Як зберегти себе у важкий час (у воєнний час)

 

ЯК ЗБЕРЕГТИ СЕБЕ У ВАЖКИЙ ЧАС (У ВОЄННИЙ ЧАС)

Події останнього часу завдають багато тривоги, переживань, відчуття невизначеності. Але для людини важливо не забути події та відчуття, не заблокувати емоції, а прожити свій стан.

Існує 5 стадій горя, втрат та життєвих змін, які ми повинні пройти.

1 стадія - ЗАПЕРЕЧЕННЯ. «Не може зі мною такого статися!» Нам складно сприймати скрутні ситуації.

2 стадія - ЗЛІСТЬ. «Я ненавиджу. Тут небезпечно та страшно. Я хочу спалити реальність, у якій таке відбувається» - це думки в голові. Тут головне – спрямовувати негативну енергію на корисні справи, а не на близьких людей.

3 стадія – ТОРГ. Ми починаємо «домовлятися» про те, на що не можемо вплинути. «Якби я поїхала, то цього не сталося» або «Треба було не їхати, а залишатися вдома». Але ми вперто продовжуємо торги і виходимо на шлях до відчаю та безпорадності, а іноді знову до агресії.

4 стадія – ДЕПРЕСІЯ. Продовження стану безпорадності. Потрібно проаналізувати, чим можемо «тут і зараз» допомогти собі та близьким людям. Починаємо виконувати та ставити галочки. Чим більше з'являтиметься виконаних справ, тим більше зростатиме почуття контролю над власним життям.

5 стадія - ПРИЙНЯТТЯ. Після проходження всіх етапів ситуація вбудовується в досвід, і життя триває далі.

⠀Складнощі виникають, коли на якомусь етапі відбувається злам. Обставини, що швидко змінюються, змушують негайно реагувати на них, не залишаючи нам шансу зупинитися, поплакати або позлитися. Під таким тиском у психіки немає можливості пережити подію. Тоді бажане полегшення не приходить: або життя зупиняється в моменті травми, або ж стрес посилюється, що впливає на психічний і фізичний стан людини.

Під час тривалого перебування в емоційній напрузі, організм потребує

УКРАЇНСЬКІ ДІТИ ЗА КОРДОНОМ: ПРОБЛЕМИ В ОСВІТІ

 

УКРАЇНСЬКІ ДІТИ ЗА КОРДОНОМ: ПРОБЛЕМИ В ОСВІТІ

Через напад Росії на Україну, за кордоном опиналась велика кількість українських дітей. Але ці діти – це майбутнє нашої країни, наш потенціал. Тому важливо, щоб кожна дитина, яка зараз перебуває за межами своєї країни, продовжила здобувати освіту.

Важливо, аби дитина проходила адаптацію у закладі освіти країни перебування і водночас не відлучилася від освітніх стандартів України, зокрема продовжувала вивчати українську мову, історію України.

Але не все так просто з цим питанням. Наприклад, більшість батьків та учнів бажає продовжувати навчання в українських закладах освіти у дистанційному форматі. Та в деяких країнах умовою перебування біженців є відвідування дитиною місцевої школи. Освітній омбудсмен України узагальнив проблеми, з якими стикаються нині діти з України за кордоном.

1. Доступ до української освіти

Частина шкіл на території України через бойові дії або окупацію не організували дистанційне навчання. Кожна дитина може бути зарахована до іншої школи та приєднатися до дистанційного навчання в будь-якій школі на території України. На жаль, значною проблемою є те, що деякі директори, дізнавшись, що дитина перебуває за кордоном, відмовляють у доступі до освіти. Це пряме порушення прав дітей, що тягне за собою відповідальність керівника.

2. Психологічний стан

Перша психологічна допомога: допомога при перших реакціях на травматичну подію

 

ЯК НАША ПСИХІКА ПЕРЕЖИВАЄ ВІЙНУ?

 

ЯК НАША ПСИХІКА ПЕРЕЖИВАЄ ВІЙНУ?

(від психотерапевта Едгара Соболєва)

Люди сьогодні повинні зберігати адекватний психічний стан, щоб допомагати собі і тим, хто цього потребує. Наше завдання — забезпечити сильний тил для передової.

У перші дні війни стан у всіх був приблизно однаковий — шоковий. Сталось те, чого ми не очікували. У нас не було достатньо побудованих нейронних ланцюгів на те, щоб переживати війну. Цей стан регресує психіку. Він переводить її з високого функціонування до дуже базових реакцій виживання. Ми хочемо або бігти, або битися, або завмираємо.

Багато українців відчули згуртованість, а це відбувається, коли стан людей приблизно однаковий, і всі відчувають одне одного, бо знають, як почувається сусід. Він так само не знає, що робити. Це групові емоції. Але також у кожного є свої індивідуальні реакції.

Людини сьогодні може перебувати в трьох станах:

·     Стан повної безпеки. Коли перебуває далеко від лінії фронту (умовно Львів, Варшава, Ужгород). Польща — це абсолютна безпека, бо це країна НАТО, Львів — це умовна безпека.

