ДОПОМОГА ДІТЯМ, МОЛОДІ ТА ДОРОСЛИМ, ЩО ПЕРЕЖИВАЮТЬ ВТРАТУ БЛИЗЬКОЇ ОСОБИ (путівник для батьків)

 

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ПЕРЕЖИТИ ВТРАТУ

(путівник для батьків)

Цей путівник-порадник наданий Центром здоров’я та розвитку «Коло сім’ї».

Втрата дорогих нам осіб завжди супроводжується біллю і смутком, але, на жаль, є неминучою частиною життя. І коли дитина стикається з досвідом втрати, вона потребує підтримки рідних та близьких, щоби впоратися з цим досвідом втрати.

Цей путівник укладено з метою підтримки батьків на шляху допомогти дитині в досвіді переживання втрати. Укладачі сподіваються, що десять виокремлених завдань та способів підтримки допоможуть добре розуміти дорогу переживання втрати та добре орієнтуватися на ній. Адже, попри біль і смуток втрат, можна зберегти у серці пам’ять про дорогу людину і творити життя, наповнене змістом та любов’ю.

Ознайомитись з путівником-порадником можна тут

 

ЯК ПАНДЕМІЯ ВПЛИНУЛА НА СТАНОВИЩЕ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ (дослідження ЮНІСЕФ)

 

ЯК ПАНДЕМІЯ ВПЛИНУЛА НА СТАНОВИЩЕ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Останні дані ЮНІСЕФ свідчать про погіршення становища дітей у всьому світі практично за всіма ключовими показниками дитинства, яке виникло за пандемії  COVID-19 за рік часу.

Зокрема, зросла кількість дітей, які голодують, перебувають в ізоляції, зазнають жорстокого поводження, живуть в умовах стресу і злиднів та примушені до шлюбу. Водночас скоротився їхній доступ до освіти, соціалізації й основних послуг, зокрема у сфері охорони здоров’я, захисту та забезпечення харчуванням. Очевидно, що шрами від пандемії збережуться у дітей ще на довгі роки.

Дані ЮНІСЕФ:

·           Станом на березень 2021 року 13% випадків зараження COVID-19 у 107 країнах припадають на дітей і підлітків у віці до 20 років.

·           Очікується, що у країнах, що розвиваються, рівень дитячої бідності зросте приблизно на 15%. За вже наявними прогнозами, ще 140 мільйонів дітей у цих країнах проживатимуть у домогосподарствах, які перебувають за межею бідності.

·           Школи для більш ніж 168 мільйонів школярів у всьому світі були закриті майже на рік. Дві третини країн, у яких школи були закриті повністю або частково, розташовані в Латинській Америці та в Карибському басейні.

·           Кожен третій учень не мав доступу до дистанційного навчання під час закриття шкіл.

·           До кінця десятиліття у світі можуть укласти ще близько 10 мільйонів дитячих шлюбів, що перекреслить роки прогресу, досягнутого у цій сфері.

·           Щонайменше кожна сьома дитина або молода людина більшу частину минулого року провела у режимі самоізоляції, що спричинило зростання тривоги, стан депресії та відчуження.

·           Станом на листопад 2020 року фіксувалися перебої в наданні більш як двох третин послуг у сфері охорони психічного здоров’я дітей і підлітків.

·           Станом на листопад 2020 року від виснаження або гострої нестачі харчування потерпали від 6 до 7 мільйонів дітей у віці до п’яти років.

·           Станом на листопад 2020 року понад 94 мільйони осіб ризикували не бути щепленими через припинення кампаній вакцинації проти кору в 26 країнах.

·           Станом на листопад 2020 року в 59 країнах, по яких є дані, біженці та шукачі притулку не можуть отримати доступ до соціального захисту у зв’язку з COVID-19 через закриття кордонів і зростання ксенофобії й соціальної ізоляції.

·           Майже 3 мільярди людей не мають можливостей для миття рук водою з милом вдома.

У найменш розвинених країнах 3/4 людей, понад 2/3 шкіл і 1/4 медичних установ позбавлені доступу до гігієнічних послуг, необхідних для попередження передачі COVID-19. У середньому 700 дітей у віці до п’яти років помирають щодня від хвороб, спричинених відсутністю води, санітарії та гігієни.

Джерело: http://knowledge.org.ua/uk/jak-pandemija-vplinula-na-stanovishhe-ditej-ta-pidlitkiv-ostanni-dani-junisef-u-richnicju-covid-19/

ЯК ПІДТРИМАТИ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКІВ (поради Міжвідомчого постійного комітету)

 

ЯК ПІДТРИМАТИ ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ПІДЛІТКІВ

Незалежно від того, чи добре ви та ваш підліток спілкуєтеся, чи стикаєтеся з проблемами, важливо показати, що ви його любите й підтримуєте, що ви завжди поруч із ним і можете допомогти йому пережити важкі часи.

