Книги на літо для професіоналів і для відпочинку

 

Книги на літо для професіоналів і для відпочинку

Зараз не всі можуть і хочуть повернутися до звичної рутини, зокрема до читання. Але є й ті, для кого книжки стають розрадою та допомогою у складні часи. Адже читання має свою користь для людини:

1.         Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну. Коли довго читаєш, настає момент, коли існує лише книга і ти. Можна взяти за звичку читати під час повітряної тривоги.

2.         Читання стимулює пізнання. Деякі книжки допомагають краще відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз, поглибити знання про становлення нашої нації, зрозуміти, які були передумови й причини кривавої війни, а часом навіть і заспокоїтися. Читання робить нас обізнаними, допомагає аналізувати, що в майбутньому допоможе відстояти свою точку зору в будь-якій історичній суперечці.

3.                  Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз, краще спати, знижує стрес, ставиш на паузу всі турботи. Читання поновлює емоційний ресурс, допомагає мозку впоратися з невідомістю.

4.                  Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці. Читаючи книжки, де є війна, приходить усвідомлення, що люди вже проходили через подібне, відчуваєш подвійну емпатію до персонажа й асоціюєш себе з ним. 

5.                  Читання нагадує, що життя триває. Психологи радять за можливості повертатися до звичних ритуалів. І читання - одна з таких активностей, яка доступна зараз всім. Це те заняття, що допомагає відчувати себе як у мирний час — коли можна було просто сісти й спокійно почитати книгу. Це ритуал, який допомагає знаходити часточку нормальності у своєму житті й нагадує, що життя продовжується навіть у війні.

6.                  Читання прокачує. Книжки — чи не найпростіший спосіб навчатися нового навіть у бомбосховищі. А після війни отримані знання обов’язково знадобляться. Читаючи ви здобуваєте нові знання і можете бути корисним для оточення. 

ФАХОВА ЛІТЕРАТУРА ЗАВЖДИ ДАЄ МОТИВАЦІЮ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТА ПОШТОВХ РУХАТИСЯ В МАЙБУТНЄ.

1.      Книги, що розвивають критичне мислення

Том Чатфілд: Критичне мислення. Аналізуй, сумнівайся, формуй свою думку

Критичне мислення – одна з ключових компетенцій людини майбутнього. Вміння піддавати сумніву та аналізу будь-яку інформацію це відмінний спосіб захистити себе від обману та маніпуляцій. Том Чатфілд закликає аналізувати все і скрізь: на роботі, у навчанні та повсякденному житті, і дає практичні рекомендації, як це зробити. Автор перераховує ознаки, якими можна розпізнати неправду і відрізнити справжні аргументи від хибних. Знайомить із дедукцією, індукцією та абдукцією, допомагає розробляти поведінкові та розумові стратегії, розповідає про величезні можливості мови та риторики.

Книга написана з почуттям гумору, в ній багато яскравих прикладів та описів різноманітних феноменів, парадоксів та пасток.

Даніель Канеман, Касс Р. Санстейн, Олів'є Сібоні: Шум. Недосконалість людських суджень

Два однаково шановані лікарі можуть поставити пацієнтові різні діагнози.

Два однаково чесні судді – винести абсолютно різні вердикти по одній справі.

Два однаково досвідчені фахівці з підбору персоналу - вибрати на ту саму посаду різних претендентів.

Чому це відбувається? Від чого залежить? Чи можуть такі важливі рішення впливати час доби чи день тижня?

Даніель Канеман разом з Олів'є Сибоні та Касом Р. Санстейном розкриють секрети шуму - сторонніх впливів на наші судження - у багатьох сферах: від медицини до криміналістики, від економічного прогнозування до юриспруденції, і, що ще важливіше, навчать, як його зменшити, а отже , почати знаходити найкращі рішення.