·     Стан помірної тривоги. Коли ми, наприклад, у Києві, чуємо роботу ППО, навколо є реальна небезпека. Тіло під стресом і виснажується.

·     Критичний стан. Близький до травматичного, наприклад, коли ракета влучила в будинок.

Деструктивні стани — ті, що тривають занадто довго. Навіть шок є нормальним і корисним, якщо він проходить. Тривога є корисною, якщо вона переходить в інші стани — у страх, депресію, в дію, потім у радість і так по колу. Якщо психічне життя завмирає — це не добре.

Динамічний стан — це позитивний стан. Ми можемо відчувати тривогу, страх, прочитавши якусь новину, але ми знаємо, що це закінчиться, що потім буде новий день, і ми зможемо щось зробити.

Продуктивні стани — це стани повернення собі контролю загалом. Війна — це руйнація. І вона руйнує не лише цегляні будинки, зв’язки між родинами, друзями, але й наш внутрішній світ.

Під час таких складних ситуацій і коли людина пережила травму, будь-який стан є нормальним. Будь-що, що трапляється з людиною, — це її реакція і відповідь, яка еволюційно формувалась мільйони років, і яка захищає людину: бігти, завмирати або битися. Це адаптивна реакція організму. Тяжкий стрес, паніка, страх, тривога потрібні, щоб вижити.

ПОРАДИ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ В ДІТЕЙ І БАТЬКІВ від Мішель Борби

ПОРАДИ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ В ДІТЕЙ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ

від психологині Мішель Борби

У дітей є вагомі причини переживати занепокоєння. 

Діти стресують, коли починаються розмови про повномасштабну війну, про те, що один з батьків може податися в армію. Ще більше переживають, коли диктори новин розповідають про обстріли шкіл, а батьки закуповують гречку, туалетний папір, укріплюють будинки та квартири, перетворюючи їх на бункери. 

Ось декілька способів допомогти дітям і дорослим полегшити надмірну тривогу від консультантки та педагоги ні Мішель Борби.

Поставтеся до тривоги серйозно

У тривожних дітей більша ймовірність розвитку депресії, а в підлітковому віці вони набагато частіше зловживають психоактивними речовинами. Симптоми стресу проявляються у дітей у віці від трьох років. 

Спробуйте стратегію TALK від Мішель Бурби.

Т – Налаштуйтеся на емоційний стан вашої дитини. Уважно спостерігайте за дитиною і подивіться, як вона справляється зі стресом.

Наприклад: чи боїться вона залишитися на самоті, перебувати в темних чи закритих місцях, чи має труднощі з концентрацією уваги, чи надмірно дратівлива, чи надто емоційно реагує на будь-які раптові звуки, повертається до моделей поведінки, притаманних попереднім періодам розвитку, чи страждає від нічних кошмарів тощо.

А – Створіть по можливості безпечне середовище.

Першочерговим завданням дорослих є запевнити дитину, що їй нічого не загрожує. Наголошуйте дитині на тому, що люди вживають заходів, щоб зберегти нашу країну в безпеці та допомогти тим, хто постраждав: поліцейські, медики, військові, пожежники. Обіймайте, слухайте і будьте поруч. Пам’ятайте, що травмовані діти є вразливішими.

АРТТЕРАПЕВТИЧНІ СПОСОБИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ від Вікторії Назаревич

 

АРТТЕРАПЕВТИЧНІ СПОСОБИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ

від психотерапевтки Вікторії Назаревич

Арттерапія - це вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості. Вперше цей термін був використаний Андріаном Хілом у 1938р. при описі своєї роботи. Основна мета арттерапевтичної діяльності – аналіз та позитивний вплив на психоемоційний стан людини.

1. Втомився – малюй квіти.

2. Злий – малюй лінії.

3. Болить – ліпи.

4. Нудно – заповни листок паперу різними кольорами.

5. Сумно – малюй веселку.

6. Страшно – плети макраме або роби аплікації з тканин.

7. Відчуваєш тривогу – зроби ляльку-мотанку.

8. Обурюєшся – рви папір на дрібні шматочки.

9. Турбуєшся – складай оригамі.

10. Напружений – малюй візерунки.

11. Важливо згадати – малюй лабіринти.

12. Розчарований – зроби копію картини.

13. Зневірився – малюй дороги.

14. Треба щось зрозуміти – намалюй мандали.

15. Треба швидко відновити сили – малюй пейзажі.

16. Хочеш зрозуміти свої почуття – малюй автопортрет.

17. Важливо запам’ятати стан – малюй кольорові плями.

18. Якщо треба систематизувати думки – малюй стільники або квадрати.

19. Хочеш розібратися в собі й своїх бажаннях – зроби колаж.

20. Важливо сконцентруватися на думках – малюй точками.

21. Для пошуку оптимального виходу із ситуації – малюй хвилі й кола.

22. Відчуваєш, що «застряг» і треба рухатися далі – малюй спіралі.

23. Хочеш сконцентруватися на меті – малюй сітки й мішені.

Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/5043-23-artterapevtychni-sposoby-samorehuliatsii