Гаряча лінія психологічної підтримки для чоловіків

 

ПОТЕНЦІАЛ РОДИНИ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ У ДІТЕЙ

 ПОТЕНЦІАЛ РОДИНИ ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ У ДІТЕЙ

(виступ на Психологічній студії для практичних психологів 24.02)

 Сім'я та родина є нашою основною соціальною одиницею, це те основне місце, де діти вчаться психологічної стійкості, розвиваються як особистості. Тому важливу роль у плекання стійкості до різноманітних негативних впливів відіграють батьки та рідні дітей.

Саме в родині дитина може:

•    навчитись нормалізувати свої реакції;

•    оговтатися швидше від пережитого, якщо батьки створять кращі умови;

•    отримати знання щодо стратегій самодопомоги;

•        знайти опору, захист і безпеку;

•        отримати ресурс для свого відновлення.

Тобто батьки є тим джерелом захисту, безпеки, опори, підтримки, ресурсу своїх дітей, щоб надати інформацію, сформувати навички стабілізації емоційного стану, поведінки в кризових ситуаціях.

 Батькам важливо допомогти дітям усвідомити, що ті реакції, які відбуваються з ними - це поширені нормальні реакції в надзвичайних умовах на ненормальні події. І від дорослого залежить: чи почують це діти, чи сприймуть і чи підуть на те, щоб змінити свої реакції. Адже кожна дитина реагує по-різному (відповідно до віку, статі, досвіду, темпераменту тощо), і немає правильних чи неправильних реакцій. Батькам потрібно відзначати й позитивні зміни, які вони помічають: н-д, що діти стають дорослішими, відповідальнішими, починають більше цінувати життя, проявляти турботу та допомагати іншим. Хоча більш складним залишається довідатися про внутрішні проблеми дітей.

Важливо, щоб батьки отримали «кістяк» для розуміння змін, які спостерігають у своїх дітей, і усвідомили, що такі зміни є природними, а не ототожнювали наслідки травми з відчуттям, начебто їхні діти (або вони самі) хворі.

 ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ БАТЬКИ, ЩОБ ДОПОМОГТИ ДІТЯМ?

Заходи з реалізації Національної програми психічного здоров’я, психосоціальної підтримки в межах Екосистеми психологічної допомоги у сфері освіти

 

Заходи з метою реалізації Національної програми психічного здоров’я, психосоціальної підтримки та за ініціативи першої леді України Олени Зеленської в межах Екосистеми психологічної допомоги у сфері освіти 

• Стратегічна сесія «Удосконалення діяльності фахівців психологічної служби задлязабезпечення ментального здоров’я учасників освітнього процесу» від21.02.2023р.

• «Огляд основних технік самодопомоги з доведеною ефективністю» від 22.02.2023

• "Психосоціальна підтримка під час кризи" (29.03.23р)

• "Better Learning Programme: підходи та інструменти освітян для підтримки дітей, які постраждали від психологічного стресу" (20.04.2023) 

• Комунікаційна платформа для практичних психологів зучасті Марії Власенко - керівниці команди психічного здоровя та психосоціальної підтримки у Києві та Києвській області МО з міграції ООН (26.05.23р.) - про стрес. і як з ним боротись

Перелік посилань на записи навчально-методичних заходів з метою підвищення професійної компетентності практичних психологів та соціальних педагогів у напрямі оволодіння сучасними технологіями психологічної допомоги

Перелік посилань на записи навчально-методичних заходів з метою підвищення професійної компетентності практичних психологів та соціальних педагогів у напрямі оволодіння сучасними технологіями психологічної допомоги

(за матеріалами ІМЗО)

