Як підвищити самооцінку дитини?

Як підвищити самооцінку дитини?

(поради батькам, педагогам)

Самооцінка - це суб'єктивна оцінка особистості; це ставлення людини до самої себе; це те, що ми думаємо про себе.

Здорова самооцінка (адекватна) – це позитивне ставлення до себе й адекватна оцінка людиною своїх переваг і недоліків.

Самооцінка дитини відіграє важливу роль у її життєвому виборі. Адже від того яка самооцінка, залежить чи буде дитина почуватися щасливою, чи зможе досягати своїх цілей.

Дитина з адекватною самооцінкою:

·         Задоволена собою.

·         Помилки і невдачі сприймає більш спокійно, визнає їх.

·         Здатна попросити оточуючих про допомогу.

·         Вміє приймати рішення.

·         Орієнтована на спілкування.

·         Впевнена в собі.

·         Впевнена у любові до неї.

·         Відкрита до спілкування та нових знайомств.

·         Відчуває психологічну захищеність та підтримку з боку батьків.

·         Чесна.

·         Допитлива.

 Неадекватна самооцінка (завищена, занижена) – це коли людина себе неправильно оцінює: завищена - переоцінка своїх позитивних якостей; занижена – применшення своїх переваг або перебільшення недоліків. Саме занижена самооцінка важче піддається психологічній корекції через свою злитість з комплексом неповноцінності особистості.

Дитина з завищеною самооцінкою:

·         «Зоряна хвороба».

·         Труднощі у спілкуванні.

·         Зарозуміла бесіда.

·         Вважає, що завжди у всьому праві.

·         Підвищений тон, зневажлива інтонація.

·         Постійно критикує інших.

·         Прагне керувати іншими.

·         Дрібні успіхи.

·         Любить вихвалятися.

·         Вимагає від оточуючих визнання.

·         Агресивна, коли не отримує бажаного.

·         Не вміє бути вдячною.

Діти з високою самооцінкою: переоцінюють свої дані, егоїстичні, відчуття переваги над іншими, зневага до думок інших; мають почуття власної гідності, позитивний образ власного «я» і впевнені в собі. Якщо дитина часто вживає фрази типу «Я не зможу стати футболістом», Я заслабкий», «Я така нікчема, що не можу навіть нормально вчитися в школі», - це свідчить про її низьку самооцінку. Такі діти недооцінюють свої можливості, невпевнені, відчувають постійну тривогу.

У дітей самооцінка розвивається досить рано, і батьки відіграють досить важливу роль у її розвитку. Оскільки батьки мають найбільший вплив на життя дитини, усе, що вони говорять і роблять, суттєво впливає на її мислення. Тому завдання батьків – вчасно допомогти дитині вирішити проблеми із самооцінкою.

 Причини низької самооцінки:

-          зовнішність;

-          критика інших людей;

-          особисті переконання, які формують оточуючі люди.

Ознаки наявності в дитини низької самооцінки:

·         уникає виконання завдань, навіть не намагається їх виконувати;

·         визнає поразку при найменшій невдачі;

·      вживає часто самокритичні фрази типу «Мене ніхто не любить», «Я негарна» тощо.

·         звертає надмірну увагу на те, що про неї думають інші; боїться критики;

·  виправдовується або применшує важливість події, щоб перекласти з себе відповідальність на когось іншого чи обставини;

·         уникає соціальної активності, мало спілкується з друзями;

·         тривожна, багато переживає і хвилюється;

·         сумнівається в своїй унікальності;

·         плаксива, образлива;

·         відчуває самотність, страх, відчуженість;

·         звинувачує інших;

·         підозрює інших в обмані, змові, лицемірстві, небезпеці.

Самооцінку формують:

-          оцінка і думка батьків:

-          тиск зовнішнього світу (їх критика);

-          відповідна реакція на тиск (позитивна чи негативна).

   

Рекомендовані ігрові прийоми для розвитку самооцінки в дитини.

1. Колаж «Я».

Матеріал: діаграмний або креслярський папір, старі журнали, клей, ножиці, фломастери.

Мета: визначити чи любить себе дитина, чи пишається своїми досягненнями, чи соромиться власних недоліків?

Хід виконання.

Наклейте фотографію дитини в центрі аркуша паперу. Попросіть дитину написати на аркуші паперу слова чи сказати слова, які її характеризують (позитивні й негативні характеристики).

