Гарячі лінії

БУЛІНГ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРА АУТИЗМУ (ПОРАДИ БАТЬКАМ)

 

БУЛІНГ ДІТЕЙ З РОЗЛАДАМИ СПЕКТРА АУТИЗМУ

(ПОРАДИ БАТЬКАМ)

Часто труднощі в комунікації дітей з РСА проявляються в тому, що дитина не виконує групових інструкцій вчителя, може ігнорувати звернення, не бере участі у спільних активностях, демонструє небажану поведінку.

Негативні результати знижують мотивацію до навчання, що призводить до уникнення спілкування з однолітками, що не дає можливості для розвитку соціальних навичок. Відповідно, зменшення соціальних контактів між дітьми з РСА та однокласниками ще більше поглиблюють прірву у розумінні потреб та особливостей дітей з аутизмом, та можуть стати причиною для булінгу та іншої токсичної поведінки з боку однолітків. 

Адаптація дітей з РСА до навчання у колективі - важливий етап успішної інклюзії, до якого мають бути підготовлені дитина з РСА та цілий клас. Не менш важлива - готовність вчителя створювати атмосферу толерантного та безбар’єрного спілкування у класі. Якщо робота проведена правильно - діти в класі будуть толерантними, й з розумінням ставитимуться до дитини у спектрі. 

Булінг серед учнів – досить поширена проблема в школі. Проте якщо нормотипова дитина здатна розрізнити агресію та знущання з боку однолітків, дитині з РСА значно складніше зрозуміти негативні сигнали та дії від оточення. Вона може сприймати глузування як спосіб завести дружбу тощо.

Дитину з РАС важливо навчити розрізняти емоції, соціальні правила і розрізняти допустимі та недопустимі слова чи дії відносно себе. 

Залежно від рівня навичок, вербалізації та підготовки дитини з РАС, можна демонструвати соціальні історії по відео або у книгах та пояснювати, як варто реагувати у подібних ситуаціях.

Запобіганням булінгу у школі має займатися адміністрація школи, яка несе відповідальність за безпеку дітей в освітньому закладі — як фізичну, так і психологічну. 

Іноді буває навпаки: діти з РАС можуть розповідати батькам, що з них кепкують у класі, хоча насправді з ними намагаються поспілкуватися або пограти разом. 

Отже, успішна інклюзивна освіта передусім потребує обізнаності суспільства. Дітям з розладами спектра аутизму, як і іншим дітям з особливими освітніми потребами, значно легше адаптуватися до навчання у колективі, в якому розуміють потреби людей з аутизмом. 

Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/6546-bulinh-ditei-z-rozladamy-spektra-autyzmu-porady-psykholoha-batkam

ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВА, ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

 

ЗАКОНОДАВЧІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ НАСИЛЬСТВА, ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА

В Україні діє національне законодавство, що регулює певні питання протидії насильству в сім’ї. Насамперед, це Конституція України, яка не тільки визначає основні права та свободи громадян, а й гарантує їхній захист.

Конституція України визначає та гарантує охорону і захист прав, свобод та інтересів сім’ї та людини: право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (ст. 27); ніхто не може зазнавати втручання в його особисте та сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 32); право на звернення до державних інституцій (ст. 40); право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ст. 41); право на житло (ст. 47); права та свободи людини й громадянина захищаються судом (ст. 55); право знати свої права та обов’язки (ст. 57).

На підставі положень Конституції України і Конвенції ООН про права дитини 26.04.2001 р. в Україні був прийнятий Закон «Про охорону дитинства» - забезпечення реалізації прав дитини на все життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері.

До правових документів, які спрямовані на подолання насильства над людьми відносяться:

·           Загальна декларація прав людини (10.12.1948);

·           Декларація прав дитини (20.11.1959);

·           Конвенція про права дитини (20.11.1989) (ратифікована Україною в 1991 р.);

·           Закон України «Про охорону дитинства» (26.04.2001);

·           Закон України «Про освіту» (05.09.2017);

·           Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» (26.06.2001);

·           Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (20.10.2014);

·           Кримінальний кодекс України (1.04.2001);

·           Сімейний кодекс України (10.01.2002);

·           Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»(07.12.2017 №2229-VIII);

·           Закон України (із змінами) «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (04.01.2018);

·           Закон України № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» (06.12.2017);

·           Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за вчинення насильства в сім’ї або невиконання захисного припису» (15.05.2003);

·           Закон України від 20.06.2022 року «Про ратифікацію Конвенції Ради Європипро запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбуіз цими явищами»;

·           Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім’ї» (25.09.2008).

* Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) (16.11.2022)

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за адміністративні порушення, що загрожують громадському порядку й громадській безпеці та які можуть бути вчинені в побутовій сфері (ст. 173 КУпАП, ст. 182 КУпАП, ст. 180 та 184 КупАП).

Згідно Закону «Про попередження насильства в сім’ї» визначено перелік органів та установ, на які покладається здійснення заходів щодо попередження насильства в сім’ї. Такими установами визнані:

КІНЕМАТОГРАФ І НАСИЛЬСТВО (фільми для обговорення)

 КІНЕМАТОГРАФ І НАСИЛЬСТВО 

Кіно супроводжує нас протягом усього життя: ми зростаємо з героями мультфільмів, переживаємо за героїв улюблених стрічок. Кінематограф задає тренди, відображає актуальні настрої суспільства, порушує важливі теми.

Однією з таких тем є гендерно зумовлене насильство. Попри стрімкий розвиток світу, насильство щодо жінок та дівчат лишається найпоширенішим порушенням прав людини. За даними UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення, щороку в Україні 1,1 мільйона осіб страждає від насильства, 90 % з них — жінки. Але проблема в тому, що ця цифра далеко нереальна. Чимало постраждалих не звертаються по допомогу.

Часом історії на екрані допомагають зрозуміти якесь явище краще, ніж десяток лекцій чи статей. У межах міжнародної акції «16 днів проти гендерно зумовленого насильства», можна переглянути фільми і обговорити їх з учнями, батьками, педагогами, щоб усвідомити реальність проблеми насильства у суспільстві, знайти шляхи їх подолання та попередження.

Зображення великої кількості сцен насильства щодо жінок призводить до того, що глядачі стають менш чутливими до подібного явища. Тобто знижується емоційна реакція на насильство у реальності, сприйняття його як варіанту розв'язання проблем у стосунках. Відповідно, неправомірна поведінка чоловіків вважається нормальною.

Дослідження показують, що глядачі (передусім — діти й підлітки) схильні імітувати насильницьку поведінку, яку бачать у фільмах та серіалах, частіше виявляють агресивну поведінку в різних сферах життя та рідше відчувають співчуття до постраждалих.

Крім того, кіно презентує нам кривдників як крутих, могутніх, бажаних, а їхні пережиті негаразди немовби виправдовують їхню насильницьку поведінку.

Фільми студії Disney люблять і дорослі, і діти. Але, наприклад, Белль стає заручницею чудовиська, яке ізолює її від родини, використовує вербальні залякування та агресивну поведінку «Красуня і Чудовисько»). У фільмах Квентіна Тарантіно чоловіки завжди переможці, а жінки — переможені: прославлюється чоловіча силаа коштом жіночих страждань, а гендерно зумовлене насильство наявне у різних формах.

Не менше суму викликає спосіб відображення стосунків між чоловіком та жінкою: стосунки Ноя та Еллі з «Щоденника пам'яті» розпочинаються з маніпуляцій, Едвард у «Сутінках» переслідує Беллу та ледве не доводить до суїциду тощо.

Але, завдяки феміністичним рухам та потужної хвилі акції #MeToo, ситуація почала змінюватися на краще. Ці рухи поступово встановлюють нові правила гри та змінюють мислення суспільства, покращують ставлення до акторок і надання рівних можливостей розвитку для жінок. Щонайменше, екранізуються історії жінок, що знайшли в собі сили боротися з кривдниками та розірвати коло насильства. Суспільство змінюється на краще та починає все частіше маніфестувати нетерпимість до будь-яких видів насильства, що поволі впливає і на кіноіндустрію.