• Вебінар «Технології надання екстреної психологічної допомоги школярам» (спікер - Литвиненко Олена Олександрівна)
• Вебінар «Робота з дитячою тривогою. Алгоритм проведення корекційних занять» (спікер - Литвиненко Олена Олександрівна) 
• Вебінар «Забезпечення емоційного здоров’я здобувачів освіти та педагогів» (спікер - Коджі Окумора) 
• Cерія семінарів «Кризова психологічна самодопомога в умовах війни» (Організатор: Навчально-практичний психологічний центр «Крок за КРОКом») 
• 1 семінар 
• 1 семінар ( продовження)  «Самодопомога та підтримка близьких в кризових ситуаціях» (спікер - Владислав Зубченко) 
• 2 семінар  «Виявлення власного ресурсу. Практики психологічного відновлення» (спікер - Антоній Петрович Мельник) «Психологічні засоби використання кризи в якості ресурсу оптимізації розвитку індивідуальності» (спікер - Владислав Зубченко) 
• 3 семінар  «Практики психологічного відновлення» (спікер - Антоній Мельник) «Психотехніки кризової саморегуляції в умовах проживання війни» (спікер - Владислав Зубченко) 
• 4 семінар «Застосування психотехнік НЛП для кризової саморегуляції» (спікер - Юрій Живоглядов) 3 «Психотехніки кризової саморегуляції в умовах проживання війни» (спікер - Владислав Зубченко) 
• 5 семінар  «Психотехніки НЛП для самозбереження, самовідновлення та саморозвитку» (спікер - Юрій Живоглядов) «Психотехніки кризової саморегуляції в умовах проживання війни (продовження)» (спікер - Владислав Зубченко) 
• 6 семінар  «Архетипові фігури Подорожнього» (Спікер - Разіда Ткач) «Психотехніки кризової саморегуляції в умовах проживання війни (продовження)» (спікер - Владислав Зубченко) 
• 7 семінар  «Смузі стресостійкості» (Спікер - Олена Іванова) «Ідеологія війни: збереження духовності під час війни; ціннісні орієнтири воєнного часу; віра та зневіра - руйнація та відновлення ідеалів» (Спікер - Владислав Зубченко) 
• 8 семінар  «Здоровий сон в умовах війни» (Спікер - Микола Макаренко) «Ідеологія війни (продовження)» (Спікер - Владислав Зубченко) 
• 9 семінар  «Психологічні аспекти ситуації переселення під час війни» (Спікер - Владислав Зубченко) «Психологічна підтримка дітей під час війни. Техніки Зцілення» (Спікер - Оксана Олійник) 
• 10 семінар  «Балінтовська група як інструмент підтримки психологів, які працюють в умовах війни» (Спікер - Антон Сак) «Як жити під час війни» (Спікер - Владислав Зубченко) 

Вебінари з питань психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу 2023

 

Записи вебінарів для педагогічних працівників з питань психосоціальної підтримки учасників освітнього процесу

Відділ наукового та навчально-методичного забезпечення змісту позашкільної освіти та виховної роботи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» у співпраці з ГО «Ла Страда-Україна» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)

Продовжено цикл заходів для педагогічних працівників з питань психосоціальної підтримки, соціальної згуртованості, соціального та емоційного навчання та навчання життєвим навичкам учасників освітнього процесу.

•  «Як зберегти емоційне здоров’я: модель розгорання» від 10.01.2023 (Тетяна Войцях, психологиня, арт-терапевтка, тренерка та медіаторка Національної медіаторської мережі ГО «Ла Страда-Україна»)

•  «Вплив війни на поведінку дитини» від24.01.2023 (Наталія Сабліна, кандидатка психологічних наук, психологиня, психотерапевтка, керівниця Тренінгового центру Наталії Сабліної, тренерка Національної тренерської мережі ГО «Ла Страда-Україна»).

