ЯК РОЗВИВАТИ ТА ЗБЕРЕГТИ РЕЗИЛІЄНТНІСТЬ В УМОВАХ ТРИВАЛОЇ ВІЙНИ
Як імунітет
допомагає організму опиратися захворюванням, так резильєнтність («пружність») допомагає
людині протистояти дії стресу, дає змогу попередити вигорання, тривожні та
депресивні стани.
РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ – це здатність впоратися зі
складними життєвими подіями та відновитися після труднощів чи стресу. Вона
захищає наше ментальне здоров’я від зовнішніх стресогенних чинників.
Якщо впустити на підлогу металеву кульку, з нею нічого
не буде. Якщо впустити яйце, воно розіб‘ється. А якщо впаде тенісний м’яч, від
удару об підлогу, він змінить
форму, потім відновить її й відстрибне. Це і є резильєнтність.
На нашу резильєнтність впливає:
– доброзичливе ставлення до себе;
– здатність реалістично планувати;
– розвиток асертивних комунікативних навичок;
– плекання своїх цінностей;
– розвиток власної «системи ресурсу»;
– плекання надії;
– розвиток здатності вирішувати проблеми.
Зараз ми перед викликом тривалої і
виснажливої війни. Ми перестали шукати відповідь на питання, допоки вона
триватиме. Потрібно говорити про резилієнтність – психологічну стійкість у сценарії
війни на виснаження. Про те, як нам гартувати витривалість – спроможність
тривалий час попри усі виклики та випробування зберігати власні сили, наше
психічне здоров’я, нашу надію і відвагу, щоби врешті вистояти, перемогти і
відродитися…
Кожному важливо
на «дистанції війни» вибудувати, наскільки можливо, регулярні «станції»
поповнення основних ресурсів організму: відновлення водного балансу,
енергетичного поповнення ресурсів (сон, їжа, фізична активність, соціальні
активності, відпочинок і т.д.).
Тож, в першу чергу, нам треба опанувати мистецтво «швидкого і якісного відновлення».