Поради розроблені дорадчою групою з питань догляду за психічним здоров’ям та психосоціальної підтримки Міжвідомчого постійного комітету. 

1. Заохочуйте їх ділитися власними почуттями.

·     Знайдіть спосіб тримати зв’язок із підлітками. Запитайте їх, як пройшов їхній день, чим вони займалися. Це можна зробити, запросивши їх допомогти вам із приготуванням вечері, щоб у цей час обговорити їхній день.

·       Нагадуйте їм, що ви поруч із ними, незважаючи ні на що, і що хочете почути, як вони почуваються і про що думають. Декілька простих підбадьорливих слів можуть допомогти їм почуватись комфортно й ділитися з вами своїми почуттями.

·    Важливо визнати і зрозуміти емоції, які вони можуть переживати, навіть якщо це викликає дискомфорт. Коли вони відкриються вам, ви можете відповісти: «Я розумію», «Це звучить як важка ситуація» або «Це має сенс».

·   Неважко помічати неприємні для вас речі, які роблять ваші підлітки. Але також спробуйте помічати і хвалити їх за те, що вони роблять добре – навіть за щось просте, наприклад, прибирання за собою.

2. Знайдіть час, щоб підтримати їх.

·  Попрацюйте разом над створенням нового розпорядку дня та формулюванням досяжних щоденних цілей. Вам може вистачити рутинної домашньої роботи, або ж, наприклад, можна встановити ціль робити домашнє завдання перед вечерею.

ЯК ПІДТРИМАТИ ЛЮДИНУ ПІД ЧАС КРИЗИ

 

ЯК ПІДТРИМАТИ ЛЮДИНУ ПІД ЧАС КРИЗИ

У всіх в житті бувають складні періоди, коли опускаються руки, втрачається надія, поганий настрій може перетворитись у депресію. В такому разі потрібно вміти підтримати людину і підібрати правильні слова.

Якщо ви знаходитесь поряд, то допомогти буде значно простіше. Для цього потрібно бути обачним і дотримуватись не складних рекомендацій:

1. Допоможіть людині виговоритись. Що б людина не відчувала і не думала, не заспокоюйте її, а навпаки, вислухайте і витримайте усе, що вона казатиме і як реагуватиме на свої емоції. Дайте людині вивільнити свої почуття, бо поки вона їх стримуватиме — їх не ставатиме менше.

2. Запропонуйте допомогу. Людина, яка знаходиться у кризовій ситуації, думає, що все втрачено і втрачає віру у себе. В неї елементарно опускаються руки до звичайних повсякденних завдань. Запропонуйте свою допомогу у вирішенні її проблеми, а якщо це не можливо — то хоча б допоможіть із повсякденними справами, наприклад, приготуйте для неї обід. Навіть цей маленький жест покаже, що вона в біді не одна.

3. Вислуховуйте. Навіть якщо людина повертається до розмови про свої проблеми уже вшосте за день. Їй треба виговоритись, аби напруга спала. Ви навпаки маєте хвилюватись, якщо вона не говорить з вами і не ділиться такому становищі. Це значить, що людина все тримає в собі і бореться з цим наодинці.

У ШКОЛАХ СТАРТУЄ ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «СУПЕРГЕРОЇ FAST» ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ПРО СИМПТОМИ ІНСУЛЬТУ

 У ШКОЛАХ СТАРТУЄ ОСВІТНЯ ПРОГРАМА «СУПЕРГЕРОЇ FAST» ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ПРО СИМПТОМИ ІНСУЛЬТУ

З метою навчити дітей розпізнавати перші ознаки інсульту та звертатися за невідкладною медичною допомогою, в українських школах розпочинається освітня програма «Супергерої FAST». 

Концепція Нової української школи має на меті навчати дітей життєво необхідним навичкам та компетенціям у природний для них спосіб: через гру, співпрацю, спілкування. Запропонована програма є саме тим гарним прикладом компетентнісного підходу до навчання та надає дітям важливі знання про основи здоров’я і про те, як звернутися до невідкладної медичної допомоги. Тому Міністерство освіти і науки України підтримує проведення освітньої програми “Супергерої FAST”.  

Долучитися до програми може кожна школа в Україні. Для цього потрібно лише зареєструватися на сайті .

ЯК ПОЯСНИТИ НА ЯБЛУКАХ ПРО НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ СЛІВ НА ЛЮДИНУ

ЯК ПОЯСНИТИ НА ЯБЛУКАХ ПРО

НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ СЛІВ НА ЛЮДИНУ

 

(рекомендації авторки блогу Mum in the Moment та коуча з усвідомленості для дітей і молоді Роузі Даттон  (Rosie Dutton) з Великої Британії)

На одному зі своїх занять Роузі Даттон показала дітям два схожих одне на одне яблука. Діти описали яблука як схожі за кольором, розміром і соковитістю. Одне з яблук вчителька декілька разів впустила на підлогу і почала розповідати, яке яблуко огидне, як воно їй не подобається, і що дітям воно теж має не подобатися. 