•  «Особливостіпсихолого-педагогічного спілкування з дітьми, які проживають травматичний досвід»від 14.02.2023 (Наталія Сабліна, кандидатка психологічних наук, психологиня, психотерапевтка, керівниця Тренінгового центру Наталії Сабліної, тренерка Національної тренерської мережі ГО «Ла Страда-Україна»)

EducationUSA Ukraine проєкт "Освіта у воєнний та післявоєнний час"

• Вплив міграції на учнів та допомога вичтелів 14.03                                             
• Розуміння травми та попереджувальних ознак 21.03
• Програма підтримки переміщеної молоді STRONG 28.03
• Використання вправ для подолання травм у класі 04.04
• Як допомогти впоратися з травмою 11.04
• Як реагувати на довготривалий вплив насильства, війни та втрат
• на дітей та підлітків 18.04
• Онлайн викладання у кризовий час 25.04
• Самодопомога учасників освітнього процесу у кризових умовах 02.05
• Менталізація та розвиток епістомічної довіри в класі 09.05
• Стратегії навчанняв класі для учнів та вчителів з урахуванням травми 16.05

Відео-підбірка тілесних практик Руелли Франк

Заняття 1

Заняття 2

Заняття 3

Заняття 4

Заняття 5

Заняття 6

Заняття 7

Заняття 8

Заняття 9

Заняття 10

Заняття 11

Заняття 12

Тренінговий центр Наталії Сабліної

« Як «вижити» та «не здохнути» у дні війни»

"Тайм-менеджмент або як навчитися все встигати"

"Вплив родового сценарію на мій успіх та моє життя"

"Як спілкуватися з військовими рідними та знайомими"

"Психосоматика як причина розвитку болю в спині та зайвої ваги"

Тренінг «Спілкування з військовими,ветеранами та їх родинами» Частина 1

Психологічні відео тренінги від Дмитра Карпачова та Олени Адамової - 108 практик

Відеопрактики допоможуть навчитись саморегуляції та приведення себе до ресурсного стану завдяки простим, але ефективним психологічним вправам.

Вебінари та техніки від Центру здоров'я та розвитку "Коло сім'ї", Україно-швейцарського проекту "Діємо для здоров'я"

• Техніка вирішення проблем 
• Техніка "Тестування думок"
• Техніка регуляції злості
• Техніка поведінкової активації
• Техніка експозиції
• Додаткові техніки роботи з некорисними переживаннями
• Основні когнітивні техніки

• Конференція "СТІЙКІСТЬ UA" від 24.04 2023р.

Медитаційні практики

Медитація від тривог

ЦИКЛ СОЦІАЛЬНИХ РОЛИКІВ ПРО ПОВЕДІНКУ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ З ПОРАДАМИ ПСИХОЛОГІВ «КОРИСНО ДЛЯ КОЖНОГО» - 8 СЕРІЙ від Асоціації кіноіндустрії України 

1 серія. Як розмовляти здитиною про війну.

2 серія. Випрацюєте в зоні бойових дій. Як справлятися зі стресом.

3 серія. Виволонтер. Як не вигоріти.

4 серія. Ви виїхали із зони бойових дій. Як впоратись із синдромом “того, хто вижив” та відчуттям провини.

5 серія. Як екологічно спілкуватись із родичамита знайомими, які лишились у зоні воєнних дій і допомогти їм.

6 серія. Витимчасово розлучились із родиною: як зберегти емоційний зв’язок за такихобставин.

7 серія. Панічна атака. Як собі допомогти.

8 серія. Панічна атака,істерика, ступор у людини поряд. Як допомогти.

ЯК МОТИВУВАТИ ДІТЕЙ? (поради дорослим)

 

ЯК МОТИВУВАТИ ДІТЕЙ?

(поради батькам, але вчитель теж може вдало використати ці поради)

Навчатися можна на кожному кроці: робити вдома досліди, спостерігати за природою, читати про сучасні технології… Але чомусь діти частіше заглядають у телефони ніж навчаються. Хоча використання телефонів теж можна використовувати вміло для мотивування дій, отримання корисних знань.

Як змотивувати дітей, щоб вони забажали вчитись? Де дорослі припускаються помилок?

1. Дайте дитині продемонструвати перевагу

Дорослі часом все ще уявляють спільне проведення часу як передачу досвіду, навчання та повчання. Іде ж тут наставник? Тут помітний тільки керівник! Навіть пропозиція вчитися чогось нового на рівних з батьками сама по собі не приваблює. Разом із татом опановувати англійську? Вчитися з мамою кататися на ковзанах? Це вже в минулому!