Так, наприклад, стрічка «Великі очі» Тіма Бертона розповідає історію американської художниці 1950-х Маргарет Кін, чоловік якої використовував плоди її таланту під власним іменем. Але у неї одного дня урвався терпець і вона

18 жовтня – Європейський день протидії торгівлі людьми

 

18 жовтня 

Європейський день

 протидії торгівлі людьми

18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом був започаткований Європейський День боротьби з торгівлею людьми, метою якого - висвітлення проблеми та підвищення рівня обізнаності населення щодо явища торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль громадськості для протидії цьому явищу, візуалізації проблеми на глобальному рівні, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.

За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції, в Україні з 1991 року понад 230 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства.

За даними Міжнародної організації праці (МОП) у світі близько 40 млн людей перебувають у рабстві, з них 71% – це жінки, а одна з чотирьох жертв – діти. Крім того, зараз у світі використовується праця приблизно 152 мільйонів дітей віком від п’яти до сімнадцяти років.

Проблема торгівлі людьми набула особливої гостроти, коли рф незаконно почала окуповувати території України. Жінки та діти, які вимушені покинути Україну, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас і чоловіки, які залишаються всередині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми.

Визначення торгівлі людьми міститься в Протоколі ООН про попередження та припинення торгівлі людьми, який доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності:

Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, зокрема сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи.

Торгівля людьми – сучасна протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці, яка торкається людей незалежно від їхнього віку, статі, рівня освіти, національності чи соціального статусу. Ця діяльність є другою за величиною після торгівлі наркотиками і найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі поряд з незаконною торгівлею зброєю.

Кожен другий українець (59%) ризикує постраждати від експлуатації, будучи готовим погодитися хоча б на одну ризиковану пропозицію за кордоном чи в Україні, про що свідчить опитування, проведене на замовлення МОМ.

Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі

БРОШУРА ДЛЯ ДІТЕЙ «ДОРОСЛІШАННЯ БЕЗ СЕКРЕТІВ»

 БРОШУРА ДЛЯ ДІТЕЙ «ДОРОСЛІШАННЯ БЕЗ СЕКРЕТІВ»

Брошура для дітей «Дорослішання без секретів» відповідає на запитання щодо анатомії, гігієни, статевого розвитку, змін у тілі, почуттів та стосунків з іншими.

Подивитись та завантажити буклет для дітей 6-9 років

Подивитись та завантажити буклет для дітей 10-14 років

Подивитись та завантажити буклет для дітей 15-18 років

Джерело: https://knowledge.org.ua/broshura-dlja-pidlitkiv-10-14-rokiv-doroslishannja-bez-sekretiv-2024-rik/

відео курсу «ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ПЕРЕЖИТИ ВТРАТУ ТА ЖУРБУ»

 

ЗАПИСИ УСІХ ЗУСТРІЧЕЙ КУРСУ

«ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ПЕРЕЖИТИ ВТРАТУ ТА ЖУРБУ»

 Сесія 1: «Вікно толерантості та термометр суб`єктивних одиниць шкали дистресу» https://www.youtube.com/watch?v=ppYppiKOEe8 

Сесія 2: «Рамки розуміння втрати і журби» https://youtu.be/4GhCUulUmXw?si=MoFZGVkabhb1ODRE

Сесія 3: «Співрегуляція»

https://youtu.be/0zrI-hzGdoY?si=aU9rwrm23LrtMUPb

Сесія 4: «Нейропсихологія» 

https://youtu.be/-XaQWAZYTtg?si=n_Gxbv02JYGVMZKE

Сесія 5: Продовження теми про нейропсихологію https://youtu.be/ij3HWEvUoCA?si=rpTeiyFOTFOiF5CR

Сесія 6: «Стадії журби. Теорія Кублер-Росс» https://youtu.be/a4q4dEfThoU?si=yzI54ybuUKa11TMW

Сесія 7: «Журба за віковими особливостями» https://youtu.be/vLCphJ4FlVE?si=7C6PZdSNcAfdvKwr

