременем або краваткою, зав'язувати його на собі, це також може привести до неприємних наслідків здоров'я.
Прикраси. Малюків дуже приваблюють блискучі речі, тому краще зберігайте всю свою біжутерію та прикраси в окремій шкатулці і, бажано, подалі від дитини. Дитина запросто може засунути собі сережку в ніс, вухо або проковтнути її.
Стрічки. Багато батьків зберігають вдома різні мотузки і яскраві стрічки, якими можна прикрасити подарунок на свято. Пам'ятайте, що їх строкатий вигляд легко може приввабити дитину. Якщо стрічка заплутається навколо зап'ястя або шиї, це може загрожувати травмами або задухою.
Балкони. Ні в якому разі не залишайте малюка без нагляду і закривайте всі двері, що ведуть на балкон або терасу. Постарайтеся, щоб на балконі не стояли стільці або табуретки, на які дитина може стати і дивитися з вікна. Небезпеку становлять і вікна, тому краще використовувати спеціальні блокатори.
Цвяхи, голки. Будь-які дрібні, але гострі предмети обов'язково тримайте в спеціальних закритих органайзерах, краще в коморі або в гаражі. Шпильки для волосся також краще ховати в закриту скриньку і не класти на відкриті поверхні.
Колючі квіти. Якщо в будинку є кактуси або колючі троянди, то краще ставити їх вище, щоб малюк не зміг до них дотягнутися. Якщо такі рослини ростуть у вас на дачі, не дозволяйте дитині грати поруч з ними.
Декоративна косметика. Оскільки діти обожнюють всякі яскраві упаковки, вони легко можуть спробувати на смак наші лаки для нігтів, креми та пінки. Краще тримати всю декоративну косметику в закритій косметичці і не залишати її на відкритих поверхнях. Дуже часто маленькі дівчатка, бажаючи наслідувати маму, знаходять її тональні засоби і креми, наносять собі на обличчя, що може викликати сильну алергію.
Штучні квіти. Декоративні квіти ніколи не ховаються в будинку, а навпаки — виставляються на загальний огляд. Але яскраві квіти можуть здатися дитині такими ж привабливими, як і фрукти, і легко опинитися у них в роті.
Пакети і фіранки для душу. Великі пакети — ідеальні іграшки для хованок, а у фіранки дуже весело обертатися. Такі ігри можуть загрожувати дитині травмами.
Освіжувач повітря. Освіжувачі повітря, як правило, дуже барвисті і ваблять своєю красивою кришкою з пульверизатором. Дитина не тільки може бризнути освіжувачем собі в очі, але і охоче спробувати вміст на смак.
Діти дуже люблять знаходити собі пригоди в будинку, а все що ви можете зробити - прийняти профілактичні заходи, щоб убезпечити свого малюка.
******************************************************************
Середовище, що належить дітям: порадник для педагогів закладів дошкільної освіти - посібник присвячено питанням організації інклюзивного освітнього середовища. Приділено увагу не лише організації фізичного середовища, а й стратегіям формування якісної соціальної взаємодії, в основі якої є повага до кожного учасника освітнього процесу.
******************************************************************
Діти повертаються до дитсадка. Поради для педагогів психологині Світлани Ройз
******************************************************************
ЯК ВБЕРЕГТИ ПСИХІЧНЕ
ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ
ПІД ЧАС ВІЙНИ?
Проводьте алегорії з улюбленими казками. Коли збираєте дитину в укриття,
поясніть, що кожен герой казок проходить випробовування на сміливість та
можливість витримати щось неприємне. Пригадайте улюблені казки вашої дитини та
які там були випробовування.
Це допоможе малечі зрозуміти не унікальність ситуації,
допоможе запустити механізми адаптації.
Вигадуйте нових фантастичних персонажів. Звісно, під землею у підвалах
та укриттях холодно або жарко, тісно, темно і лячно. Але в нас є уява! Пограйте
з дитиною в гру «А зараз вигадаємо щось кольорове, щось дивне, щось з вухами,
та інше» - персональний тотем-захисник, як Патронус у Гарі Поттера.
Так ми зможемо зменшити вплив депривації від
замкнутого простору.
Розказуйте про янголів, які захищають. Коли лунають вибухи та
постріли, але ви в безпечному місці та захищені, можна з дитиною уявляти великі
крила Янголів, що боронять наших солдатів та допомагають їм нас захищати.
Так ми допоможемо малечі відчути себе в безпеці.
Малюнки захисникам. Коли у дитини виникають питання, що ми можемо
зробити для допомоги, — малюйте з малечею малюнки підтримки та сміло викладайте
їх у соціальні мережі.
Так дитина побачить і відчує, що вона теж робить щось
важливе.
Фізичні ігри, дихальні вправи, навчання за планом,
вивчення іноземної мови.
Так ми допомагаємо стабілізувати організму психічну
систему після дезорганізації воєнним станом.
ЯК ЗАСПОКОЇТИ ДІТЕЙ ПІД ЧАС ВІЙНИ?
Обняти та взяти за руку.
Сказати, що ситуація дуже складна. Сталося те, чого ми
боялися. І нам важливо бути дуже зібраними та допомагати один одному. Ми разом.
Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці.
Ми можемо чути страшні звуки, довкола люди можуть
боятися. Можливо, нам потрібно буде перейти у безпечніше місце.
Запитати дитину, яку іграшки вона хоче взяти з собою.
Закликати дитину уважно виконувати прохання батьків в
екстремальній ситуації
Пояснити, що вам також страшно. Та запевнити, що ми
все владнаємо.
Джерело: Facebook Світлана Ройз
**********************************************************************
УКРАЇНОМОВНІ КАНАЛИ В YOUTUBE ДЛЯ НАЙМОЛОДШИХ
Мультики та відео стали невіддільною частиною життя сучасних дітей. Це
хороший спосіб їх зайняти або «розв’язати» руки батькам. За
обдуманого їх використання - це хороші помічники батькам.