Даніель Канеман: Думай повільно... вирішуй швидко

Наші дії та вчинки визначені нашими думками. Але чи завжди ми контролюємо наше мислення? Нобелівський лауреат Даніель Канеман пояснює, чому ми часом робимо нераціональні вчинки і як ми приймаємо невірні рішення. Ми маємо дві системи мислення. «Повільне» мислення включається, коли ми вирішуємо завдання або вибираємо товар у магазині. Зазвичай нам здається, що ми впевнено контролюємо ці процеси, але не забуватимемо, що за нашою свідомістю у фоновому режимі постійно працює «швидке» мислення - автоматичне, миттєве і неусвідомлене…

Джонатан Сміт: Псевдонаука та паранормальні явища. Критичний погляд

Упевнено оперуючи даними психології, фізики, логічного аналізу, історії, Джонатан Сміт веде читача таємничими територіями непізнаного, не даючи загубитися серед складних наукових понять і допомагаючи розрізняти неймовірну правду та правдоподібний обман.

2.      КНИГА ПРО ВТРАТУ ТА ПРИЙНЯТТЯ

Пол Остер «4321».

Пол Остер прописує життя Арчі Фергюсона в чотирьох варіаціях. Нащадок мінських євреїв та емігрантів у США Арчі народжується в 1947 році. У його ранньому дитинстві батьківський бізнес пограбують, спалять, викуплять або спалять разом із батьком – із цього місця й розійдуться чотири варіанти життя героя. Автор показує, як великі й дрібні зміни можуть вплинути на подальший шлях персонажа.

Арчі Фергюсон буде неодноразово щось втрачати. Він побачить смерть друга й побачить смерть президента. Проте Пол Остер залишає певні константи в житті хлопця. Відтак «4321» — книга про те, що яких би пертурбацій не зазнала історія, фундамент особистості залишається непорушним.

Анджела Нанетті  «Мій дідусь був черешнею».

Чотирирічний Тоніно живе в невеликому італійському містечку та понад усе любить приїжджати до дідуся й бабусі в село. Дідусь постійно розповідає щось нове про реальність довкола: як слухати дерева й що відбувається з найближчими після їхньої смерті. Щойно в Тоніно помирає бабуся, він намагається усвідомити свою втрату й розібратися, що відбувається з приходом смерті.

Попри те, що книжку Анджели Нанетті рекомендують читати з дев’яти років, авторка порушує тему, яка турбує нас в будь-якому віці, — як пояснити людині смерть і прийняти відхід близьких. 

Селья Агава «Те, що падає з неба».

Одного дня на маму восьмирічної Саари падає брила льоду, а іншого її тітка виграє лотерею й купує величезний маєток. Одній людині щастить, іншій – ні. Короткі історії про це обертаються навколо малої дівчини. Героїня намагається осмислити світ навколо й розгадати його загадку, наче Еркюль Пуаро з її улюбленого телевізійного шоу. Селья Агава протиставляє наївність Саари безапеляційності життя: вона спостерігатиме смерть і депресію й міркуватиме про плинність часу. Абсурд, що часто супроводжує трагедію і смерть, тут зведений в абсолют. Крізь трохи відсторонений погляд дитини авторка показує, що скорбота — це необов’язково про надривні сльози. Вона також може бути про допитливість або навіть спокій.

Сьюзен Зонтаґ «Хвороба як метафора».

Своїм есе Сьюзен Зонтаґ відповіла на поставлений їй діагноз раку молочної залози. У тексті вона намагається розібратися, чому люди в різні часи були схильні створювати навколо хвороби метафоричний флер вищої сили. Діагноз туберкульозу, а пізніше — раку чи СНІДу сприймався як вирок, очищення чи кара за гріхи. На думку авторки, хвороба залишається лише хворобою: у ній немає ніякої таємничого фатуму.

Ролан Барт «Нотатки про фотографію».