Дехто з дітей подивився на Роуз, ніби вона божевільна. Роузі пустила яблуко по колу, і на її прохання діти почали ображати фрукт: «Ти не пахнеш, напевне, ти червиве, і в твоєму існуванні немає сенсу».

Діти старанно ображали яблуко, після чого Роузі сказала, що їй стало шкода бідного яблука.

Потім вона взяла інше яблуко і попросила дітей сказати цьому яблуку добрі слова, на кшталт: «Ти чудове», «Ти маєш гарний колір» і т. і.

Згодом вона ще раз показала два яблука і запитала про схожість і відмінність. Яблука, на думку дітей, були так само схожими і не змінилися.

А потім вона розрізала їх. Яблуко, якому діти говорили доблрі слова, було свіжим і не змінило кольору в середині. А я яблуко, якому говорили погані речі, було в середині ніби в синцях.

«Я думаю, що для дітей в цей момент відбулося просвітлення. Вони зрозуміли: те, що ми побачили в середині цього яблука –забиті місця – це те, що відбувається всередині кожного з нас, коли нас хтось ображає своїми словами або діями. Коли діти мають справу з булінгом, вони жахливо почуваються всередині та інколи не показують чи не говорять іншим, що вони відчувають», – ділиться пані Даттон.

Люди, яких цькують, особливо діти, відчувають себе жахливо і інколи не показують цього і не говорять про це іншим. Не розрізавши яблуко, ніхто б не дізнався, яке воно всередині і скільки болю йому завдали. Даттон розповіла дітям, як себе почувала, коли хтось їй казав недобрі слова. Що при цьому вона виглядяла так само, як і до того, а всередині відчувала страшенний біль від слів.

Ми можемо навчити дітей не говорити один одному погані речі. Для цього варто обговорювати, як від наших слів та дій почуваються інші. Ми можемо навчити дітей підтримувати тих, кому потрібна підтримка, і зупиняти булінг у будь-якій формі – так, як одна маленька дівчинка, яка на уроці відмовилася говорити погані слова яблуку».

«У язика немає кісток, однак він може розбити серце. Будьте обережними зі своїми словами!»

Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/4694-yak-na-dvokh-iablukakh-poiasnyty-shcho-slova-mozhut-rozbyty-chyies-sertse

 

На допомогу інклюзії «ДОРОГА ЛЮБОВІ», ОЛЕГ РОМАНЧУК

  «ДОРОГА ЛЮБОВІ», ОЛЕГ РОМАНЧУК

«Коли стикаєшся з неповносправністю, яку сучасна медицина неспроможна повністю побороти, усвідомлюєш, що головне завдання — допомогти сім’ї та дитині навчитись з цим жити і більше того — попри наявні труднощі та обмеження, віднайти у житті те, що робить його справді щасливим і світлим...», - говорить Олег Романчук.

Автор написав книгу на основі свого власного досвіду спілкування з неповносправними людьми — дітьми та дорослими, їх сім’ями, друзями. У ній йдеться мова «про життя дитини з ООП та її сім’ї у намаганні прослідкувати, що ж є тим найголовнішим, найважливішим, що допомагає дитині, долаючи перешкоди, розвиватись, реалізовуватись, жити максимально повноцінним життям».

Ця рекомендована, насамперед, батькам дітей з ООП: «Ніщо не є так важливе у житті дитини, як її сім’я. Без любові та підтримки батьків дитина не зможе долати життєві перешкоди. Цього не може замінити жодна реабілітаційна методика, жодні найсучасніші ліки». А також усім, хто цікавиться вихованням, навчанням та реабілітацією дітей з ООП.

Ознайомитись з книгою та завантажити можна тут

 

На допомогу інклюзії «НЕПОВНОСПРАВНА ДИТИНА В СІМ’Ї ТА В СУСПІЛЬСТВІ», ОЛЕГ РОМАНЧУК

 

«НЕПОВНОСПРАВНА ДИТИНА В СІМ’Ї ТА В СУСПІЛЬСТВІ», ОЛЕГ РОМАНЧУК (2008)

Серед найважливіших завдань допомоги дітям з особливими освітніми потребами – надання психосоціальної підтримки їхніми сім’ями. «Щоб допомогти дитині – ми покликані допомагати її сім’ї», - підкреслює автор книги.

У виданні презентовано світовий досвід розвитку послуг для сімей дітей з ООП, осмислено та узагальнено досвід запровадження сімейно-центрованих програм у навчально-реабілітаційному центрі «Джерело» у Львові.

Книга рекомендована для педагогів, психологів, лікарів, соціальних працівників, реабілітологів, усіх, хто цікавиться вихованням, навчанням та реабілітацією дітей з ООП.

 

Ознайомитись з книгою та  завантажити можна тут