1.
Дзиґа мала
Канал із наповненням, яке буде цікавим не лише
найменшим
Найбільш улюблені відео всіх дітлахів: тварини, овочі,
фрукти, абетка.
Канал з великою аудиторією і великою кількістю відео
для перегляду
Відео не менш улюблених тем з професіями, транспортом
та ін. Багато відео створені на основі додатків. Якщо малюкам сподобається,
можна завантажити додаток і гратися разом.
Канал з україномовними мультиками. Але не тільки. На
каналі є збірка концертів українських виконавців.
Мультики українською мовою для найменших.
7.
HeyKids
Дитячі пісеньки, які супроводжуються яскравою
анімацією.
8.
Янко Гортало
Канал, який ми з дітьми вмикали у їх ранньому
дитинстві
9.
Казкарик
Для любителів тракторців.
10.
Ukranimaua
Колекція мультиків українських кіностудій
«КиївНаукФільм» та «УкрАнімаФільм» з 1961 року.
11.
Novator film
Для любителів «пластилінових» мультиків.
Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/5657-dobirka-ukrainomovnykh-kanaliv-v-youtube-dlia-naimolodshykh
**********************************************************************
УКРАЇНОМОВНІ КАНАЛИ В YOUTUBE ДЛЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНЯТ ТА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
1. Цікава наука
На каналі доступна
велика кількість науково-популярних та освітніх відео з біології, фізики,
астрономії, географії, математики, які перекладені та озвучені українською
мовою.
«Смачний» канал,
контент якого побудований у стилі мультсеріалу, який заснований на реальних
подіях. Прекрасний варіант знайомства з історією.
3. Хмаринка
Пізнавальний канал
для всієї родини. Тематика відео різноманітна: науково-пізнавальна, соціальна,
розважальна. Там можна знайти щось цікаве як для молодших, так і для старших.
Науково-популярний та
пізнавальний канал. Підійде старшим дітям та дорослим. Тематика контенту:
досягнення світової науки.
Навчальні відеоуроки
для школярів українською мовою. Канал корисний і дітям, і батькам, і вчителям.
Відеоролики можна використовувати як додатковий матеріал для навчання.
6. ХабблТраббл
Астроблог для
астрочомучок. Цікаві факти про космос.
7. LearningUa
Наука простими
словами. На каналі можна знайти відео із дослідами, науково-популярні відео з
фізики, природи, відеоуроки з української мови та математики.
Незвичайний канал, в
якому поєднані різнопланові відео. Там зустрінете ролики з тем: психологія,
біологія, філологія, література, культура. Буде цікавим для старших дітей та
дорослих.
На каналі переклади і
озвучення українською мовою науково-популярних відео із фактами сучасних
досліджень космосу, людини, природи.
10. Kozak TV
Велика кількість
пізнавальних роликів для дітей, які можна використовувати в навчанні. Основні
теми: природознавство, географія, історія, космос та чимало відео пов’язаних з
Україною.
11. Мальва
Канал, який був
створений на карантині під час пандемії, проте актуальність такого контенту не
зменшилася. Уроки НУШ для дітей.
12. UA
dokumental
Документальні,
історичні та науково-популярні фільми, які озвучені українською мовою.
13. Наука
для дітей
Про науку доступно
дітям від фанатів наукової програми Галілео.
Канал з великою
кількістю пізнавальних відео для дітей категорій дошкільного та молодшого
шкільного віку.
15. Знайченко
Канал із цікавими
фактами про весь світ.
16. Розумний
кОтусь
Канал із
різноплановим україномовним контентом. На каналі можна знайти аудіоказки та
відео про тварин для молодших, а також відео та уроки для школярів.
17. Казочки
та цікаві історії для дітей
Канал для
поціновувачів аудіоказок та історій.
18. Bookingem
Науково-розважальний канал, який
наповнений контентом із цікавою інформацією про звичні речі та явища,
аудіоказками та іншими відео, які сподобаються дітям.
**********************************************************************
Практикум для практичних психологів ЗДО
„Гра як засіб розвитку комунікативної компетентності дітей дошкільного віку”
(26. 11. 2021 р.)
Мета: ознайомити учасників з
особливостями гри у дітей дошкільного віку; розкрити психолого-педагогічні умови
розвитку та формування комунікативної компетентності дошкільника; удосконалити
професійні навички практичного психолога щодо використання ігрових технологій
для розвитку комунікативних вмінь у дітей.
1. Гра як провідний вид діяльності дитини дошкільного віку (Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, кандидат психологічних наук).
2. Ігрова діяльність: основа формування комунікативної компетентності дошкільників (Наталія Бачинська, методист відділу дошкільної та початкової освіти ТОКІППО).
3. Психолого-педагогічні умови розвитку та формування соціально-комунікативної компетентності дітей в ігровій діяльності (Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО).
4. Розвиток комунікативної компетентності дітей дошкільного віку: ігрові методи та прийоми інтерактивної взаємодії (з досвіду роботи).(Людмила Деркач, практичний психолог ЗДО „Дзвіночок” Білобожницької ОТГ; Ольга Курцеба, практичний психолог Бучацького ДНЗ „Дзвіночок”).
Дошкільний вік є фундаментом розвитку базових компетентностей і навичок, які необхідні для нормального функціонування дитини у навколишньому середовищі. Всі новоутворення та компетентності зароджуються і розвиваються у провідній діяльності цього вікового періоду - грі. Під час ігрової діяльності дитина здобуває ази соціально-комунікативної компетенції: осягає моделі міжособистісних відносини, вміння слухати і розуміти іншого, взаємодіяти в колективі, накопичує знання та формує вміння користуватися правилами поведінки у соціумі, вчиться мистецтву спілкування та розуміння емоцій і почуттів.
Матеріали практикуму можна перпеглянути та завантажити тут
**********************************************************************
Практикум для практичних психологів ЗДО
„Забезпечення психологічного комфорту при переході дошкільника в школу: розвиток та соціалізація особистості”
(11. 06. 2021 р.)