У французького філософа Ролана Барта виникла ідея написати цю останню його опубліковану роботу після смерті матері в 1977 році. Якось він сидів, розглядаючи її світлини й усвідомлюючи, що назавжди втратив близьку людину. Одна з фотографій матері зачепила його особливо сильно — на ній п’ятирічна дівчина стояла зі своїм братом. Звідси й почалися роздуми філософа про природу фотографії та особливу деталь на знімку, що може зачепити глядача. Для Ролана Барта світлини стали не просто зануренням у візуальні сюжети, а способом осмислити смерть найдорожчої людини та зберегти пам’ять про неї.

Джоана Дідіон «Рік магічного мислення»

Документальні записки про те, як пережити втрату

Кохання і смерть – найбільш безпрограшні теми для хорошої книжки; саме про кохання і смерть пише Джоан Дідіон. Вона почала писати цю книжку в травні 2004 року, через чотири місяці після того, як її чоловік Джон Данн впав у вітальні їхньої квартири в Верхньому Іст-Сайді і помер від серцевого нападу. Це було 30 грудня 2003 року. За годину до цього пара повернулася додому з лікарні: в цей момент там у комі перебувала їхня 38-річна донька Кінтана, яка впала в кому через септичний шок, викликаний пневмонією.

«Рік магічного мислення» присвячений тому, як пережити горе та втрату. Як? Ніяк. Просто жити і визнавати, що тобі погано, так, що ти готовий померти. Джоан пише сухо, уривчасто, прямолінійно, різко, іноді навіть грубо. Де вона бере цю сміливість – вести прямий репортаж про смерть свого чоловіка, не зрозуміло, але робить це так, що хочеться закарбувати, запам'ятати, зафіксувати кожну фразу.

Дідіон безжально описує, як її чоловік завмер, потім впав, як у нього пішла кров з носа, як через 5 хвилин в будинку з'явилася швидка, потім ще одна, як вони їхали в лікарню за шість кварталів від її будинку, як біля дверей госпіталю її зустрів соціальний працівник («поганий знак», пише Джоан). 

Джоана Дідіон «Сині ночі»

 Книга розповідає про те, як письменниця пережила ще одне горе: через півтора року після смерті чоловіка померла її донька Кінтана, яка після похорону батька пережила крововилив у мозок. Їй було 39 років.

3.      КНИГИ ПРО САМОТНІСТЬ ПІД ЧАС ВІЙНИ.

Вівека Мурті «Самотність» («Together»).

Чому людина може так сильно переживати через відчуття самоти? Тому що ми, як вид, росли та розвивалися у спільнотах.

⠀Самотність – про втрату зв’язку. З кимось або чимось важливим. Людина еволюціонувала в зграї. Наодинці до певного моменту історії в неї були мізерні шанси вижити. Серед людей було безпечніше та ефективніше. З’являлася змога не бути постійно напоготові, і трохи видихнути, поки варту несе хтось інший.

⠀Відчуття безпеки формується від цього відчуття приналежності. Коли зв’язок розривається чи втрачається, сигнальна система реагує тривогою. В здоровому трактуванні вона підказує людині, що зв’язок варто поновити.

⠀Оскільки ми слабо розуміємо сигнали нервової системи, а ментальність обтяжена ідеями, що просити про дружбу, підтримку, любов – це слабкість, виходить, що людина не йде назустріч своїм потребам, а навпаки – відчужується від них.

⠀Самотні люди тривожні, напоготові й можуть здаватися злими. Це тому, що злість ховає їх сором, провину та страх за самоту. Усі сили йдуть на утримання важких переживань і на більш м’які та коректні форми взаємодії сил не залишається.

⠀Ми ведемо не лише боротьбу з ворогом, але й внутрішню боротьбу. І проблеми, з якими живе людина, навіть якщо вам вони здаються мізерними, реальні настільки ж, наскільки реальними є ваші великі проблеми. Постарайтеся бути добрими, особливо з тими, кого не знаєте та не розумієте.