Сесія 8: «Теорія прив`язаності» https://youtu.be/MQXRSYHK9Pk?si=rzrG7mIqZxeL-rQs

Сесія 9: Практичне впровадження методів https://youtu.be/rw9wE3yyUNY?si=XMYmPGp26WltUHwu

Сесія 10: Практика «Клумба з квітами вдячності» https://youtu.be/iEubegQGxa0?si=VgWx5xXoNTPnFBrZ

 

10 ЖОВТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

 

970 мільйонів людей у світі страждає на психічні розлади, з них 31% -це тривожні розлади, 28% – депресивні розлади, 11,1% – порушення розвитку, 4,1% – біполярний розлад, 4,1% – поведінкові розлади, 2,9% – розлади аутистичного спектру, 2,5 – шизофренія, 1,4 – розлади харчової поведінки.

Сьогодні в Україні:

• Понад 90% українців мають хоча б один із симптомів тривожних розладів, а понад 50% – перебувають в зоні ризику розвитку труднощів, пов’язаних з психічним здоров’ям.
• 40-50% громадян потребуватимуть психологічної допомоги та психосоціальної підтримки різного ступеня інтенсивності.
• Рівень споживання антидепресантів у 2022 році сягнув піку, а на безрецептурні заспокійливі засоби українці щомісяця витрачають близько 300 млн. грн. (Аудит ресурсів існуючої системи надання послуг у сфері психічного здоров’я. Дослідження проведено у межах роботи над Всеукраїнською програмою ментального здоров’я.)
• 31% українців не вважають свої ментальні проблеми вагомими і важливими для інших, особливо в умовах війни – наразі це основний бар’єр до звернення за психологічною допомогою.
• 66% респондентів не знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності.
• 3-5 млн пацієнтів додатково: кількість психічних розладів (зокрема середніх і тяжких) та потреб в охороні психічного здоров’я зросла на 70%.

(Дослідження «Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни» проведено соціологічною компанією Gradus Research у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської зі створення Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».)

За результатами  Центру Разумкова разом з LB:

·     За останній рік з минулого літа психологічний стан 55,8% опитаних погіршився. У 33,6% він не змінився. І у 2,9% – поліпшився.

·     Найчастіше психологічний стан опитаних погіршився через загальну втому від стресів, спричинену війною – 56,8%, через погіршення здоров’я (37,3%), відсутність перемог на фронті і важкі втрати (48,6%), «Мобілізація» й «відключення електрики» (23,6% і 20,9% відповідно), втрата житла (3,9%), втрату близьких 

·     Серед чинників, що допомагають вибратися з емоційної ями, українці назвали поліпшення навичок планування та прогнозування в нестабільній ситуації – 63,8%.

·     Серед причин поліпшення стану українців «інформація про те, що рідні або близькі добре влаштувалися в благополучних країнах», — другий за важливістю чинник зменшення стресу (28,4%).

·     Приблизно порівну українців відчувають поліпшення настрою, коли дізнаються про те, що Україні обіцяють збільшити фінансову (18,2%) та військову допомогу (21,1%).

Психічне здоров’я - невід’ємна складова здоров’я людини.

Ментальне здоров’я – це стан організму, який дозволяє повноцінно виконувати усі свої функції.

Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я — це стан щастя

СЛУЖБИ ПІДТРИМКИ ТА ДОПОМОГИ

 

СЛУЖБИ ПІДТРИМКИ ДЛЯ ЦИВІЛЬНИХ 

1.       Лінія Національної психологічної асоціації — 0 800 100 102 (з 10:00 до 20:00 щодня).

2.       Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції — 0 800 211 444 (з 10:00 до 20:00).

3.       Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» — 0 800 210 160.

4.       Національна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я Lifeline Ukraine — 7333.

5.       Лінія ГО «Ла Страда-Україна» — 0 800 500 335 (зі стаціонарного) та 116 123 (з мобільного).

6.       Контакт-центр МОЗ — 0 800 60 20 19.

7.       Mental Help — онлайн-платформа безоплатної професійної психологічної допомоги, створена в рамках проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який виконує організація «Пакт».

Консультації надаються анонімно, конфіденційно й безоплатно.