Мета: поглибити знання та вдосконалити
навички практичного психолога щодо організації та здійснення психологічного
супроводу при переході дошкільника в школу; сформувати професійні компетенції у
використанні ігрових технологій у роботі з дітьми для їх успішної соціалізації
та адаптації в ЗЗСО.
1. Особливості психологічного мікроклімату дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: сучасні виклики (Оксана Жизномірська, доцент кафедри педагогіки і психології та інклюзивної освіти ТОКІППО, кандидат психологічних наук).
2. Роль вихователів та батьків у створенні психологічного комфорту наступності між дошкільною та початковою освітою (Наталія Бачинська, методист відділу дошкільної та початкової освіти ТОКІППО).
3. Психологічний супровід дошкільників: забезпечення психологічного комфорту при переході в школу (Світлана Ярмолицька, методист навчально-методичного центру психологічної служби і соціальної роботи ТОКІППО).
4. Використання ігрових технологій та інтерактивних методів у роботі практичного психолога з дошкільниками при підготовці до школи (з досвіду роботи) (Людмила Говорушко, практичний психолог Чортківського ЗДО № 1; Лариса Свіргун, практичний психолог Тернопільського ЗДО № 34).
Розвиток дошкільної та початкової освіти в умовах реформування загальної середньої освіти на засадах Концепції НУШ передбачає забезпечення неперервності здобуття дитиною освіти, реалізації принципу перспективності і наступності між дошкільною і початковою. Щоб цей перехід відбувся максимально швидко, легко, комфортно, потрібно максимально враховувати індивідуальні фізичні, психологічні, інтелектуальні особливості дитини кожної вікової групи, налагодити партнерську взаємодію між вихователем, батьками, дітьми-дошкільниками і майбутніми вчителями, а також дотримуватись ряд вимог.
Матеріали практикуму можна переглянути та завантажити тут
**********************************************************************
ЯК ПРАВИЛЬНО ГРАТИСЬ З ДИТИНОЮ
(ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ)
Гра з дитиною – це не тільки задоволення та радість, гра ще закріплює
навички, які вже отримала дитина. Гра для дітей різного віку має величезне
значення для розвитку її соціальних, емоційних, інтелектуальних і фізичних
можливостей. Особливо це стосується дошкільнят, у яких гра – провідна діяльність,
яка допомагає малюкам розвиватись, адаптуватись до життя, сформувати її
соціальні навички. Гра допомагає пізнавати світ і дає розуміння про такі
складні речі, як розмір і форма, вага, пружність, дотик і гнучкість.
Світлана Ройз визначила основні правила для дорослих під час гри:
·
Фільми, мультфільми, книги та ігри мають маркування визначення віку
аудиторії. На вікові обмеження потрібно звертати увагу, адже так
вивіряється не просто актуальність теми, а й безпека для конкретного віку.
·
Індивідуальна переносимість або непереносимість важливіша за загальні
рекомендації. Тому тут важливі чуйність та уважність батьків до дитини під час
гри.
·
Є правило: після кожного маленького впливу – говоримо речення, читаємо,
починаємо гру, наближаємось до чогось нового – зупиняємось та дивимось на реакцію
дитини. Якщо дитина проявляє інтерес, то ми продовжуємо. У випадку, коли дитина
переводить тему, закриває очі рукою, показує, що їй страшно – ми припиняємо
гру.
·
Вереск у грі – говорить про перезбудження. Якщо ж запобіжник «загорівся»,
нервова система може дати збій. Тоді нам потрібно зупинитися.
·
Люди, іграшки, об'єкти, що набагато перевершують за розміром дитину,
можуть бути для малечі за визначенням небезпечні.
Важливо: розвиває малечу не сама іграшка, а уява дитини в процесі гри.
Граючись з дітьми, батьки можуть побудувати з ними
міцні стосунки, зняти їхню напругу, а також створити атмосферу радості вдома.
Але ще батькам варто пам'ятати:
·
Ви не аніматори. Мама, тато, бабусі, дідусі не повинні «танцювати»
навколо дитини. Малюк повинен брати участь в житті сім'ї, наприклад, допомагати
по дому чи доглядати за домашніми тваринами.
·
Не можна використовувати ґаджети. Електронні ґаджети можуть позбавити
дитини фантазії та ініціативності. Краще замінити телевізор на збирання пазлів
або ж на малювання.
·
«Золота середина». Пояснюйте дитині, як гратись, не нав'язливо «підкидайте»
ідеї, давайте час, щоб вона сама пофантазувала. Увага для малечі дуже важлива!
Для того, щоб гра виконувала свої завдання,
потрібно дотримуватися певних правил, які запропонувала
дитяча і сімейна психологиня О.Данилюк.
► Не
фокусуватися на одному завданні
Гра — це не лише навчання і розвиток. Треба
дозволити дитині гратися так, як їй подобається, і не сваритися, якщо вона з
навчальних карток будує будинок для ляльки чи гараж для машинки.
► Грати в ті
ігри, які приносять задоволення усім учасникам
Не змушуйте себе грати в ті ігри, які вам не
подобаються, але в які, вам здається, «потрібно грати» з малюком. Ви не будете
отримувати задоволення, дитина відчує напругу і процес гри перетвориться на
каторгу.
► Грати в активні
ігри за 40 хвилин до сну
Якщо дитина в перезбудженому стані ляже спати, то
її сон може бути неспокійним та снитимуться жахи. Тому в активні ігри варто
грати за 40 хвилин до сну. Після них добре провітрити кімнату дитини та дати їй
води. Можна також лягти поруч з дитиною, обійняти її і разом з нею заспокоїти
дихання.
► Встановити
чіткі правила гри
Аби активні ігри, де можна випадково зачепити,
штовхнути один одного, та ігри, де є переможці та переможені, не стали джерелом
конфліктів, важливо перед кожною з них встановлювати правила.
