ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ДІТЯМ ПРО КІБЕРБУЛІНГ?

 

Згідно з опитуваннями, майже кожен третій учень піддавався знущанням з боку своїх однолітків у школі принаймні один раз протягом останнього місяця.

Сьогодні з ініціативи ЮНЕСКО вперше 4 листопада відзначають Міжнародний день боротьби з насильством та утисками у шкільному середовищі, включаючи кібербулінг.

Ось деякі найбільш поширені питання дітей про кібербулінг та відповіді на них.

1. Як відрізнити дружні кепкування та жарти від знущань?

Іноді буває важко сказати, чи жартує людина чи навмисно намагається зробити тобі боляче. Люди часом роблять неприємні коментарі на нашу адресу, а потім відмахуються і кажуть: «Та все гаразд, я просто пожартував», «Ти приймаєш усе надто близько до серця».

Якщо тобі неприємно, боляче, і люди явно сміються не з тобою, а з тебе, значить, справа зайшла надто далеко. Якщо ти кажеш їм про свої почуття і просиш припинити знущання, але вони продовжують так само, це вже цькування. Тобі не слід з цим миритися – краще одразу звернутися по допомогу.

2. Які наслідки буллінгу в Інтернеті?

У кібербулінгу багато серйозних наслідків. Цькування може негативно позначитися на емоційному стані людини: постійне пригнічення, засмучений, може з’явитися почуття сорому або зникнути інтерес до речей, які зазвичай приносили задоволення. Впливає на фізичний стан – втрата апетиту, поганий сон, відчуття втоми, головний біль. У поодиноких випадках кібербулінг може навіть призвести до самогубства.

3. До кого звернутися, якщо ти став жертвою цькування в інтернеті?

Якщо тобі здається, що з тебе знущаються, насамперед звернись до дорослих, родичів, знайомих, яким ти по-справжньому довіряєш, з ким у тебе склалися близькі стосунки. У школі ти можеш поговорити з учителем, тренером чи психологом.

Якщо з якихось причин ти не хочеш говорити ні з ким із тих, кого знаєш особисто, то можеш звернутися за професійною допомогою – знайди телефон довіри для дітей та підлітків в інтернеті. Зазвичай такі телефони працюють цілодобово, на дзвінки відповідають досвідчені психологи.

Якщо ти вважаєш, що тобі зараз загрожує небезпека – негайно дзвони до поліції.

Добре також було б зібрати «докази» – зберегти текстові повідомлення та зробити фотографії постів чи коментарів у соцмережах, які, як тобі здається, є образливими та принижують твою гідність.

Не варто забувати і про можливість поскаржитися на цькування безпосередньо співробітникам соцмереж. Тут можна знайти інформацію про те, як звернутися за допомогою на платформі Facebook. Аналогічний сервіс є і Twitter.

4. Як розповісти дитині батькам про знущання над нею в інтернеті?

Відносини з батьками у всіх складаються по-різному, але розпочати таку розмову дуже важливо. Насамперед вибери зручний для всіх час, коли батьки не зайняті, нікуди не поспішають і можуть тебе спокійно вислухати. Спробуй пояснити їм, що це дуже серйозна проблема. Швидше за все, батьки захочуть і намагатимуться допомогти.

До речі, батьки можуть набагато менше знати про соцмережі, ніж дитина. Тому знадобляться додаткові роз’яснення щодо цієї теми.

5. Як можна допомогти друзям, що потрапили в біду, особливо якщо вони не хочуть звертатися за допомогою до дорослих?

Будь-якій людині потрібна підтримка. Для початку постарайся просто вивести на розмову та вислухати свого друга чи подругу. Що відчуває друг? Чи хоче він повідомити про те, що відбувається комусь із дорослих, звернутися за допомогою? Якщо ні, то чому?

Можна запропонувати піти до дорослих разом. Якщо друг продовжує відмовлятися, постарайся знайти дорослого, якому можна довіряти, та попроси про допомогу. Бездіяльність може призвести до катастрофічних наслідків.

6. Як уникнути кібербулінгу, не відмовляючись від використання інтернету?

Можна заблокувати тих чи інших «друзів» у соцмережах, видалити окремі програми чи піти в офлайн на якийсь час, давши собі можливість відпочити від інтернету.

Також важливо спільними зусиллями створювати інтернет, де буде комфортно всім. Тому завжди варто стежити і за своєю поведінкою – бути ввічливою та виявляти повагу до інших користувачів.

7. Як захистити особисту інформацію в інтернеті та зробити так, щоб її не використовували проти мене?

Варто подумати про те, що й навіщо ти розміщуєш у соцмережах і хто бачить твої пости. У соцмережах є налаштування, які дозволяють контролювати ситуацію: можна обмежити коло людей, які бачать ту чи іншу публікацію або взагалі твій обліковий запис повністю, заблокувати коментарі окремих користувачів, відключити функцію «поділитися», захистити фотографії від скачування та скористатися масою інших інструментів. Важливо пам’ятати: розміщена в інтернеті інформація, навіть якщо її видалити з особистої сторінки, може ще довго зберігатися на сервері. Ніколи не розміщуйте у відкритому доступі свою домашню адресу, телефон чи номер школи.

8. Чи існує покарання за кібербулінг?

У багатьох школах передбачено заходи проти цькування. Якщо над тобою знущаються однокласники чи хтось із твоєї школи, повідом про це вчителям. Винні мають понести покарання.

На жаль, у багатьох країнах поки що немає законів, що стосуються цькування і особливо – кібербулінгу. Коли виникає потреба притягти до відповідальності винних, зазвичай використовуються закони, що стосуються схожих явищ – наприклад, домагань. У соцмережах є певні правила та стандарти поведінки, і на тих, хто їх порушує, можна поскаржитися. Команди соцмереж вживатимуть необхідних заходів – аж до повного блокування користувачів.

9. Чи несуть інтернет-компанії відповідальність за кібербулінг?

Інтернет-компанії створюють відповідні інструменти-заходи. Однак онлайн-платформи повинні робити більше для боротьби з цькуванням, і користувачі повинні повідомляти про порушення та вимагати вжиття заходів.

10. Чи існують в Інтернеті специфічні механізми для дітей та підлітків, які захищають їх від кібербулінгу?

Як уже повідомлялося вище, у кожної соцмережі є певні механізми, які дозволяють повідомляти про випадки знущань та цькування. Докладніше про це – у пункті 3.

Джерело: http://knowledge.org.ua/uk/4-listopada-mizhnarodnij-den-borotbi-z-nasilstvom-ta-utiskami-u-shkilnomu-seredovishhi/