4.      КНИГИ, ЩО ДОПОМОЖУТЬ ЗНИЗИТИ РІВЕНЬ ТРИВОЖНОСТІ

Попри те, що наша психіка здатна адаптуватися під будь-які складнощі, кожен день бойових дій у рідній країні пережити надзвичайно складно. Якщо такий стан заважає вам в побуті, на роботі або в стосунках з близькими, ми радимо не нехтувати професійною психологічною підтримкою. Проте завжди корисно розібратись в механізмах й причинах тривожності та дізнатись про дієві методи подолання.

Луїза Хей «Зціли себе сам»

Тривожність дуже часто викликана нашим ходом думок та патернами мислення. Ця книжка - це мотиваційний бестселер, що відкриває очі на це. Завдяки технікам позитивного мислення та фільтрації думок, через зміну ставлення до себе і усього, що відбувається довкола, можливо докорінно змінити своє життя.

Ірвін Ялом «Вдивляючись у сонце. Долаючи страх смерті»

Автор не обіцяє моментальних результатів. Натомість він щиро та без еківоків розповідає про причинно-наслідковий зв'язок певних випадків у житті та виникнення страхів та тривожності. З тонким гумором та турботливою інтонацією професор психотерапії звертається до читача з проханням помічати прекрасне довкола та вчасно звертати увагу на зміни свого внутрішнього стану. 

Байрон Кейті «Любити те, що є»

Книга напівавтобіографічна, Кейті описує процеси психологічного переродження на власному прикладі, доповнюючи це прийомами та установками. Також відчувається відгомін буддистських догм, що пропагують схожі цінності. Тут можна прочитати про стадії виходу з депресії та етапи подолання тривожності.

Ембер Рей «Обирай себе» 

Якщо ви розумієте, що корінь вашої тривожності породжений страхом осуду, залежності від думки інших та тиском оточення, то Ембер Рей здатна надихнути на роботу над собою. Авторка розмірковує над важливістю завжди обирати себе, свій комфорт та душевний спокій. Бо хто ж це зробить за нас?

Маршал Ґолдсміт і Марк Рейтер «Перемикайся»

Ця книга для тих, кому набридло постійно відволікатися на побічні справи та непотрібні дрібниці, а потім картати себе за це, підвищуючи загальний фон тривожності. Книга вчить працювати з повсякденними тригерами, аналізувати їх вплив та свідомо регулювати їх необхідність у житті.

5.      КНИГИ ПРО ВІЙНУ, ЯКІ ВАРТО ПРОЧИТАТИ СЬОГОДНІ

Книги про війну, у центрі яких не воєнні дії, а людина та її відчуття на тлі страшних історичних подій.

«Сховище. Щоденник Анни Франк»

Анна Франк — єврейська дівчина, що народилася й жила в Німеччині. В 1933 разом з родиною вона поїхала до Амстердама, щоб втекти від нацистів. Але, на жаль, втекти не вдалося: в 1942 році, коли в Амстердам зайшли німці, Анна з родиною була вимушена сховатися на горищі аптеки, де працював її батько, і провести в сховищі майже два роки. Тоді ж 13-річна Анна почала вести щоденник, де описувала власні відчуття, а також своє перебування у сховищі. Анна померла в концтаборі Берген-Бельзен у 1945 році, дівчині було 16 років – але її щоденник зберігся, і в 1947 році його видав батько Анни Ото Франк, що вцілів в Аушвіці. 

Едіт Еґер «Вибір»

Едіт Еґер — відома й успішна психотерапевтка, спікерка на найбільших конференціях Америки, гостьова лекторка в топуніверситетах США й... та, що вижила в Аушвіці. Коли Едіт виповнилося 90, вона вирішила видати книжку спогадів — про власну травму, зцілення й власні методи терапії, які допомогли стільком людям. І якщо щоденник Анни Франк — це художній твір, в якому є місце вигадкам і метафорам, то книга Егер – наукпоп і гарний помічник для кожного з нас — у тому, як не збожеволіти, навчитися давати волю почуттям, не знецінювати власного болю й страждань інших людей та, головне, й далі жити, попри жахливу реальність.

Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу. Психолог у концтаборі» «Автор пережив життя в концтаборі, де єдиним, що в нього залишилось, було його тіло. Мені було цікаво, що допомагало йому не здатися та не накласти на себе руки в умовах іще гірших, ніж ті, в яких знаходжусь я».

 «Людина в пошуках сенсу» — не лише головна книга Франкла, а й один з ключових текстів психології XX століття. Психолог написав її в 1946 році, після того, як провів два роки в концтаборах в Аушвіці й Дахау. У ній він описує свій моторошний досвід перебування там, а заразом виводить свій головний психотерапевтичний метод – це пошук сенсу в усіх проявах життя, навіть найстрашніших. 

Юрій Шевельов «Я — мене — мені... (і довкруги)»

Шевельов народився у 1907 році в Харкові в родині німецького походження, жив у Львові, а в 1944 році переїхав до Німеччини, згодом — у США, де працював у Гарвардському університеті. «Я — мене — мені... (і довкруги)» — це щоденник, спогади Юрія Шевельова про Україну та повоєнні роки в Європі. 

Олександр Довженко «Україна в огні»

«Україна в огні» — кіноповість Олександра Довженка 1966 року, присвячена подіям Другої світової війни в Україні. Головні герої — українські селяни, звичайна родина, що мешкає на Вінниччині. Саме ці місця одними з перших в Радянському союзі взяли на себе удар німецьких фашистів. Особливість цього тексту в стилістиці: драматично, насичено, яскраво та глибоко психологічно Довженко описує страхіття, що приносить війна, і те, як вона нівечить долі простих людей — конкретної української родини.

 «Сліди на дорозі» (Валерій Маркус, раніше — Ананьєв): «Це автобіографічна книжка ветерана російсько-української війни про становлення особистості героя, війну на Донбасі, людей, країну та життя яким воно є».  

«Вибір. Прийняти можливе» (Едіт Ева Еґер): «Авторка пережила концтабір і ділиться своєю історією проживання травматичного досвіду» 

“Islands of abandonment» (Cal Flyn): «Книжка насправді не про війну, а про те, як різні місця відроджуються після війн і катастроф. Доволі оптимістично й водночас без моралізаторства».

6.      КНИГИ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ КРАЩЕ РОЗІБРАТИСЯ В СЬОГОДЕННІ

«Подолати минуле: глобальна історія України» (Ярослав Грицак): «Щоб жити свідомо та планувати майбутнє, треба знати й розуміти своє минуле. Дана книжка якраз дуже добре пояснює події сьогодення, які насправді є незакритим гештальтом минулого».

«Кафе «Європа»» (Славенка Дракуліч): «Книжка про те, як країни Східної та почасти Південної Європи проходили шлях від соцблоку до ЄС. На тлі вступу до ЄС цікаво провести паралелі між нашим та східноєвропейським досвідом. Бо наразі в нас гостріше постає проблема, так би мовити, розриву між прагненням до європейських цінностей та пострадянською ментальністю».

«Мости замість стін, або Що об’єднує українців?»: «Дуже крута книжка з 20 есеями про Україну після окупації Криму росією. Це читання, яке допомагає глибше подивитися на те, що відбувається, і побачити, як давно йде ця війна проти нас».  

«Друга світова війна» (Вінстон Черчилль): «До читання мене підштовхнуло нерозуміння політичної системи сьогодення: як можливо допустити повномасштабну війну в центрі Європи, чому світові лідери зволікають з рішучими діями у відповідь на невиправдану агресію? Досвід початку Другої світової війни привабив мене історичним підґрунтям для власного аналізу війни в Україні». 