Проговоріть з дитиною, наприклад, так:
1.
В цій грі обов’язково хтось виграє, а хтось програє. Тому ми домовляємося,
що, незалежно від результату, ми не ображаємося, не засмучуємося і не
сваримося.
2.
Якщо хтось випадково когось зачепив, ми не ображаємося. Тому що ми
розуміємо, якщо ми почнемо так реагувати, то нам немає сенсу взагалі грати.
Якщо ваша дитина бурхливо реагує на програш, все
одно вона буде якийсь час засмучуватися і надмірно реагувати на цю подію. Але
завдання полягає в тому, щоб навчити її робити це правильно. Дозволяти собі
помилятися, красиво програвати і контролювати власні емоції — насправді дуже
важливі навички для життя.
Негативні емоції такі ж потрібні, як і всі інші.
Проте дитину потрібно навчити правильно з ними поводитися. І це можна зробити
за допомогою гри.
► Вводити
елементи гри в побутові справи
Найкраща гра для дитини — це щось робити з
дорослими, допомагати їм з важливими справами. Спробуйте залучати дитину до
побутових справ. Поки їй це цікаво й вона сама хоче вам допомагати.
Коли місите тісто, дайте дитині можливість також
його помісити, спробувати на дотик. Прибираєте в будинку — дайте дитині якусь
ганчірку, нехай витирає підвіконня. Похваліть її після цього, скажіть, що без
неї б не впоралися, подякуйте за допомогу.
► Давати
можливість понудьгувати
Не поспішайте розважати дитину, коли вона не знає,
чим зайнятися: нудьгувати, так само як і грати, дітям потрібно для того, щоб
розвиватися. Саме в такі моменти вони вигадують щось нове, фантазують, вчаться
розуміти свої бажання.
В які
ж ігри можна пограти з дитиною?
Вгадай предмет. Хтось з батьків може загадати будь-який предмет, який є у кімнаті, а дитина
має його вгадати. Давайте малечі підказки, але не забувайте, що дитина
має думати самостійно. Потім можна помінятися місцями, нехай малюк потренується
загадувати і давати дорослому підказки.
Визначити на дотик. До прикладу, візьміть коробку або кошик, та складіть туди
кілька предметів: стаканчик, іграшку, цукерку, зубну щітку тощо. Тоді
надягніть на очі дитині пов’язку та давайте їй в руки по одному
предмету, щоб вона вгадала його за допомогою тактильних відчуттів.
Зробіть телефон власноруч. Його можна зробити за допомогою двох паперових стаканів і мотузки,
протягнутої між ними. Можете його красиво прикрасити. Коли закінчите
майструвати, розійдіться в різні кутки кімнати і поговоріть по телефону.
Покажи та вгадай емоцію. Роздрукуйте фото людей з різними
емоціями, які розрізняє ваш малюк. Перед початком гри поговоріть про те,
що відчувають люди на цих картинках. Складіть картинки разом та по
черзі показуйте дитині. Вона повинна без слів показати емоцію, а ви —
вгадати.
Придумайте кінець історії. Прочитайте частину історії та попросіть дитину подумати, що могло статися
далі. Обговоріть варіанти, а потім дочитайте розповідь до кінця. Можливо, вам
навіть вдасться вгадати якісь моменти.
У пошуках скарбів. Підготуйте приз-скарб, який буде нагородою у кінці гри. Зі стрічок, іграшок
чи картинок зробіть сліди, за якими дитина шукатиме скарб. Або можете
залишити по кімнаті записки, кожна з якої веде до наступної записки. Таке
заняття вчить дітей дотримуватися інструкцій і досягати мети, в цьому випадку
– знаходити скарб.
Крокодил. Чим молодші учасники, тим простіші слова варто загадувати. Тут задіюється
логіка, розвиваються артистичні здібності, міміка. Скажіть одній дитині
тварину чи річ, яку ви загадали, а вона має показати її за допомогою жестів.
Той, хто першим вгадає, показуватиме наступним.
Будуємо шалаш. Будиночки в дитинстві будували, напевно, всі. Так, ви
можете спорудити з дитиною будинок із табуреток, ковдр, подушок і
коробок. В такій хатинці ви можете почитати книгу, придумати якісь історії,
перекусити чи просто поговорити.
Як змінилося слово. Спочатку діти сідають чи стають в коло. Перший гравець придумує яке-небудь
випадкове слово, наприклад, «олівець» і шепоче це слово на вухо другому
гравцю, який сидить праворуч від нього.
Другий гравець повинен придумати інше слово,
пов'язане з вихідним словом. У даному випадку це може бути слово «ручка».
Другий гравець повинен прошепотіти це нове слово на вухо наступному гравцю,
який сидить праворуч. Таким чином, усі діти придумують нові слова по черзі, доки ця
черга не дійде до останнього гравця в колі. Наприкінці діти дуже здивуються, як
змінилось вихідне слово.
Твістер. У цю гру люблять грати всі, адже вона розвиває фізичні здібності
дитини та тренує розтяжку. Кожна дитина має стати рукою чи ногою на відповідний
колір, яку назве ведучий. Грати можна до першого падіння.
Джерела:
https://family.24tv.ua/yak-pravilno-grati-ditinoyu-pravila-dlya-batkiv-novini-dnya_n1432519
https://simya.24tv.ua/igri_z_ditmi_vdoma_10_zahoplivih_idey_yak_veselo_provesti_chas_n1244432
**********************************************************************
ДЛЯ ЧОГО ДИТИНІ
КАЗКА?
Читання
казок малюкам, допомагає їм розумово розвиватися, формує їх лексичний запас,
стимулює фантазію, зміцнює зв'язок поколінь. Буває і так, що у батьків занадто
мало часу, та й багато розваг для дітей знаходяться на відстані кліка
комп'ютерною мишею або пультом від телевізора. Тому батьки стали нехтувати цією
старою доброю традицією - читати дітям казки перед сном. Та й прочитати казку
на ніч - це вельми непростий спосіб приспати малюка.
