ДРУЖБА БУВАЄ РІЗНА

 ДРУЖБА БУВАЄ РІЗНА

Діти ростуть і знаходять собі друзів в різні вікові періоди. Але навіть у дружбі є кризи, які тісно сплітаються із віковими кризами. Водночас, діти завжди нервують, коли батьки втручаються в їхні дружні стосунки. Тому дорослим якщо втручатися в дружні стосунки дітей, то лише обережно.

Яка ж дружба на кожному віковому етапі?

У 2-3 роки починають зароджуватися стосунки, зв’язки з іншими дітьми. Дружба для дитини ще мінімальна, оскільки ще досить сильний зв’язок із мамою. В інших дітях дитина може бачити конкурента. Якщо інша дитина візьме її іграшку, то вона почне вередувати і захищати своє. Якщо увагу його мами привертає якась інша дитина, дитина може гостро реагувати й ображатися.

Але контакт з іншими дітьми важливий: дитина спостерігає за тим, як поводяться інші діти, які у них характери, як вони себе проявляють в різних ситуаціях. Таким чином, вони можуть і самі якось себе проявляти. У цьому віці можна вчити основам дружби: як підійти й сказати: «Привіт, мене звати ____», як поділитися іграшкою і як подякувати, якщо хтось з нею поділився, спокійно сприйняти, якщо хтось не хоче ділитися іграшкою; пояснювати дитині, що таке дружба, а що таке недружба. І коли дитина не хоче ділитися іграшкою, це є норма, тому що в цьому віці діти досить егоцентричні, сконцентровані на собі – це цілком нормально. Але вчити того, що можна ділитися іграшкою, що можна помінятися іграшкою – вже можна. Основна роль батьків – направляти дитину і показувати їй, як можна в тій чи іншій ситуації діяти.

У 4-7 років починають з’являтися справжні дружні стосунки. Але вони будуються на тому, що якщо сьогодні мені хтось зробив щось приємне: поділився смачним, дав іграшку, значить це мій друг, а якщо завтра він мені щось не дав, то вже не друг. У молодшому шкільному віці дружба може швидко розпочатися і швидко закінчитися. 

У цьому віці, як правило, діти здружуються в спільній грі. Якщо діти раз погралися і довгий час не бачаться, то потім просто забувають про цього друга. Але якщо вони граються досить часто, то зв’язки стають міцні. Саме в цьому віці утворюється дружба, яка може проіснувати все життя, якщо все складеться сприятливо.

Подекуди друзями стають діти, батьки яких дружать. Оскільки дорослі регулярно проводять час разом, діти також бачаться регулярно і починають дружити.

У цьому віці дітям необхідне самоствердження коштом інших дітей. Може виникати вихваляння – дитина приходить і починає хвалитися іграшкою, одягом, розвагами. Це нормальний процес, у ньому немає нічого поганого.

Бувають винятки, коли в цьому віці дитина починає спілкуватися з дітьми, які, навпаки, її ображають. Можливо, дитину теж пригнічують, і вона в однолітках несвідомо знайшла таких самих людей, як і в сім’ї. Якщо таке спостерігаєте – варто звернутись до фахівця.

Конфлікти в цьому віці виникають досить часто. Це нормально. Роль батьків – пояснити, що таке справжня дружба, як відрізнити справжню дружбу від несправжньої. У цьому віці важливо говорити з дитиною, що таке корислива дружба, хто такий справжній чи несправжній друг.

Якщо дитина у вас бере на себе активну лідерську роль, поводиться жорстко й агресивно, треба пояснювати, як почуваються при цьому інші діти, чому така поведінка «друзів» неприємна. Якщо дитина сором’язлива, то просто вчіть дитину контакту: як правильно знайомитися, як зробити перший крок, як проявити ініціативу в дружбі.

Як допомогти вашій дитині знайти друзів?

Для цього можна використати 4 стратегії - проактивні кроки.

1. Зроби перший крок (Не бійся!)

Ваша дитина не повинна бути найбільш комунікабельною дитиною, щоб знайти нового друга, але їй потрібно трохи сміливості, щоб розпочати справу. Іноді легше підійти до самотньої дитини, ніж до групи дітей. Тож нехай ваша дитина шукає можливість подружитися з кимось, хто стоїть сам. В процесі пошуку нових друзів ваша дитина буде вразливою та незахищеною. Є ризик бути не сприйнятою. Але в більшості випадків діти з радістю реагують на пропозицію дружити.

Щоб почати нову дружбу, потрібна сміливість. «Можна я тут сяду?». «Я хочу запросити тебе на мій день народження». «Який у тебе номер?». Інші сміливі кроки дітей можуть бути запитанням про домашнє завдання, запрошенням пограти чи погуляти або проханням бути партнером у класі (сидіти за однією партою чи робити разом проєкт).

2. Усміхнись та встанови зоровий контакт

Зоровий контакт є потужним інструментом для початку спілкування і визначає, чи готова інша дитина до взаємодії. А коли зоровий контакт супроводжується усмішкою успіх майже гарантований. 

Зоровий контакт демонструє, що ви зацікавлені в іншій людині. Як без цього інша дитина дізнається, що ви хочете дружити? Підкреслюйте у спілкуванні з вашою дитиною, що в неї чудова усмішка і що коли вона дивиться іншим в очі, то виглядає дуже впевненою в собі і заохочує інших до взаємодії.

3. Назви своє ім'я та запитай про ім'я співрозмовника

Це ще один крок, який потребує сміливості. Назвати комусь своє ім’я – це все одно, що віддати маленьку частинку себе, і це вимагає довіри. Що ця людина буде робити з моїм іменем? Чи буде він з цього сміятися? Втече? Але знайомство вимагає певного ризику. Без цього результатів не буде.

4. Йди слідом (але не будь надокучливим)

«Піди й запитай, чи можеш ти пограти» - днвіз цього кроку.

Хочете знати, як допомогти своїй старшій дитині знайти друзів? Попросіть її надіслати повідомлення тому, з ким хоче зав’язати розмову, щоб дізнатися, як у тієї дитини справи, або заохочуйте її запросити когось на чай, печиво. Важливо докладати зусиль, навіть якщо це здається складним завданням. Для налагодження справжньої дружби потрібно докласти зусиль. Але результатом стане поява нових друзів і задоволення від дружніх стосунків. 

Джерела: https://osvitanova.com.ua/posts/5623-druzhba-v-3-6-9-i-14-rokiv-tse-rizni-druzhby

https://osvitanova.com.ua/posts/6150-yak-dytyni-zavesty-druziv-4-stratehii