ЩЕ МОЖНА ПОЧИТАТИ:

·           «21 урок для 21 століття», «Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства» (Ювал Ной Харарі);

·           «48 законів влади» (Роберт Грін);

·           «Плисти проти течії» (Хорхе Анхель Ліврага); 

·           «Війна за реальність» (Дмитро Кулеба);

·           «Це не пропаганда» (Пітер Померанцев); 

·           «За лаштунками імперії» (Віра Агеєва);

·           «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним», «Шлях до несвободи. Росія, Європа, Америка» (Тімоті Снайдер);

·           «Майдан. Таємні файли» (Брати Капранови);

·           “Next 100 years” (George Friedman);

·           «Схiдно-захiдна вулиця» (Філіп Сендс);

·           «Я змішаю твою кров з вугіллям» (Олександр Михед);

·           «Історія України» (Наталія Полонська-Василенко);

·           «Нарис історії України» (Ярослав Грицак);

·           «Збагнути росію» (Олександр Палій);

·           «Мільйон перший» (Алла Дудаєва);

·           «Брама Європи» (Сергій Плохій);

·           «Освіта в радянській Україні» (Іван Коляска);

·           «Принципи української революції» (Степан Бандера).

7.              КНИГИ ДЛЯ САМОРОЗВИТКУ

 «Як ви збудуєте своє життя» (Клейтон Крістенсен): «Тема книги виявилася актуальною для мого життєвого етапу — про теорії, які можна застосовувати в особистому житті та при побудові кар’єри, щоб не збитися зі шляху, жити з урахуванням своїх цінностей та досягти результату, яким будеш задоволений».  

«Знайти своє покликання» (Кен Робінсон): «Книжка про пошук у собі “потрібності” цьому світові. Сподіваюся завдяки підказкам із книжки знайти в собі те, що не вдалося до війни». 

«Визначні роки. Від 20 до 30. Вмикай на повну та досягай максимуму» (Меґ Джейн): «Книжка про те, як не проґавити можливості у віці від 20 до 30 років. Як не сподіватися на те, що згодом стане краще, а використовувати всі наявні ресурси»

ЩЕ МОЖНА ПОЧИТАТИ:

·           професійну літературу — «Кар‘єра без драм і травм» (Анна Мазур, Настя Пасенко), «Графічний дизайн: підхід і мова» (Ґевін Емброуз), «Скарга — це подарунок. Як зберігати лояльність клієнтів» (Джанелл Барлоу), «Inspired. Усе, що потрібно знати продакт-менеджеру» (Марті Каган);

·           наукову літературу — «Структура реальності» (Девід Дойч), “The God  Equation” (Michio Kaku), «Як влаштована економіка» (Ха-Джун Чанг), «Коротка історія про все на світі», «Тіло» (Білл Брайсон);

·           мотиваційну літературу — «Закони переможців. Мудрі істини, стратегії успіху (Бодо Шефер), «Думай і багатій» (Наполеон Гілл).      

8.              КНИГИ ПРО ПСИХОЛОГІЮ

«Ненасильницька комунікація. Мова життя» (Маршалл Розенберг): «Книга про патерни спілкування з оточенням та принципи, які допомагають налагодити розуміння одне одного — як у стосунках, так і в будь-якій іншій сфері життя, де комунікація є ключем».

«Покінчи з “хорошою дівчинкою”. Як переписати застарілі правила, відкрити в собі джерело сили і творити наповнене життя» (Махо Мольфіно): «Книжка про осмислення свого життя, комплексів та блоків. Вважаю себе “хорошою дівчинкою” та бачу, що в декількох питаннях мене це блокує, тому цікаво почитати, чому так склалося та як цього позбутися». 

«Герої книг на прийомі у психотерапевта» (Клаудія Хохбрун, Андреа Боттлінгер): «Цікаво поглянути на персонажів улюблених творів під кутом їхніх психологічних травм. А ще — зрозуміти, як їхні травми відбивали історичні події в суспільстві та потреба в яких героях супроводжувала різні культури». 