Діти
повторюють все, що чують, а тому чим більше слів чують діти, тим більше стає їх
словниковий запас. А в книжкових казках використовуються саме ті правильні, але
прості словосполучення, які зникли з нашої щоденної мови, але які
характеризують багатство мови.
Але, щоб
зрозуміти казковий урок, потрібно тренувати вміння читати казки «за неписаним»,
добудовувати в розумі логічні зв'язки, подумки розігрувати їх. І дітей цього
вчити, звичайно. Ті з дітей, кому пощастило казки слухати, та не один раз, самі
вибудовують логічні зв'язки, додумують, уявляють. Адже народні казки, такі
скупі на подробиці - це каркас, схема. А розквітають вони через уяву слухача.
І тоді
відкривається мудрість, добута поколіннями наших предків, відшліфована тисячами
повторень і переказів, перекинута дитині від бабусі до онуків, від батьків
дитині.
Що в колишні
часи, що зараз казки можуть розслабити, заспокоїти в гіркий час, надати сил
перед випробуванням, зцілити розбиті серця, допомогти виховувати дітей,
передвати таємні знання. Є навіть метод лікування казкою - казкотерапія.
Дитячими
педіатрами та психологами зазначено, що дітки, яким зовсім мало читають казки,
підходять до віку 5-6 років з лексиконом буквально півтора-двох однорічної
дитини при нормальному розвитку. е має своє вираження не тільки в бідності
словникового запасу, але і в більш повільної здатності до розуміння і засвоєння
інформації про навколишній світ, що може залишитися з людиною назавжди.
Всього лише
потрібно виділяти своїм малюкам півгодини щовечора на читання добрих казок і
вони не тільки заснуть спокійно, але і будуть рости більш здібними та
освіченими.
Джерело:
https://osvitanova.com.ua/posts/755-zachem-nuzhny-skazky
https://osvitanova.com.ua/posts/289-pochemu-tak-vazhno-chytat-skazky-na-noch-malysham
**********************************************************************
Практикум
1. Основні напрями та принципи
організації психологічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в
ЗДО.
2. Організація роботи з батьками:
підтримка, консультування, корекція.
3. Ефективні методи та прийоми роботи
практичного психолога ЗДО у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.
4. Психологічна валіза
«Психолого-педагогічна підтримка дітей з ООП: як налагодити співпрацю
вихователів з батьками дітей з ООП».
Організатори: Ярмолицька С.О., методист НМЦПССР; Олексишин А.Б., методист ОРЦ з підтримки інклюзивної освіти ТОКІППО.
Рекомендації щодо ефективного здійснення психолого-педагогічного
супроводу дитини з ООП в ЗДО:
1. Створити банк даних дітей з ООП, які
потребують здійснення психолого-педагогічного супроводу, відповідно до особливостей та наявних
порушень.
2.Розробити та запровадити в освітньому закладі психологічну картку
індивідуального розвитку дитини, щоденника спостереження за дитиною.
3. Створити банк діагностичного інструментарію,
рекомендованого для використання під час психосоціального супроводу дитини з
ООП.
4. Створити банк корекційного інструментарію,
рекомендованого для використання під час психосоціального супроводу дитини з
ООП.
5. Створити банк роздаткового та інформаційного матеріалу, рекомендованого для використання під час
психосоціального супроводу дитини з ООП.
6. Запровадити
системну консультативну психологічну та соціально-педагогічну допомогу батькам
дітей з ООП.
7. Створити
мультидисциплінарну команду із залученням фахівців різного профілю для надання
консультативної допомоги батькам, педагогам.
8. Розробити схему здійснення просвітницької роботи серед
батьків, педагогів з метою пропаганди інклюзивної моделі навчання дітей з ООП.
9. Розробити корекційно-розвивальні програми для роботи
з дітьми з ООП, спрямовані на розвиток у них навичок соціальної взаємодії та на
розвиток психічних процесів, необхідних для засвоєння освітніх програм та
соціалізації.
Перелік використаних джерел:
1.Гладких Н.
Як поєднати дистанційне навчання з
інклюзивним. https://nus.org.ua/articles/yak-poyednaty-dystantsijne-navchannya-z-inklyuzyvnym/?fbclid=IwAR05Dn--Tfc8l5_OKbjHE2UUY6VmOY24mrrf78bATS5_zZc_fh5TXTzuzPE
2.Дистанційне навчання учнів з
ООП: відповіді на запитання. https://nus.org.ua/questions/dystantsijne-navchannya-uchniv-z-oop-vidpovidi-na-zapytannya/?fbclid=IwAR1gRVQebWFQMtJ9UQmnJ5A8a-pKExvmryT2zAcH0l-kpW3Zo6aG9Ox-aSA
3.Івашура Н.С., Ангелова
А.В. Методичні рекомендації для педагогів загальноосвітніх навчальних закладів.
Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. 48с.
4. Інтернет-конференція: Ефективна
взаємодія в освіті: інструменти та прийоми:https://naurok.com.ua/conference/interaction/study
https://www.youtube.com/watch?v=h6gYjNDHIGM&t=14558s
5.Колупаєва А.А.
Інклюзивне навчання: вибір батьків. Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. 56с.
6. Навчально-методичний
посібник «Організаційно-методичний супровід дитини з особливими освітніми
потребами в умовах ДНЗ». / Компанець Н.М., Луценко І.В., Коваль Л.В. – К.:
Видавнича група «Атопол», 2018. – с. –100.
7. Психологічний
та соціально-педагогічний супровід навчання і виховання «особливої дитини» у
школі: метод. посібник / за ред.
Д. Д. Романовської, С. І. Собкової. –
Чернівці : Технодрук, 2009. – 196 с.
8. Ратушняк
М. В. Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в
дошкільних закладах загального типу. Методичний посібник \М.В.Ратушняк.
