РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ З ПИТАНЬ РОБОТИ З
СІМ’ЯМИ, ЩО ПЕРЕБУВАЮТЬ У СЖО В ПЕРІОД КАРАНТИНУ
Сьогоднішня ситуація «соціальної
ізоляції» в Україні, як і в усьому світі, викликає в кожної людини стрес, переживання,
паніку, оскільки вона стикається з тим явищем, в якому не має досвіду. В цей період не для всіх власна домівка
може бути безпечним місцем перебування, особливо для сімей, які
перебувають у складних життєвих умовах (СЖУ) (найгірше для тих, де є насильство). Це явище вплинуло на зміни
в напрямках та формах роботи працівників психологічної служби щодо здійснення
соціально-психологічного супроводу учасників освітнього процесу з такими сім’ями,
перевело в онлайн-площину взаємодію освітнього закладу з установами, що
займаються захистом прав та інтересів дітей, поглибило негативні тенденції між
членами сім’ї, оскільки всі члени родини повинні перебувати цілодобово в одному
приміщенні.
Ми, як спеціалісти психологічної служби,
отримуємо первинну інформацію, яку повинні оцінити, проаналізувати, перевірити,
спробувати змоделювати реакцію, емоцію, поведінку, членів родини і виправдати
їхні очікування в певній ситуації. І лише в такому доступному лаконічному
вигляді донести учасникам освітнього процесу інформацію про те, що
відбувається.
Люди, які мають доступ до інформації
через інтернет, телебачення, радіо, друковані видання, - вони можуть самі її перевірити, виявити
своє ставлення і готові подбати про себе, свої засоби безпеки. Сім’ї, що перебувають у СЖО не мають такого
доступу, тому вони обмежені в інформації і не можуть сформувати позитивні
емоції, бажання і мотивацію дбати про свій захист, обмежити спілкування і
залишатися у помешканні. Тому потрібно звернути увагу на сім’ї, що перебувають
у СЖО і мають високий рівень ризиків (встановлює поліція):
- сім’ї, де є насильство та загроза
життю будь-кого з членів сім’ї;
- сім’ї, куди повернулись діти після інтернату;
- сім’ї, де низький батьківський потенціал;
- сім’ї, де спостерігається емоційне виснаження;
- багатодітні сім’ї;
- сім’ї, де є дитина з особливими
освітніми потребами.
В зв’язку з тим, що практичні психологи
і соціальні педагоги працюють на дистанційному режимі, зменшується ефективність
їх роботи з такими сім’ями. Але, рекомендації, запропоновані спеціалістами соціальної сфери, стануть вам у пригоді і
допоможуть вам налагодити роботу із сім’ями, що перебувають у СЖО, на період
карантину та ізоляції.
1. Визначте прості, безпечні, відомі дорослим і дітям з сімей, що
перебувають у СЖО, шляхи інформування та спілкування з ними на відстані, коли
потрібна допомога (онлайн ресурси: соціальні мережі, електронна пошта, телефон
тощо).
2. Визначте контактну особу (дитину, маму, батька, бабусю, сусіда, родича
та ін.) з якою ви будете підтримувати дистанційний комунікативний зв'язок і
отримувати потрібну інформацію про сім’ю , що перебуває у СЖО.
3. Залучайте до роботи з сім’ями, які перебувають у СЖО, вихователів,
класних керівників, в групі/класі яких є діти з таких родин, і які можуть вам
також надати інформацію про реальний стан сім’ї та потрібну допомогу.
4.
На сайті
закладу, інформаційному стенді психологічної служби закладу повинні бути
розміщені номери телефонів «гарячих ліній» куди можуть звернутись члени сім’ї,
що перебуває у СЖО, коли їм потрібна негайна допомога.
5.
Для сімей,
що перебувають у СЖО, повинна бути розроблена Пам’ятка телефонів «гарячих ліній» і надіслана на доступні
онлайн ресурси дітям, батькам, особам, які їх замінюють, або особам, які можуть
надати адекватну оцінку про психологічний клімат такої сім’ї, реальний стан
кожного члена родини на момент дзвінка і яким дитина довіряє.
6.
Надайте
членам родини та дитині інформацію: як контактувати (засоби передачі
спілкування і передачі інформації) і від кого можна отримати допомогу, коли
виникне проблема.
7.
Інформаційні послуги,
консультуції, опитування членів родини чи контактної особи (педагога,
вихователя) здійснюйте по Viber, Skype та ін. онлайн режимах, з допомогою соціальних мереж, телефонів, електронної пошти тощо, домовившись
заздалегідь про чіткий механізм комунікації та зворотній зв'язок. Можна
домовитись з кимось з родини (якщо дитина не має власного телефона) про вихід
на дистанційний комунікативний зв'язок з дитиною в конкретний день та час (щоб
отримати інформацію від дитини: чи все добре, чи є проблеми, чи потрібна
допомога, чи задовільняються базові потреби дитини, хто чим займається та ін.).