ЩЕ МОЖНА ПОЧИТАТИ:

·           «Простими словами» (Марк Лівін, Ілля Полудьонний);

·           «Радикальне Прощення» (Колін Тіппінг);

·           «Дар» (Едіт Ева Еґер); 

·           «Депресія і тіло» (Лоуен Олександр);

·           «Для стосунків потрібні двоє» (Володимир Станчишин);

·           «Що приховує аутизм. Майбутнє нейрорізноманіття» (Стів Сільберман);

·           “Being genuine: Stop being nice, start being real” (Thomas d’Ansembourg);

·           «Ігри, у які грають люди» (Ерік Берн);

·           «Люби без ілюзій. Як звільнитися від токсичних стереотипів і побудувати здорові стосунки» (Анна Топіліна);

·           «Прокрастинація» (Джейн Б. Бурка);

·           «Мистецтво зосереджуватися. Як у нас вкрали увагу» (Йоган Гарі);

·           «Дофамінове покоління. Де межа між болем і задоволенням» (Анна Лембке).

 

9.              КНИГИ -БІОГРАФІЇ, МЕМУАРИ, СПОГАДИ 

 «Становлення» (Мішель Обама): «Ретроспектива власного життя від колишньої Першої леді США. Зараз ця книжка видається надзвичайно вдалим вибором — вона і про вплив культури на життя, і про пошук себе, і про пошук чогось ближчого до своїх бажань (навіть кар’єри)». 

«Дорога Святого Якова» (Дзвінка Матіяш): «Чудова книжка про інсайти, відчуття та відкриття, що їх робить людина під час подорожей. Книжка про українську пару, яка здійснює паломництво всесвітньо відомим маршрутом Каміно-де-Сантьяго, а ще в ній багато роздумів і відсилок до 2014-го року».

«Посібник астронавта з життя на Землі» (Кріс Гедфілд): «Книжка про те, як зрозуміти, що в наших силах змінювати майбутнє. Спочатку здалось, що вона дуже далека від сьогодення, але виявилось, що вона вчить мене приймати теперішню реальність навіть із найгіршими можливими сценаріями розвитку». 

ЩЕ МОЖНА ПОЧИТАТИ:

·       «280 днів навколо світу. Історія однієї мрії» (Артемій Сурін);

·      «Щоденник книгаря» (Шон Байзелл);

·      «Як писали класики» (Ростислав Семків);

·      «Неприродні причини. Нотатки судмедексперта» (Ричард Шеперд);

·      «Спостерігаючи за англійцями» (Кейт Фокс);

·      «Коко Шанель» (Анрі Гідель);

·      «Рембрандт» (Гледіс Шмітт);

·      «Чоловік у червоному халаті» (Джуліан Барнс);

·      «Жінка, у якої є план» (Мей Маск).

А ще підписники читають «Матера вам не наймичка, або Чому діти — це прекрасно» Каті Бльостки та Біблію.

10.       ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

Це найпопулярніша категорія книжок — 40% респондентів читають саме художню літературу. Судячи з відповідей, вона найкраще допомагає зануритись в інший світ і бодай на деякий час відволіктися від реальності війни та тривожних новин. 

УКРАЇНСЬКА ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

«Тореадори з Васюківки» (Всеволод Нестайко): «Дуже добра й сонячна книжка, яка дозволяє знову пережити дитинство»

«Район Д» (Артем Чех): «Це збірка автобіографічних розповідей про Черкащину, а мені саме хотілося читати про українські міста».  

«Кобзар» (Тарас Шевченко): «Читання “Кобзаря” робить мою русофобію сильнішою, але все ще недостатньою. Допомагає відновити та проаналізувати історичний контекст та причини війни, яка почалась навіть не 8 років тому, а триває вже протягом століть».

«Франческа. Повелителька траєкторій» і «Франческа. Володарка офіцерського жетона» (Дорж Бату): «Це дуже веселі й цікаві історії, які підіймають настрій і відволікають від думок про війну. Крім того, автор цікаво розповідає про свою роботу в NASA та різні “космічні” подробиці».