Вінниця: ММК, 2015, 127 с.\
9. Рекомендації батькам дітей зі СДУГ щодо
особливостей організації побуту, навчально-виховної діяльності, міжособистісної
взаємодії під час карантину:
**********************************************************************
Рекомендації щодо ефективного здійснення психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП в ЗДО:
1. Створити банк даних дітей з ООП, які потребують здійснення психолого-педагогічного супроводу, відповідно до особливостей та наявних порушень.2.Розробити та запровадити в освітньому закладі психологічну картку індивідуального розвитку дитини, щоденника спостереження за дитиною.
3. Створити банк діагностичного інструментарію, рекомендованого для використання під час психосоціального супроводу дитини з ООП.
4. Створити банк корекційного інструментарію, рекомендованого для використання під час психосоціального супроводу дитини з ООП.
5. Створити банк роздаткового та інформаційного матеріалу, рекомендованого для використання під час психосоціального супроводу дитини з ООП.
6. Запровадити системну консультативну психологічну та соціально-педагогічну допомогу батькам дітей з ООП.
7. Створити мультидисциплінарну команду із залученням фахівців різного профілю для надання консультативної допомоги батькам, педагогам.
8. Розробити схему здійснення просвітницької роботи серед батьків, педагогів з метою пропаганди інклюзивної моделі навчання дітей з ООП.
9. Розробити корекційно-розвивальні програми для роботи з дітьми з ООП, спрямовані на розвиток у них навичок соціальної взаємодії та на розвиток психічних процесів, необхідних для засвоєння освітніх програм та соціалізації.
Перелік використаних джерел:
1.Гладких Н.
Як поєднати дистанційне навчання з
інклюзивним. https://nus.org.ua/articles/yak-poyednaty-dystantsijne-navchannya-z-inklyuzyvnym/?fbclid=IwAR05Dn--Tfc8l5_OKbjHE2UUY6VmOY24mrrf78bATS5_zZc_fh5TXTzuzPE
2.Дистанційне навчання учнів з
ООП: відповіді на запитання. https://nus.org.ua/questions/dystantsijne-navchannya-uchniv-z-oop-vidpovidi-na-zapytannya/?fbclid=IwAR1gRVQebWFQMtJ9UQmnJ5A8a-pKExvmryT2zAcH0l-kpW3Zo6aG9Ox-aSA
3.Івашура Н.С., Ангелова
А.В. Методичні рекомендації для педагогів загальноосвітніх навчальних закладів.
Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. 48с.
4. Інтернет-конференція: Ефективна взаємодія в освіті: інструменти та прийоми:https://naurok.com.ua/conference/interaction/study
https://www.youtube.com/watch?v=h6gYjNDHIGM&t=14558s
5.Колупаєва А.А.
Інклюзивне навчання: вибір батьків. Харків: Вид-во «Ранок», ВГ «Кенгуру», 2018. 56с.
6. Навчально-методичний посібник «Організаційно-методичний супровід дитини з особливими освітніми потребами в умовах ДНЗ». / Компанець Н.М., Луценко І.В., Коваль Л.В. – К.: Видавнича група «Атопол», 2018. – с. –100.
7. Психологічний та соціально-педагогічний супровід навчання і виховання «особливої дитини» у школі: метод. посібник / за ред. Д. Д. Романовської, С. І. Собкової. – Чернівці : Технодрук, 2009. – 196 с.
8. Ратушняк
М. В. Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в
дошкільних закладах загального типу. Методичний посібник \М.В.Ратушняк.
Вінниця: ММК, 2015, 127 с.\
9. Рекомендації батькам дітей зі СДУГ щодо особливостей організації побуту, навчально-виховної діяльності, міжособистісної взаємодії під час карантину:
В САДОК З РАДІСТЮ!
(поради батькам)
Коли дитина підростає і приходить час їй йти в садочок, сучасні батьки починають інтенсивно шукати дитячий заклад, в якому дитині, на їх думку, буде краще, де будуть задовільнятися вимоги батьків щодо умов перебування дитини в садочку.
І це правильно. Адже, якщо вимоги батьків більш-менш задовільняються – тоді
вони менш тривожаться про перебування дитини в закладі, а, відповідно,
спокійніше самій дитині адаптуватися на новому місці, дитина має довіру і
прихильність до нових змін у своєму житті.
У дошкільному віці у дитини є основні потреби його розвитку:
• потреба в безпеці,
• потреба в русі,
• потреба в прийнятті,
• потреба в грі і спілкуванні,
• потреба в новій інформації про навколишній
світ.
Дошкільний заклад є по своїй суті
місцем, де ці потреби повинні задовольнятися. Адже садок – це перший крок
дитини в самостійне життя у великому світі, де здійснюється її входження в
соціум. До 3-4 років можна спостерігати, як у дітей з'являється потреба в
спілкуванні з іншими дітьми, як вони вчаться один у одного, як копіюють емоції
і поведінку інших дітей. Все це
відбувається тоді, коли у дитини дозріває соціальне «Я», коли задовольняються
її основні вікові потреби: потреба в спілкуванні з однолітками, народження
внутрішнього питання «Хто Я серед них», «Що Я вмію?», «Що Я можу?».
Як допомогти малюкові отримати
позитивний перший досвід в дитячому садку?
1.
Познайомтесь з дитячим садком.
Ознайомтесь з територією садка,
приміщенням, де дитина безпосередньо буде грати, спати, їсти. Спробуйте
подивитися на обстановку очима дитини. Якщо вам імпонує обстановка і затишок,
значить є всі шанси, що сподобається і вашому малюкові. Якщо ви в чомусь
сумніваєтеся, тоді подумайте: чи під силу вам щось в цьому змінити? Прикладіть
ваші зусилля, щоб дитині було в групі комфортно.
2.
Познайомтеся з вихователями.