Сучасних дітей приваблює те й саме, що й дорослих: роль експерта.

Один із батьків може запропонувати дитині здивувати іншого, підказавши, які тексти чи навчальне відео можна використати для цього. Давайте сину чи доньці шанс продемонструвати перевагу: вивчити фокус, переказати те, що почув у навчальному відео TikTok, навчити чогось самих дорослих. Важливо ось що: це, дійсно, має дивувати дорослого. Адже сучасні діти дуже гарно розрізняють удаваний захват та справжній. І якщо відчують, що їх не сприймають як експертів, а ось так хитро чомусь навчають, наступного разу можуть вже не зацікавитися таким.

2. Використайте ті інтереси дитини, які ігнорували

Відсутність інтересів — симптом важких психічних розладів. Але фраза від дорослого «Дитина зовсім нічим не цікавиться» - не свідчить, що навколо стільки хворих дітей. Просто під «нічим» дорослі мають на увазі «нічим таким, що вони схвалюють». Аніме? Там негативне мислення та жорстокість. Гра Genshin Impact? Це ігрова спільнота, якісь незнайомі небезпечні люди. Фанфіки? Що нормального у написанні текстів про секс та любовні страждання? K-pop? Хіба це музика — ті солоденькі хлопчики, усі на одне обличчя?

Фахівці радять забути упередження, зосередитися на усьому корисному в захопленні дитини, ознайомитися з деталями та запропонувати спільну діяльність. Вона точно може принести користь у навчанні дитини! Якщо запропонуєте доньці, що пише фанфіки, стати бетою (тобто редагувати текст), разом зможете розібрати помилки, обрати більш милозвучні фрази українською або знайти найкращі порівняння. І хай це буде малореалістична історія про школярку, в яку закохався кіногерой. Якщо не хочете все зіпсувати, жодної критики стосовно змісту та персонажів!

Якщо разом переглянути курс про те, як малювати персонажів аніме, та спробувати на практиці, можна порівняти з класичним малюнком, повторити анатомію людини, подискутувати про вибір кольорів, розвиваючи художній смак. А є й такі старшокласники, які починають вивчати східні мови, щоб ознайомитися на оригіналі з улюбленими історіями. Подобається «Венздей»? А що, як зробити разом презентацію-порівняння усіх акторок, які грали цю роль?

Порада: розвивайте дитину з тим матеріалом, який подобається їй, а не вам.

3. Вчіть «креативити» на власному прикладі

Зробіть щось нове та по-справжньому значуще на їхніх очах. Батьки, напишіть текст на конкурс, розберіться, чому не працює електроприлад, почитайте один одному книгу вголос. Важливо, щоб у курсі була уся родина, варто з усіма порадитися, поділитися переживаннями або ж діти мають бути свідками процесу, хай навіть вони зайняті своїми справами. Питання навіть не в тому, аби дитина почала копіювати саме цю дію. Досить того, що вона бачить ваше зацікавлення такою собі мінізагадкою, напруження та хвилювання, коли щось не виходить, щиру радість, коли вдалося впоратися. Діти легко відгукуються на емоції, тож будь-яка творча справа дорослих може стати натхненням для дитини, а це, звісно, сприяє інтелектуальному та креативному розвитку.

4. Створюйте разом контент

Сучасна дитина швидше відгукнеться на пропозицію чимось зайнятися, якщо у підсумку має вийти матеріал, яким можна поділитися з іншими. Наприклад, у соцмережах. Або продемонструвати друзям, у класі, на тематичних форумах.

Шкільні вправи — це такий собі тренажер, їх виконанням нікого не вразиш і не зацікавиш. Звісно, один із виходів: конкурси, проєкти. Та можна вигадати щось і родиною. Математичні приклади у зошиті — лише для вчителя, а ось відео про те, як юний школяр у магазині купує максимум необхідних продуктів за 100 грн, можна показати всім.