ЩЕ МОЖНА ПОЧИТАТИ:

·           «Вартовий брами» (Зірка Шевченко);

·           «Супермаркет самотності» (Ірена Карпа);

·           Шевченківський словник;

·           «Рекреації» (Юрій Андрухович);

·           «Залізна вода» (Мирослав Лаюк);

·           «Мері та її аеропорт» (Євген Положій);

·           «Амадока» (Софія Андрухович);

·           «Коханка з площі Ринок» (Андрій Кокотюха);

·           «Мій дід танцював краще за всіх» (Катерина Бабкіна).

ЗАКОРДОННА ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

«Маленькі жінки» (Луїза Мей Олкотт): «Романи ХІХ століття найбільше мене розважають. Люблю їх читати для поліпшення настрою».

«Theft of swords» (Michael J. Sullivan): «Хотіла добре провести час у фантастичному світі, не згадуючи про нещастя, яке спіткало нашу країну. Мене зацікавив сюжет книги…». 

«Трепет» (Меггі Стівотер): «Читала цю книжку років у 17, це підліткова романтика схожа на “Сутінки”. Була потреба кудись сховатись і не думати про реальність…». 

«Середня стать» (Джеффрі Євгенідіс): «Це оповідь про більш ніж півстолітнє життя грецьких біженців. Вона величенька — 700 сторінок».  

ЩЕ МОЖНА ПОЧИТАТИ:

·           фантастику всіх жанрів — «Гаррі Поттер» (Джоан Роулінг), «Володар перснів» (Дж. Р. Р. Толкін), «Дюна» (Френк Герберт), «Чорнильна кров» (Корнелія Функе), «Трон зі скла» (Сара Дж. Маас), «Дискосвіт» (Террі Пратчетт), «Колесо часу» (Роберт Джордан), «Відьмак» (Анджей Сапковський), «Фантоми» (Дін Кунц); «Притулок» (Меделін Ру), «Магістр Диявольського Культу» (Мосян Тонсю);

·           детективи, зокрема авторства Роберта Ґелбрейта та Агати Крісті; 

·           класику — «Мартін Іден», «Жага до життя» (Джек Лондон), «Граф Монте-Крісто» (Олександр Дюма), «Трилогія бажання» (Теодор Драйзер), «Атлант розправив плечі» (Айн Ренд), «Острови поміж течій» (Ернест Гемінґвей), «Колгосп тварин», «1984» (Джордж Орвелл);

·           сучасну літературу — «Чоловік на ім’я Уве», «Тривожні люди» (Фредрік Бакман), «Природа всіх речей», «Місто дівчат» (Елізабет Ґілберт), «Норвезький ліс» (Харукі Муракамі), «Дерево росте в Брукліні» (Бетті Сміт), «Бог завжди подорожує інкогніто» (Лоран Гунель), «Художник хиткого світу» (Кадзуо Ішіґуро), «Рік у Провансі» (Пітер Мейл), «Герцог і я» (Джулія Куін), «Після» (Ганна Тодд), «Випадкові наречені» (Крістіна Лорен). 

ЩО ЩЕ МОЖНА ПОЧИТАТИ:

·            «Тріумфальна арка», «Три товариші», «Тіні в раю», «Ніч у Лісабоні» (Еріх Марія Ремарк);

·           «Хлопчик у смугастій піжамі» (Джон Бойн);

·           «Україна в огні» (Олександр Довженко);

·           доповнене видання 2014 року «Anarchy in the UKR», «Інтернат» (Сергій Жадан);

·           «Третя кабінка — Лос-Анджелес» (Олена Захарченко);

·           «Повернутися дощем» (Світлана Талан);

·           «Звіяні вітром» (Марґарет Мітчелл);

·           «День гніву» (Артуро Перес-Реверте);

·           «Пастка-22» (Джозеф Геллер).      

Тож читайте, якщо маєте змогу та бажання. Тим паче, що українські книгарні та видавництва зараз максимально підтримують своїх читачів і пропонують їм безкоштовний доступ до своїх книжок.

Джерела:

Vogue UА

Happy Monday https://cutt.ly/KKlhpCh

Заборона

Група Viber «Психологічна підтримка»