Людський фактор - один з найважливіших
у виборі дитячого садка. Те, який вихователь буде проводити час з дітьми, може відбитися
на настрої дитини і бажанні відвідувати садочок. Ви як батьки володієте
інтуїцією, щоб відчути, чи зможе педагог «підібрати ключик» до вашої дитини. Як
правило, людей, які щиро люблять дітей і вміють з ними ладнати, видно відразу,
тому прислухайтеся, що вам підкаже ваше батьківське серце.
Якщо вам сподобався вихователь -
поспілкуйтесь з ним, розкажіть йому про особливості характеру вашої дитини, що
вона любить, чого не любить, що її може заспокоїти, засмутити. Дайте підказку ваших
способів вирішення певних ситуацій.
3. Познайомте дитину з дитячим садком.
Часто все нове для дитини в її
житті може бути стресовим фактором. Якщо це ще пов’язано з розлукою з мамою на
цілий день, то приводів для занепокоєння дитина знайде велику кількість. Тому краще малюка готувати заздалегідь до
першого візиту в садок: приведіть дитину на територію дитячого садка, щоб
розповісти про те, що це за місце, чому діти сюди приходять і що вони тут
роблять; розкажіть дитині про функції вихователя і його завдання, акцентуйте
увагу дитини на те, що їй завжди прийдуть на допомогу вихователі і будуть поруч,
забезпечать їй захист. Таким чином ви сформуєте довіру до нового місця у
дитини.
4. Сформуйте у дитини інтерес до садка.
Коли у дитини з'являється
мотивація і бажання приходити в групу дитячого садка, де на тебе чекають друзі
і вихователі, тоді її внутрішнє напруження зменшується, почуття смутку від
розлуки з мамою змінюється новими емоціями і новим досвідом спілкування з
однолітками.
Щоб сформувати інтерес у дитини
до відвідування дитячого садка, потрібно зробити цю подію максимально позитивною. Оскільки провідна діяльність дошкільника -
гра, то краще пояснити дитині чому вона повинна йти в садок такими словами: «Ти
йдеш в садок грати і дружити з іншими дітьми, а виховательки вчать вас цікавим
речам». Коли дитина заведе нові знайомства, звикне до вихователів, буде
відчувати себе в безпеці, її страх і тривога згаснуть, вона зможе краще
сприймати організаційні моменти і вимоги дисципліни в дитячій групі.
По дорозі в садок поговоріть про те, що дитина буде робити сьогодні, з ким
хоче грати на майданчику, що йому сподобалося на заняттях вчора.
5.Забезпечте добрий відпочинок вдома.
Якщо дитина втомлена, погано спала - швидше за все вона буде примхливою і їй
важко буде концентрувати увагу в групі.
6. Створіть тихий і спокійний
ранок.
Частіше ранкові збори - це коктейль з поспіху, криків, нервів та ін.
Привчайте дитину напередодні ввечері готувати якісь її особисті речі, які завтра
візьме з собою в дитячий садок. Проговоріть з нею важливі питання, щоб малюк
нічого не забув і його не засмутило. Якщо ви напружені і нервуєте, ваша дитина
буде відчувати те ж саме.
7. Дотримуйтесь режиму.
Приходьте раніше в дитячий садок. Це зніме стрес розлуки, дозволить вам
поспілкуватись ще з дитиною, зорієнтуватись в обстановці групи, сказати один
одному до побачення. Вперші дні бажано дитину забирати до сну.
8. Обов’язково прощайтесь.
Не тікайте. Це ускладнить стан дитини. Важливо попрощатися і запевнити
малюка, що ви прийдете за ним назад, навіть якщо почне плакати. Скажіть «До побачення!
Я буду чекати на нашу зустріч!». Можете придумати маленький цікавий віршик,
який піднімає настрій, можна робити маленькі сюрпризи. Додайте більше тілесного
контакту з дитиною: обійми, поцілунки, що додадуть впевненості дитині у
хорошому дні.
Говоріть дитині конкретно, коли ви за ним прийдете: «Коли ти прокинешся
після денного сну і у тебе буде полуденок, я за тобою прийду».
9. Залучайте педагогів.
Ваша дитина буде в більшій мірі готова піти в групу дитячого садка, якщо
поруч буде турботливий вихователь, який вміє залучати дитину в цікаву розмову,
зможе відвернути увагу дитини від мами і тата.
Дуже часто діти плачуть, коли приходять в дитячий садок. Чому?
Вдома дитина знаходиться у звичному
середовищі, в колі знайомих і близьких людей, які оточують її турботою, дають
відчуття безпеки. У садочку у дитини немає можливості звернутися за допомогою
до батьків, не завжди вона знає, як вирішити виникаючі в процесі спілкування
проблеми. Для неї садочок – невідоме майбутнє. Малюкові потрібно зробити над
собою зусилля, зробити перші самостійні кроки в соціумі, заявити про себе в
групі однолітків, самостійно контролювати свої емоції, тобто викликати до себе
інтерес, щоб знайти своє місце в соціумі, знайти друзів і закріпити це
спілкування. Це для дитини складне завдання, яке викликає тривогу, страх, плач.
Дошкільник ще не вміє озвучувати свої почуття, тому плач для нього найбільш
прийнятна реакція і поведінка. У цьому випадку розлука з батьками, як
відсутність зони комфорту, безпеки і захисту, викликає плач. І не завжди такий
плач малюка відображає те, як він себе почуває в садку всю іншу частину дня!
Тут потрібне розуміння і терпіння батьків, належна допомога і супровід вихователів.
Заспокоїти, відволікти,
переключити увагу дитини, яка плаче, можна кількома способами:
1. Відреагуйте і
обійміть дитину.
Мамині обійми, підтримка заспокоюють дітей. Часто діти
самі після істерик чи коли їм страшно, боляче просяться на ручки, щоб «повернутись»
в стан немовляти. Покачайте, пошкодуйте,
нашепчіть щось на вушко, але не залишайте дитину наодинці зі своїми
переживаннями.
2. Переведіть увагу.