Потім запропонуйте зосередитися тільки на позитивних словах, які люди говорили про дитину. Потім нехай дитина заповнить місце навколо фотографії позитивними словами, або картинками з журналів, які характеризують дитину. Якщо треба – допоможіть підказками.

Отриманий колаж розмістіть у кімнаті дитини. Це посилить її позитивне самосприйняття.

2. Вправа «Життєві досягнення дитини».

Матеріали: аркуш паперу, ручка.

Мета: підвищити самооцінку дитини, нагадати їй про її успіхи.

Хід виконання.

Дайте дитині папір і ручку. Напишіть на першому аркуші її життєві досягнення. Залиште внизу місце, щоб можна було продовжити цей список.

Щоб нагадувати дитині про те, що вона має великий потенціал, запропонуйте їй кожного дня перед сном розповідати про свої досягнення і записувати. Щоденне перерахування досягнень нагадує дитині, що вона здатна на більше, розвиває її впевненість у собі.

3. Вправа «Скарбничка досягнень».

Матеріал: або зошит, або блокнот з відривними листками, або папір для записів тощо.

Мета: підвищити самооцінку дитини, нагадати їй про її успіхи та досягнення.

Хід виконання.

Варіант 1. Запропонувати дитині на кожному листку записати свої досягнення і скласти у будь-яку коробочку (можете зробити самі або разом з дитиною). Щоразу, коли у дитини виникають проблеми, чи коли є поразка в справі, вона може їх переглядати і доповнювати новими досягненнями.

Варіант 2. Якщо використовувати зошит – на першій сторінці дитина може записати досягнення, які у неї вже є, а на інших щодня дописувати нові досягнення. Може також переглядати свої записи, коли її віра у власні сили стає хиткою.

4. Вправа «Позитивний досвід» (може бути групове заняття з друзями або сім'єю).

Матеріал: ваза або коробка, картки, місце для гри.

Мета: підтримка позитивного самосприйняття.

Хід виконання.

Запропонуйте дітям стати в коло, видайте їм по одній картці. Запропонуйте дітям записати свої імена на картках і покласти у вазу. Перемішайте картки.

Кожна дитина повинна витягнути картку з ім'ям і написати на ній одну позитивну якість цієї людини. Зберіть картки. Поверніть картки їх власникам і дозвольте їм прочитати, що про них написали інші.

4. Вправа «Я боюся, але ...»

Страх здатний перешкодити людині займатися чим-небудь. Це заняття допоможе дитині зустрітися віч-на-віч зі своїми страхами.

Матеріал: папір і ручка.

Мета: зменшити страх.

Хід виконання.

Попросіть дитину перерахувати на папері свої страхи. Наприклад, вона може боятися ходити в басейн через зайву вагу, виступати перед публікою… Речення повинні мати такий вигляд: «Я боюся ходити в басейн, бо ...», «Я боюся виступати перед людьми, тому що ...».

Запропонуйте дитині уявити як вона записується в басейн або виступає перед публікою. Водночас, записуючи свої страхи, вона повинна написати можливі результати, якщо спробує зробити те, що викликало побоювання. Разом з негативними наслідками вона повинна написати фрази на зразок: «Навіть якщо я буду дуже хвилюватися, виступаючи публічно, нічого страшного не станеться».

5. Заняття для батьків і дітей.

Матеріал: ватман, фломастери або маркери.

Мета: батьки - приклад для наслідування.

Хід виконання. Найкраще вправу виконувати в парах «мама-донька», «тато-син».

Зробіть два плакати, на яких напишіть «Я» великими об'ємними літерами, щоб усередині можна було вписати текст. Подібним чином зробіть ще два плакати з написами «Моя мама»(«Мій тато») і «Моя донька» («Мій син»).

Дайте доньці/сину плакати з написами «Я» і «Моя мама»/ «Мій тато» та запропонуйте їй/йому вписати в контур букв позитивні слова про себе і вас. Два інші плакати заповніть самі.

Після цього обміняйтеся плакатами і прочитайте, що на них написано. Найважча частина цього заняття – мотивувати дитину написати щось позитивне про неї саму.

6. Вправа «Відповідальні обов'язки».

Мета: розвиток почуття власної гідності, відповідальності, віра у власні сили; покращення самосприйняття.

Хід виконання.

Складіть список завдань, які під силу виконати вашій дитині (наприклад, поливати кімнатні рослини, гуляти із собакою, пилососити квартиру тощо).

Кожного разу, коли дитина успішно виконує роботу, хваліть її. Якщо вона робить помилки, допоможіть їй виправити їх, але не наголошуйте на цьому.