Саморобки, кулінарні вироби, танці, зачіски — це чудово, якщо у дитини є такий хист. А як ні? Запропонуйте ідею, яка сподобається вашій дитині. Підберіть сучасну музику під вірш українського класика. Зробіть цікавий україномовний стислий переказ популярних фільмів. Повторіть фізичні закони, але у кадрі хай «говорить» не дитина, а пухнастий улюбленець, а проілюструвати можна його кумедними діями. Наприклад, закон всесвітнього тяжіння Ньютона — стрибками котика чи його спостереженням за падінням яблука.

5. Поділіться особистим ставленням до предмета

Ніщо так не надихає дитину, як емоції. Якщо хочете прищепити любов до літератури, розкажіть про улюблені книжки та вірші, хай кривуваті, які саме ви склали у 10 класі. Зазвичай усі батьки, якщо їх розпитують діти, удають, ніби були четвірочниками й відмінниками та робили лише те, що казав учитель. Але не це мотивує. Їх чіпляють особисті стосунки з тим чи іншим шкільним предметом. Краще відверто розкажіть, як нудьгували на уроках історії та раптом новий вчитель зацікавив вас козацькою добою. Або про те, як конфліктували з учителем математики, але на гуртку юних авіаторів треба було робити розрахунки, тож самостійно наздоганяли прогалини. Або про першу доповідь з біології, на якій так нервували, що не змогли вичавити ані слова. Гумор запам’ятовується значно краще, ніж «правильні» спогади. 

Згадайте про те, чого вчили інакше, ніж нині: наприклад, океанів тоді називали 4, а нині — 5, а планет Сонячної системи — 9, а не 8, як зараз. Подивіться разом ваші фотокартки шкільного віку, знайдіть в інтернеті підручники, за якими вчилися ви чи навіть дідусі та бабусі. Не пошкодуйте на це часу на канікулах, і побачите: ставлення до певної науки в дитини покращиться.

Джерело: https://osvitanova.com.ua/posts/5875-dytynu-nichoho-ne-tsikavyt-5-aktualnykh-sposobiv-motyvuvaty-ditei

 

 

Як подолати стрес, перебуваючи в укритті

 

Як допомогти літнім людям впоратись з тривоністю

 

Як виховати стійкість у воєнний час

 

ЯК ПОХВАЛИТИ ДИТИНУ, ЩОБ ПОКРАЩИТИ ЇЇ ПОВЕДІНКУ

 

ЯК ПОХВАЛИТИ ДИТИНУ, ЩОБ 

ПОКРАЩИТИ ЇЇ ПОВЕДІНКУ

(поради батькам і вчителям)

Придбання і розвиток певного типу життєвої установки у дитини багато в чому залежить від того, яку похвалу вона отримувала в дитинстві від дорослих: батьків, вихователів, вчителів. Для зміцнення установки на зростання, яка сприяє розвитку таланту, необхідно хвалити дитину не за його здібності, якими він зобов'язаний генам і середовищі, а за докладені зусилля. Іншими словами, потрібно заохочувати залучення дітей в процес: їх зусилля, підхід, концентрацію, завзятість, зміни на краще. Така похвала формує стійкість і гнучкість. Якщо у дитини щось не виходить, зауваження слід висловлювати в конструктивному ключі, щоб вона зрозуміла, як розв'язати проблему і виправити ситуацію.

Діти, яких хвалять за рису характеру, важко переживають невдачі і легко втрачають мотивацію. А ті, кого хвалять за підхід до виконання завдання, за докладені зусилля і за результат цих зусиль, схильні розцінювати труднощі як привід для самовдосконалення.