8.
Зверніть увагу на сім’ї,
куди повернулась дитина з інтернату. Знайдіть номер телефону дитини, щоб з нею
спілкуватись, контролювати ситуацію в сім’ї та підтримати її в разі виникнення
проблеми, або номер телефону особи, якій дитина довіряє і може бути в курсі проблем дитини або сім’ї.
9.
В процесі комунікації з кожною сім’єю орієнтуйтесь на ті
фактори ризику (зовнішні, внутрішні), які дають можливість визначити наявність
чи відсутність певного ресурсу в сім’ї і ту особистість, яка може про це
розповісти.
10.
Вчасно виявляйте «дітей групи ризику», яким може бути
заподіяно шкоду, залучаючи до виявлення таких дітей класних керівників,
вихователів, контактних осіб, вчителів, які можуть надати інформацію про
проблеми в сім’ї, про те, чого потребує дитина та сім’я в даний момент (н-д,
дитина чи батьки не виходять з вчителем на зв'язок, дитина не хоче спілкуватись
з вчителем, хоч до того спілкувались, попросила в смс-повідомленні про допомогу
і т.д.)
11.
Виробіть алгоритм екстренного реагування на потребу
захисту дитини, яка зазнає або може зазнати насильства, чи батьки не
задовольняють необхідні потреби дитини або ігнорують їх.
12.
Надайте інформацію вчителям, вихователям, батькам,
контактним особам про те, як реагувати і куди звернутись в разі виникнення конкретних проблем у дитини
та її сім’ї.
13.
Для підтвердження факту конкретної проблеми потрібно поспілкуватися
і з дитиною, і з батьками, і з кимось із родини, сусідів, щоб визначити якої
допомоги потребує сім’я (інформаційно-консультативної чи безпосередньо інших
спеціалістів) і перенаправити батьків до інших спеціалістів або з їх дозволу
зателефонувати у відповідні служби.
14.
При виявленні факту жорстокого поводження в сім’ї, не
пізніше однієї доби, зателефонуйте (напишіть на електронну адресу) в поліцію,
повідомте службу у справах дітей або запропонуйте звернутись за телефоном
«гарячої лінії».
15.
Після взяття сім’ї під контроль служби у справах дітей,
соціальних служб, продовжуйте працювати з дитиною, її оточенням для
встановлення нормальних взаємостосунків в сім’ї, формування сприятливого
психологічного клімату, відновлення внутрішньої рівноваги та запобігати
виникненню нових насильницьких дій.
16. Якщо сім’я у СЖО потребує додаткової правової допомоги (консультації,
складання документів правового характеру, захист в кримінальному судочинстві чи
представленні її інтересів в інших органах чи установах) – надайте інформацію
(номер телефону) про регіональний центр з надання безоплатної вторинної
правової допомоги .
Головне
завдання спеціалістів психологічної служби – по можливості
в дистанційному режимі ідентифікувати і систематизувати інформацію про сім’ї і
дітей, які сьогодні можуть потребувати допомоги, залучаючи до їх виявлення
найближче оточення сім’ї і дитини, а
також педагогів, вихователів та громадськість.
Памятайте, кожний з нас, незалежно від посади, статусу, рівня
досвіду, повинен зберегти хороші стосунки із сім’єю і надати належну допомогу.
УВАГА! Щоб запобігти
та протидіяти випадкам дискримінації - вчасно
звертайтесь у відповідні установи та органи.
Телефони «гарячих ліній»
працюють безкоштовно, анонімно, конфіденційно:
- Національна гаряча лінія
з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми, ґендерної дискримінації,
із захисту прав дітей «Ла Страда – Україна» - у будні дні з 10:00 до 18:00 : 0 800 500 335
(безкоштовно зі стаціонарних), 116 123 (безкоштовно з мобільних);
- «Гаряча лінія» з
протидії торгівлі людьми та нелегальної міграції в м.Тернополі +38 (0352) 52-39-52;
- Всеукраїнська
дитяча лінія «Телефон Довіри» 0-800 500 21 80;
- Національна цілодобова
лінія з питань запобігання суїцидів та профілактики психічного здоров’я
«Lifeline Ukraine» - 7333
- Цілодобова
безкоштовна урядова "гаряча лінія" для постраждалих від
насильства 15-47
- Вторинна правова допомога для осіб, які постраждали від домашнього
насильства– 0- 800- 213-103
-регіональний
центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Тернопільській
області – (0352)- 528- 365
Джерела:
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.