 СЛУЖБИ ПІДТРИМКИ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ 

·  Ветеранська спільнота Veteran Hub — підтримка, психологічні та юридичні консультації.

·  Коаліція ветеранських просторів — об’єднання 26 ветеранських організацій з різних куточків України та чатбот.

·  Лісова поляна — центр психічного здоровʼя та реабілітації МОЗ України (www.lisovapoliana.com.ua) для ветеранів та ветеранок, людей, які пережили полон і тортури.

·  Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів для ветеранів та членів їхніх родин — 0 800 33 20 29 (цілодобово).

·  ГО «Вільний вибір» — психологічна підтримка та реабілітація за телефоном (063) 64 64 991.

·  Мобільний застосунок «База» — психологічна самодопомога для ветеранів та ветеранок.

До підтримки ветеранів долучаються все нові проєкти, благодійні фонди та громадські організації — знаходьте їх на howareu.com.

 КАНАЛИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ 

·  ПОРУЧ — спільний проєкт МОН України, ЮНІСЕФ, Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ “Волонтер”». У рамках проєкту є онлайнові терапевтичні групи підтримки для підлітків.

·  Teenergizer — це рух, який об’єднав підлітків із регіону Східної Європи та Центральної Азії. На сайті можна записатись на безоплатну консультацію від психологів та консультантів проєкту.

·  Національна гаряча лінія для дітей та молоді від Ла Страда — 0 800 500 225 (зі стаціонарного) або 116 111 (з мобільного). Дзвінки безоплатні, анонімні, конфіденційні.

·  Не дрібниці — безпечний підлітковий простір, який надає безоплатні консультації онлайн в боті (але консультують психологи, не автоматизовані механізми).

·  Лінія від благодійного фонду «Голоси дітей» — телефонна лінія психологічної підтримки для дітей та батьків. Також можна записатись на очні консультації, якщо ваше місто є в переліку.

·  Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine — 7333 (цілодобово).

·  ГО «Фонд Маша» — для жінок та дітей (м. Київ).

·  Коло сім’ї — центр для дітей, молоді, майбутніх батьків, вагітних.

 СЕРВІСИ ПІДТРИМКИ ВПО ТА ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД ВІЙНИ

·  Центри допомоги врятованим — комплексна соціально-психологічна підтримка для людей, які виїхали з зони активних бойових дій та/або тимчасово окупованих територій, місцевих мешканців.

·  Project HOPE — безоплатна психологічна та психосоціальна допомога ВПО та місцевим громадам (м. Львів).

·  БФ «Право на захист» — безоплатна психологічна (індивідуальні консультації та підтримувальні групи) допомога мешканцям шелтерів та місць компактного проживання ВПО та постраждалих від воєнних дій. Локації: Київ та Київська обл., Запорізька обл., Дніпропетровська обл., Одеська обл., Полтавська обл., Сумська обл., Харківська обл., Херсонська обл., Чернівецька обл., Чернігівська обл.

Будьте уважні до свого ментального здоровʼя — звертайтесь по допомогу у разі потреби та діліться цими контактами з тими, кому вони потрібні.

 ПЕРЕЛІК БЕЗОПЛАТНИХ «ГАРЯЧИХ ЛІНІЙ», ЩО ДІЮТЬ В УКРАЇНІ:

0 800 60 20 19 – контакт-центр МОЗ

1547 – урядова лінія

0 800 33 20 29 – лінія підтримки для ветеранів та членів їхніх родин Українського ветеранського фонду (працює цілодобово)

0 800 100 102 – лінія Національної психологічної асоціації

0 800 210 160 – лінія міжнародної гуманітарної організації “Людина в біді”

(044) 456 17 02, (044) 456 17 25 – лінії Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи

0 800 211 444 – лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції

7333 – національна лінія з питань профілактики самогубств та підтримки психічного здоров’я Lifeline Ukraine

0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) та 116 123 (з мобільного) – лінія ГО “Ла Страда-Україна”

Усі консультації надаються анонімно та конфіденційно.

Джерело: https://knowledge.org.ua/vsesvitnij-den-psihichnogo-zdorov-ja-2024-zdorov-ja-na-roboti/