Візьміть дитину на руки, підійдіть до вікна, захоплено
розповідаючи щось на зразок «Дивись, яка киця!», «Подивись, як іграшка!» Вдома можете
увімкнути телевізор з мультиками, улюбленими дитячими пісеньками. Тобто
потрібно відволікти увагу від проблемної ситуації і зосередити на чомусь
новому, цікавому дитині.
3. Переведіть плач на
щось смішне.
Полоскочіть дитину. Влаштуйте ляльковий театр з улюбленою
іграшкою дитини. Говоріть смішним голосом. Мета - викликати у дитини посмішку.
4. Придумайте «таблетки
від поганого настрою»
Це можуть бути цукерки маленькі, ведмедики желейні тотщо.
Скажіть дитині, що ви маєте таблетки від поганого настрою. З'їж і плакати
перестанеш. Якщо не хоче – більше не пропонуйте.
5. Попросіть дитину
показати, як вона сердиться.
«А покажи як ти сердишся» «Як виходить з тебе злість? Через ноги?
Давай тупни з усією злістю »і т. д. Емоція знайшла вихід через тіло і
дитина розрядилась.
6. Якщо б я був
чарівником ...
Задайте дитині питання: - Якби ти був чарівником, то щоб
зараз начарував?
Обніміться. І
запропонуйте дитині ту дію, яку вона не хотіла виконувати.
Пам’ятайте: адаптація до дитячого садка у кожної дитини проходить по різному, індивідуально, поступово. Але з підтримкою сім'ї це завжди відбувається легше і швидше.
https://osvitanova.com.ua/posts/2481-10-sovetov-rodyteliam-kak-sdelat-den-rebenka-v-sadyke-khoroshym
https://osvitanova.com.ua/posts/4283-6-sposobov-uspokoyt-rebyonka
***********************************************************************
НОВАЧОК У ЗДО:
АДАПТАЦІЯ ДО НОВИХ УМОВ
Початок відвідин дитиною
дошкільного освітнього закладу є новим етапом у її житті, періодом адаптації до
нових соціальних умов.
Прихід малюка в ЗДО – перебудова всіх стосунків
дитини з навколишніми людьми, перебудова звичних форм життя, що нерідко спричиняє виникнення
стресових реакцій. Це порушує емоційний стан малюка: може
супроводжуватися важкими переживаннями, зниженням мовної та ігрової активності,
часто позначається на фізичному здоров’ї дитини.
Адаптація – складний й
індивідуальний процес як для дитини, так і для її батьків. Адже він залежить не
тільки від бажання і готовності дитини йти в садочок, але й від готовності
батьків віддати її в садочок і допомогти адаптуватись до нового соціального середовища
своєму малюку. тому краще підготуватися
заздалегідь, бо часом адаптація до умов садочка минає дуже болісно.
ЧОГО БОЇТЬСЯ ДОШКІЛЬНИК І ЯК ДОПОМОГТИ?
*********************************************************************************
******************************************************
Практикум
Особливості творчих
здібностей у дошкільника.
Протягом дошкільного віку в істотному зв'язку з
мовленням активно розвивається уява як здатність бачити ціле раніше частин.
Уява – найважливіше психологічне новоутворення дошкільного дитинства. Уява спирається на реальний досвід дитини, на реальні предмети та дії,
але допускає легкий відліт від дійсності. Вона максимально розгортається в
сюжетно-рольовій грі: умовні функції предметів, символічне значення дій,
"уявна ситуація", образ ролі.
Умови успішного розвитку
творчої особистості дошкільника в ЗДО та сім’ї.
Для ефективної реалізації здібностей
дітей дорослі повинні створити сприятливі умови у сім'ї і дошкільному закладі,
запевнити дитину у її здібностях та обдаруваннях. Скепсис або надмірне
захоплення дитячими здібностями гальмують її.
Умови, що заважають виявленню
творчості:
Алгоритм роботи
практичного психолога та педагогічного колективу щодо формування креативних
здібностей у дітей.
Розвиток творчої
особистості – це вдосконалення системи її творчих можливостей до
різних аспектів життєдіяльності.
ПРОДОВЖЕННЯ:
https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1qVYhha6VlynE0kLCmUIRvg3gIvfaJCA6
Основні напрями творчої діяльності педагогів. Вплив творчої діяльності вихователя на розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку.
ПРОДОВЖЕННЯ:
https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1qVYhha6VlynE0kLCmUIRvg3gIvfaJCA6
Методи та прийоми роботи практичного психолога ЗДО з розвитку творчого потенціалу дошкільника.
Велику роль у вихованні дітей відіграють батьки. Вони –
перші свідки творчих імпульсів малюків, у цих творчих пориваннях приховуються
зародки майбутніх рис творчої особистості. У родині батьки або формують
сприятливу атмосферу для розвитку творчості або її блокують.
Для дитини основною діяльністю, в якій виявляється її
творчість, є гра. Вона у значній мірі сприяє розвиткові творчих
здібностей малюка (стимулює його). У самій природі дитячих ігор закладені
можливості розвитку гнучкості й оригінальності мислення, здатності
конкретизувати та розвивати як свої власні задуми, так і пропозиції інших
дітей. Дорослий повинен не лише створити умови, але й активно допомагати малюкові
в розвитку його творчих здібностей:...
ПРОДОВЖЕННЯ:
https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1qVYhha6VlynE0kLCmUIRvg3gIvfaJCA6
Рекомендації для
практичного психолога щодо розвитку творчих здібностей у дошкільників1. Сприяйте організації безпечної, невимушеної, сприятливої емоційної атмосфери
в закладі та в родині для набуття дитиною емоційного досвіду, партнерської взаємодії
з дітьми та людьми.
2. Спільно з адміністрацією ЗДО розробіть систему роботи із здібними дітьми в
освітньому закладі.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ до практикуму
Використані джерела:
******************************************************
Криза трьох років
Порада: існує багато розвиваючих занять для дитини, запишіть дитину в секцію, разом займіться ліпкою, малюванням чи конструюванням.
*********************************************************************
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.