7. Вправа «Дякую за…»

Мета: підняти настрій, віру у власні сили, послабити почуття розчарування.

Хід проведення (проводять в колі сім’ї).

Учасники по черзі дякують кожному за їх погану поведінку, пояснюючи , що вона вас навчила. Наприклад, «Дякую тобі за твою впертість. Це навчило мене бути витриманим і терплячим».

8. Вправа « Я вмію… Я знаю… Я хочу навчитись… Я можу навчити інших …».

Матеріал: м’яч.

Мета: сформувати впевненість у своїх силах, закріпити позитивне бачення своїх сторін особистості; позитивне самосприйняття.

Хід проведення (проводять в колі сім’ї, з друзями).

Дитина кидає м’яч одному з учасників і промовляє «Я вмію…». Той, хто упіймав м’яч – кидає іншому і теж продовжує цю фразу. Коли коло пройдено – вступає в дію інша фраза «Я знаю…» і т.д.

9. Вправа «Стілець добра».

Матеріал: стілець.

Мета: підняти настрій, сформувати впевненість у своїх силах, закріпити позитивне бачення своїх сторін особистості; позитивне самосприйняття.

Хід проведення (проводять в колі сім’ї, з друзями).

Дитина сідає на стілець. Всі учасники по черзі повинні назвати  позитивні сторони цієї дитини.

10. Вправа «Візуалізація».

Вам знадобиться: спокійне місце, де дитина зможе розслабитися.

Мета: зняти напругу, послабити або позбутися негативних думок.

Хід виконання.

Дізнайтеся, чому дитина має негативне ставлення до самої себе або чого вона боїться. Запропонуйте їй уявити й записати ідеальний результат події, якою вона так стурбована. Потім запропонуйте дитині закрити очі й уявити, як вона почуватиметься, якщо та чи інша подія станеться.

Запропонуйте їй записати свої почуття і те, що вона думає про себе.

11. Вправа «Ти – мені, я – тобі».

Мета: сформувати впевненість у своїх силах, закріпити позитивне бачення своїх сторін особистості; позитивне самосприйняття.

Хід вправи.

Проводиться в колі сім’ї, з друзями.

Дитина по черзі підходить до кожного учасника і каже ту рису чи якість учасника, яку б хотіла у нього взяти.

12. Вправа «Чарівна паличка».

Мета: виявити проблему низької самооцінки.

Хід вправи.

Дорослий – це чарівник, який своєю «чарівною паличкою» перетворює дитину у різноманітні образи героїв, персонажів, тварин…Інколи діти самі називають на кого їх перетворити. Це вже буде причиною поспілкуватись: чому саме в цього героя? Чим він так тобі подобається? А що він може зробити? А як би він вчинив…? тощо.

13. Вправа «Зміна внутрішнього діалогу»

Матеріал: папір і ручка.

Мета: поміняти негативний внутрішній діалог дитини на позитивний; сприяти вірі у власні сили.

Хід виконання.

Поділіть аркуш паперу на дві колонки. В одній напишіть: «Негативні переконання», у іншій – «Позитивні переконання».

Запропонуйте дитині записати в першій колонці всі її негативні переконання про саму себе.

Після цього допоможіть їй перетворити негативні переконання на позитивні. Твердження повинні бути чіткими, відповідати здібностям дитини. Спочатку ви можете показати дитині на прикладі, як ви міняєте негативні переконання про самого себе на позитивні. Наприклад, негативне «Я не зможу гарно розказати вірш» - позитивне «Я впевнений, що коли я повторю вірш ще 2 рази - я завтра чудову розкажу вірш».

Пам'ятайте! Дорослі, ви маєте великий вплив на дитину. Залучати дитину до дій, що нагадують їй про її здібності, більш дієво, ніж розповідати їй про позитивне мислення. Використовуйте цей вплив, щоб підвищити її самооцінку, але не перестарайтеся.

Використані джерела:

1.      Як підвищити самооцінку дитини: ефективні ігрові прийоми: https://www.youtube.com/watch?v=OzIjZSr8-KI

2.      8 простих занять для підвищення в дітей самооцінки: https://childdevelop.com.ua/articles/psychology/6387/

3.      https://yunist.org.ua/batkivska-rada/dovidnik-dlya-batkiv/poradi-psikhologa-batkam-shchodo-vikhovannya-ditey.php

4.      Солониченко О.В. Самооцінка і здоров’я: https://naurok.com.ua/prezentaciya-samoocinka-i-zdorov-ya-lyudini-132495.html