Звичайно, важливість підтримки та схвалення дітей, як і необхідність їх любити, обіймати їх та допомагати їм набути стійкої позитивної самооцінки – без сумніву потрібна. Будь-якій людині приємно почути похвалу на свою адресу. Вважається, що вона нас стимулює, допомагає розвиватися, рухатися далі. Але коли мова йде про дітей, фахівці вважають, що заохочення – неоднозначний засіб впливу. Воно може як допомагати дитині, розвиваючи в ній кращі риси, так і викликати внутрішні конфлікти і емоційне напруження, сприяти негативним сторонам особистості.

Похвала – це:

1. Маніпуляція дітьми

Припустимо, ви хвалите дворічного малюка за те, що він не проливає суп, або п'ятирічного за те, що він прибирає свої іграшки. Хто у виграші? Можливо, фраза «Молодець!» скоріше спрямована на нашу зручність, ніж пов'язана з емоційними потребами дітей?

Такі нагороди, як і покарання, є способом зробити так, щоб діти відповідали нашим очікуванням. Ця тактика може бути ефективна для отримання конкретного результату (принаймні на якийсь час), але вона сильно відрізняється від роботи з дітьми, наприклад, залучаючи їх до розмови про те, що таке обов'язки в класі або в сім'ї, або про те, як наші вчинки (що ми зробили або що ми не зробили) можуть впливати на інших людей.

Причиною того, що похвала може мати короткостроковий ефект, полягає в тому, що діти прагнуть нашого схвалення. Але ми маємо обов'язок – не використовувати цю залежність для власної зручності. «Молодець!», це саме та фраза, яка робить наше життя легшим, але при цьому ми використовуємо залежність наших дітей. Діти також відчувають, що це маніпуляція, хоч і не можуть пояснити, чому.

Якщо дитина буде постійно чекати схвалення від дорослих і орієнтуватися тільки на нього, це призведе до того, що дитина буде зосереджуватиметься на отриманні похвали і перестане отримувати задоволення від процесу.Такий розвиток подій можливий, коли дорослі постійно оцінюють діяльність дитини: намалював малюнок – молодець, доїв кашу – хороший хлопчик, прибрав іграшки – порадував маму. Оцінювальна похвала може стати засобом маніпуляції поведінкою дитини.

2. Створення залежності від похвали

Не всяка похвала передбачає контроль дитячої поведінки. Іноді ми хвалимо дітей просто тому, що щиро радіємо їхнім вчинкам. Однак і в цьому випадку нам необхідно бути дуже уважними. Замість того, щоб зміцнити в дитині почуття власної гідності, похвала може зробити її ще більш залежною від нас. Чим частіше ми говоримо: «Мені подобається, як ти...», або «Ти добре зробив...», тим менше вона вчиться формувати власні судження, і тим більше звикають покладатися лише на наші оцінки, наші думки про те, що добре, а що погано. Це спонукає їх вимірювати власну цінність мірою наших усмішок і схвалень.

Дослідження сввідчать, що діти, яких педагоги щедро хвалили, були менш впевнені у своїх відповідях та більш схильні до використання запитальних інтонацій у своїх відповідях (М-м, сім?). Вони, як правило, швидко відступали від своїх думок, коли дорослі не погоджувалися з ними. Вони виявилися менш схильні до завзятості у вирішенні складних завдань, як і готовності поділитися своєю думкою з іншими учнями.

Коротше кажучи, «Молодець!» зовсім не зміцнює дітей, а зрештою, навіть підвищує їхню тривожність. При цьому може виникнути коло: чим товстішим шаром ми намазуватимемо похвалу, тим більше діти потребуватимуть, щоб ми хвалили їх ще більше. На жаль, деякі з цих дітей стануть дорослими, які також потребуватимуть, щоб хтось погладив їх по голівці і сказав їм, що вони все зробили правильно.

3. Крадіжка дитячого задоволення

Дитина має право отримувати задоволення від власних досягнень, відчувати гордість за те, що вона навчилася робити. Крім того, вона заслуговує на право самостійно вибирати, які почуття їй відчувати. Адже щоразу, коли ми вимовляємо «Молодець!», ми тим самим говоримо дитині, що вона має відчувати.